Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Композиція бесіди: етикетне взаємозвернення, експозиція, зав’язка, розвиток діалогу, фінал.
Варіанти розвитку діалогу у бесіді: 1) розпитування співрозмовника з метою отримання інформації; 2) повідомлення певної інформації співрозмовнику; 3) уважне слухання. Техніка розпитування у бесіді: 1) налаштувати партнера на тему і проблему бесіди; 2) стимулювати початок висловлювання партнера; 3) стимулювати розгорнуте висловлювання; 4) уточнювати і оцінювати отриману інформацію. Техніка інформування у бесіді: 1) сформувати установку сприймання; 2) заінтригувати проблемою; 3) послідовно викласти сутність інформації. Техніка слухання у бесіді: 1) мобілізація уваги, уточнення, перефразування; 2) розуміння емоційного стану, з’ясування причин такого стану, ідентифікація з партнером, оцінка ситуації з позиції партнера. 5. Публічна промова – як діалогічна форма спілкування реалізується за умови безпосереднього психологічного контакту з слухачами, що передбачає психологічну взаємодію між промовцем і слухачами. Промова складається з трьох частин: - вступу: підготовки аудиторії до сприймання інформації (спонукання інтересу), постановки проблеми, доведення плану промови (повідомлення перспектив, задач); - головної частини: представлення предмету спілкування, доведення сутністі предмету, формування установки на діяльність; - заключної частини: закріплення думки, узагальнення, побажання. Експресивні засоби публічного спілкування: - додатковий (емоційні) наголос: іронія, подив, страх, обурення, захоплення. - мелодійне інтонування: радість – туга, погроза – страх та ін; - модифікація тривалості фраз: темп мовлення, спеціальні паузи, тривалість звучання та ін. Правила для промовця: 1. Повага, доброзичливість, по відношенню до партнера. 2. Ввічливість, неприпустимість категоричності у судженнях. 3. Скромність у самооцінках і самопрезентація, ненав’язливість викладення позицій, поглядів і оцінок. 4. Орієнтація на партнера, створення для нього психологічного комфорту. 5. Постійна стимуляція інтересу партнера щодо теми спілкування, врахування його інтересів. 6. Логічність викладення своїх поглядів і позицій. 7. Підтримка уваги партнера, стимулювання його активності. 8. Вибір стилю мовлення, відповідного до ситуації спілкування та особливостей партнера.
9. Вибір дистанції у спілкуванні, системи жестикуляції і міміки, яка не дратує партнера і створює зручне спілкування. Правила для слухача: 1. Не шкодувати часу для вислуховування партнера. 2. Ставитись до партнера з терпінням і повагою 3. Не перебивати промовця, вислухати його повністю. 4. Представляти можливість партнерові виразити себе, стимулювати його активність. 5. Використовувати вербальні та невербальні засоби емоційно-психологічної підтримки промовця.
Література: 1. Автономов В.С. Предпринимательская функция в экономической системе / Отв. ред. В.И. Кузнецов. – М., 1990. 2. Ботавина Р.М. Этика менеджмента: Учебник. – М., 2001. 3. Герет Т.М., Клоноскі Р.Дж. Етика бізнесу. – К.: Основи, 1999. 4. Глущенко Е.В. и др. Основы предпринимательства: Учеб. пособие / Е.В. Глущенко, А.И. Капцов, Ю.В. Тихонравов. – М., 1996. 5. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. – К., 1999. 6. Льюис Р. Д. Деловые культуры в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию: Пер. с англ. – М., 1999. 7. Мак-Дональд Д. Игра называется бизнес. – М., 1979. 8. Малахов В. “Экономический человек” и рациональность экономической деятельности (обзор зарубежных исследований) // Психологический журнал. – 1990. – Т. 11. - № 6. – С. 38 – 46. 9. Палеха Ю.І. Ділова етика: Навч. посібник. – К., 2001. 10. Позняков В.П. Новая социальная группа: признаки, мотивы действий, трудности становления // Человек и труд. – 1992. - № 4-5. – С. 14 –17. 11. Шумейкер П. Модель ожидаемой полезности: разновидности, подходы, результаты и пределы возможностей // THESIS: Риск, неопределенность, случайность. – 1994. – Вып. 5. – С. 29 – 80.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 107; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.71.237 (0.004 с.) |