Проблема і задачі дослідження

У моделюванні розрізняють поняття «проблема» і «задача».

Проблема - різновид питання, що має чітко поставлену мету, але шляхи досягнення цієї мети в даний момент часу можуть бути невідомі.

Задача - різновид питання, що має чітко поставлену мету і відомі шляхи досягнення цієї мети.

Розглянемо класифікації задач.

1. За поставленим питанням:

● прямі задачі (відповідають на питання: «Яким буде поведінка і прояв досліджуваного об’єкта, якщо відомі зовнішній вплив, структура і властивості об’єкта?»);

● зворотні задачі (відповідають на питання: «Якими повинні бути структура і властивості об’єкта, якщо при відомому зовнішньому впливі відомі поведінка і прояви об’єкта?» і «Яким має бути зовнішній вплив на об’єкт, якщо відомі структура і властивості об’єкта, поведінка і прояви об’єкта?»).

2. За кількістю кроків вирішення:

● однокрокові (дуже прості) задачі;

● багатокрокові задачі.

3. За умовами:

● детерміновані задачі;

● стохастичні задачі.

4. За кількістю вихідних змінних (факторів):

● однокритеріальні задачі;

● багатокритеріальні задачі.

Апріорна інформація про об’єкт.

Інформація (від лат. information - роз’яснення, виклад) включає в себе будь-які відомості та є об’єктом інформаційних технологій.

Розрізняють два види інформації: знання і дані.

Знання - інформація, на підставі якої реалізується процес логічного висновку (філософське знання про життєдіяльність людини).

Дані - інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для обробки автоматичними засобами при можливій участі людини (як правило, дані - це зареєстровані сигнали).

Можна сказати, що інформація - це продукт взаємодії даних і адекватних методів їх перетворення [6].

Виділяють такі особливості інформації:

● динамічний характер (інформація змінюється і існує тільки в момент взаємодії даних і методів; інформація існує тільки в момент протікання інформаційних процесів; решту всього часу інформація існує тільки у вигляді даних);

● діалектичний характер взаємодії даних і методів (інформація виникає і існує в момент взаємодії об’єктивних даних і суб’єктивних методів).

Розглянемо класифікації інформації.

1. По області отримання та використання:

● наукова (логічна) інформація - фізична, біологічна, хімічна та ін. (тобто об’єктивно існуюча);

● технічна інформація - конструкторська, технологічна, планово-економічна, управлінська (тобто створена людиною).

2. За призначенням:

● масова інформація;

● спеціальна інформація.

3. За формою зберігання та типу носія:

● інформація, представлена в машинному (цифровому) вигляді;

● інформація, представлена у вигляді документа (на паперовому або іншому подібному носії).

Найбільш важливими властивостями інформації вважаються [6]:

● об’єктивність і суб’єктивність;

● повнота;

● достовірність;

● адекватність;

● доступність;

● актуальність.

У моделюванні ці властивості можна розглядати як вимоги до апріорної інформації.

Суб’єкт дослідження (моделювання)

Цілком очевидно, що суб’єктом моделювання є тільки людина.

Мова опису об’єкта

Мова опису об’єкта відповідає виду моделювання, який вибирається дослідником (суб’єктом моделювання).

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке модель?

2. Що таке об’єкт?

3. Що таке процес?

4. Що таке система?

5. Що таке елемент системи?

6. Що таке довкілля?

7. Що таке гіпотеза?

8. Що таке аналогія?

9. Що таке моделювання?

10. Позначте цілі моделювання.

11. Назвіть принципи моделювання.

12. Перерахуйте аксіоми моделювання.

13. Які види моделей існують?

14. Які види моделювання існують?

15. Що таке матеріальне моделювання?

16. Що таке уявне моделювання?

17. Які функції виконують моделі?

18. Від чого залежить модель об’єкта?

19. Що таке фактор, рівень фактора?

20. Що таке складність об’єкта?

21. Що таке завдання?

22. Що таке проблема?

23. Що таке інформація?

24. Назвіть види інформації.

 

 

Глава 2. Математичне моделювання