Попит, пропозиція та ціноутворення у ринковій економіці

______________________________________________________________________

Для того, щоб зрозуміти, як формуються ціни на товарному і ресурсному ринках, слід з’ясувати суть механізму взаємодії попиту і пропозиції та їх законів.

Попит – це бажання і можливість споживачів купити певну кількість товару за того чи іншого рівня цін протягом певного періоду часу. Бажання людей, забезпечені необхідною кількістю грошей, перетворюються у попит. Отже, попит можна визначити як платоспроможні потреби споживачів. Величина попиту – це та кількість товару чи послуги, яку готовий купити споживач за певного рівня його ціни.

Попит залежить перш за все від ціни товару, тому може бути представлений як функція від ціни:

D=f (P).

 

Обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни. В цьому і полягає суть закону попиту. Він означає, що із збільшенням ціни товару попит на нього зменшується і навпаки. Тому крива попиту в графічній моделі є спадною кривою (рис.6.1)

 

 

 

 

Рис. 6.1. Крива індивідуального попиту на товар

(Р – ціна товару, Qd – величина попиту).

 

Попит залежить не лише від ціни. Існують й інші нецінові чинники, що впливають на нього:

1. зміна доходів споживачів;

2. ціни на інші (взаємозамінні або взаємодоповнюючі) товари;

3. мода, смаки, вподобання;

4. очікування споживачів щодо зміни ціни товару;

5. кількість покупців товару.

Під впливом даних факторів відбуваються зміни в попиті, змінюється його структура, а крива попиту на даний товар зміщується або праворуч і вверх, або ліворуч і вниз (рис. 6.2).

 

 

Рис. 6.2. Зміщення кривої попиту.

Варто розрізняти поняття індивідуального та ринкового попиту.

Індивідуальний попит– це попит зі сторони окремого покупця, тоді як ринковий – це попит зі сторони всіх покупців даного товару.

Пропозиція – це бажання, можливість і готовність виробників запропонувати на ринок певну кількість товарів за кожного із рівнів цін протягом певного періоду часу.

Залежність пропозиції та ціни є прямою, отже із збільшенням ціни на товар величина пропозиції цього товару зростає, і навпаки. В цьому полягає суть закону пропозиції (рис. 6.3).

 

Рис. 6.3. Крива пропозиції.

 

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

1. ціни на сировину, матеріали, ресурси;

2. рівень техніки і технологій;

3. податки і субсидії;

4. ціни альтернативних товарів;

5. кількість виробників;

6. очікування продавців щодо зміни цін.

Під впливом цих факторів відбуваються зміни в пропозиції, а крива пропозиції зміщується або праворуч і вниз, або ліворуч і вверх (рис. 6.4).

 

 

 

Рис. 6.4. Зміщення кривої пропозиції.

 

Співвідношення між попитом і пропозицією забезпечує встановлення ринкової ціни товару. Ринкова ситуація, коли обсяг попиту на товар дорівнює обсягові пропозиції на даний товар, називається ринковою рівновагою. Ціна товару, при якій обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції, називається ціною ринкової рівноваги, а кількість товару, яка при цьому продається і купується, становить рівноважний обсяг продажу. На графіку ціна ринкової рівноваги визначається точкою перетину кривих попиту і пропозиції (рис. 6.5).

 

 

 

 

Рис. 6.5. Ціна ринкової рівноваги.

 

Якщо ціна нижча від рівноважної, то на ринку виникає дефіцит товарів; якщо ж ціна на товар вища від рівноважної, то на ринку виникає їх надлишок.

В сучасних умовах в межах державного регулювання встановлюються верхні і нижні межі цін. Верхня межа ціни – це максимальна ціна, вище якої вона підніматися не може. Вона встановлюється державою з метою зниження рівня інфляції та забезпечення необхідного рівня споживання товарів першої необхідності для більшості населення через неможливість придбання цих товарів і послуг по ринковій ціні (наприклад ціни на хліб, тарифи на комунальні послуги тощо).

Нижня межа ціни – це мінімальна ціна, встановлена державою, нижче якої вона опуститися не може, незалежно від кон’юнктури ринку. До встановлення нижньої межі цін уряд вдається тоді, коли ринкова ціна не дозволяє забезпечити необхідний рівень доходів виробникам і постачальникам економічних ресурсів (законодавчо встановлена мінімальна зарплата, ціни на сільгосппродукцію тощо).

______________________________________________________________________