Тема 7. Службові частини мови

1. Прийменник як службова частина мови.

2. Сполучник як службова частина мови.

3. Частка службова частина мови.

4. Вигук як особлива частина мови.

• Прийменником (по-рос. предлогом) називається службова частина мови, яка в сполученні з іменником (числівником, займенником) виражає відношення між предметами або відношення дії, стану, чи ознаки до предмета.

 

Для чого служить	Групи за будовою	Групи за походженням	З якими відмінками вживаються
для вираження відношень між словами: іти до школи (просторові); зроблений з дерева (означальні); іти протягом дня (часові)	Прості: в, до, на, за, по, під, при, через, крім, для. Складні: з-за, з-під, поміж, понад, поперед, посеред. Складені: з метою, під час, в напрямку, за винятком	Непохідні: в, на, до, від (од), у (в), при, з, за, над; Похідні:а) від іменних частин мови та прислівників: край, коло, кінець, протягом; б) унаслідок поєднання прислівників чи іменників з непохідними прийменниками: завдяки, всупереч, поруч з, слідом за.	Непохідніприйменники з різними відмінками: іти до річки (Р.в.); збори в школі (М.в.). Похідніприйменники з одним яким-небудь відмінком: всупереч бажанню (Д.в.); незважаючи на непогоду (З.в.); завдяки товаришеві (Д. в.).

• Сполучником (по-рос. союзом) називається службова частитна мови, за допомогою якої поєднуються члени речення та частини складного речення.

Роль сполучників у реченні	Групи сполучників за будовою	Групи слів за вживанням
Для поєднання однорідних членів і частин складного речення: Я, і він, і ти творим цю весну, щоб з піснями йти в щастя долину (В.Сосюра).	Прості: і, та, а, але, бо, чи, що, тому, однак, хоч. Складні: або, проте, якщо, зате. Складені: тому що, через те що, після того як, внаслідок того що.	Сурядні: а) єднальні: і (й), та, також; б) протиставні: але, зате, проте, однак; в) розділові: або, чи, то, хоч. Підрядні: а) причинові: бо, тому що, через те що; б) мети: щоб, для того щоб, затим щоб; в) умовні: як, якщо, коли б; г) порівняльні: наче, мов, як, немов, ніби.

• Часткою (по-рос. частицей) називається службова частитна мови, яка надає реченням чи окремим словам додаткових відтінків у значенні.

Для чого служить	Розряди за значенням та функціями в реченні	Приклади
Для вираження: а) додаткових відтінків окремих слів і речень; б) для творення слів та граматичних форм	1. Модальні     2. Заперечні 3. Словотворчі і формотворчі	ось, от, оце, саме, же, ж, тільки, лише, таки, хай, би, ну; не, ні, ані; аби-, будь-, -небудь, казна-, хтозна-, би (б), же (ж), хай, нехай, -ся (-сь).

 

• Вигуком (по-рос. междометием) називається особлива частина мови, яка служать для безпосереднього найкоротшого вираження різних почуттів, волевиявлень, але не називає їх.

 

Що виражає	Групи вигуків	Приклади
виражає різні почуття, спонукання до дії, але не називає їх	1. Емоційні – виражають різні почуття (радість, жаль, біль, страх). 2. Волевиявлення – виражаютьспонукання до дії (наказ, поклик, оклик, вітання, прощання, заборону).	Ой! Ах! Ох! Ай! Ех! О! Ух! Геть! Нумо! Гей! Цить! Жах! Агов! Слава! Ура! Привіт! До побачення! Дякую! Спасибі!
Звуконаслідувальні слова, які не виражають ні емоцій, ні волевиявлень, а відтворюють голоси істот і шуми.	Ка-а-рр! Гур- гур! Ку-ку-ку! Кахи-ках!

 

 

Практикум

1. Прочитайте речення, випишіть дієслова з виділеними іменниками з прийменниками, поставте до них питання і скажіть, на що вони вказують.

Стежка звивалась у високій траві попід насипом. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори. На сході лягла по обрію величезна оранжева смуга. На світанку Будапештське шосе було вже загачене гарматами. Маковейчик, оглянувшись, мало не крикнув з несподіванки (3 творів О. Гончара).

 

2. Запишіть фразеологізми, поясніть їхнє значення та вкажіть, з яким відмінком вжито прийменник. З будь-якими чотирма фразеологізмами складіть речення.

Збитися з ніг, брати до серця, дивитися крізь пальці, не спускати з ока, дістати з-під землі, вилами по воді писане, землі під ногами не чути, взяти себе в руки, висіти на волосині, налягати на ноги.

 

3. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників разом, окремо або через дефіс.

1. Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т. Шевченко). 2. Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною (по) над отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. (Із) за лісу, (з) за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. (3) над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце (з) поза гір в земному саду (А Кримський). 6. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка). 7. Що в світі миліше (над) зоряні ночі, що в світі ясніше (над) милого очі (М. Коцюбинський). 8. Стоїмо ми (в) чотирьох та очима лупаємо (І. Нечуй-Левицький). 9. Не для того я повертався додому, щоб сидіти (в) чотирьох стінах (П. Загребельний). 10. Я не літав по (над) зоряні країни, а все державсь бездольної землі(П. Грабовський).

 

4. Допишіть у поданих прислів'ях потрібні за змістом сполучники, назвіть їх розряд.

1. М'яко стеле,... твердо спати. 2. В очі любить,...за очі гудить. 3. Не той урожай,... уполі,...той,... в коморі. 4. Сніг і завірюха,... вже зима коло вуха. 5.... хліб та одежа, їв би козак лежа. 6. Захистив,... вовк овець. 7. Така правда,... на вербі груші. 8. Світи, зоре, на все поле,... місяць зійде. 9.... влітку часті зірниці – буде гарний урожай.

 

5. Знайдіть «зайве» слово, враховуючи групи сполучників за значенням:

а) тому що, тим що, бо, у зв'язку з тим що, дарма що;

б) щоб, для того щоб, з тим щоб, щоби, тим що;

в) тільки-но, щойно, скоро, ледве, наче, з того часу як;

г) мов, немов, коли б, мовби, нібито, як.

 

6. Розкрийте дужки, записуючи сполучники окремо або разом.

1. Я знаю, ти у своєму плині... нікому спуску не даєш.: (а) ні державі, ні людині, ні сивині, (а) ні дитині (М. Вінграновський). 2. Ти будеш жить від роду і до роду, (до) поки хліб росте, поки буяє цвіт (М. Волинець). 3. Тому і тривожно за слово гаряче, (а) би не потрапили в мислі огризки (П. Воронько). 4. Та усе ж мені хочеться дуже, (що) б стозвуко звучало й моє. Рідне слово... (В. Крищенко). 5. Якого (ж) ми будемо племені-роду, (як) що буде в устах наша мова згасать? (А. Демиденко) 6. Є почуття такі прозорі, (що) коли (б) з них відлити зорі, вони б світились, як небесні (П. Воронько).

 

7. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток.

1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра). 2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому (Т. Шевченко). 3. А серце б'ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло (М. Рильський). 4. Сьогодні йому, як ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто (Л. Дмитерко). 5. Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Вже хто (зна) скільки часу минуло з тої пори (В. Кучер).

 

8. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не, ні зі словами.

1. (Не) до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Народна творчість). 2. Хто (не) робить, той (не) помиляється (Народна творчість). 3. Хай розквітне веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, (на) че сонце у росі (П. Тичина). 4. Слово, моя ти єдиная зброє, ми (не) повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Ми – (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних (В. Симоненко). 6. Шкода краси, де розуму (не) має (Народна творчість). 7. (Ні) (з) ким (не) говорив, (ні) (до) кого (не) ходив (Гр. Тютюнник). 8. (Не) легко бути людиною (Л. Первомайський). 9. Краса – лиш відображення земного у (не) земному дзеркалі душі (І. Жиленко). 10. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і (не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко).

 

9. Поясніть значення словосполучень. Спишіть, розкриваючи дужки.

I. Бігти (не) чуючи ніг; з уст пари (не) пустити; води (не) сколотити; вір своїм очам, а (не) чужим речам; де (не) згода, там часто шкода; (не) всякому слуху вір; (не) далеко шукати; (не) зважаючи (ні) на що; (не) мало води утекло; (не) хтувати (не) безпекою; пороху (не) вистачає; хто (не) довго спить, тому щастить; (не) більше і (не) менше; (не) добитися; (не) до сміху.

II. (Ні) холодно (ні) жарко; (не) чути (ні) рук (ні) ніг; (ні) живий (ні) мертвий; (ні) де й голки встромити; без (ні) якого наміру; далі (ні) куди; (ні) коли й угору глянути; (ні) кроку назад; (ні) чого й думати; це вже (ні) на що (не) схоже.

 

10. Знайдіть вигуки та звуконаслідувальні слова, поясніть їх написання та пунктуацію.

1. Спів вівсянки складається із окремих вигуків, які умовно можна записати так: «Чи-чит!.. Чит-чит-чирз-з-з!». 2. В українському фольклорі пісня вівсянки імітується словами так: «Діду, діду, сій ячмінь!». Або: «Кидай сани, бери віз-з-з!.. та й поїдем по рогіз-з-з!». Або ще: «Телегіз-з-з! покинь сани, бери віз-з-з!».

Розвиток мовлення

 

Прочитайте текст і перекладіть українською мовою.

Художники Приднестровья

...Приднестровье богато традициями народного творчества, всегда питавшего высокое искусство, богато оно и художниками, прославившими свой край.

Широко известны имена Е. Столицы, М. Ларионова, А. Фойницкого, Е. Мереги, Л. Григорашенко, других мастеров изобразительного искусства. По-разному сложились их судьбы, в разное время и непохожих условиях они работали, но творчество их, обращенное в будущее, имеет для современных художников значение чистых родников.

В творчестве этих известных мастеров современные художники находят ответы на многие профессиональные вопросы.

В 1993 году небольшая группа приднестровских художников объединилась в свой профессиональный Союз. Отказавшись от старых принципов распределения льгот и диктата тем, они выдвинули первичными творческие задачи. Решаются вопросы по организации выставок, привлечения к своей профессии молодежи.

Художники из Тирасполя, Бендер, Рыбницы, Григориополя, Дубоссар, Суклеи и других населенных пунктов; живописцы, графики, скульпторы, мастера декоративно-прикладного и театрально-декорационного искусства; умудренные опытом зрелые люди и молодежь все они очень разные. Общее в них – стремление поделиться своими знаниями о жизни, своим видением окружающего мира, своим пониманием хода событий и представлениями о светлом и возвышенном...

...Творчество Приднестровских художников постоянно представляется для зрителей в Республиканской картинной галерее г. Бендеры, Тираспольской и Рыбницкой картинных галереях.

Традиционны осенние выставки, выставки произведений художников преподавателей, а также многочисленные персональные и событийные выставки. Деятельность художника, вечна в своем стремлении отразить красоту окружающей природы, неповторимость человека, тихую жизнь вещей и предметов, особенности цивилизации, проблемы взаимоотношений с обществом. Во все времена художник не мог не творить, ведь дар изображать предназначен ему судьбой и распоряжаться им он будет в любых условиях и в любом возрасте.

Н. Егорова, исскуствовед

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте відповіді на запитання.

– Що вивчає морфологія?

– За якими ознаками визначаються частини мови?

– Доведіть, що три, трійка, потроїти, по-третє належать до різних частин мови.

– Чому частини мови називаються повнозначними? Назвіть їх. Доведіть на прикладі їх самостійність.

– Чому частини мови називаються службовими? Назвіть їхні службові функції. З'ясуйте на прикладі їхню службову функцію.

– Яка частина мови не входить ні до повнозначних, ні до службових? Що виражає ця частина мови. Проілюструйте на прикладі.

– Яка частина мови називається іменником?

– Які граматичні ознаки має іменник?

– Яка частина мови називається прикметником? Чому це повнозначна частина мови? Проілюструйте на прикладі.

– Які прикметники утворюють ступені порівняння?

– Яка частина мови називається займенником?

– Які розряди мають займенники?

– Яка частина мови називається числівником?

– Яка частина мови називається дієсловом?

– Яка частина мови називається прислівником?

 

2. Тестові завдання

1) У котрому рядку всі іменники належать до однієї відміни:

а) служба, будова, зв’язкова, відмова, призьба;

б) одежа, лижа, ведмежа, межа, пуща;

в) шпаківня, межа, Микола, дівчина, земля.

2) У котрому рядку всі іменники належать до І відміни:

а) площа, каша, межа, вежа, лоша;

б) огорожа, колотнеча, притча, задача;

в) вона, рука, машина, сорока, задача.

3) У котрому рядку всі іменники належать до ІІ відміни:

а) виграш, явір, фарш, розкіш, куліш;

б) напій, пальне, квас, вірус, дощ;

в) гай, розмай, вечір, пиріг, музей.

 

 

4) У котрому рядку всі іменники належать до ІІІ відміни:

а) емаль, спіраль, путь, подорож, гуаш;

б) мить, карамель, шинель, загибель;

в) тінь, осінь, путь, тюль, повінь.

5) У котрому рядку всі іменники належать до ІV відміни:

а) гуся, кача, курча, ослятко, їжаченя;

б) ведмежа, зайча, дівча, хлопча, козеня;

в) сім’я, плем’я, ім’я, полум’я.

6) Котрі з поданих іменників не належать до жодної відміни:

а) маля, журі, сонце, розкіш, бюро;

б) ножиці, учительська, виграш, Ігорівна, пальто;

в) метро, Суми, таксі, Карпати, колібрі.

7 ) Ступені порівняння можна утворити від:

а) якісних прикметників;

б) відносних прикметників;

в) присвійних прикметників.

8) У котрому рядку всі займенники належать до одного розряду:

а) я, собою, мене, нам, ви;

б) сам, весь, самий, нікотрий;

в) це, той, таке, цієї, цього.

9) У котрому рядку всі дієслова належать до одного виду:

а) посперечався, зігрів, попросив, позичив, виконав;

б) ношу, кричав, засівають, даємо, визнавали;

в) збігти, залетіти, перенести, захистити, зробити.

10) Виділіть числівник який означає ціле число.

а) п’ять шостих, десять, декілька, сім восьмих;

б) вісім цілих і одна друга,нуль цілих і п’ять десятих;

в) десять, тисяча, дванадцять, сім.

11) Укажіть рядок, у якому до складу всіх словосполучень входять прислівники.

а) скло в/руці, заїхати до/дому, прийти в/день народження;

б) росли у/кучі, на/зустріч з поетом, скласти в/двоє;

в) вивчити на/пам’ять, борщ по-українськи, говорити у/вічі.

12) У якому рядку всі сполучники складні?

а) Щоб, немов, ніж, якби, раз.

б) Якщо, теж, також, бо, немовби.

в) Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.

 

РОЗДІЛ 5. ЛЕКСИКОЛОГІЯ