Тема 3. Закономірності, принципи і методи музичного навчання та виховання.

 

План

 

1. Знання закономірностей музичного навчання і виховання – одне із важливіших завдань музичної педагогіки.

2. Закономірності, які лежать в основі музично-освітнього процесу.

3. Педагогічні принципи у музичному вихованні.

4. Характеристика методів у музичному навчанні та вихованні.

 

 

Стислий зміст лекції

Пізнання закономірностей музичного навчання і виховання є одним із найважливіших завдань музичної педагогіки. Навіть при наявності знач­ної кількості науково-методичної літератури все ще мало відомо про ті глибинні процеси, які відбуваються при сприйманні та виконанні музики і які визначають сутність художньо-педагогічного спілкування вчителя та учнів на уроці музики. (Знання цих закономірностей дає можливість зро­зуміти суть проблем, з якими стикається кожен учитель, відповісти на численні запитання, що постають перед ним у практичній діяльності. Вод­ночас їх незнання робить поверхневою, а відтак малоефективною музич­но-освітню діяльність учителя.

Суть закономірності не розкривається безпосередньо, а виявляється шля­хом вивчення зв'язків між явищами і фактами. У цьому плані важливим є питання про те, як розкрити зв’язки закономірні і випадкові, внутрішні і зовнішні, загальні і часткові, постійні і тимчасові, стійкі і нестійкі, суттєві і не суттєві, глибинні і поверхові, безпосередні й опосередковані тощо. Ви-значальним" тут є поняття повторення, збереження і стійкості зв'язків.

Педагогічні закономірності відображають внутрішній суттєвий зв'язок явищ навчання і виховання, який зумовлює їх необхідний вияв і розвиток. Відтак закономірності музичного навчання і виховання відображають від­носно стійкі залежності між педагогічними впливами і результатами музи­чної діяльності учнів за певних умов, між процесами музичного навчання і учіння, між окремими компонентами навчального процесу і його метою, завданнями, змістом, методами тощо.

Закономірності навчання – це стійкі педагогічні явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальнихї дій і є теоретичною основою принципів навчання.

У сучасній педагогічній технології існує певна класифікація закономірностей навчального процесу. Вона передбачає:

1. обумовленість навчання суспільними потребами;

2. залежність навчання від умов, в яких воно відбувається;

3. взаємозалежність процесів навчання, освіти, виховання, розвитку особистості;

4. взаємозв’язок навчальних і реальних пізнавальних можливостей учнів;

5. єдність процесів викладання та навчання;

6. взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання в навчальному процесі.

Принципи навчання – визначені провідні положення, які передбачають використання сучасних форм, методів та прийомів для здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів і основою яких є педагогічні закономірності.

В сучасній педагогічній технології класифікація принципів навчання здійснюється на традиційній та нетрадиційній основі. До традиційних принципів навчання належать такі:

1. Принцип навчання.

2. Принцип систематичності та послідовності використання навчального матеріалу.

3. Принцип зв’язку навчання з життям.

4. Принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей у навчанні.

Нетрадиційні принципи навчання – принцип демократизації навчання, принцип виховання здорової дитини, диференціація навчального процесу, оптимізація навчального процесу, принцип нетрадиційності системи навчання.

Закономірності музичного навчання і виховання

Педагогічні принципи

1. Музика може виконати свою естетич­ну, пізнавальну і виховну роль тільки тоді, коли діти навчаться по-справжньому чути її й роздумувати про неї.

2. Виховний вплив музичних творів здійснюється за умови естетичного став­лення особистості до музики. Якщо сприй­мання неадекватне природі музичного мистецтва, то можливості музики не реалізуються і не відіграють ніякої ролі в духовному розвитку особистості.

3. Змістовність пізнання художнього світу твору залежить від духовного ба­гатства особистості, її художнього досвіду.

4. Якщо музичний твір не приносить учневі естетичної насолоди, він не стане для нього художнім відкриттям, не вплине на його духовний світ.

5; Мета музичного виховання визначає зміст і методи музично-освітньої роботи, які, в свою чергу, зумовлюють ступінь досягнення визначеної мети.

6. Мета музичного виховання реалізу­ється тільки при цілеспрямованій взаємодії вчителя й учнів.

7. Ефективність музичного навчання і виховання визначається відповідністю поставлених цілей художньо-естетичним потребам учнів.

8. Чим більшу цінність має музика для особистості, тим повніше актуалізується естетичне ставлення до неї у процесі сприймання.

Принцип спрямування педагогічних впливів на виховання особистісного ставлення до музики.

Принцип.орієнтації на духовний розвиток особистості засобами музики.

Принцип опори на внутрішні сили і можли­вості учнів у музичній діяльності.

Принцип досягнення естетичної насолоди від спілкування з музичним мистецтвом.

Принцип єдності мети, змісту методів музично-освітньої роботи.

Принцип взаємодії вчи­теля й учнів у музично-освітньому процесі.

Принцип орієнтації на художньо-естетичні потреби і смаки учнів.

Принцип урахування ціннісних орієнтацій учнів у царині музично­го мистецтва.

9. Ефективність музичного навчання
залежить від ставлення до особистості учня
як до основної ланки педагогічного процесу.

Педагогічний вплив учителя за­лежить від уміння зацікавити дітей музи­кою, "обрати доцільну форму спілкування.

Якщо музична діяльність організується без урахування вікових особливостей учнів, не вміщує нових цікавих завдань, не пов'я­зана з подоланням художньо-пізнавальних труднощів, то вона не зацікавлює учнів, зни­жує інтерес до музики.

Невідповідність очікуваного і того, що реально сприймається, негативно впливає на емоційно-естетичну реакцію учнів.

Складність керування процесом музич­ного сприймання визначається глибиною пе­дагогічних спрямувань учителя, способом і рів­нем включення учнів до музичної діяльності.

Сприятливий і доброзичливий психо­логічний клімат у класі поглиблює колекти­вне сприймання музики.

Чим глибший створений музичним мис­тецтвом ефект власних пошуків істини, набу­тий у результаті переживання й осмислення музики досвід, тим сильніший її вплив на дітей.

Розвиток музичного сприймання шко­лярів досягається при їх активному включен­ні до музично-творчої діяльності, яка відпо­відає поставленій меті. Чим активніша і різ­нобічніша діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики.

17. Доцільне керування процесом му­
зичного сприймання можливе лише в єдності
педагбгічно-спрямовагюго спілкування з ді­
тьми і художньо-осмисленого й емоційно-
насиченого спілкування з музикою.

Принцип орієнтації на духовний розвиток осо­бистості засобами музики.

Принцип емоційної захопленості музичною діяльністю.

Принцип опори на вікові особливості, внутрішні сили й можливості учнів у музичній діяльності.

Принцип єдності педа­гогічних впливів і сподівань учнів.

Принцип взаємодії вчителя й учнів у музич­но-освітньому процесі.

Принцип єдності індиві­дуального і колективного впливу на учнів.

Принцип активізації музичного мислення.

Принцип активізації музично-творчої діяль­ності учнів.

Принцип художньо-творчого спілкування на уроках музики.

18. Без урахування внутрішньої готов­ності учня до сприймання музики педаго­гічні впливи вчителя будуть неефективні.

19. Невідповідність установки приво­дить до фрагментарності сприймання, пропусків важливих моментів розгортання музичного образу, а отже, до його не­повноцінності, поверховості.

20. Активність музичного сприймання залежить від складності музичного твору, різноманітності та повторності художніх вражень, міри доступності та трудності сприймання.

 

21. Нав'язування учням певної інтер­претації музичного твору приводить до зниження активності музичного слуху.

22. Якщо складність музичних творів нижча від можливостей учнів, то вчитель стає непотрібним, а в учнів зникає інтерес до музики.

23. При багаторазовому одноманітному зверненні до музичного твору його есте­тичні властивості затіняються, перше враження стирається, емоційні процеси стають поверховими, стереотипними.

24. Слухач може зрозуміти і пережити зміст музики лише тоді, коли він здатний сприйняти потік музичних звучань не як випадковий, хаотичний, а як організований, в якому відчувається взаємозв'язок і функці­ональна взаємозалежність елементів. Усвідо­млення цілого приходить через з'ясування ролі та місця в ньому кожної частини.

 

 

Принцип опори на внуг-рішні сили і можливості учнів у музичній діяль­ності.

Принцип відповідності установки вчителя музичній діяльності учнів.

Принцип повторності музичних вражень; принцип формування музичного сприймання на високому рівні складності; принцип доступності музичної діяльності.

Принцип творчої свобо­ди учня в художній інтерпретації твору.

Принцип формування музичного сприймання на високому рівні складності.

Принцип урізноманітне­ння музичної діяльності учнів.

Принцип єдності емоцій­ного і свідомого у музичному сприйманні.

Методи навчальної діяльності:

репродуктивний – заключается в создании учащимися певческого звука, повторении способов работы голосового аппарата относительно к пояснению и показу учителя.

Єврестичний - поиск звучания, которое соответствует эмоционально-образному содержанию песни.

Фонетический – лежит в акцентировании на речевом опыте детей, речевых стереотипах, основывается на активной работе артикуляционных органов – голосовой аппарат.

Наведения – незаметно для слушателя ввести в середину событий, где нужно обратить внимание.

Сравнения,

контраста,