Кошти підприємств, їх кругообіг та обіг

______________________________________________________________________

Для того, щоб здійснювати виробничо-господарську діяльність, фірми повинні володіти коштами (капіталом). Вони постійно перебувають у русі і здійснюють кругообіг та обіг.

Кругообіг капіталу – це проходження ним послідовно трьох стадій: дві з них – у сфері обігу і одна – у сфері виробництва:

І стадія - закупівля необхідних факторів виробництва (засобів виробництва (ЗВ) та робочої сили (РС)), відбувається у сфері обігу. У цій фазі кошти підприємства набувають грошової форми;

ІІ стадія - виробництво визначених товарів, відбувається у сфері виробництва, а кошти підприємства набувають продуктивної форми;

ІІІ стадія - продаж створеної продукції, відбувається у сфері обігу, а кошти перебувають у товарній формі.

Таким чином, кругообіг коштів (капіталу) підприємства – це проходження ними трьох стадій та послідовне набуття трьох форм – грошової, продуктивної і товарної (рис 6.6).

 

ЗВ

 

Г — Т... В... Т ' — Г '

 

РС

 

 

І стадія ІІ стадія ІІІ стадія

Рис.6.6. Кругообіг коштів підприємства.

 

Кругообіг коштів (капіталу) як процес, що постійно повторюється, називається оборотом коштів. Він характеризується часом та швидкістю.

Час обороту капіталу об’єднує час виробництва і час обігу.

Залежно від особливостей участі різних складових капіталу підприємства у процесі виробництва розрізняють основний і оборотний капітал.

Як уже зазначалося у розділі 2, основний капітал підприємства – це частина продуктивного капіталу підприємства, яка бере участь у багатьох кругообігах і свою вартість переносить на новостворений продукт порціями, частинами. Для нього характерними є два види зношення: моральне і фізичне.

Моральне зношення першого роду відбувається тоді, коли устаткування, машини з аналогічними споживчими властивостями з’являються на ринку за більш низькою ціною. Це викликано здешевленням їх відтворення в сучасних умовах, підвищенням продуктивності праці в галузях, які виготовляють основні фонди, наприклад, виробництво машин здійснюється з меншими витратами, і вони стають дешевшими.

Моральне зношування другого роду зумовлене тим, що починається випуск машин і устаткування з кращими техніко-експлуатаційними властивостями (вища продуктивність, більша кількість виконуваних функцій, менша енергоємність та ін.) за такою самою ціною. Внаслідок цього використання техніки, яка продається за старою ціною, стає невигідним. Відбувається переоцінка основного капіталу, незважаючи на його відносно непоганий фізичний стан. Іноді таку техніку змушені заміняти раніше закінчення строку фізичного спрацювання.

Вартісною оцінкою фізичного зношення є амортизаційні відрахування. Це частина вартості основного капіталу, яка переноситься у вартість виробленої продукції. Сума усіх амортизаційних відрахувань зосереджується в амортизаційному фонді, кошти якого використовується на капітальний ремонт чи зміну зношеного обладнання. Річна норма амортизації визначається за формулою:

 

,

 

де А' – річна норма амортизації;

А_р – амортизаційні відрахування;

ОК_заг – загальна вартість основного капіталу підприємства.

Розрізняють різні методи амортизації, зокрема: лінійний метод, метод прискореної амортизації.

Оборотний капітал підприємства – це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в одному кругообігу і свою вартість повністю переносить на новостворений продукт.

______________________________________________________________________