Заняття оздоровчим плаванням з дітьми грудного віку

Плавання в грудному віці - один з простих варіантів зміцнити організм малюка. Плавання для дитини можна починати з першого місяця. З довгоочікуваним приходом у сім'ю дитини батьки замислюються про те, як його правильно виховати, що немало важливо, виростити здоровим і міцним. Плавання дитини в грудному віці - один з простих і ефективних варіантів. Здавалося б, просто вода в звичайному басейні, а скільки користі ви отримаєте від заняття плаванням з дитиною.

Виявляється, привчаючи малюка плавати з пелюшок, можна істотно зміцнити його здоров'я. Важко переоцінити позитивний вплив, який дає плавання в грудному віці [11; 27].

Плавання дитини в грудному віці носить оздоровчий, загальнозміцнюючий характер. Заняття плаванням для дитини значно поліпшує обмінні процеси організму, нормалізує внутрішньочерепний тиск, позитивно впливає на дихальний апарат малюка, на розвиток нервової та м'язової систем.

Регулярне плавання дитини зміцнює весь його організм, нормалізує сон, підвищує тонус, покращує апетит. Перераховувати всю користь від заняття плаванням для дитини можна нескінченно. Головне, знайти для цього час і сили, тоді результат не змусить довго чекати.

Вода для дитини в грудному віці - звичне середовище. Адже всі дев'ять місяців малюк перебував у материнських водах. Заняття з плавання для дитини можна починати відразу з першого місяця народження, коли малюк ще "пам'ятає" свою внутрішньоутробну середу, а момент адаптації на повітрі підходить до кінця. З чого ж необхідно починати заняття з плавання для дитини грудного віку?

У першу чергу, не варто думати, що необхідно відразу записатися в басейн до тренера. З початку потрібно займатися з малятком у звичайній ванній кімнаті. Важливо створити для малюка сприятливу атмосферу, щоб він полюбив воду з першого знайомства і не боявся в ній перебувати[34].

Перед плаванням слід добре розігріти м'язи малюка за допомогою дитячого масажу, це принесе покращення кровообігу під час тренування. Спочатку достатньо привчити дитину тривалий час перебувати у воді. Час, що рекомендується для перебування у воді - 15 хвилин, щотижня час заняття з плавання для дитини слід збільшувати на 5 хвилин, до 30 хвилин. Важливо стежити, щоб при перших ознаках перевтоми малюка закінчувати плавання дитини.

Необхідно пам'ятати, що до трьох місяців життя деякі плавальні рефлекси, наприклад, затримка дихання під водою, вщухають. Тому, якщо ви хочете, щоб малюк вільно пірнав, необхідно навчити його цьому у віці до трьох місяців.

Техніка і методи навчання грудних дітей плаванню широко поширені в наш час. Видано безліч навчальної літератури, відеопосібників з плавання дітей грудного віку.

Пізніше, коли дитина буде спокійно почувати себе у ванній, варто починати відвідувати дитячий басейн, де лікарі та інструктори з досвідом допоможуть отримати найбільшу віддачу. Якщо ви успішно почали заняття з плавання в перший рік життя дитини, то плавання дитини необхідно продовжувати. Малюк звикає до постійного фізичного навантаження, у нього виробилася потреба в активних рухах.

Але перш ніж йти з дитиною в дитячий басейн, рекомендовано отримати консультацію лікаря, тому що в певних випадках навантаження можуть бути протипоказані при відхиленнях або захворюваннях [25].

3.2. Заняття оздоровчим плаваннямз дітьми дошкільного віку

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо- та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Окрім занять з фізичної культури, у дошкільних навчальних закладах, де є басейни, проводять заняття з плавання, що є унікальним засобом впливу на організм дитини, вдосконалення рухів, розвиток фізичної витривалості, самостійності, наполегливості тощо.

Приміщення критих басейнів мають бути обладнані вентиляцією, достатньо освітлені, прибрані. В них має підтримуватись належний температурний режим: температура повітря в басейні +24˚+28˚, у роздягальнях і душових +25˚+26˚, температура води – в межах +26˚+29˚. У початковий період навчання плавання температура води в басейні може бути дещо вищою (до +30˚+32˚).

Басейни обладнуються спеціальним інвентарем для безпеки занять з плавання, а також іграшками та обладнанням для навчання елементів плавання.

Навчання плавання у дошкільних закладах може розпочинатися з третього року життя. Найдоцільніший час для занять: до сніданку – з 7-30 до 8-30, після сніданку – з 9-30 до 12-30, після денного сну – з 15-15 до 17-30. При цьому враховується, що заняття з плавання можна проводити не раніше, ніж через 30-40 хв. Після прийому їжі та не пізніше ніж за 1,5-2 години до нічного сну і не за рахунок перебування дітей на свіжому повітрі.

Заняття з плавання проводяться двічі на тиждень. У ці дні не плануються звичайні фізкультурні заняття та заняття фізичними вправами під час денних прогулянок.

Заняття з плавання організуються з окремими підгрупами дітей: 3-й рік життя – по 5-6 дітей, 4-й рік – по 8-10, 5-7-й роки життя – по 10- 12 дітей.

Перші заняття короткотривалі – 5-7 хв. Поступово їхню тривалість для дітей 3-го року життя доводять до 10-15 хв., для 4-го року – 10-20 хв., для 5-го року - до 20-25 хв., для дітей старших дошкільників – до 30 (40) хв. Заняттям в басейні мають обов’язково передувати гігієнічні процедури.

Навчання елементів плавання відповідно до програмових вимог організуються поетапно й спрямовані на реалізацію певних завдань, а саме::

- І етап (3-4-й роки життя) – ознайомлення дітей з водою та її властивостями, освоєння у воді;

- ІІ етап (4-5-й роки життя) – набуття дітьми умінь і навичок, які допомагають почуватися у воді впевнено (спливати, лежати на воді, ковзати по ній, видихати у воду, розплющувати очі у воді тощо);

- ІІІ етап (6-7-й роки життя) – навчання плавання певним способом та правильним узгодженням рухів рук, ніг і дихання, починаючи з полегшених способів (наприклад, плавання кролем на грудях і спині без виносу рук);

- ІV етап (старший дошкільний та молодший шкільний вік) – засвоєння і вдосконалення техніки різних спортивних способів плавання, простих поворотів та старту у воду, плавання на „глибокій” воді.

Типова структура заняття з плавання:

o розминка (з ходьбою, пробіжками, комплексом загальнорозвивальних вправ, підготовчими до плавання вправами на суші); якщо ж немає місця для „сухого” плавання, розминка проводиться у воді;

o вправи на пересування (з ходьбою, бігом, підскоками), освоєння у воді (занурювання, затримка дихання, видихи у воду, відкривання очей у воді, спливання тощо);

o спеціальні вправи на опанування певного способу плавання засвоєння рухів рук, ніг, узгодження рухів тощо), рухливі ігри у воді з використанням уже засвоєних умінь;

o вільне плавання.

Плавання - специфічна спортивна вправа, оскільки плавець виконує всі рухи у горизонтальному, безопорному положенні. Тому на виконання вправ, спрямованих на вивчення і вдосконалення цього положення, має відводитися 80% часу основної частини заняття (включаючи ігри, естафети, розваги).

Підсумком проведеної роботи з навчання плавання є свята чи розваги на воді (один-два рази на рік).

Робота дошкільного навчального закладу в цілому має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільників, формування мотивації здорового способу життя. З огляду на це, дітей треба ознайомлювати з поняттями про гігієну тіла, гігієну діяльності; здоров’я і хвороби, зовнішність, тіло, основні органи, а також про статеву ідентифікацію та диференціацію, розвиток організму, безпеку організму та діяльності. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу. Така робота проводиться в процесі всієї життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

3.3. Заняття оздоровчим плаваннямз дітьми шкільного віку

В процесі оволодіння навичками плавання у школярів вдосконалюються не тільки фізичні якості, але й активно розвиваються мислення, творчі здібності, самостійність тощо. Враховуючи ці особливості, програма з плавання для учнів начальної школи орієнтується на рішення наступних освітніх завдань:

o вдосконалення життєво необхідних навичків та вмінь в плаванні;

o навчання фізичним вправам в такому виді спорта як плавання;

o розвиток основних фізичних якостей: швидкості, витривалості, координації рухів тощо;

o формування загальних уяв про плавання, його значення в житті людини, зміцненні здоров`я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості;

o розвиток зацікавленості до самостійних занять плаванням;

o навчання простим способам контролю за фізичним навантаженням, окремим показникам фізичного розвитку й фізичної підготовленості.

Плаванням можуть займатися діти різного віку, але швидче за всіх оволодіють технікою способів плавання діти молодшого й середнього шкільного віку.

Швидкість навчання пояснюється високими темпами приросту всіх фізичних якостей в цьому віці, високою руховою активністю, зацікавленістю до нових рухів, до занять фізичними вправами, плаванням.

Якщо в школі є відповідні умови, є можливість займатися плаванням цілий рік, заняття можуть чергуватися з уроками фізичної культури за іншими розділами програми.

За час навчання в початковій школі діти повинні оволодіти основами плавання в глибокій воді: навчитися пірнати, пропливати під водою з відкритими очима, правильно дихати, пропливати, слідкувати за правильною координацією рухів рук та ніг, грати в рухливі ігри, стрибати у воду.

В середній та старшій школі обов’язково знайдуться учні, які з деяких причин (звільнення за станом здоров я та ін.) не оволоділи чи тільки приступили до занять плаванням, тому необхідно використовувати програмний матеріал початкової школи. З учнями, які успішно оволоділи плавальними навичками можна використовувати більш складний матеріал. В середній та старшій школі продовжується закріплення та вдосконалення техніки плавання різними способами.

3.4. Оздоровче плавання як засіб реабілітації студентів з відхиленням у стані здоров`я

Збереження та зміцнення здоров’я нації є актуальним завданням. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є профілактика та відновлювальна корекція порушень у системах життєдіяльності організму людини.

Водночас, зараз серед студентів значно зросла кількість осіб з різного роду патологіями[1]. Тому використання різноманітних засобів реабілітації різних захворювань дасть можливість стабілізувати та зменшити патологічні зміни в організмі людини. Це особливо важливо в студентському періоді, коли організм знаходиться в стадії інтенсивного фізичного та психоемоційного розвитку. Плавання, як засіб реабілітації, займає особливе місце, оскільки для багатьох патологій воно не протипоказане.

Аналіз літературних джерел показав, що основна увага при певних видах захворювань серцево-судинної та дихальної систем, опорно-рухового апарату зосереджена на засобах фізичної реабілітації, зокрема лікувальній гімнастиці, плаванню, аутогенному тренуванню, лікувальному масажу тощо. На наш погляд, в умовах вузу доцільно було б створювати спеціальні медичні групи, які були б сформовані зі студентів з одним видом захворювань. На даному етапі вирішення проблеми для таких осіб не є можливим. Тому необхідно створити спеціальні медичні групи, в яких основним засобом реабілітації стало б плавання.

В сучасних умовах спостерігаємо складну ситуацію зі станом здоров’я молоді, яка навчається у вузі. Протягом останніх років різко зріс показник захворюваності, особливо серед молоді [6]. Майже 85% студентів мають відхилення у здоров’ї, а близько 70% – низький рівень фізичного розвитку. Тільки впродовж останніх п’яти років на 46% збільшилась кількість студентської молоді, яка за станом здоров’я віднесена до спеціальної медичної групи.

До спеціальної медичної групи зараховують студентів за результатами медичного обстеження, яке проводиться на кожному курсі на початку навчального року. Завдання медичного обстеження – це оцінка стану здоров’я, фізичного розвитку та функціонального стану організму. Студентів, що мають відхилення в стані здоров’я та потребують обмежень фізичних навантажень, зараховують в спеціальну медичну групу.

Програма курсу включає в себе спеціальні засоби для подолання відхилень у стані здоров’я та фізичного розвитку. Заняття проводяться з врахуванням захворювання та функціональних можливостей організму студентів. Головна мета занять у СМГ – підвищення працездатності організму та покращення функціонального рівня органів та систем у цілому і, таким чином, усунення відхилень у стані здоров’я. Велике значення в навчальних заняттях цих груп має реалізація принципів систематичності, доступності та індивідуалізації дозування навантаження, а також поступове його збільшення.

За даними деяких авторів, найбільший лікувально-профілактичний вплив на організм мають вправи аеробного характеру. В умовах вузу, серед вправ такого напрямку, найдоцільнішим є використання плавання, оскільки цей вид фізичних вправ повною мірою сприяє реалізації завдань навчального процесу в спеціальних медичних групах. Таким чином, ми пропонуємо застосовувати плавання на заняттях фізичним вихованням, як інноваційну методику у режимі курсового навчання під час навчання у вузі.

Заняття з плавання дають не тільки задоволення від фізично-оздоровчої діяльності, але й поліпшують у цілому самопочуття, підвищують мотивацію до здорового способу життя, формують емоційні компоненти, що сприяють прискоренню процесу реабілітації.

Плавання є потужним засобом підвищення тренованості серцево-судинної та дихальної систем, стимулятором діяльності травного каналу та обміну речовин. Фізичні навантаження проходять в умовах, що знімають гравітаційні сили, звільняють хребет від осьового навантаження, таким чином сприяючи корекції опорно-рухового апарату.

Під час тривалих стресів, значних розумових навантажень, у період заліково-екзаменаційних сесій, під час періоду адаптації у студентів першого курсу, за наявності певних відхилень у здоров’ї, які з входом у новий колектив можуть призвести до порушення психіки, добре допомагає комплекс заходів, до якого входять і заняття з плавання. На нашу думку, це є оптимальним варіантом для корекції фізичного розвитку та психоемоційного стану у студентів з відхиленнями у стані здоров’я в процесі курсового навчання [34].

Слід звернути увагу на деякі психологічні особливості студентів у спеціальних медичних групах та врахувати їх під час занять з плавання та при комплектуванні навчальних груп. Те, що для здорової людини є незначним і другорядним, для людини з відхиленнями у стані здоров’я може бути важливим і вирішальним фактором, який визначає її настрій, поведінку та подальші дії. Адже багатьом з цих студентів властиві різноманітні комплекси стосовно будови власного тіла чи своїх фізичних можливостей.

Не менш важливим позитивним фактором занять є правильний добір і формування навчальної групи. Практика показує, що заняття є ефективнішими у змішаних групах, тобто в групу для занять плаванням зараховують студентів з різними захворюваннями. Під час роботи групи з однотипними характеристиками індивідуальних відхилень у здоров’ї, сповільнюючі фактори одного з членів групи стають загальною проблемою, зменшуючи ефективність занять. З іншого боку, в процесі роботи змішаної групи особисті проблеми не викликають “зацикленості” всієї групи та дають можливість нівелювати ускладнення, пов’язані з індивідуальними дисфункціями організму [34].

Обов’язковою умовою комплектації груп для занять плаванням є попереднє проведення спеціального тестування в плавальному басейні. Відповідно до розподілу студентів викладачі теж розподіляються для забезпечення занять із певним контингентом. Викладачам необхідно знати медичні особливості студентів своєї групи, вміти надати першу медичну допомогу під час проведення занять, особливо на початку. Небажаною є присутність сторонніх приміщенні, що може відвертати увагу, створювати психологічне напруження.

Методика занять з плавання визначається поставленими завданнями та засобами і формами, що добираються для їх вирішення. Під час проведення занять з плавання в спеціальних медичних групах, необхідно дотримуватись наступних методичних принципів:

• Навантаження та дозування мають відповідати загальному стану здоров’я студента.
• В процесі занять витримувати оптимальну фізіологічну криву навантажень, яка є графічним зображенням зміни частоти пульсу під час занять.
• У реабілітаційному курсі з плавання потрібно кожного заняття частково ускладнювати завдання.
• Інтенсивність роботи має відповідати руховому режиму.

Практичне заняття з плавання складається з трьох частин:

підготовчої, основної та заключної. Підготовча частина проводиться на суші, основна та заключна – у воді. У підготовчій частині, яка триває 7–10 хвилин (в одногодинному занятті), вирішуються такі завдання: ознайомлення зі змістом заняття; вправи для загального розвитку на суші для підготовки студентів до подальшої роботі у воді; вивчення та вдосконалення рухів, способів плавання та інших прийомів і дій, що входять у заняття; вправи для розвитку гнучкості та рухливості суглобів.

Головною особливістю занять із плавання у спеціальному навчальному відділенні є не спортивна спрямованість, а цілеспрямоване використання плавання для покращення фізичного, психологічного здоров’я, вдосконалення функціональних можливостей організму. Заняття базуються на врахуванні індивідуальних психо-фізіологічних особливостей, фізичних можливостей кожного студента та реакції його організму на навантаження в процесі занять.

Це дозволяє визначити використання занять із плавання в процесі реабілітації як:

o метод неспецифічної терапії, що втягує у відповідну реакцію організм на всіх його рівнях;

o метод функціональної терапії, що стимулює та відновлює функції організму чи системи всього організму в цілому;

o метод патогенетичної терапії, що впливає на загальну реактивність організму, механізми розвитку та перебігу патологічного процесу;

o метод підтримувальної терапії, що розвиває пристосувальні процеси, зберігаючи функцію ураженої системи;

o лікувально-педагогічний процес, що передбачає свідому й активну участь хворого в лікуванні, вирішуючи тим самим визначені завдання самовиховання та використання набутих навичок у повсякденному житті.

Поступово зростаючі навантаження в процесі занять плаванням забезпечують загальну тренованість організму, що є основою відновлення працездатності. Ефект впливу плавання на організм багатосторонній та значний: починаючи із загартовуючого ефекту, покращення діяльності всіх органів і систем, удосконалення ряду психологічних процесів студентів зі спеціальних медичних груп. Плавання є невід’ємною складовою процессу реабілітації під час навчання у ВНЗ [34].

Плавання під час вагітності

Під час вагітності в організмі жінки виникають анатомо-фізіологічні зміни в усіх системах і органах. Це зумовлено розвитком плоду і підготовкою жінки до пологів. Фізичні вправи у воді оптимізують режим функціонування основних систем організму (центральної нервової, гормональної, серцево-судинної, дихальної, травної, сечовивідної, поліпшують обмін речовин, сприяють зміцненню опорно-рухового апарату в умовах, що змінилися.

Переваги оздоровчого плавання у період вагітності, порівняно з заняттями лікувальною фізкультурою у залі, є очевидними. У різні періоди вагітності не рекомендовано застосовувати різні нахили і прогинання тулуба, одночасне піднімання прямих ніг, швидкий перехід з положення ле­жачи у положенні сидячи, обмежуються вихідні положення стоячи, лежачи на спині. Але ці обмеження не поширюються на заняття у воді, оскільки там тіло перебуває практично у стані невагомості. Усі вправи й рухи виконувати значно легше і організм не перевантажується. Заняття оздоровчим пла­ванням показані усім жінкам з неускладненою вагітністю. Перед початком занять слід обов'язково проконсультуватися з лікарем-гінекологом.

Методика оздоровчого плавання. Заняття проводяться з урахуванням фізичної підготовленості та загального стану вагітної три рази на тиждень. Для поліпшення емоційного фону можна використовувати музичний супровід [6].

Вихідні положення для виконання вправ мають бути різними. Вправи для великих м'язових груп слід використовувати разом зі статичними дихальними вправами з глибоким видихом і максимальним розслабленням усіх м'язів. При нормальному перебігу вагітності заняття оздоровчим плаванням проводить за трьома триместрами: перший — 1 —16-й тижні вагітності; другий — 17—32-й тижні, третій — 33—40-й тижні.

Завдання 1-го триместру: загальний оздоровчий вплив водних процедур на організм жінки; навчання навичок повного та діафрагмального дихання, довільного напруження та розслаблення м'язів; адаптація серцево-судинної системи до навантажень. [14]

У цей період застосовуються прості вправи для великих м'язових груп з різних вихідних положень. Темп виконання повільний і середній. Амплітуда повна. Не рекомендовано вправи на розтягнення. До підготовчої частини включаються вправи у воді з в. п. стоячи біля бортика, дихальні, на розслаблення, рухи у великих суглобах. До основної — вправи дихальні, для м'язів тазового дна, живота, вивчення техніки плавання способом кроль, брас. До заключної — вправи для загального зміцнення (без включення великих м'язових груп), дихальні, на розслаблення. Тривалість заняття 15—20 хв.

У цей період вагітності жінки швидко стомлюються, у них часто виникає нудота, тому вправи слід виконувати з особли­вою обережністю.

Завдання 2-го триместру: зміцнення й поліпшення еластичності м'язів живота, промежини та тіла; збільшення рухливості хребта, крижово-клубових з'єднань; збільшення адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження.

У першій половині 2-го триместру застосовують усі впра­ви, рекомендовані для 1-го триместру, та вводять такі: із затримкою дихання на вдиху, напруження й розслаблення сідничних м'язів з одночасним втягуванням ануса; зміцнен­ня м'язів живота й таза; плавання кролем на спині, брасом. Темп повільний. [23]

У другій половині триместру для запобігання або боротьби з набряками половина вправ виконується ногами; велика увага придіяється зміцненню м'язів хребта. Обмежуються вправи на затримці дихання, з прискореннями, "велосипед" у вертикальному положенні (тільки лежачи на воді, тримаючись за бортик).

Завдання 3-го триместру: стимуляція дихання та кровообігу; усування застійних явищ у ногах та малому тазі; підтримання досягнутого рівня рухової активності; освоєння рухових навичок, необхідних під час пологів.

У цей період поступово знижується обсяг навантажень. Більше уваги приділяється вправам на розслаблення, дихальним (особливо грудному диханню). Зміни у дихальній системі можуть утруднювати плавання у пізні строки вагітності. У такому разі виконуються тільки вправи біля бортика. Тривалість заняття — 20—30 хв.

У післяпологовий період фізичні вправи у воді сприяють скороченню матки, відновлюють правильне анатомічне положення органів черевної порожнини й малого таза. Поліпшують діяльнють кишковика, сечового міхура. Основна увага приділяється зміцненню м'язів і зв'язок суглобів, профілактиці порушень постави та плоскостопості.