Різновиди опитувань з використанням комп’ютерів (cati, capi): сутність та особливості застосування

Опитування — це інтерв'ю з респонден­тами особисто, телефоном, поштою або через Інтернет за допо­могою опитувального листка, який їм пропонують для запов­нення з метою отримання необхідної інформації.

Опитування респондентів можна проводити із застосуванням паперових анкет або комп'ютерів.

Особисте опитування із використанням комп'ютера (Computer Assisted Personal Interview — САРІ). Фактично це різновид особистого структурованого інтерв'ю, коли спожива­чеві пропонують вносити свої відповіді замість паперової ан­кети безпосередньо в комп'ютер із використанням спеціальних програм або програмних оболонок з відповідним інтерфейсом. Як правило, в такому випадку передбачено можливість додат­кових пояснень респондентові, адже інтерв'юер перебуває поруч і виконує радше функції консультанта. З іншого боку, в програмному режимі передбачено попередження щодо мож­ливих помилок під час внесення в комп'ютер тих чи тих відпо­відей.

Практика свідчить, що САРІ викликає неабиякий інтерес неординарністю самого процесу опитування, на яке респонденти готові витрачати свій час. Тому цей метод придатний для засто­сування в торгових закладах, на спеціальних семінарах, конференціях, презентаціях тощо. Сферу застосування САРІ можна суттєво розширити, якщо зважити на те, що при цьому до­слідникові не доведеться отримувати з різних регіонів анкети, коригувати їх, кодувати відповіді та вводити дані в комп'ютер. Усе це сприяє значному зменшенню загальної вартості проекту. До того ж останні розробки у цій сфері забезпечують оперативне отримання дослідником інформації з різних регіонів майже мит­тєво — в онлайн режимі. Таким чином, стає можливим проведення постійного моніторингу бази даних відповідей рес­пондентів, готуючи проміжні звіти за отриманими на певний час результатами.

Основним обмеженням у застосуванні такого методу особис­того опитування виступає складність для респондентів у внесенні в комп'ютер відповідей на відкриті запитання, коли неможливо обрати один із запропонованих варіантів відповідей.

Залежно від засобів зв'язку інтерв'юера і респондента опи­тування можна проводити безпосередньо (особисто), телефоном, поштою (зокрема електронною) та через Інтернет.

Опитування телефоном передбачає телефонний зв'язок ін­терв'юера із респондентом. У процесі опитування інтерв'юер ставить запитання і сам заповнює анкету зі слів респондента.

Різновидом телефонного опитування є також телефонне опи­тування із використанням комп'ютера (Computer Assisted Telephone Interview — CATI). Цей метод дає можливість набору телефонного номера через комп'ютерний модем. У такому випад­ку замість паперової анкети інтерв'юер вносить відповіді респон­дента безпосередньо до комп'ютера. В кожен окремий момент часу на моніторі виникає лише одне запитання. Подальші процеду­ри оброблення отриманої в такий спосіб інформації аналогічні розглянутому вище методу САРІ.

Серед загальних переваг методів опитування телефоном можна вирізнити значне скорочення часу на проведення ін­терв'ю та формування масиву отриманих даних (особливо в разі використання САТІ) і, як наслідок, загальне зниження вар­тості дослідницького проекту. Таке зниження часом істотно перевищує витрати, наприклад на формування матеріальної ба­зи для проведення телефонних інтерв'ю із використанням ком­п'ютера. До того ж відчутно зменшуються час і витрати на пошук респондентів.

Перевагами опитування телефоном є також швидкість їх про­ведення, анонімність респондентів, низька вартість, можливість контролю за перебігом опитування.

До недоліків методів опитування телефоном слід, по-перше, віднести неможливість використання візуальних матеріалів і складних запитань, адже респондент отримуватиме інформацію винятково на слух.

По-друге, практика маркетингових досліджень свідчить, що в разі проведення опитування телефоном дослідникові вар­то розраховувати на обмежену кількість запитань респонден­ту до того моменту, коли він втратить інтерес до теми роз­мови. Отже, тривалість інтерв'ю телефоном значно менша по­рівняно з особистим інтерв'ю і становить 5—10, максимум — 15 хвилин.

По-третє, за використання телефонних інтерв'ю значним є ви­кривлення процедури вибірки респондентів, адже інтерв'юер по­збавлений можливості візуального контролю вибірки. Як наслі­док, відповідати на запитання телефоном можуть не потрібні дослідникові респонденти. Це також ускладнює контроль перебі­гу інтерв'ю з боку інтерв'юера та врахування невербальних реак­цій респондента.