Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ризик фінансових інструментів і його оцінювання
У зв'язку з розвитком ринкових відносин підприємницьку діяльність у нашій країні доводиться здійснювати в умовах наростаючої невизначеності ситуації і безперервної мінливості економічного середовища. Тому виникає неясність і непевність в одержанні очікуваного кінцевого результату, а отже, зростає ризик, тобто небезпека невдачі, непередбачених втрат. Ризик — невід'ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді, коли рішення обирається з кількох можливих варіантів і немає впевненості, що воно є найефективнішим. Можна приймати рішення та впроваджувати дії, спрямовані на зменшення ризику, але позбутися його неможливо. Ситуації, коли відсутній ризик, в економіці майже не зустрічаються. Більшість випадків, яким притаманний ризик, є дуже важко прогнозованими і контрольованими, тому усунути ризик повністю майже неможливо: намагаючись позбутися однієї ризикованої ситуації, можна потрапити в іншу, ще ризикованішу. Це є причиною того, що навіть ідеальні, з першого погляду, рішення призводять до збитків. Водночас ризик треба розглядати як невід'ємний елемент процесу існування суб'єкта господарювання на ринку. Фактично, якщо основною метою функціонування підприємницької структури є максимізація прибутку, то він (прибуток) є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Разом з тим марно було б сподіватися, що отримання більш-менш значних прибутків не пов'язано з серйозним ризиком. Як вітчизняні, так і зарубіжні літературні джерела приділяють багато уваги визначенню терміну «ризик». Найчастіше зустрічаються такі визначення ризику: — імовірність збитків чи втрат; — ймовірність невдачі чи втрат, що пов'язані з конкретним — ймовірність небажаної події. Ризик у ділових операціях — це економічна категорія, яка відображає ступінь невдачі в досягненні поставлених цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників. Ризик може бути виражений у відносному значенні безпосередньо як імовірність настання події і в абсолютному вираженні — як сума можливих втрат у грошовому виразі.
Об'єктом ризику називають економічну систему, умови функціонування якої наперед точно невідомі. Під суб'єктом ризику розуміють особу, яка зацікавлена в результатах управління об'єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об'єкта ризику. Джерело ризику — це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів (конфліктність). Ризик органічно притаманний ринковій економіці, він існує всюди та особливо важливим поняття ризику є для учасників фінансового ринку. Поняття ризику характеризує невизначеність настання певних подій в майбутньому, а ступінь ризику відображає міру такої невизначеності. Ризик у переважній більшості випадків перебуває у прямій залежності від прибутковості: чим вища дохідність, тим вищий ризик інвестування. Існує також кореляція між ризиком і ліквідністю, ризиком і співвідношенням «попит-пропози-ція» тощо. До явища ризику можна і треба підходити з позицій справедливості. Кожен учасник фінансового ринку повинен нести свій ризик, зумовлений саме його діяльністю, його бажанням одержати прибуток, але не ризикувати за рахунок інших. Фінансовий ризик [58, С 125-135] — це ризик не отримати задовільний фінансовий результат. Оскільки прибуток є основ-ним фінансовим результатом будь-якої підприємницької діяльності, фінансовий ризик можна трактувати як невизначеність в отриманні майбутніх прибутків. Це не лише ризик отримати прибуток від фінансової діяльності, менший від запланованого, чи зазнати збитків. Це також ризик не використати сприятливу ситуацію на ринку, тобто ризик упущених можливостей. Фінансові ризики є основними в діяльності фінансових інститутів і посідають чільне місце в діяльності підприємницьких структур. Основними видами фінансової діяльності є залучення грошових коштів та інвестування їх у фінансові активи. Непередбачуваність відсоткових ставок і валютних курсів впливає як на вартість фінансування, так і на дохідність інвестицій. І якщо для суб'єктів господарювання інвестування коштів пов'язано зі створенням більш-менш стабільного за структурою портфеля цінних паперів, для фінансових посередників залучені на ринку кошти використовують як для здійснення торгівлі фінансовими ресурсами, так і для надання іншим суб'єктам ринку фінансових послуг, а також для проведення різноманітних фінансових операцій.
Фінансові ризики насамперед пов'язані зі змінами на фінансовому ринку та змінами в економіці, це можуть бути зміни відсоткових ставок, валютних курсів, зміни в діяльності галузей господарства чи в діяльності конкретних позичальників). До фінансових ризиків належать: кредитний, відсотковий, валютний, галузевий ризики, ризик ліквідності та структури капіталу, операційні ризики (ризики невиконання угоди партнерами), а також ризик країни. Різні види ризиків можуть посилювати або нейтралізувати один одного. Фінансові ризики можна розглядати як спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи ризикове вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі лише два результати: прибуток або збиток. Особливістю фінансового ризику є ймовірність зазнати збитків у результаті проведення будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій із фондовими цінними паперами, тобто ризику, який випливає з природи цих операцій, тому суть ризику полягає в імовірності настання або ненастання події з можливими негативними наслідками через обмеженість матеріальних і нематеріальних ресурсів. Такими фінансовими втратами можуть бути: зниження маси очікуваного прибутку, втрата доходів від інвестування, втрата всіх активів інвестора. Ось чому в основі оцінки фінансових 113ризиків лежить оцінка очікуваних доходів і ймовірність їх втрати. Для визначення розміру фінансових втрат можуть використовуватись як абсолютні, так і відносні показники. Абсолютний розмір фінансових втрат, зумовлених фінансовим ризиком, — це сума збитків, завданих (або потенційно можливих) інвесторові у зв'язку з несприятливими обставинами, які характерні для цього виду ризику. Відносний розмір фінансових втрат, зумовлених фінансовим ризиком, — це відношення суми збитків до вибраного базового показника (наприклад, до суми інвестованого капіталу). Досить часто суб'єкти господарювання мають справу з багатьма фінансовими інструментами, яким властивий різний рівень ризику. Граничними значеннями ймовірності фінансових втрат є: — 0,1 — для інвестицій з рівнем допустимого ризику (критерієм рівня допустимого ризику є вірогідність втрати всієї суми розрахункового прибутку від передбачуваного інвестування); — 0,01 — для інвестицій з рівнем критичного ризику (у цьому разі критерієм рівня ризику виступає можливість втрати не лише очікуваного прибутку, але й усієї суми валового доходу); — 0,001 — для інвестицій з рівнем катастрофічного ризику(критерієм цього рівня ризику виступає ймовірність втрати всіх активів інвестора). Це означає, що оцінюваний варіант вкладення у фінансові активи повинен бути відхилений, якщо в одному випадку з десяти існує ймовірність втрати прибутку; в одному випадку зі ста — може бути втрачений увесь валовий дохід; в одному випадку з тисячі — інвестор може зазнати банкрутства і як наслідок — утратить всі активи. Загалом фінансовий ризик як міру економічної або соціальної невизначеності можна охарактеризувати:
— за величиною — високий, середній і низький; — за ступенем допустимості — допустимий ризик, коли втрачається частина доходу; критичний (локальний) ризик, за якого повністю втрачаються доходи і виникає потреба — за об'єктами — ризик підприємця, підприємства, банку,страхової компанії, тобто окремих юридичних і фізичних осіб;за видом діяльності — ризик виробничої, посередницької, торговельної, транспортної, консалтингової, страхової, охоронної та іншої діяльності; — за економічним змістом — чистий ризик як об'єктивна можливість зазнати збитків (нульового результату) і спекулятивний ризик як суб'єктивна можливість отримання — за характером дії — ризики прості та складні. Складні ризики є комбінацією простих ризиків, прості ризики зумовлюються дією сукупності незалежних між собою подій. — за характером — операційний, інфляційний, кредитний,відсотковий, валютний ризики. Фінансовий ризик у тому визначенні, яке було наведено вище, містить і кредитний Кредитний ризик — це ризик несплати позичальником основного боргу та відсотків по ньому. Кредитний ризик можна визначити як невпевненість кредитора в тому, що боржник матиме змогу і бажання виконати свої зобов'язання щодо умов і термінів кредитної угоди. Боржник може з незалежних від нього зовнішніх умов (економічних, політичних) не забезпечити відповідного грошового потоку в майбутньому. Може також існувати невпевненість у майбутній вартості та якості застави під кредит. Можуть статися зміни в діловій репутації позичальника. Загалом кредитний ризик залежить від параметрів позики та позичальника. Приймаючи рішення про надання позики, кредитор повинен оцінити ризики, що виникнуть при наданні позики позичальнику. Під кредитний ризик переважно підпадають ті суб'єкти ринку, які займаються кредитуванням, та ті, які інвестують кошти в боргові зобов'язання.
Відсотковий ризик відображає невизначеність, пов'язану з рівнем майбутніх відсоткових ставок. Причому це не лише невизначеність майбутнього рівня відсоткових ставок, а й невизначеність, пов'язана з напрямом, швидкістю руху відсоткових ставок, їх мінливістю. Валютним ризиком називають ризик можливих втрат від зміни вартості іноземної валюти щодо національної. До основних типів валютних ризиків належать економічний, бухгалтерський та операційний ризики. Операційний ризик — це ризик несприятливих змін валютного курсу за період до часу проведення запланованої валютної операції. Цей тип валютного ризику вважають досить легким і ефективно ним управляють за допомогою інструментів строкового ринку: ф'ючерсів, форвардів, опціонів, свопів. Бухгалтерський ризик — це ризик зміни облікової вартості активів чи пасивів при зміні валютних курсів, і це при тому, що в іноземній (національній) валюті їхня вартість залишається незмінною; — за галузевою і територіальною ознакою — загальноекономічний, галузевий, країни, регіональний тощо. Загальноекономічний ризик відображає вплив економічних умов іншої країни на вартість активів, виражених у валюті цієї країни. На величину економічного ризику впливають зміни в економічній, політичній ситуації у країні, валютна політика, що проводиться урядом, рівень інфляції тощо. Галузевий ризик — ризик, пов'язаний зі специфікою окремих галузей. З позиції цього виду ризику усі галузі можна класифікувати на: а) підвладні циклічним коливанням (галузі конструкційних матеріалів, виробництво обладнання тощо) та б) менш підвладні циклічним коливанням (виробництво товарів для населення та продовольчих товарів). Крім того, можливо класифікувати галузі на венчурні (ті, що виникають), «вмираючі», стабільно працюючі, швидко зростаючі молоді галузі, засновані на найпрогресивнішій технології (класифікація за стадією життєвого циклу, в якій перебуває галузь). Галузеві ризики виявляються у змінах інвестиційної якості та курсової вартості цінних паперів та відповідних втратах інвесторів залежно від приналежності галузі до того чи іншого ти-пу та правильності оцінки цього фактора з боку інвесторів. Таким чином, фінансовий ризик в економічній діяльності — це об'єктивний фактор, зумовлений дією стохастичних причин і чинників, зокрема конфліктністю ситуації прийняття рішень, невизначеністю цілей і наслідків дій, відсутністю повної й об'єктивної інформації щодо процесів, які відбуваються тепер чи відбуватимуться в майбутньому. Із розвитком ринку змінюється ставлення інвесторів до різних цінних паперів. В Україні цінні папери стали порівняно новим фінансовим інструментом, який характеризується підвищеним ризиком. Інтереси інвесторів на ринку, наприклад, корпоративних цінних паперів, головним чином зводяться до таких моментів: збереження і зростання капіталу; придбання цінних паперів, які за умовами обігу можуть замінювати
кошти; доступ (шляхом придбання цінних паперів) до дефіцитних видів продукції, послуг, майнових і немайнових прав; розширення сфери впливу і перерозподіл власності. В умовах ринкових відносин виникає потреба взаємного порівняння прибутку і ризику. Оптимальне поєднання цих категорій гарантуватиме ефективність вкладення капіталу. Якщо ефективність достатньо висока, ризик вважається обґрунтованим. Ризик країни, який часто долучають до основних фінансових ризиків, є сукупністю політичного, економічного та трансфертного ризиків. Це ризик, пов'язаний з дійсними та очікуваними політичними й економічними умовами у країні і впливом цих умов на здатність уряду країни, окремих корпорацій та фізичних осіб виконувати зобов'язання по зовнішньому боргу. Для оцінювання ризику країни використовують такі показники, як: а) коефіцієнт обслуговування боргу, що розраховується як співвідношення коштів, які витрачаються щороку країною-позичальником на обслуговування зовнішнього бор б) відношення резервної позиції в Міжнародному валютному фонді до обсягу імпорту; в) відношення міжнародних резервів (золота, валюти) до обсягу імпорту; г) відношення обсягу експорту до валового національногопродукту; д)рівень інфляції. Міжнародними організаціями та фінансовими інститутами розробляються рейтинги економічного, політичного та трансфертного ризиків, на основі яких розраховують рейтинги країн, що виступають позичальниками на міжнародному фінансовому ринку. Опис рейтингу економічного ризику містить оцінку таких показників, як спроможність погашати заборгованість, рівень зовнішнього боргу, ступінь диверсифікації економіки, рівень залежності країни від іноземних позик, що використовуються для фінансування дефіциту бюджету, темпи і стабільність економічного зростання, рівень інфляції. Визначення рейтингу політичного ризику ґрунтується на оцінці поточної політичної ситуації у країні, а також на оцінці можливих несприятливих змін у політичній ситуації в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Крім того, оцінюється відношення країни до погашення зовнішнього боргу в цей момент і в майбутньому. Рейтинг трансфертного ризику встановлюється на основі оцінки адекватності міжнародних резервів, внутрішнього валютного контролю у країні, контролю за рухом капіталів, а також з урахуванням рейтингу економічного ризику. Найважливіше значення оцінка ризику країни має для тих, хто виступає кредитором на міжнародному фінансовому ринку — дає можливість генерувати стратегії кредитування, що відповідають рівням ризику країн-позичальників, а також для країн-позичальників, тому що присвоєння рейтингу відкриває відповідні можливості із залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку. За іншими критеріями вирізняють такі основні види ризику: — систематичний ризик, тобто ризик кризи фінансового ринку; — несистематичний ризик, тобто ризик поєднання всіх ви — селективний ризик — ризик неправильного вибору цінних паперів для інвестування під час формування портфеля; — часовий ризик — ризик емісії, купівлі або продажу цінного паперу у невідповідний час, що тягне за собою втрати; — ризик законодавчих змін (можуть змінитися умови емісії, вона може бути визнана недійсною тощо); — ризик ліквідності — ризик, пов'язаний із можливістю втрат при реалізації цінного паперу через зміну в оцінці його якості; — інфляційний ризик — ризик того, що за високої інфляції доходи, які отримують інвестори за фінансовими інструментами, знецінюються швидше, аніж зростають, тобто ін Існує й багато інших видів ризику операцій із фінансовими інструментами. В Україні всі вони мають місце і породжуються наявною в країні політичною та економічною нестабільністю. Високий ступінь ризику не лише перешкоджає розвитку фінансового ринку, а й стимулює заощадження коштів населення і підприємств. З підготовкою і реалізацією фінансових інвестицій пов'язаний систематичний і несистематичний ризики. За можливістю усунення ризики поділяють на недиверсифі-ковані, які не підлягають усуненню, і диверсифіковані, для яких існують можливі шляхи подолання. Систематичний ризик належить до зовнішніх факторів і пов'язаний із загальною економічною та політичною ситуацією у країні та світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим спадом цін на фінансові активи. До категорії систематичних ризиків належать: ризик зміни відсоткової ставки, ризик спаду загальноринкових цін і ризик інфляції. Систематичний ризик — недиверсифікований. Для визначення систематичного ризику окремого цінного паперу чи портфеля по відношенню до рівня ризику загалом на фінансовому ринку використовують бета-коефіцієнт (b). Як правило, цей показник на практиці найчастіше застосовують для оцінки ризиків інвестування в окремі цінні папери. Несистематичний ризик пов'язаний із фінансовим станом конкретного емітента цінних паперів. Його оцінка потребує певних зусиль як з боку посередників ринку фінансових активів, так і з боку інвесторів. До категорії несистематичних належать ризик ліквідності та галузевий ризик. Несистематичний ризик — диверсифікований. Ризик ліквідності — ризик, пов'язаний з можливістю втрат при реалізації цінного паперу через зміни оцінки його якості. Ризик ліквідності нині є одним із найпоширеніших в Україні. Причиною цього є не лише загальний рівень падіння ринку, а й реалістичніша оцінка того, що являє собою той чи інший емітент, скажімо, біржа, де протягом біржового дня іноді укладалося лише кілька угод; фінансова або інвестиційна компанія, чий капітал зібраний для перекачування коштів або покриття збитків від «проїдання» статутних коштів в інших комерційних структурах тощо. Ризик ліквідності пов'язують як із характеристиками окремого активу, так і з можливостями суб'єктів фінансового ринку. Проте в будь-якому разі — це ризик того, що не зможуть бути вчасно задоволені потреби інвестора — власника активу чи юридичної особи — суб'єкта ринку в готівкових коштах. Ризик ліквідності активу — це ризик того, що визначений актив не зможе бути швидко проданий за його ринкову або близьку до неї ціну. Для фінансового активу ступінь цього ризику знаходить відображення у величині відсоткової ставки, що характеризує дохідність активу. Як правило, ліквідні активи мають досить розвинутий вторинний ринок, який характеризується стабільністю цін і гарантує швидке перетворення активів у готівку. Ризик ліквідності по відношенню до суб'єкта ринку — підприємства — це ризик того, що останнє не зможе вчасно отримати готівкові кошти, аби розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Це означає, що у суб'єкта господарювання завжди повинні бути активи, які можуть бути перетворені на готівку за задовільною ціною в потрібній кількості і в необхідний момент часу. Потреби в ліквідності корпорації повністю визначаються структурою її пасивів. Поняття ліквідності можна об'єднати з поняттями плато- і кредитоспроможності: Саме кредитоспроможність, яка потребує також відповідного рівня платоспроможності та ліквідності, значною мірою визначає фінансову стійкість корпорації, її можливості виступати на ринку позичальником. Ліквідність такого фінансового інституту, як комерційний банк, є більш глибоким поняттям, ніж ліквідність нефінансового інституту, оскільки здатність банку задовольнити свої потреби в готівкових коштах для виконання зобов'язань може бути пов'язана як з пасивами, так і з активами. Здатність банку вчасно виконати свої зобов'язання по відношенню до пасивів означає, що банк може вчасно отримати потрібну кількість грошових коштів, аби сплатити відсотки по залучених коштах та повернути залучені кошти вкладникам. Ліквідність банку по відношенню до активів означає, що банк завжди може отримати достатню кількість грошових коштів, аби задовольнити потреби клієнтів у наданні позик. Оскільки діяльність комерційних банків — це неперервний процес залучення фінансових ресурсів та їх використання для надання позик, а отже, неперервні зміни в ліквідності, управління ризиком ліквідності потребує від банківського менеджменту застосування досить гнучких і складних стратегій управління цим ризиком. Ефективна стратегія поведінки в умовах ризику дає змогу суб'єктам фінансового ринку успішно здійснювати свою діяльність і досягати поставлених цілей із найменшими втратами. Така стратегія, яку можна назвати стратегією управління ризиком, полягає у виявленні схильності до ризиків; аналізі ризиків та їх оцінюванні; виборі методів управління ризиком; застосуванні вибраних методів; здійсненні фінансового контролю. До основних методів управління ризиком належать: — ухилення від ризику; — зниження рівня ризику; — поглинання та фінансування ризику; — передавання ризику іншій особі. Ці методи можна використовувати як незалежно, так і в комплексі. Основним в оцінюванні ризику є обчислення певних числових характеристик і, в кінцевому підсумку, кількісна оцінка ризику. Сьогодні методи аналізу й оцінювання ризику базовані на поняттях і методах теорії ймовірності, оскільки саме поняття ризику тісно пов'язано з ймовірністю настання чи ненастан-ня певної події в майбутньому. Імовірність характеризує міру невизначеності у настанні певної події в майбутньому. Вона позначається Р та набуває значень від 0 до 1. Коли подія безсумнівно відбудеться, абсолютна ймовірність настання її дорівнює 1, а коли настання події неможливе — 0. Можна сказати, що існує ризик настання події, якщо ймовірність настання цієї події є незначною. Фінансовий актив можна вважати високоризиковим, якщо ймовірність отримання доходу по ньому та його ліквідність незначні. Сукупність подій називають повною групою, якщо хоча б одна з цих подій обов'язково відбудеться. Сума ймовірностей Рi, несумісних подій, які утворюють повну групу, дорівнює одиниці, тобто Нехай Y — випадкова величина, яка обов'язково набуває одного зі значень YІ,Y2... Yn. Ймовірність того, що Y набуде значення Yi, дорівнює Рi, причому справджується рівність (4.30). Тоді середнім очікуваним (математичним очікуванням) величини Y називають величину Середнім очікуваним доходом від інвестицій (прямих чи портфельних) є величина де Pt — ймовірність того, що дохід від інвестицій дорівнюватиме Ri. Функціональні залежності між величинами Rt та їхніми імовірностями Рi називають кривими розподілу ймовірностей. Цей розподіл має дуже широке практичне застосування як У математиці, так і в економіці та безпосередньо у фінансах. З достатнім ступенем точності можна вважати, що залежність між можливою величиною доходу та відповідною ймовірністю підпорядковується нормальному закону. Для кількісної оцінки ризику як міри невизначеності доцільно встановити характер розподілу значень дохідності та розрахувати середньоквадратичне відхилення від середньої дохідності і коефіцієнт варіації. Середньоквадратичне відхилення (а) — це абсолютна міра ризику. Чим вище середнє квадратичне відхилення, тим вищий ризик. Його визначають за формулою: Відносною мірою ризику є коефіцієнт варіації (СV), величина якого прямо пропорційно залежить від рівня ризикованості: Систематичний ризик окремого цінного паперу або портфеля по відношенню до рівня ризику загалом на фінансовому ринку вимірюють бета-коефіцієнтом (b). Цей показник, як правило, найчастіше застосовують для оцінювання ризиків інвестування в окремі цінні папери. Розрахунок його здійснюють за формулою: де b — бета-коефіцієнт; К — ступінь кореляції між рівнем дохідності цього фінансового інструменту та середнім рівнем дохідності групи фондових інструментів по ринку загалом; а, — стандартне відхилення дохідності по фондовому інструменту; ат — по фондовому ринку в цілому. Про рівень фінансового ризику окремих цінних паперів можна судити за такими значеннями бета-коефіцієнта: b = 1 — середній рівень ризику; b > 1 — високий рівень ризику; b < 1 — низький рівень ризику. Збалансованість дохідності і ризиковості фінансових інвестицій забезпечується використанням премії за ризик, яку розраховують за формулою: де RF — рівень премії за ризик по фондовому інструменту; r т — середня норма дохідності на фондовому ринку; rrf — безризико-ва норма дохідності на фондовому ринку; b — бета-коефіцієнт, який характеризує рівень систематичного ризику по фондовому інструменту. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 Ціноутворення на фінансовому ринку Ситуаційне завдання 1. На Вашому рахунку в банку є 2 млн грн. Банк платив 18% річних. Вам пропонують увійти всім капіталом в організацію венчурного підприємства. Представлені економічні розрахунки показують, що через шість років вкладений капітал потроїться, але фінансовий консультант рекомендує оцінювати ризик участі у венчурному підприємстві шляхом введення премії в розмірі 5%. Чи варто приймати цю пропозицію? Розв'язання ситуаційного завдання Оцінка цієї ситуації з позиції теперішнього часу дає такі результати:
1. Розраховуємо відсоткову ставку, яку беремо за коефіцієнт дисконтування: 2. Враховуючи, що через 6 років інвестований капітал разом із доходом, який отримає інвестор на вкладений капітал, становитиме 6 млн грн (2 млн грн х 3 рази). У такому разі теперішня вартість очікуваних надходжень становитиме: Висновок: Оскільки теперішня вартість очікуваної суми доходу менша за теперішню вартість передбачуваного вкладення, брати участь у такому підприємстві невигідно. Ситуаційне завдання 2. Підприємство планує через 3 роки здійснити заміну діючого устаткування. За прогнозними розрахунками, для цього потрібно 800 000 грн. У підприємства є тимчасово вільні кошти в сумі 400 000 грн, які воно може розмістити на депозит терміном на 3 роки під 18% річних. Чи вистачить підприємству коштів для проведення заміни устаткування через 3 роки? Розв'язання ситуаційного завдання Отримати відповідь на поставлене запитання можливо, роз-рахувавши майбутню вартість 400 000 грн (через три роки при ставці нарощування 18%): Висновок: Таким чином, якщо підприємство розмістить на депозит терміном на 3 роки під 18% річних тимчасово вільних 400 000 грн, у кінці терміну воно отримає 657 212,8 грн, що менше 800 000 грн, а отже, коштів на заміну устаткування не вистачить. Ситуаційне завдання 3. Компанія ABC є відносно стабільною компанією з величиною b = 0,5, а компанія ВСА останнім часом відчувала коливання зростання та спадання своїх доходів, що зумовило b = 1,2. Відсоткова ставка безризикових вкладень дорівнює 6%, а середня дохідність фондового ринку — 12%. Визначити вартість капіталу компанії за допомогою цінової моделі капітальних активів. Розв'язання ситуаційного завдання Згідно з ціновою моделлю капітальних активів (САРМ) де rrf — безризикова ставка відсотка; r т — середня прибутковість цінних паперів загалом на ринку; b — міра систематичного ризику. Для компанії ABC: Для компанії ВСА: Висновок: Оскільки компанія ВСА є менш стабільною, то закономірно, що вартість її капіталу вища. Ситуаційне завдання 4. Ринкова вартість звичайних акцій компанії ABC становить $ 450 000, привілейованих акцій — $ 120 000, загальна сума позикового капіталу — $ 200 000. Вартість власного капіталу — 14%; привілейованих акцій — 10%; а облігацій — 9%. Визначити середньозважену вартість капіталу компанії при ставці податку на прибуток 30%. Розв'язання ситуаційного завдання 1. Розраховуємо питому вагу кожної складової капіталу:
2. Розраховуємо WACC, враховуючи податковий коректор: Висновок: Агрегована (середньозважена) вартість капіталу компанії становить 11,38%. Ситуаційне завдання 5. Потрібно порівняти за ризикованістю акції А і В. Кожна з них по-своєму реагує на можливі ринкові ситуації, досягаючи з відомим рівнем імовірності певного рівня дохідності. Розв'язання ситуаційного завдання
Обрані акції мають однаковий очікуваний рівень дохідності (R): Виміряємо ступінь ризику відхиленням за абсолютним значенням різниці між фактичною й очікуваною дохідностям:
Оцінюючи очікуваний ризик середнім абсолютним відхиленням, одержимо його міру для кожної акції:
Висновок: Перевищення ризику по активу А зберігається незалежно від способу вимірювання епсілон і сігма, тобто дані міри мінливості взаємно узгоджені. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Ціна як мірило вартості товару. 2. Завдання ціноутворення на фінансовому ринку. 3. Фактори впливу на рівень цін на фінансовому ринку. 4. Види цін на фінансовому ринку. 5. Функції ціни на фінансовому ринку. 6. Методи ціноутворення, які використовують на фінансовому ринку. 7. Які методичні підходи використовують при формуванні ціни на фінансові активи? 8. Як треба розуміти поняття «вартість капіталу»? 9. З чим пов'язане визначення теперішньої та майбутньої вартості грошей?
10. Економічна сутність нарощування і дисконтування. 11. Економічна сутність простого і складного відсотка. 12. Як Ви розумієте капіталізацію відсотків? 13. Способи врахування інфляції в інвестиційних розрахунках. 14. Взаємозв'язок реальної та номінальної ставки відсотка. 15. Урахування рівня ризику в інвестиційних розрахунках. 16. Структура капіталу та середньозважена вартість капіталу. 17. Як визначається вартість позикового капіталу? 18. Які способи визначення бажаної дохідності для акціонерів Ви знаєте? 19. Чим відрізняються між собою цінова модель капітальних активів (САРМ) і модель арбітражного ціноутворення Росса (APT)? 20. Розрахунок вартості власного капіталу на основі річних 21. Ризик фінансових інструментів та його види. 23. Методи управління ризиком фінансових інструментів.Абсолютна і відносна міра ризику фінансових активів. 24. Використання b-коефіцієнта для визначення ризикованості окремих фондових інструментів.
|
||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 512; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.70.255 (0.117 с.) |