Витрати на утримання основних засобів

Після надходження основних засобів кожне підприємство несе витрати, пов'язані з їх утриманням та експлуатацією. Відображення таких витрат у бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди (рис. 2.7).

 

Рис. 2.7. Облік витрат на утримання необоротних матеріальних активів

 

Витрати на утримання та експлуатацію основних засобів можуть бути спрямовані на: поліпшення стану об'єкта для продовження строку корисної експлуатації та (або) підвищення продуктивності нормативних показників його функціонування, підтримання об'єкта в робочому стані для збереження або відновлення майбутніх економічних вигод, що очікуються.

Прикладом витрат з покращання стану об'єкта є витрати на модифікацію, удосконалення машин і обладнання, а також впровадження нових виробничих процесів, які забезпечують значне скорочення операційних витрат (підвищення продуктивності основних засобів).

Ремонт об'єктів основних засобів виконують:

– господарським способом, коли роботи виконуються власними силами і на нього витрачаються будівельні матеріали підприємства, на балансі якого ці об'єкти обліковуються, тобто підприємство не користується послугами сторонніх організацій для виконання ремонту своїх об'єктів основних засобів;

– підрядним способом, коли ремонтні роботи виконують сторонні організації або відповідні підрозділи цієї організації;

– внутрішньопідрядним способом, коли ремонтні роботи виконують спеціалізовані структурні підрозділи підприємства.

При підрядному та внутрішньопідрядному способі виконання ремонту основних засобів підставою для виконання робіт є договір, в якому зазначають: найменування об'єкту, який підлягає ремонту; строки виконання робіт; умови і порядок розрахунків за виконаний ремонт.

Завершення ремонту оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ОЗ-2).

По закінченні ремонту бухгалтерська служба замовника робить відмітку в інвентарній картці обліку об'єкту основних засобів (ОЗ-6), який ремонтується, про дату виконання ремонту і фактичну суму витрат.

Наступні витрати, що подовжують строк корисної служби та (або) підвищують продуктивність об'єкта основних засобів, дозволяють отримувати додаткові економічні вигоди протягом більше одного звітного періоду і включаються до балансової вартості основних засобів. В протилежному випадку наступні витрати повинні бути визнані поточними витратами того періоду, в якому вони були понесені.

Розглянемо на умовних прикладах, як відображається в обліку вартість проведених ремонтів основних засобів, якщо:

1) в результаті ремонту зросла економічна вигода від використання основного засобу (приклад 2.3);

2) ремонт здійснюється для підтримання основного засобу в робочому стані (приклад 2.4).

Приклад 2.3

На комп'ютері, яким користується головний бухгалтер підприємства, проведено заміну материнської плати. Вартість плати становить 600 грн. (крім того ПДВ). Причому материнську плату придбано у підприємства, яке здійснювало її встановлення. За встановлення плати сплачено 200 грн. (крім того ПДВ) (табл. 2.16).

 

Таблиця 2.16. Журнал реєстрації господарських операцій

 

 

 

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Придбано материнську плату у постачальника	207 "Запасні частини"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Відображено суму ПДВ	641 "Розрахунки за податками"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Списано материнську плату для встановлення	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	207 "Запасні частини"
	Здійснено заміну материнської плати на комп'ютері постачальником	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Відображено суму ПДВ по наданих послугах	641 "Розрахунки за податками"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
	Перераховано кошти підприємству-постачальнику за материнську плату та її встановлення	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
	Віднесено на збільшення вартості комп'ютера вартість материнської плати та наданих послуг з її встановлення	10 "Основні засоби"	152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

Витрати на ремонт, технічне обслуговування основних засобів, інші заходи з підтримання основних засобів в робочому стані, в результаті яких підтримуються на запланованому рівні, встановлюються чи зберігаються майбутні економічні вигоди, що спочатку очікуються від використання об'єкта основних засобів, включаються до складу витрат того періоду, в якому вони здійснені.

Приклад 2.4

На підприємстві проведено ремонт легкового автомобіля, який використовується для перевезення адмінперсоналу. Для ремонту використано запасні частини на суму 200 грн. (без ПДВ) та нараховано заробітну плату працівнику, який виконував ремонт автомобіля, в сумі 80 грн.

 

Таблиця 2.17. Журнал реєстрації господарських операцій

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Списано запасні частини на ремонт автомобіля	92 "Адміністративні витрати"	207 "Запасні частини"	200,00
	Нараховано заробітну плату працівнику за проведення ремонту	92 "Адміністративні витрати"	66 "Розрахунки з оплати праці"	80,00
	Проведено відрахування на соціальні заходи від заробітної плати (сума умовна)	92 "Адміністративні витрати"	65 "Розрахунки за страхуванням"	30,40

 

Відповідно до податкового законодавства поліпшення основних фондів можуть здійснюватися як з виведенням, так і без виведення їх з експлуатації. Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку.

На відміну від вимог П(С)БО 7 згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" поточний ремонт, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння тощо розглядаються як поліпшення основних фондів. При цьому для цілей оподаткування не має значення вид проведених робіт, оскільки в податковому законодавстві не виділяється поточний і капітальний ремонт.

Однак визначено порядок розподілу витрат на поліпшення:

– частина відноситься на валові витрати (в сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду);

– решта цих витрат збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу шляхом розподілу пропорційно суми фактичних витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3 та 4 або окремих об'єктів основних фондів групи 1.