З Правила скорочування слів у бібліографічному описі

3.1 Скорочуванню підлягають різні частини мови. Одне й те саме
скорочення застосовують для всіх граматичних форм одного й того самого
слова, незалежно від року, числа, відмінка й часу.

Дозволено використовувати загальноприйняті скорочення, зокрема: до нашої ери — до н. е. сантиметр — см

науково-дослідний інститут — НДІ науково-технічна інформація — НТІ

Не можна використовувати одне скорочення для двох різних за значенням слів.

3.2 Для скорочення слів застосовують відсікання, стягування або
поєднують ці прийоми. При цьому треба залишати не менше двох літер,
незалежно від використовуваного прийому. У разі стягування крапку не
ставлять, а при відсіканні її позначають.

Приклади:

адміністрація — адмін. гривня — грн

Скорочувати слова до однієї початкової літери можна тільки у загальноприйнятих скороченнях та окремих виняткових словах.

Приклади:

рік (роки) — р. (рр.) карта — к. сторінка — с.

3.3 Іменники та інші частини мови, крім прикметників і
дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у списку особливих
випадків скорочення слів.

Приклади:

бібліотека — б-ка, видавництво — вид-во, опублікував — опубл.

У разі скорочення іменників ураховують відмінкові закінчення однини або множини.

Приклади:

інститут — ін-т, інститути — ін-ти, університет — ун-т, університети — ун-ти.

3.4 Прикметники і дієприкметники, які мають перелічені закінчення,
скорочують відсіканням цієї частини слова:

І Розділ 1

 

>ЗДІЛ! == -авський	-ельський	НацюІ--ичий	^:альні стандарт -ній
-адський	-ений	-ичний	-ований
-ажний	-енний	-іальний	-овий
-азький	-енський	-івний	-овський
-айський	-ентальний	-івський	-одський
-альний	-енький	-ійний	-ольський
-альський	-ерський	-ійський	-Орський
-аний	-еський	-ільний	-ський
-анський	-ецький	-ільський	-уальний
-арський	-євий	-інський	-чий
-ативний	-ивний	-ірський	-яний
-атський	-инський	-істий	-янський
-ацький	-ирський	-ічий
-евий	-истий	-ічний
-енський	-иський	-кий
-ельний	-ицький	-ний

3.4.1 Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,
-немічний, -навчий, скорочують відсіканням частини слова -афічний,
-огічний, -омічний, -авчий.

Приклади:

географічний — геогр. філологічний — філол. астрономічний — астрон. краєзнавчий — краєзн.

3.4.2 Прикметники, утворені від власних імен, скорочують відсіканням
частини -ський.

Приклади:

франківський — франків, шевченківський — Шевченків.

3.4.3 Скорочуючи прикметники, утворені від географічних назв і
назв народів, як в етнографічному, так і в адміністративному значеннях,
зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення.

Приклади:

грузинський народ — грузин, народ ніжинський інститут — ніжин. ін-т бориспільський край — бориспіл. край Бориспільський район — Бориспіл. р-н Луганська область — Луган. обл.

Якщо назви району й області збігаються, їх скорочують так само.

ДСТУ 3582-9?

Приклади:

Харківська область — Харк. обл. Харківський район — Харк. р-н Миколаївська область — Миколаїв, обл. Миколаївський район — Миколаїв, р-н

3.5 Якщо відсіченій частині слова передує літера «й» або голосна, то,
скорочуючи слово, зберігають наступну за нею приголосну.

Приклади:

олійний — олійн. червоний — червон.

3.6 Якщо скорочуванню підлягає тільки одна літера, то слово не
скорочують.

Приклади:

вчений — вчен., але вчена — не скорочують вищий — вищ., але вища — не скорочують міський — міськ., але міська — не скорочують

3.7 Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то, скорочуючи
слово, зберігають наступні за ним голосну і приголосну літери.

Приклади:

торф 'яний — торф 'ян. слов 'янський — слов 'ян.

3.8 Якщо відсіченій частині слова передує літера «ь», то скорочувати
слово треба на приголосну, що стоїть перед нею.

Приклади:

гуцульський — гуцул. грецький — грец. сільський — сіл.

3.9 Якщо відсіченій частині слова передує подвоєна приголосна літера,
то, скорочуючи слово, зберігають одну з приголосних.

Приклади:

іменний — імен, осінній — осін. щоденний — щоден.

3.10 Якщо слово можна скорочувати відсіканням різної кількості літер,
то відсікають їх максимальну кількість.

Приклади:

фундаментальний — фундам. (а не фундаментал., фундамент.)

експериментальний — експерим. (а не експериментал., експеримент.)

Національні стандарти

Якщо після максимального скорочення значення слова стає незрозу­мілим, то слід вживати повнішу форму скорочення. Приклади: комічний — коміч. континентальний — континент, графічний — графіч.

3.11 У складних іменниках, що їх пишуть через дефіс, відсікають
кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено у
списку особливих випадків скорочування слів.

Приклади:

словник-довідник — слов. -довід, школа-інтернат — шк.-інтернат книжка-картинка — кн. -картинка

3.12 У словосполученні скорочують кожне слово.
Приклади:

допоміжна картка — допом. карт, роздільна пагінація — розд. паг.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі цього словосполучення.

Приклади:

титульний аркуш — тит. арк. вихідні дані — вих. дан. без року — б. р.

3.13 У географічних назвах, що їх пишуть через дефіс, відсікають
другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський.

Приклад:

місто Кам 'янець-Подільський — м. Ким 'янець-Поділ.

місто Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченків.

Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та їх пишуть через дефіс, не підлягають скорочуванню, наприклад: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка.

3.14 У складних прикметниках, що їх пишуть через дефіс, відсікають
кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил
скорочування.

Приклади:

фізико-математичний — фіз.-мат. хіміко-технологічний — хім.-технол. греко-католицький — греко-католиц.

 

.

: розділ

СТУ 3582-97

3.14.1 У складних прикметниках, що їх пишуть разом, відсікають
другу частину слова відповідно до загальних правил.

Приклади:

лісогосподарський — лісогосп. кримськотатарський — кримськотатар.

3.14.2 Однокорінні прикметники і дієприкметники, що відрізняються
лише префіксами, скорочують однаково.

Приклади:

карпатський — карпат. закарпатський — закарпат. прикарпатський — прикарпат.

3.14.3 У складних словах, що їх пишуть разом, скорочують першу або
останню частину слова, чи залишають перші літери слів, які утворюють
складне слово.

Приклади:

мікрофіша — мфіша діафільм — дф відеофонограма — відеофоногр.

3.14.4 Відсікати слово до однієї початкової літери звичайно не прийнято,
крім слів, наведених у списку особливих випадків скорочення (додаток А).

Приклади:

науково-дослідний — н.-д.

вік — в.

Ініціальну абревіацію записують початковими літерами без крапок.

Приклади:

мале підприємство — МП

комп'ютерні видавничі системи — КВС

Дозволено використовувати деякі усталені скорочення.

Приклади:

місто — м. сільськогосподарський — с.-г.

3.14.5 Якщо слово — єдиний член речення (у відомостях, що
стосуються назви), його не відсікають.

Приклади:

Українська мова: Підручник — а не Українська мова: Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник — ьнє Лікарські рослини: Слов.-довід.; але Українська мова: Підручник для 1-го класу — Українська мова: Підруч. для 1-го кл.

Національні стандарті І

ДСТУ 3582-97

-оздіа 1