Перерозподіл ресурсів. Побічні ефекти. Громадське благо

______________________________________________________________________

В умовах ефективного функціонування ринкової економіки використання обмежених ресурсів виробниками супроводжується відшкодуванням витрат на їх придбання у розмірі їх вартості. У свою чергу, споживач має повністю оплачувати вартість придбаного товару. Однак у практиці господарювання непоодинокі випадки, коли фірма вимагає витрат від свого партнера, але не відшкодовує їх. Може виникнути і така ситуація, коли підприємство створює блага для інших, але не отримує відповідного прибутку.

Ситуації, коли дії одного суб’єкта господарювання в ринкових умовах призводять до необґрунтованих витрат іншого, називають негативними зовнішніми ефектами (негативними екстерналіями). Ситуації, коли дії суб’єкта господарювання призводять до отримання благ іншими, мають назву позитивних зовнішніх ефектів (позитивних екстерналій).

Підприємство, яке породжує негативні екстерналії, перекладає частину своїх витрат на інших, а те, яке створює позитивні екстерналії, бере на себе частину чужих витрат. За наявності негативних ексерналій виникає тенденція до відносного перевиробництва, за надмірного витрачання обмежених ресурсів. У свою чергу, позитивні екстерналії обертаються відносно недовиробництвом внаслідок того, що для тих, хто виробляє товари, результати виробництва не відшкодовуються. Уникнути таких ситуацій можна за допомогою державного регулювання економіки.

Корекція державою ринкового механізму регулювання відбувається у випадках переливів ресурсів або побічних ефектів. Переливи виникають, коли деякі вигоди або витрати пов’язані із виробництвом і споживанням товарів, перекладаються на третіх осіб, тобто на індивідів або групи, які не є безпосередніми покупцями чи продавцями.

Найтиповішим прикладом витрат переливу є екологічне забруднення довкілля. Перекладаючи частину своїх витрат на населення, фірми знижують свої витрати, що зумовлює надлишкове надходження ресурсів у виробництво таких товарів. Проблему непропорційного розподілу ресурсів, пов’язаних із витратами переливу, держава вирішує двома шляхами: законодавчими заходами та особливими податками.

Класичним прикладом вигод переливу може бути освіта. Коли в суспільстві є багато освічених людей, це приносить користь усьому суспільству, з’являється висококваліфікована робоча сила, зменшуються витрати на боротьбу із злочинністю тощо. Проблему непропорційного розподілу ресурсів, пов’язану з вигодами переливу, держава вирішує шляхом збільшення попиту і пропозиції, а також виробляючи такі товари і послуги державним коштом.

Значна роль у функціонуванні і розвитку суспільства належить суспільним (громадським) благам. Вони задовольняють потреби всього суспільства і мають дві основні властивості. По-перше, не можна обмежити використання суспільного товару, що має назву несуперництва у споживанні. По-друге, обмеження доступу споживачів до таких товарів неможливе або неефективне і має назву загальнодоступності. За наявності несуперництва у споживанні індивід, що бажає скористатися товаром або послугою, але не має можливості заплатити за них, має отримати їх безкоштовно.

З метою зміни структури національної економіки і забезпечення виробництва певних благ, які не можуть забезпечуватись приватним бізнесом, держава здійсню перерозподіл ресурсів. В результаті цього створюються умови для виробництва громадських (суспільних) благ.

Громадьке благо – благо, виробництво якого фінансується однією стороною, виробляється другою, а споживається третьою, яка не має відношення ні до фінансування, ні до виробництва.

Для громадського блага характерним є те, що його споживання носить спільний характер.

Види громадського блага:

1) чисте громадське благо – благо, виробництво якого повністю фінансується державою;

2) квазі громадське благо – благо, виробництво якого частково фінансується державою і часково приватним бізнесом.

 

 

______________________________________________________________________