Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Порівняльна характеристика П(С)БО 14 та МСФЗ 17
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" розроблено на підставі основних положень Міжнародного стандарту фінансової звітності 17 "Оренда" з урахуванням національних особливостей ведення обліку. Найсуттєвіші відмінності між П(С)БО 14 та МСФЗ 17 наведені в таблиці 2.28.
Таблиця 2.28. Порівняння національного та міжнародного стандартів з обліку орендних операцій
включається до складу доходів майбутніх періодів продавця-орендаря з визнанням її доходом відповідного звітного періоду протягом строку оренди
| слід відстрочувати та амортизувати за період, протягом якого очікується використання активу
| Інформація, що розкривається у Примітках до річної фінансової звітності
| Орендар-виробник надає інформацію щодо фінансової звітності
|
про суму резерву сумнівних боргів на дату балансу щодо дебіторської заборгованості орендарів
| Не розглядається
|
Інші положення стандарту, включаючи визначення основних термінів,
Поняття та види оренди Під орендою розуміють угоду, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Підприємство, яке бере будь-яке майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто надає це майно, - орендодавцем. У ролі орендодавця та орендаря можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди, в якому визначаються склад і вартість переданих в оренду об'єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов'язки та відповідальність сторін з виконання договірних умов. Строк оренди - період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Початок строку оренди - дата, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобов'язань щодо основних положень угоди про оренду. Виходячи з умов, на яких передається в користування орендарю орендодавцем власність, оренда поділяється на операційну та фінансову (рис. 2.14). Рис. 2.14. Класифікація видів оренди Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигід, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.
Операційна оренда – це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом всього строку дії договору оренди. Нарахування амортизації об'єкта операційної оренди здійснюється орендодавцем. Крім орендних операцій, на практиці також використовуються лізингові операції.
Поняття та види лізингу Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних або залучених фінансових ресурсів, та полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або переходить до нього у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку та щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Суб'єктами лізингу можуть бути: 1) лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу; 2) лізиногоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; 3) продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та / або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу. Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів: фінансовий чи оперативний. Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менше строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначкою, що це майно отримано у фінансовий лізинг. Передача (як і повернення) об'єкта лізингу повинна бути зафіксована актом приймання-передачі. Типова кореспонденція рахунків з обліку орендних (лізингових) операцій наведена в таблиці 2.29.
Таблиця 2.29. Кореспонденція рахунків з обліку орендних (лізингових)
Згідно з податковим законодавством, передані в операційну оренду основні фонди продовжують відображатися в обліку орендодавця. Орендодавець збільшує суму валових доходів на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється нарахування. Орендар збільшує валові витрати на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. Оренда (лізинг) вважається фінансовою, якщо орендний (лізинговий) договір містить одну з таких умов:
– об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, і орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі; – сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу; – якщо в лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних засобів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або перевищувати 90 % звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, що діє на початок терміну дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його термін; – майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене на замовлення лізингоодержувача (орендаря) і після закінчення дії лізингового договору не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик. Передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар, відповідно, збільшує валові витрати на частину лізингового платежу, що дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 424; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.191.169 (0.016 с.) |