Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Райони складаються з сіл, селищ, міст районного значення.
Проте наявність базового та регіонального рівнів не передбачає підпорядкованості між ними та не ставить питання визначення первинності чи вторинності у системі представницьких органів місцевого самоврядування, оскільки первинним суб'єктом місцевого самоврядування є територіальна громада. 3. Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування України Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування — це сукупність їх прав і обов'язків, які визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та нормативно-правовими актами. Конституція України та Закон про місцеве самоврядування в Україні виходить з принципу самостійності місцевого самоврядування. Самостійність, як знакова ознака будь-якого самоврядування, в тому числі й місцевого, не переноситься автоматично на представницький орган, який утворюється територіальною громадою, не перетворює його на своєрідного диктатора, оскільки він співпрацює з органами державної влади, особливо на регіональному рівні системи представницьких органів місцевого самоврядування. Крім того, самостійність місцевого самоврядування теж не є абсолютною, оскільки його повноваження можуть здійснюватися як територіальною громадою безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, в першу чергу, через представницькі (п. 2 ст. 2 Закону). Однак представницький орган не є своєрідним «органом в органі», тобто не входить як структурна частина до іншого органу, як це властиво виконавчому комітету, постійним комісіям ради тощо. Він не є і частиною горезвісної «вертикалі» побудови рад радянського періоду і тому не підпорядкований будь-якому вищестоящому органу державної влади. Представницьким органам притаманна підпорядкованість лише по горизонталі територіальній громаді, яка і формує ці органи. Підставою ефективного розподілу праці між громадою і радами є компетенція. Ради наділяються законом притаманною лише їм власною компетенцією; вони вправі самостійно здійснювати цю компетенцію, а також нести відповідальність за її реалізацію. Аналіз компетенції рад дозволяє зробити висновок про те, що саме на них покладається основний обсяг самоврядних повноважень.
Цей висновок підтверджується тим, що представницький орган місцевого самоврядування має право вирішувати будь-яке питання, віднесене до повноважень інших органів місцевого самоврядування, крім тих питань, які є предметом виключно місцевого референдуму. Тобто рада як представницький орган територіальної громади може в принципі вирішувати будь-яке питання, віднесене до повноважень органів місцевого самоврядування. В той же час територіальна громада правомочна вирішувати будь-яке питання, віднесене до відання місцевого самоврядування в цілому. Згідно з п. З ст. 10 Закону про місцеве самоврядування в Україні, представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами. На нашу думку, є обгрунтованим висновок вчених про те, що розподіл, про який йдеться в п. З згаданої статті Закону, не означає поділу влади у системі місцевого самоврядування. Доповнимо це положення тим, що взагалі принцип розподілу влади, проголошений у ст. 6 Конституції України в системі органів місцевого самоврядування не діє. Так, ради виконують представницькі функції відповідно до статей 25, 26, 43, 44 Закону; виконавчі органи здійснюють виконавчі функції відповідно до статей 27—41 Закону; сільський, селищний, міський голова як головна посадова особа територіальної громади, обирається для здійснення повноважень, передбачених статтями 12 та 42 Закону. При цьому Закон закріплює принцип верховенства рад стосовно виконавчих органів, за яким ради мають підзвітні виконавчі органи (ст. 11 Закону). Закон про місцеве самоврядування в Україні не розглядає питання про структурну побудову представницьких органів місцевого самоврядування, і навряд чи в цьому є потреба. Адже в Конституції України і цьому Законі закріплено право населення самостійно визначати систему органів місцевого самоврядування, в тому числі і представницьких. Тому питання про структурний устрій представницьких органів доцільно вирішувати в статутах територіальних громад, правових документах, які регулюють організацію місцевого самоврядування (регламентах, положеннях тощо).
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.202.187 (0.008 с.) |