Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення основних термінів: зобов’язання.
Зобов’язання - це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди Зобов’язання визнається як об’єкт обліку, якщо відповідає таким умовам: *Зобов’язання означає виникнення для банку відповідальності діяти певним чином, тому що з’явилось внаслідок укладених ним з партнерами контрактів. *Погашення зобов’язання дійсно призведе до вибуття з банку грошових коштів, тобто зменшенню фінансових ресурсів банку і водночас можливості отримати деякі прибутки шляхом їх використання. *Зобов’язання може бути відображено в обліку тільки при наявності документа (угоди, ставки тарифу тощо), який підтверджує його суму. Згортання в балансі статей активів та зобов’язань не дозволяється. Тобто дебіторська і кредиторська заборгованість банку перед одним партнером підлягає відображенню на двох окремих рахунках: на активному рахунку—дебіторська заборгованість партнера перед банком і на пасивному рахунку—борг банка партнеру. Зобов’язання в балансі банку розміщені за такими принципами: 1) за контрагентами 2) джерелами мобілізації коштів і 3) залежно від строків розпорядження ними (ліквідності). Контрагентів насамперед поділяють на дві категорії: 1) банки та 2) клієнти - не банки. Клієнти-не банки включають окремо юридичні особи та фізичні особи. Від контрагентів банків мобілізація коштів здійснюється у вигляді запозичень з міжбанківського ринку. Мотив запозичень пояснюється надлишком ліквідних грошових коштів у одних банків і нестачею ліквідності або додатковою потребою в ліквідних коштах для реалізації певних проектів у інших банків. Від клієнтів –не банків мобілізація коштів проводиться у формі депозитів. В межах кожної категорії контрагентів зобов’язання розміщені за строками розпорядження ними: спочатку зобов’язання до вимоги, потім короткострокові і наприкінці довгострокові. Третім джерелом мобілізації є не депозитні залучення від клієнтів не – банків, які банк здійснює шляхом розміщення власних боргових зобов’язань (облігації) або у вигляді залучення субординованих кредитів. Згідно з визначеними принципами в балансі банку виокремлюють три блоки зобов’язань.
Кошти запозичені від інших банків. Зобов’язання цього типу включають залишки коштів на відкритих іншими банками у комерційному банку кореспондентських рахунках.(депозити до вимоги) та кошти отримані комерційним банком від НБУ або інших банків на міжбанківському ринку у вигляді кредитів або депозитів на певний строк. Таки запозичення здійснюються банком у формі і на умовах, які його задовольняють. Менеджери банку можуть безпосередньо впливати на обсяги та суми подібних запозичень. Кошти залучені від юридичних осіб не – банків та фізичних осіб. Спочатку в цьому блоці розміщені кошти залучені на поточні рахунки клієнтів (депозити на вимогу). Кошти з цих рахунків підлягають поверненню за вимогою вкладників негайно. Найчастіше для оцінки зобов’язань і їх відображені в балансі застосовують історичну (фактичну) вартість, тобто ціну придбання. Крім того використовуються таки види оцінок: поточна собівартість, вартість розрахунку(платежу), теперішня вартість, справедлива вартість. Поточна вартість зобов’язання – сума недисконтованих грошових коштів, яки були б потрібні для погашення зобов’язання на поточний момент (певну дату). Тобто остаточна дата погашення зобов’язання відповідно угоди ще не настала. Вартість розрахунку(платежу) – сума недисконтованих грошових коштів, які ймовірно будуть сплачені для погашення зобов’язання у процесі господарській діяльності банку. Теперішня вартість зобов’язання – теперішня (дисконтована) вартість майбутніх чистих грошових платежів, які ймовірно будуть потрібні для погашення зобов’язання у процесі господарської діяльності. Справедлива вартість зобов’язання – сума, за якою може бути погашено зобов’язання в операції між обізнаними, незалежними сторонами.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 151; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.219.63.90 (0.005 с.) |