Лекція 2 Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних

Лекція 2 Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних

Активів

 

Мета вивчення

Після вивчення лекції 2 студент повинен знати:

- економічну сутність необоротних матеріальних активів;

- структуру та зміст П(С)БО 7 "Основні засоби", 14 "Оренда";

- порядок визнання та оцінки необоротних матеріальних активів;

- спільні та відмінні риси П(С)БО та МСФЗ, які регулюють облік основних засобів;

- документи, в яких відображаються надходження, внутрішнє переміщення та вибуття необоротних матеріальних активів;

- рахунки та розрізи аналітики для обліку необоротних матеріальних активів;

- шляхи надходження та вибуття необоротних матеріальних активів на підприємстві;

- порядок проведення переоцінки основних засобів;

- поняття зносу та амортизації; порядок та методи нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів; переваги та недоліки кожного з методів амортизації;

- поняття і класифікацію оренди та лізингу; порядок відображення в обліку орендних (лізингових) операцій;

- облікові регістри та форми фінансової звітності для відображення інформації щодо основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Після вивчення лекції 2 студент повинен вміти:

- класифікувати необоротні матеріальні активи;

- визначати первісну вартість необоротних матеріальних активів;

- складати первинні документи з обліку необоротних матеріальних активів;

- характеризувати об'єкти, що обліковуються на рахунках 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", 15 "Капітальні інвестиції", 09 "Амортизаційні відрахування";

- формулювати кореспонденцію рахунків за рахунками 10"Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", 15 "Капітальні інвестиції", 09 "Амортизаційні відрахування";

- відображати в обліку операції з оренди (лізингу) необоротних активів.

У лекції розглядаються наступні питання:

2.1. Економічна сутність необоротних матеріальних активів

2.2. Визнання та оцінка необоротних матеріальних активів

2.3. Порівняльна характеристика П(С)БО та МСФЗ, які регламентують облік основних засобів

2.4. Документування господарських операцій з обліку основних засобів

2.5. Характеристика рахунків з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

2.6. Облікове відображення операцій з руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

2.7. Облік зносу необоротних матеріальних активів

2.8. Облік капітального будівництва

2.9. Облік орендних та лізингових операцій

2.10. Управлінський облік та економічний аналіз необоротних матеріальних активів

2.11. Відображення інформації про необоротні матеріальні активи в облікових регістрах та фінансовій звітності

 

Економічна сутність необоротних матеріальних активів

 

Визнання основних засобів

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо:

– існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу;

– його оцінка може бути достовірно визначена.

Відповідно до податкового законодавства основними фондами можуть бути матеріальні цінності, що відповідають таким вимогам:

– об'єкт призначається для використання в господарській діяльності платника податків;

– вартість об'єкта перевищує 1000 грн.;

– об'єкт планується використовувати понад 365 днів з дати введення в експлуатацію.

 

Оцінка основних засобів

Оцінка необоротних матеріальних активів здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 7, яким передбачені наступні види оцінки основних засобів.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Перелік витрат, які включаються та не включаються до первісної вартості необоротних матеріальних активів, наведено на рис. 2.3.

Рис. 2.2. Структура П(С)БО 7 "Основні засоби"

 

Суми, які сплачуються постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)	Витрати зі страхування ризиків доставки
Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження	Суми непрямих податків, пов'язані з придбанням (створенням) (якщо вони не відшкодовуються підприємству)
Суми ввізного мита	Реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що сплачуються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт
Інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням необоротних матеріальних активів до стану, в якому вони придатні для використання відповідно до запланованої мети
Витрати, які включаються до первісної вартості необоротних матеріальних активів
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом (відповідно до облікової політики підприємств)
Первісна вартість необоротних матеріальних активів

 

Рис. 2.3. Витрати, які формують первісну вартість необоротних матеріальних активів

 

Основні засоби протягом всього строку їх експлуатації на підприємстві обліковуються за первісною вартістю.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Відповідно до податкового законодавства основні фонди обліковуються за балансовою вартістю, яка визначається за формулою:

Б (а) = Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) - А(а - 1), де

Б (а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта групи основних фондів 1) на початок розрахункового кварталу;

Б (а - 1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта групи основних фондів 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П (а - 1) - сума витрат, понесених на придбання, проведення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, який передував розрахунковому;

В (а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А (а - 1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

При формуванні балансової вартості основних фондів слід враховувати два істотних моменти: які витрати до неї включаються та в якому періоді її слід збільшувати з метою нарахування податкової амортизації.

Облікосновних засобів

 

Інтеграційні процеси, які відбуваються у світі, призводять до необхідності розробки загальних правил складання фінансової звітності для забезпечення достовірної інформації та однозначного тлумачення звітних показників учасниками міжнародного фондового ринку. Ці правила знайшли своє відображення у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). З огляду на те, що національні облікові стандарти розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, П(С)БО 7 "Основні засоби" має ряд спільних положень з МСФЗ 16 "Основні засоби".

Суттєві відмінності відсутні щодо висвітлення наступних питань: сфера застосування стандарту; визначення понять: амортизація; вартість, яка амортизується (в МСФЗ - сума, яка амортизується); група основних засобів (в МСФЗ - клас основних засобів); ліквідаційна вартість; основні засоби; порядок та умови їх визнання; строк корисного використання (експлуатації), формування первісної вартості об'єкта та перелік витрат, які не включаються до первісної вартості; формування первісної вартості при обміні об'єкта основних засобів на подібні та неподібні активи; проведення переоцінки об'єкта основних засобів і відображення її результатів в обліку.

Однак існують положення, які містять розбіжності (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2. Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку основних засобів

 

Ознака	П(С)БО 7 "Основні засоби"	МСФЗ 16 "Основні засоби"
Переоцінка
Об'єкти, що не підлягають переоцінці	Малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 % вартості	Не розглядається
Визначення суми аморти­зації на дату переоцінки	Переоцінена сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки	Будь-яка сума амортизації на дату переоцінки: а) перераховується пропорційно до зміни валової балансової вартості активу так, що балансова вартість активу після переоцінки дорівнює сумі переоцінки; або б) виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу
Амортизація
Методи нара­хування амор­тизації	Прямолінійний, виробничий (метод суми одиниць продукції)
Зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залиш­кової вартості, кумулятивний	Метод зменшення залишку
Момент по­чатку нарахування аморти­зації	З місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання	Не розглядається
Момент при­пинення нара­хування амор­тизації	Починаючи з місця, наступного за місяцем: вибуття об'єкта основних засобів; переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію	Не розглядається
Надходження основних засобів на підприємство
Шляхи	Придбання, створення власними силами
Безоплатне надходження, внесок до статутного капіталу, переведення до об'єктів основних засобів зі складу оборотних активів (товарів, готової продукції)	Виготовлення подібних ак­тивів для продажу в процесі звичайної господарської діяльності
Вибуття основних засобів
Шляхи	Продаж
Безоплатна передача, невідповідність критеріям визнання активу	Виключення активу з використання без очікування економічних вигід від його вибуття
Часткова ліквідація об'єкта основних засобів	Первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта	Не визначається

Відмінні риси між П(С)БО та МСФЗ можна пояснити тим, що, по-перше, МСФЗ не враховують національних особливостей ведення бухгалтерського обліку; по-друге, вони застосовуються в різних країнах світу та мають загальний рекомендаційний характер.

 

Активів

Порядок проведення переоцінки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів встановлено П(С)БО 7 "Основні засоби", згідно з яким переоцінку об'єкта основних засобів можна проводити за умови, що його залишкова вартість (за даними бухгалтерського обліку) суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Підприємства мають право самостійно визначати величину (межу) суттєвості та, відповідно, приймати рішення щодо доцільності проведення переоцінки.

Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів, тобто якщо їх справедлива вартість суттєво відрізняється від балансової вартості. Величину суттєвості доцільно встановлювати окремо для кожної групи основних засобів у Положенні про облікову політику підприємства (наприклад, 10-відсоткове відхилення залишкової вартості об'єктів основних засобів від їхньої справедливої вартості). Переоцінка основних засобів проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом.

У випадку переоцінки об'єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Операції з переоцінки основних засобів включають операції зі збільшення первісної вартості об'єкта основних засобів та їх зносу - дооцінку, та операції зі зменшення первісної вартості об'єкта основних засобів та їх зносу - уцінку.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об'єкта основних засобів визначається як добуток Первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкту, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Порядок проведення переоцінки основних засобів наведено на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Порядок проведення переоцінки основних засобів

 

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Порядок відображення у бухгалтерському обліку результатів переоцінки вартості основних засобів визначається П(С)БО 7 і залежить від того, проводиться переоцінка вперше чи повторно (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Порядок відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів

Приклад 2.1

Таблиця 2.12. Порядок проведення переоцінки-1

Проведення першої дооцінки	Проведення першої уцінки
На балансі підприємства обліковується об'єкт основних засобів, первісна вартість якого становить 10000 грн.; сума нарахованого зносу - 1500 грн. Для вказаного об'єкта величина суттєвості встановлена у Положенні про облікову політику підприємства у розмірі 10 %; переоцінка проводиться вперше
Справедлива вартість об'єкта - 10625 грн.	Справедлива вартість об'єкта - 5.100 грн.
Прийнято рішення про переоцінку вартості об'єкта основних засобів
Обчислимо індекс переоцінки: Іп = Вс / Вз
Іп = 10625 грн. / 8500 грн. = 1,25	Іп = 5100 грн. / 8500 грн. = 0,6
Застосовуючи розрахований індекс, визначимо "переоцінену" первісну вартість і "переоцінену" суму зносу: переоцінена первісна вартість: Впер = Вп х Іп; нарахований знос: Зпер. = З х Іп
Впер = 10000 грн. х 1,25 = 12500 грн. Зпер. = 1500 грн. х 1,25 = 1875 грн.	Впер. = 10000 грн. х 0,6 = 6000 грн. Зпер. = 1500 грн. х 0,6 = 900 грн.
Визначимо суму дооцінки: первісної вартості: ΔВп = 12500 грн. - 10000 грн. = 2500 грн. суми нарахованого зносу: ΔЗ = 1875 грн. - 1500 грн. = 375 грн. залишкової вартості: ΔВз = 2500 грн.-375 грн. = 2125 грн.	Визначимо суму уцінки: первісної вартості: ΔВп = 10000 грн. - 6000 грн. = 4000 грн. суми нарахованого зносу: ΔЗ = 1500 грн. - 900 грн. = 600 грн. залишкової вартості: ΔВз = 4000 грн. - 600 грн. = 3400 грн.

 

У бухгалтерському обліку операції відображаються наступним чином (табл. 2.13).

Таблиця 2.13. Журнал реєстрації господарських операцій

 

 

 

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дебет	Кредит
Проведення першої дооцінки
	Відображено суму дооцінки залишкової вартості основного засобу	10 "Основні засоби"	423 "Дооцінка активів"
	Відображено суму дооцінки зносу основного засобу	423 "Дооцінка активів"	131 "Знос основних засобів"
Проведення першої уцінки
	Відображено суму уцінки залишкової вартості основного засобу	975 "Уцінка необо­ротних активів і фі­нансових інвестицій"	10 "Основні засоби"
	Відображено суму уцінки зносу основного засобу	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"

 

Приклад 2.2

Таблиця 2.14. Порядок проведення переоцінки-2

Проведення уцінки після попередньої дооцінки	Проведення дооцінки після попередньої уцінки
На балансі підприємства обліковується об'єкт основних засобів, первісна вартість якого становить 12500 грн.; сума нарахованого зносу - 1875 грн. (приклад 2.1). Справедлива вартість об'єкта, що переоцінювався, - 6375 грн.	На балансі підприємства обліковується об'єкт основних засобів, первісна вартість якого становить 6000 грн.; сума нарахованого зносу - 900 грн. (приклад 2.1). Справедлива вартість об'єкта, що переоцінювався, - 9180 грн.
Прийнято рішення про переоцінку вартості об'єкта основних засобів. Для вказаного об'єкта величина суттєвості встановлена у Положенні про облікову політику підприємства у розмірі 10 %. Переоцінка проводиться повторно
Обчислимо індекс переоцінки: Іп = Вс / Вз
Іп = 6375 грн./10625 грн. = 0,6 | Іп = 9180 грн. / 5100 грн. = 1,8
Застосовуючи розрахований індекс, визначимо переоцінену первісну вартість і переоцінену суму зносу: переоцінена первісна вартість: Впер. = Вп х Іп; переоцінена сума зносу: Зпер. = З х Іп
Впер. = 12500 грн. х 0,6 = 7500 (грн.) Зпер. = 1875 грн. х 0,6 = 1125 (грн.)	Впер. = 6000 грн. х 1,8 = 10800 (грн.) Зпер. = 900 грн. х 1,8 = 1620 (грн.)
Визначимо суму уцінки: первісної вартості: ΔВп = 12500 грн. - 7500 грн. = 5000 грн. суми нарахованого зносу: ΔЗ = 1875 грн. - 1125 грн. = 750 грн. залишкової вартості: ΔВз = 5000 грн. - 750 грн. = 4250 грн.	Визначимо суму дооцінки: первісної вартості: ΔВп = 10800 грн. - 6000 грн. = 4800 грн. суми нарахованого зносу: ΔЗ = 1620 грн. - 900 грн. = 720 грн. залишкової вартості: ΔВз = 4800 грн. - 720 грн. = 4080 грн.

 

У бухгалтерському обліку операції відображаються наступним чином (табл. 2.15).

Таблиця 2.15. Журнал реєстрації господарських операцій

 

 

 

 

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дебет	Кредит
Проведення уцінки після попередньої дооцінки
	Відображено суму уцінки залишкової вартості основного засобу (приклад 2.1, 2.2): - в межах суми попередньої дооцінки	423 "Дооцінка активів"	10 "Основні засоби"
- в сумі перевищення над сумою попередньої дооцінки	975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"	10 "Основні засоби"
	Відображено суму уцінки зносу основного засобу	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
Проведення дооцінки після попередньої уцінки
	Відображено суму дооцінки залишкової вартості основного засобу (приклад 2.1, 2.2): - в межах суми попередньої уцінки	10 "Основні засоби"	746 "Інші дохо­ди від звичайної діяльності"
	- в сумі перевищення над сумою попередньої уцінки	10 "Основні засоби"	423 "Дооцінка активів"
	Відображено суму дооцінки зносу основного засобу	10 "Основні засоби"	131 "Знос основ­них засобів"

 

При переоцінці основних засобів накопичена амортизація повинна бути скоригована. Це пов'язано з тим, що в результаті переоцінки відбувається зміна не лише первісної вартості основного засобу, а й його зносу. Отже, трансформується база обчислення амортизації. Наступні суми амортизаційних відрахувань розраховуються, виходячи з переоціненої залишкової вартості. Переоцінка не передбачає перегляд строків корисної експлуатації основних засобів.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Дані про переоцінку відображаються у регістрах аналітичного обліку основних засобів - в інвентарній картці обліку основних засобів.

Платники податків усіх форм власності мають право здійснювати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів.

Індексація проводиться щодо всіх основних фондів за винятком невиробничих фондів. Індексація здійснюється шляхом множення балансової вартості відповідної групи основних фондів на коефіцієнт індексації (К_і), який розраховується за формулою:

Кі = [І(а-1) – 10]: 100,

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Індексація здійснюється за умови, що розрахований коефіцієнт індексації перевищує одиницю (тобто у разі, якщо річний індекс інфляції більше 110%). Індексація здійснюється за результатами звітного (податкового) року на початок першого кварталу наступного року.

Сума індексації безпосередньо в обліку не враховується (тобто ні валові доходи, ні валові витрати не виникають). Сума проіндексованої балансової вартості основних фондів відображається в додатку до Декларації з податку на прибуток за 1-ий квартал року, на початок якого проводиться індексація.

 

Поняття та види оренди

Під орендою розуміють угоду, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Підприємство, яке бере будь-яке майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто надає це майно, - орендодавцем. У ролі орендодавця та орендаря можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди, в якому визначаються склад і вартість переданих в оренду об'єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов'язки та відповідальність сторін з виконання договірних умов.

Строк оренди - період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Початок строку оренди - дата, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобов'язань щодо основних положень угоди про оренду.

Виходячи з умов, на яких передається в користування орендарю орендодавцем власність, оренда поділяється на операційну та фінансову (рис. 2.14).

Рис. 2.14. Класифікація видів оренди

Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигід, пов'язаних з правом користування та володіння активом.

Амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Операційна оренда – це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом всього строку дії договору оренди.

Нарахування амортизації об'єкта операційної оренди здійснюється орендодавцем.

Крім орендних операцій, на практиці також використовуються лізингові операції.

 

Поняття та види лізингу

Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних або залучених фінансових ресурсів, та полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або переходить до нього у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку та щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Суб'єктами лізингу можуть бути:

1) лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу;

2) лізиногоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

3) продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та / або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів: фінансовий чи оперативний.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менше строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначкою, що це майно отримано у фінансовий лізинг. Передача (як і повернення) об'єкта лізингу повинна бути зафіксована актом приймання-передачі.

Типова кореспонденція рахунків з обліку орендних (лізингових) операцій наведена в таблиці 2.29.

 

Таблиця 2.29. Кореспонденція рахунків з обліку орендних (лізингових)
операцій

 

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Операційна оренда (лізинг) А. У орендодавця
	Нараховано амортизацію об'єк­та, переданого в операційну оренду	949 "Інші витрати операційної діяльності"	131 "Знос основних засобів"
	Відображено належну до одержання орендну плату	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	713 "Дохід від опера­ційної оренди активів"
	Нараховано ПДВ	713 "Дохід від опера­ційної оренди активів"	641 "Розрахунки за податками"
	Отримано орендну плату	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"
	Визначено фінансовий результат	713 "Дохід від опера­ційної оренди активів"	79 "Фінансові результати"
		79 "Фінансові результати"	949 "Інші витрати опе­раційної діяльності"
Б. У орендаря
	Прийнято в операційну оренду основні засоби	01 "Орендовані необоротні активи"	—
	Нараховано до сплати орендну плату	23 "Виробництво", (91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності")	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
	Відображено ПДВ	641 "Розрахунки за податками"	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
	Перераховано орендну плату	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
	Повернення об'єкта оренди	—	01 "Орендовані необоротні активи"
Фінансова оренда (лізинг) А. У орендодавця
	Списано знос основних засобів, які передаються у фінансову оренду	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
	Переведено основні засоби, які передаються у фінансову оренду, до складу необоротних активів, утриманих для продажу	286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"	10 "Основні засоби"
	Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду	181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"	702 "Дохід від реалізації товарів"
	Відображено суму ПДВ	702 "Дохід від реалізації товарів"	641 "Розрахунки за податками"
	Включено до складу поточної суму заборгованості орендаря за 1-й рік оренди	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"
	Нараховано в кінці року суму фінансового доходу від 1-го року оренди	373 "Розрахунки за нарахованими доходами"	732 "Відсотки одержані"
	На поточний рахунок надійшли кошти від орендаря: - за основні засоби - відсотки	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	377 "Розрахунки з іншими дебіторами" 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"
	Списано вартість об'єкту фінансової оренди	902 "Собівартість реалізованих товарів"	286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"
Б. У орендаря
	Отримано у фінансову оренду основний засіб	10 "Основні засоби"	531 "Зобов'язання з фінансової оренди"
	Нараховано амортизацію об'єкта фінансової оренди	23 "Виробництво", (91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності")	131 "Знос основних засобів"
	Відображено суму винагороди орендодавцю	23 "Виробництво", (91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності")	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
	Нараховано щомісячну суму частини вартості об'єкта фінансової оренди	531 "Зобов'язання з фінансової оренди"	61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"
	Погашено заборгованість за орендною платою	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
	Нараховано відсотки, що підлягають сплаті орендодавцю	952 "Інші фінансові витрати"	684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"
	Викуплено об'єкт оренди після закінчення строку договору за залишковою вартістю	61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
	Перераховано орендодавцю в погашення заборгованості	684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
	Перехід об'єкта оренди у влас­ність орендаря після закінчення строку фінансової оренди	10 "Основні засоби"	10 "Основні засоби"
	Одночасно відображено суму нарахованого зносу	131 "Знос основних засобів"	131 "Знос основних засобів"
* В розрізах аналітичного обліку

 

Згідно з податковим законодавством, передані в операційну оренду основні фонди продовжують відображатися в обліку орендодавця.

Орендодавець збільшує суму валових доходів на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється нарахування.

Орендар збільшує валові витрати на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Оренда (лізинг) вважається фінансовою, якщо орендний (лізинговий) договір містить одну з таких умов:

– об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, і орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі;

– сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

– якщо в лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних засобів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або перевищувати 90 % звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, що діє на початок терміну дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його термін;

– майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене на замовлення лізингоодержувача (орендаря) і після закінчення дії лізингового договору не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар, відповідно, збільшує валові витрати на частину лізингового платежу, що дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).

 

Матеріальних активів

 

Лекція 2 Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних

Активів

 

Мета вивчення

Після вивчення лекції 2 студент повинен знати:

- економічну сутність необоротних матеріальних активів;

- структуру та зміст П(С)БО 7 "Основні засоби", 14 "Оренда";

- порядок визнання та оцінки необоротних матеріальних активів;

- спільні та відмінні риси П(С)БО та МСФЗ, які регулюють облік основних засобів;

- документи, в яких відображаються надходження, внутрішнє переміщення та вибуття необоротних матеріальних активів;

- рахунки та розрізи аналітики для обліку необоротних матеріальних активів;

- шляхи надходження та вибуття необоротних матеріальних активів на підприємстві;

- порядок проведення переоцінки основних засобів;

- поняття зносу та амортизації; порядок та методи нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів; переваги та недоліки кожного з методів амортизації;