Запис цифрової інформації в офіційно-діловому стилі

У ділових паперах переважають власне кількісні (один, два) та дробові (три четвертих) числівники, тоді як неозначено-кількісні (кілька, декілька, багато, мало) та збірні (двоє, троє, п’ятеро, десятеро) вживається рідко [7, с.110].

Кількісну інформацію у професійних текстах записують здебільшого цифрами (перевага надається арабським цифрам), але в багатьох випадках послуговуються словами. Словами пишуться прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без одиниці виміру: примірників повинно бути не менше двох. Якщо число вживається з одиницею виміру, то воно пишеться цифрами: погоджувати з підприємством зв’язку підключення абонентських гучномовців потужністю понад 1 Вт. З метою досягнення максимальної точності в текстах багатьох документів використовують паралельно цифровий і словесний записи, при цьому кількісну інформацію, записану словами, подають у дужках: страховий платіж становить 262 (двісті шістдесят дві) грн. [7, с.110].

Для порядкових числівників використовують словесно-цифровий запис. При цьому обов’язковим є вживання арабських цифр, після яких через дефіс пишуть відповідне відмінкове закінчення порядкового числівника: складено в трьох примірниках: 1-й – для бухгалтерії, 2-й – для відділу постачання, 3-й – для завідувача складу. Під час перерахування кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише після останньої цифри: … мешканці 1, 2, 3, 4-ого поверхів.

Комбіновано пишуть складні слова, першою частиною яких є числівник: 100-метровий, 50-кілограмовий. Друга частина назви може бути скорочена: 3-мм, 40-кг.

Словесно-цифровий запис використовують також за необхідності скоротити написання великих чисел: 5 000 000 – 5 млн., 874 000 – 874 тис. [7, с.111].

В офіційно-діловому стилі важливу роль відіграє сполучуваність числівників з іменниками:

1) один узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку: один документ, одна праця, одне дослідження; одного документа, однією працею, в одному дослідженні;

2) кількісний іменник раз узгоджується з числівником у родовому відмінку однини, маючи закінчення - а: збільшити випуск продукції в 1,8 раза;

3) два, три чотири, обидва сполучаються з іменником у формі називного відмінка множини, у непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з іменниками; означення, яке входить до складу словосполучення, може мати форму називного або родового відмінків множини: дав контракти, три підписані акти, чотири виконаних накази;

4) п’ять і більше вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять секретарів, сто двадцять аркушів, сім відвідувачів;

5) тисяча, мільйон, мільярд вживається з іменниками в родовому відмінку множини у всіх формах: тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів;

6) дробові числівники вживаються з іменниками у формі родового відмінка однини: одна друга площі, дві четвертих земної кулі;

7) порядкові числівники завжди узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку: сьоме питання, другим розділом, першому доповідачеві.

Актуальним у професійних текстах і в усному офіційному мовленні є питання відмінювання числівників. Виділяють такі типи відмінювання числівників:

1) відмінювання числівників один, одна, одне(о), одні: одна, одної (однієї), одній, одну, одною (однією), на одній; одні, одних, одним, одних(і), одними, на одних;

2) відмінювання числівників два, три, чотири: чотири, чотирьох, чотирьом, чотирьох (чотири), чотирма, на чотирьох;

3) відмінювання числівників від 5-20, 30, 50-80: сім, семи (сімох), семи (сімом), сім (сімох), сьома (сімома), на семи (сімох); п’ятдесят, п’ятдесяти (п’ятдесятьох), п’ятдесяти (п’ятдесятьом), п’ятдесят (п’ятдесятьох), п’ятдесятьма (п’ятдесятьома), на п’ятдесяти (п’ятдесятьох);

4) відмінювання числівників від 200-900: двісті, двохсот, двомстам, двісті, двомастами, на двохстах; дев’ятсот, дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятсот, дев’ятьмастами (дев’ятьомастами), на дев’ятистах;

5) відмінювання числівників 40, 90, 100: сорок, сорока, сорока, сорок, сорока, сорока; сто, ста, ста, сто, ста, ста;

6) відмінювання складених кількісних числівників: шістсот тридцять вісім, шестисот тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох), шестистам тридцяти (тридцятьом) восьми (вісьмом), шістсот тридцять (тридцятьох) вісім (вісьмох), шістьмастами (шістьомастами) тридцятьма (тридцятьома) вісьма (вісьмома), на шестистах тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох);

7) відмінювання числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд як іменників: тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, на тисячі;

8) відмінювання порядкових числівників як відповідних прикметників: п’ятий, п’ятого, п’ятому, п’ятий (п’ятого), п’ятим, на п’ятому;

9) відмінювання складених порядкових числівників: двадцять перший, двадцять першого, двадцять першому, двадцять перший (першого), двадцять першим, на двадцять першому;

10) відмінювання неозначено-кількісних числівників як відповідних кількісних: кільканадцять, кільканадцяти (кільканадцятьох), кільканадцяти (кільканадцятьом), кільканадцять (кільканадцятьох), кільканадцятьма (кільканадцятьома), на кільканадцяти (кільканадцятьох);

11) відмінювання дробових числівників: дві третіх, двох третіх, двом третім, дві третіх, двома третіми, на двох третіх;

12) відмінювання збірних числівників як відповідних кількісних: двоє, двох, двом, двоє (двох), двома, на двох;

13) відмінювання слів половина, третина, чверть: половина, половини, половині, половину, половиною, на половині;

14) числівники півтори, півтора, півтораста, двійко, трійко і под., числівник мало та похідні від нього не змінюються за відмінками.

У професійних текстах використовуються майже всі за значенням числівники – власне кількісні, порядкові, неозначені, неозначено-кількісні, дробові, крім збірних, сфера використання яких обмежена художнім і розмовним стилями.