Тема 2. Мета та завдання курсу «методика музичного виховання» в системі підготовки вчителя початкових класів

 

План

 

1. Про реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України.

2. В чому специфіка предмету «Музика»?

3. Мета предмету «Музика», його основні завдання?

4. Призначення методики музичного виховання.

5. Зв’язок методики музичного виховання з іншими науками.

 

Стислий зміст лекції

 

Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, визнання її самобитності й самоцінності, формування компетентності учня як загальної здатності до суспільної діяльності на основі знань, досвіду, системи цінностей, здібностей, набутих у процесі навчання.

«Державний стандарт початкової загальної освіти» головною метою дисциплін художнього циклу, які складають освітню галузь «Мистецтво», визначає розвиток особистісно-оціночного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні.

Музичне виховання відіграє важливу роль у духовному становленні особистості людини. Виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу школяра, пов’язується з його загальним розвитком, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості. Учитель має розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра і краси, допомогти відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, виховати здатність до активної різнобічної діяльності, сформувати ціннісно-орієнтаційне ставлення до музичного мистецтва, розвивати художньо-творчі здібності дітей.

Успішне вирішення цих завдань сприятиме досягненню мети музичного виховання: формування у школярів музичної культури як важливої й невід’ємної частини культури духовної.

Музична культура людини є органічною частиною культури народу, до якого вона належить. В програмах з музики особлива увага приділяється українській народній музиці й реалізується концепція музичного виховання школярів на основі української національної культури, суть якої полягає у ставленні до музичного фольклору як невід’ємної частини духовного життя народу; у визнанні провідної ролі фольклору в музичному навчанні та вихованні дітей; у зверненні до народної музичної творчості крізь призму її життєвих зв’язків з духовним, матеріальним та практичним світом людини; у вивченні укрвїнського музичного фольклору в діалектичній єдності з фольклором інших народів; в ознайомленні з професійною музикою крізь призму її фольклорних джерел; у розкритті естетичного змісту народної музики на основі осягнення школярами суті її особливостей музичного мистецтва.

Усі уроки музики повинні пройняті думкою, що музична творчість українського народу – нев’януча краса його духовної культури.

Народна музика має увійти до музичної свідомості дітей як безпосередньо живе хвилююче мистецтво, як природна невід’ємна частина сьогодення.

Враховуючи виразну природу музики, слід обережно використовувати на уроці твори тих мистецтв, які мають зображальну природу. Порівнюючи музичні твори з творами інших видів мистецтва, доцільно простежувати зв’язки між ними, які кореняться в їх спільному походженні, в синтетичних функціях. Слід поступово підводити учнів до думки, що взаємодія музики з іншими мистецтвами можлива тому, що сфери вираження мистецтв не замикаються в колі своєї своєрідності, а взаємозбагачують один одного.

Співдружність різних видів мистецтва буде доцільною і дійсно творчою лише тоді, коли кожен вид мистецтва збереже свою специфіку, свою форму художнього мислення. Коли ця специфіка не враховується, то взаємодія мистецтв порушається і втрачає педагогічну доцільність. Проводячи паралелі з іншими видами мистецтва, не слід переттворювати музику в ілюстрацію до якоїсь картини чи літературного твору.

Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво.

На основі формування музичного сприймання вчитель має розвинути творчі здібності учнів до співу, музикування, виховувати в них художні смаки, вчити; розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення; враховувати сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу й одночасно спиратися на закономірності самої музики, пам’ятаючи що урок музики повинен бути цілісним уроком мистецтва.

Курс методики музичного виховання в школі являється найважливішим при підготовці майбутнього вчителя-музиканта. Сама назва курсу говорить про його зміст, про те як здійснювати виховання дітей засобами музики.

Музичне виховання являється складовою частиною навчального процесу в школі. Заохочення до музичного мистецтва на уроках музики сприяє вихованню морально-естетичних почуттів і формуванню поглядів,переконань, духовних потреб школярів. Визначити мету і закономірності музичного виховання допомагає методика.

Щоб володіти методикою виховання, необхідно ясно розуміти, чому в шкільну програму вводиться музика, які виховні можливості музичного мистецтва, що предстовляє собою об’єкт виховання – сучасний школяр.

Оволодіння змістом історико-теоретичного циклу дозволяє представити шляхи залучення школярів до специфіки музичного мистецтва, допомагає зрозуміти особливості відображення життя в музичних образах, музично-виразних засобах і т.д. Знання історії музики, розвитку основних напрямків, стилів, жанрів, своєрідність творчості найбільш видатних композиторів дає основу для виховання музичного смаку школярів, розширення їх світогляду. Велику роль відіграють також психолого-педагогічні, методологічні дисципліни. Вони допомагають уяснити завдання, які стоять сьогодні перед суспільством, вимоги, які пред’являють загальноосвітній школі, до вчителя-музиканта, принципи, форми побудови навчально-виховного процесу, вікові особливості учнів різних вікових груп і багато іншого.

Курс методики закладає ті основи, які необхідні вчителю-музиканту для його подальшого самовиховання, самоосвіти, вдосконалення майстерності педагога.

Методика музичного виховання – предмет, який вивчає завдання, зміст, організацію, форми і методи музичної роботи з дітьми, підлітками та юнацтвом.

Мета уроків музики в загальноосвітній школі – виховання музичної культури учнів як необхідної частини їх духовної культури.

Найважливішим завданням музичного виховання в школі – формування вміння слухати музику. Саме від того, як буде сформоване вміння слухати музику залежить, чи буде людина сама вдосконалювати свій внутрішній світ при спілкуванні з мистецтвом, чи ні, сприймаючи тільки чисто розважальну музику.

Значення методики музичного виховання обумовлене важливою роллю музичного мистецтва в вихованні підростаючого покоління, виховувати розуміння музики, цікавості до музичного мистецтва, яке несе високі ідеали, формувати погляди на його суть і роль в житті суспільства. Саме в цьому її ідеологічне значення.

Розвиток методики музичного виховання як науки залежить від розвитку суспільства, культури, музичного мистецтва, школи. Методика музичного виховання пов’язана з естетикою, яка предстовляє її методологічну основу. Методика музичного виховання також пов’язана з музикознавством, де приділяється увага вдосконаленню метода аналізу музичних творів, визначення художніх позитивних якостей творів. Теорія музикознавства здійснює неопосередкований вплив на розробку змісту і методів музичного виховання.

В рішенні своїх проблем методика музичного виховання спирається і на психологію. В тісному зв’язку з психологією методика вирішує питання про доступність учням того чи іншого матеріалу, його об’єму, а також про ефективнісить використаних методів.

Вивчення співучого розвитку учнів потребує і знання особливостей побудови дитячого голосового апарату, тому в рішенні проблем співучої діяльності учнів методика спирається на фізіологію.

Розвиток суміжних наук має велике значення для методики викладання музики, бо це збільшує можливість інтегрувати їхні наукові дані. Чим тісніший зв’язок, тим в більшій мірі збагачується методика.

Методика музичного виховання як педагогічна наука підкоряється закономірностям загальної педагогіки і спирається на дидактичні принципи навчання: науковості і доступності, наочності, стійкості знань, умінь, навичків. Активність музичної діяльності, її самостійність, зв’язок музичного виховання з життям, інтересами дітей – всі ці процеси лежать в основі методики музичного виховання. Але методика музичного виховання висуває і свої принципи: єдність емоційного і свідомого, художнього і технічного, єдність розвитку ладового, римічного почуття і почуття форми. Вони направлені на розвиток музичних здібностей, інтересу до музики, виховання смаку і музичної культури в цілому.

Методика музичного виховання спирається на педагогіку і в визначенні методів. Розробка методів пов’язана зі слідуючими проблемами: взаємозв’язок їх зі змістом музичного виховання, розвитком музичних і творчих здібностей учнів, розвитком музичного слуху і голосу, віковими і індивідуальними особливостями виховання музики, моливостями виховання музики, можливостями різноманітних видів музичної діяльності в розвитку учнів та ін.

В завдання методики музичного виховання також включається удосконалення різних форм навчально-виховного процесу, уроку музики, факультативних музичних занять.

Методика музичного виховання передбачає зв’язок предмету музики з іншими, особливо близькими її предметами: літературою, образотворчим мистецтвом, історією та ін. Це необхідно для здійснення всебічного естетичного виховання учнів, формування їхньої духовної культури.

Отже, методика – це та частина педагогіки, що трактується так: як на основі дидактичних принципів, за допомогою яких прийомів, способів, методів найбільш цілеспрямовано будувати навчально-виховний процес, як вирішувати загальні і випадкові задачі, які входять в цей процес.

Музичне виховання – це виховання яке здійснюється засобами музики.

Результат усієї роботи вчителя – музиканта залежить від того, як він розуміє суть музичного мистецтва, його специфіку, зміст. Вчитель повинен бути в курсі основних тенденцій в галузі музичної естетики, знати про різні точки зору на музичне мистецтво. Музика має свій зміст, але він виявляється в специфічній формі, специфічними засобами (засоби виразності).

Музика відображає життя, безпосередньо пов’язана з життєвою позицією її творця та виконавця. Знанння існуючих поглядів на музику, на її значення в житті людини необхідні вчителю-музиканту для усвідомлення своєї ролі в здійсненні спільних (загальних) завдань, що стоять перед загальноосвітньою школою.

Музика на протязі віків була складовою в системі виховання: і в Стародавній Греції, і в середньовіччі, і в буржуазному суспільстві.

Вчитель повинен добро знати особливості і можливості дітей кожного віку. Характеристику основних груп (молодші, школярі, підлітки, юнаки), зміна соціальних умов накладає на них свій відбиток. «Акселерація» - це явище характерне для сучасних дітей.

Методика музичного виховання спрямована на пізнання принципів впливу музики на формування особистості.

В широкому розумінні - методика – галузь педагогічної науки, яка представляє собою теорію навчання різних предметів, в узькому – вчення про методи навчання, що стосується одного якогось предмета.

В даному випадку – це методика музичного виховання. Метод (грець.) шлях до чого-небудь, «спосіб», віповідає на питання - як?, яким чином?

В основу програми з музики покладено методологічну, культурологічну та соціологічну концепції, що грунтуються на таких вихідних положеннях як:

- українська музична культура, що склалася історично і має самобутні національні особливості;

- сучасна музична культура, що включає різні види (народна, академічна, масова популярна музика тощо);

- культурні та регіональні традиції, що мають своє середовище побутування.

Завдання музичного виховання в загальноосвітній школі:

- формувати в учнів повноцінне сприймання музики;

- всі учні повиннні оволодіти правильним, емоційним, виразним співом пісень;

- розвивати музичні здібності дітей при комплексному використанні різних видів мистецтва;

- виховувати бажання грати на музичних інструментах, співати, займатись музичною творчістю;

- сприяти розвитку і збагаченню культури почуттів учнів, розвитку їх музичного смаку;

- створювати і систематизувати уявлення учнів про музику, її виразні засоби, основні елементи музичної мови;

- уроки музики мають забезпечити формування духовної культури особистості в тісному зв’язку з культурою її народу.

Мета предмета «Методика музичного виховання» - дати таку силу знань, вмінь, навичок роботи з дітьми, яка б допомогла випускникам музично-педагогічних закладів розпочати плідну творчу працю під час уроків музики в школі, у керівництві дитячими колективами, в організації різних форм позакласної музично-естетичної роботи (гуртки, студії, концерти), стала б основою народження нових педагогічних ідей.

Головна форма викладання методики – це комплексний урок, який включає різні види навчання: бесіди, лекційну частину, невелики реферати учнів, анотації до опрацьованих книжок, обговорення відвідуваних уроків і репетицій у досвідчених педагогів, аналіз ситуацій, що спостерігаються в процесі педагогічної практики, складання щоденників спостережень та планів роботи тощо.

Вступаючи в професійне життя майбутній учитель музики повинен:

- знати і володіти сучасними методами музичної педагогіки;

- володіти методами організаторської роботи;

- добре володіти мовою, щоб пояснювати учням зміст методів і націлювати їх на конкретні форми музичної діяльності;

- вміти продемонструвати музичні твори (гра на інструментах та спів);

- вміти проаналізувати як загальні явища культури, так і окремі музичні твори, а для цього знати об’єктивні закони зародження, розвитку та існування музичних процесів;

- сприяти ефективності музичного виховання підростаючого покоління.

 

 

Література

 

1. Абдуллин З.Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. – М: Просвещение, 1983. – 112с.

2. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. Изд. 2-е – Л.: Музыка, 1973. – 144с.

3. Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музыки. – М.,1984.

4. Бервецький З., Хлебникова Л. Виховувати музичну культуру// Грані творчості: Кн. для вчителя. – К.: Рад. шк., 1989. – С.126-140.

5. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. – К.:Муз.Україна, 1978. – 256с.

6. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1884. – 206с.

7. Концепція загальної середньої освіти (12 – річна школа). // Педагогічна газета. – 2002. - № 1.

8. Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Шкільний світ. – 2002. - № 9.

9.Національна доктрина розвитку освіти в Україні. – Наказ № 347 від 17 квітня, 2002.

 

Самостійне заняття №1

 

Тема. Зв’язок методики музичного виховання з філософією, психологією, музикознавством, естетикою та іншими науками.

 

Завдання для самостійної роботи: законспектувати особливості зв’язку методики музичного виховання з суспільними науками, розкрити методику музичного виховання як педагогічну науку.

 

1. Методика музичного виховання як наука.

2.Взаємозв’язок методики музичного виховання з суспільними науками.

3. Методика музичного виховання в вирішенні проблем психологічного напрямку, музикознавського, дослідження в галузі фізіології.

4. Методика музичного виховання як педагогічна наука.

 

Література

 

1. Абдуллин З.Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. – М: Просвещение, 1983. – 112с.

2. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. Изд. 2-е – Л.: Музыка, 1973. – 144с.

3. Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музыки. – М.,1984.

4. Бервецький З., Хлебникова Л. Виховувати музичну культуру// Грані творчості: Кн. для вчителя. – К.: Рад. шк., 1989. – С.126-140.

5. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. – К.:Муз.Україна, 1978. – 256с.

6. Выготский Л.С. Психология искусства / /Под ред. М.Ярошевского - В.Давыдова. – М.: Педагогика,1987. - 344.с.

7. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1884. – 206с.

8. Концепція загальної середньої освіти (12 – річна школа). // Педагогічна газета. – 2002. - № 1.

9. Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Шкільний світ. – 2002. - № 9.

10. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. – М.: Музыка. 1976. – 254с.

11. Національна доктрина розвитку освіти в Україні. – Наказ № 347 від 17 квітня, 2002.

 

Самостійне заняття №2

 

Тема: Принципово новий підхід програми з музики у загальноосвітній школі щодо здійснення завдань естетичного виховання засобами музики.

 

Завдання для самостійної роботи: законспектувати основні напрямки сучасної музичної педагогіки.

1.Нові підходи в сучасній музично- педагогічній концепції України.

2. Музична культура людини – органічна частина культури народу, до якого він належить.

3. Педагогічна доцільність використання народних пісень, фольклору у вихованні дітей.

4. Взаємозв’язок різних видів мистецтва – одна з провідних ідей у музичному навчанні та вихованні.

5. Концепція музичного виховання на основі української національної культури.

 

Література

 

1. Влюмін В.А.Мир моральных ценностей. – М., 1981. – 64с.

2. Ворев Ю.В. Художественные направления в искусстве XX в.: борьба реализма и модернизма. – К., 1986, - 134с.

3. Выготский Л.С. Психология искусства / /Под ред. М.Ярошевского -.В.Давыдова. – М.: Педагогика,1987. - 344.с.

4.Горюнова Л.В. На пути к педагогике искусства. // Музіка в школе. – 1988, 2, с. 7-17.

5. Концепція загальної середньої освіти (12 – річна школа). // Педагогічна газета. – 2002. - № 1.

1. Масол Л.М., Очаковська Ю.О., Беземчук Л.В., Наземнова Т.О. Вивчення музики в 1 – 4 класах: – X.: Скорпіон, 2003. – 144с.

7. Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Шкільний світ. – 2002. - № 9.

8. Музичне мистецтво. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів./Авт. Кол.: Б.М.Фільц, І.М.Белова, Л.М.Масол. – К.: Перун, 2005.

9. Національна доктрина розвитку освіти в Україні. – Наказ № 347 від 17 квітня, 2002.