Короткострокова рівновага монополістичного конкурента.

Як і в умовах чистої монополії, при монополістичній конкуренції фірми можуть зіткнутися з попитом, котрий зображується кривою, яка має нахил у низ, і тому, мають деяку монопольну владу. Але це не говорить про те, що при монополістичній конкуренції фірми заробляють великі прибутки. Монополістична конкуренція аналогічна досконалій конкуренції. В умовах вільного доступу на ринок потенційна можливість отримати прибуток приваблює нові фірми з конкуруючими марками товарів, знижуючи прибутки до нуля.

Фірма буде максимізувати свої прибутки або мінімізувати свої збитки в короткостроковому періоді, виробляючи такий обсяг продукції, що позначений перетинанням кривих граничних витрат і граничного прибутку. Фірма (рисунок 1) виробляє обсяг продукції, призначає ціну і може одержати сукупний прибуток у розмірі, що вказаний стрілкою.

 

Але може скластися і меньш сприятлива ситуація з витратами і попитом, що ставить фірму в умовах монополістичної конкуренції в становище, при якому вона зазнає збитків у короткостроковому періоді. Це проілюстровано областю зі стрілкою на рисунка 2.

 

У короткостроковому періоді фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, може або одержати економічний прибуток, або зіткнутися зі збитками.

У випадку одержання прибутків у короткостроковому періоді (2) очікується, що економічні вигоди залучать нових конкурентів, оскільки вступ у конкуренцію в галузі є щодо простим. Коли нові фірми ввійдуть у галузь, крива попиту, з якою зіштовхується типова фірма, зрушиться вліво і стане більш еластичною. Чому? Тому, що кожна фірма володіє меншою долею сукупного попиту і стикається відтепер із великою кількістю близьких замінників продуктів. Це, у свою чергу, має тенденцію викликати зникнення економічних прибутків.

 

Тобто у міру появи марок-конкурентів ця фірма втрачатиме свою частку ринку, її обсяг збуту зменшуватиметься; крива попиту зміститься донизу.

 

(За довгостроковий період криві середніх та граничних витрат можуть також зміститися. Для спрощення ми припускаємо, що витрати незмінні). Крива тривалого попиту буде дотичною до кривої середніх витрат фірми. Коли крива попиту є дотичною до кривої средних витрат при обсязі виробництва, що максимизирует прибуток, як показано, фірма просто покриває свої витрати, тобто беззбиткова.

Обсяг продукції Q є обсягом виробництва, при якому фірма досягає стана рівноваги, як ясно показує малюнок 3, і будь-яке відхилення від цього обсягу виробництва спричинить за собою средні витрати, які перевищать ціну виробництва і, отже, призведуть фірму до збитків. Більш того, у ході конкуренції економічні прибутки ліквідуються і зникає стимул для вступу в галузь ще більшого числа фірм. У випадку одержання збитків у короткостроковому періоді (3) можливо очікувати, що відбудеться масовий вихід фірм із галузі в довгостроковому періоді. Зіткнувшись із меншою кількістю конкуруючих видів продуктів і зростанням долей сукупного попиту, фірми, що лишилися, виявлять, що їхні збитки поступово поступаються місцем майже нормальним прибуткам.

 

 

 

Р2

 

Рмах

 

Рмін

 

Р1

 

0 Q1 Q2 Q3 Q4 Q

 

Рисунок 3: модель Гутенберга

Якщо розглянути модель Гутенберга або модель двічі зламаної кривої попиту, яка будується з припущення, що у короткостроковому періоді окрема фірма виступає як монополіст, отже, має можливість здійснювати автономну цінову політику лише в межах дуже обмеженого інтервалу. Поза ним фірма потрапляє у ситуацію, близьку до досконалої конкуренції. Крива попиту на продукцію фірми має три відрізки: верхній і ніжній, які відповідають еластичному попиту і середній, який відповідає нееластичному попиту.(„монополістичний відрізок”). Останній забезпечується створенням продукту, який має суттєві відмінності від продуктів фірм – конкурентів.

3.Довгострокова рівновага монополістичної конкуренції. У довгостроковому періоді фірми можуть входити та виходити з галузі. Як і за досконалої конкуренції, сигналом для входу-виходу з галузі с прибуток. Якщо фірма має змогу отримувати прибуток у галузі, вона прямує до неї. Якщо фірма терпить збиток, то вона шукатиме щастя в іншій галузі. Вхід у галузь та вихід з неї зміщують криву попиту Для кожної фірми. Справді, нові конкуренти відтягують на себе частку попиту, а отже, крива попиту для фірми зміщується ліворуч та вниз. Якщо конкуренти залишають галузь, то крива попиту зміщується у протилежний бік (вгору та праворуч).

В довгостроковому періоді входження фірм в галузь буде тривати до тих пір, поки економічний прибуток кожної з них не стане дорівнювати нулю. Монополістичний конкурент виявиться у стані, представленому на рисунку 80.

 

MC

Рисунок 80. Довгострокова рівновага за умов монополістичної конкуренції

D_a - пряма попиту

MC – граничні витрати

MR_a - граничний доход

АТС – середні загальні витрати

А – точка дотику прямої попиту з кривою АТС

Е – довгострокова рівновага

Q_E - рівноважний обсяг виробництва продукції

Графічний аналіз дає підстави для висновків щодо властивостей стану фірми за умов довгострокової рівноваги галузевого ринку монополістичної конкуренції:

· як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді фірма обирає обсяг виробництва, виходячи з умов рівності граничного доходу та граничних витрат;· у довгостроковому періоді (за рівноваги галузевого ринку) прибуток нульовий;· з попереднього випливає, що лінія попиту фірми у довгостроковому періоді є дотичною до кривої передніх сукупних витрат;· ціна па продукцію фірми за умови прибутковості у короткостроковому періоді перевищує ціну у довгостроковому періоді;· обсяг виробництва фірми за умов її прибутковості у короткостроковому періоді перевищує обсяг її виробництва у довгостроковому періоді.

· ціна рівноваги довгострокового періоду дорівнює середнім витратам виробництва, і фірми не одержують прибутку.

 

Нецінова конкуренція

До цього часу ми дотримувалися припущення, що фірма поставляє на ринок певний продукт, нічого у ньому не змінюючи. Однак насправді, отримавши економічний прибуток, фірма не чекає, поки конкуренти виготовляють аналогічний товар та ліквідують його надприбуток. З метою збільшення попиту на свій продукт фірма постійно шукає шляхи його удосконалення. Це підштовхує її до нецінової конкуренції. Саме нецінова конкуренція є найпоширенішою формою для моделі ринку, що аналізується.

Методи нецінової конкуренції можуть бути:

- пов’язані з удосконаленням продукту;

- орієнтовані на рекламно-пропагандистську діяльність.

Продукт може змінюватися без докорінної зміни його споживацьких якостей (упаковки товару, його дизайну, способів продажу тощо). Однак у довготерміновому періоді фірми орієнтуються на розробку нових моделей товарів, які втілювали б у собі нові досягнення науки і техніки. Тому, на відміну від чистої монополії, монополістична конкуренція створює безпосередню зацікавленість фірм у реалізації наукових і технічних новинок. Багато фірм планують моральне старіння продукції, навіть провокують його для створення більш сприятливих умов для впровадження нових товарів.

Досягти тимчасових переваг над конкурентами можна не тільки на основі реальних відмінностей свого товару, а й за рахунок активної рекламної діяльності. Мета реклами – збільшення частки продукції фірми на ринку та посилення лояльності споживачів до товару фірми. Щодо гафічного зображення становища фірми на ринку, переміщення кривої попиту вправо та зменшення її еластичності буде означати успіх реклами.

зворотній зв’язок

Фірми досить багато уваги приділяють розробці рекламного повідомлення. Вдала провідна ідея реклами, форма подання матеріалу, його обсяг – визначають кінцеву результативність усього рекламного процесу.

Вибір засобу інформації для надсилання рекламного повідомлення залежить від його змісту, потенційних споживачів, типу реклами (інформаційна, переконлива чи нагадувальна) тощо.

Вибір часу та місця власне рекламування має враховувати кілька обставин. По-перше, кожен потенційний споживач, стомлений від реклами, яка навколо нього, намагається захиститися від неї так званим "інформаційним щитом". І тільки та реклама матиме успіх, яка зможе пробити цей щит: чи то незвичайною формою, чи змістом, чи місцем подачі.

Рекламна інформація ніколи не існує самостійно. Споживача завжди оточує ціле інформаційне поле. Інформація, яка йде паралельно з рекламною, у схемі названа шумами. Ці шуми можуть бути настільки сильними, що повністю глушитимуть рекламну інформацію. Досить привабливим часом для телевізійної реклами є показ футбольних матчів. Однак, якщо футболісти однієї з команд провели вдалу атаку та забили гол, то можна з упевненістю сказати, що рекламне повідомлення, яке подасть у ефір режисер, залишиться ніким непоміченим.

У економічній науці роль реклами розцінюється суперечливо. Існують досить вагомі аргументи на користь реклами. Реклама - це неперсоніфікована передача, звичайно оплачувана і звичайно така, що має характер переконання про продукцію, послуги або ідеї відомими рекламодавцями за допомогою різноманітних носіїв.

Формуючи попит і стимулюючи збут, примушуючи споживачів купувати товари і прискорюючи процес «купівлі-продажу», а звідси оборотність капіталу, реклама виконує на ринку економічну функцію. Крім того, вона здійснює також інформаційну функцію. У цій ролі реклама забезпечує споживачів направленим потоком інформації про виробника і його товари, зокрема, їх споживацької вартості.

Разом з тим, очевидно, що, будучи частиною системи маркетингу, реклама переступає вузькі рамки інформаційної функції і бере на себе ще функцію комунікаційну.

Можливі цілі реклами

Інформативна реклама переважає в основному на етапі виведення товару на ринок, коли стоїть задача створення первинного попиту. Так, виробникам йогурту треба було спочатку проінформувати споживачів про поживні достоїнства і численні способи використання продукту.

Розповідна реклама набуває особливу значущість на етапі зростання, коли перед фірмою встає задача формування виборчого попиту, наприклад, оголошення на продукти «пісної кухні» фірми «Стауффер» намагається переконати аудиторію споживачів, що стежить за своїм виглядом, що нове блюдо, не дивлячись на високу калорійність, має приголомшуючий вигляд і відмінний смак.

Порівняльн а реклама прагне затвердити перевагу однієї марки за рахунок конкретного її порівняння з однією або декількома марками в рамках даного товарного класу.

Нагадуюча реклама надзвичайно важлива на етапі зрілості, для того щоб примусити споживача пригадати про товар. Мета дорогих оголошень «Кока-кола» в журналах - нагадати людям про напій, а зовсім не в тому, щоб проінформувати або переконати їх.

Підкріплююча реклама прагне затвердити нинішніх покупців в правильності зробленого або вибору. У рекламних оголошеннях на автомобілі часто фігурують задоволені покупці, що захоплюються тією або іншою особливістю купленою машина.

 

 

РИНОК ОЛІГОПОЛІЇ

План