Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Робота з батьками дітей різного віку в процесі консультування»
Тарасенко 5 У процесі консультування психолог контактує з батьками кілька разів: у ході короткої первинної бесіди при записі, при грунтовної бесіді з приводу історії розвитку дитини, при обстеженні дитини і, нарешті, в процесі заключної бесіди за результатами обстеження. Кожна з цих зустрічей має як загальні, так і специфічні завдання та особливості проведення. Свої особливості має і робота психолога з батьками, родичами дитини, вчителями, вихователями та іншими близькими. Зупинимося на деяких загальних принципах взаємин психолога-консультанта з особами, що звернулися з приводу дитини. Першою обов'язковою передумовою успішного результату консультування є вміння психолога створити довірчі, відверті стосунки з батьками (або вчителями) обстежуваного дитини. В основі довірчих відносин лежать безумовна повага, визнання того занепокоєння, яке звернулися в консультацію люди відчувають у зв'язку з дитиною. Надзвичайно сприяє встановленню контакту вміння консультанта показати своє ставлення до батьків як щиро зацікавленим в усуненні труднощів дитини, як глибоко знаючим і розуміючим його. Таке ставлення несумісне з прямою або непрямою критикою дій батьків, сумнівами в їх педагогічної компетентності. Всі ці часом необхідні види зворотного зв'язку доречні лише після аналізу всієї сукупності відомостей про дитину. Що ж до перших зустрічей, то будь-який натяк на несхвалення дій батьків може спровокувати у них сильні захисні реакції і щонайменше закриє шлях для відвертого обговорення всіх сторін проблеми. У той же час на першій і другій зустрічах з батьками необхідно приділити спеціальну увагу роз'ясненню можливих цілей і завдань консультування. Необхідно попереджати батьків про можливі труднощі, ускладнення і перешкоди в процесі проведення корекційної програми. Неприпустимо, щоб у них склалося уявлення про легке - "чарівному" - дозволі труднощів, оскільки подібна установка може призвести лише до передчасного і невиправданого розчарування в можливості психологічної допомоги. Психолог повинен також завадити виникненню у батьків (і рівним чином у вчителів) очікування негайних результатів. Розмова, проведена психологом за підсумками всебічного вивчення випадку, переслідує кілька цілей; 1) докладне обговорення загального стану психічного розвитку дитини, а також характеру, ступеня і причин виявлених труднощів, умовно-варіантного прогнозу, 2) спільна розробка системи конкретних заходів допомоги або спеціальної корекційної програми; 3) обговорення проблем батьків, їхнього ставлення до труднощів дитини; 4) планування подальших зустрічей (у разі необхідності).
Досить часто за психологічною консультацією звертаються батьки зі скаргами на труднощі відносин з дітьми найрізноманітніших вікових категорій - від дошкільнят до студентів і старше. Причому це діти, у яких відсутні будь-які відхилення, але є найбільша проблема - відносини з власними батьками, нерозуміння, що доходить до відчуження. Найбільш типові скарги на постійні конфлікти з дитиною, на непослух і впертість дітей (особливо в кризові періоди), неуважність, неорганізованість поведінки, брехливість (за яку приймають як «псевдоложь», тобто дитяче фантазування, так і брехня в порятунок, з страху бути покараним, упертість, нетовариськість, неповага до батьків, непокора, брутальність тощо. У будь-якому випадку психолог повинен бути на боці дитини. Його робота полягає не в підтвердженні наявності «негативного» якості у дитини (чого в ряді випадків тільки і чекає батько), а у висуванні спільно з батьком гіпотези про історію його розвитку, його можливості та шляхи подолання конфліктних відносин з батьками. Причини порушення дитячо-батьківських відносин - це перш за все невміння зрозуміти дитину, вже допущені помилки виховання (не зі зла, а в силу обмеженості і традиційності уявлень про виховання) і, звичайно, настільки типова для останніх років побутова та особистісна невлаштованість самих батьків. Важливими моментами в постановці точного психологічного діагнозу, що дозволяє висувати й формулювати подальші гіпотези, є наступні: а) з'ясування того, наскільки серйозна причина занепокоєння батька з приводу дитини, інакше кажучи, чи є дитина "нормальною", тобто чи є її труднощі, вади або особливості поведінки з проявами незалежності, самостійності, уявленнями про життя, відмінними від батьківських, або в її поведінці, висловлюваннях і реакціях дійсно є деякі особливості, що свідчать про будь-які психічні й соціальні відхилення;
б) розуміння того, яка дійсна позиція батька стосовно дитини, що лежить в основі приходу в консультацію - власні проблеми або занепокоєння за сина (дочку), прагнення допомогти Йому (їй) або бажання знайти допомогу й підтримку для себе і позбутися власних страхів, переживань провини, непотрібності і т. д. В цілому в психологічному консультуванні з приводу складності відносин з дітьми доцільно виділити три органічно пов'язаних напрямки: 1. Підвищення соціально-психологічної компетентності батьків, навчання їх навичкам спілкування та розв'язання конфліктних ситуацій. 2. Психологічна допомога дорослим членам сім'ї, що включає як діагностику внутрішньо сімейної ситуації, так і роботу щодо її зміни. 3. Психотерапевтична робота безпосередньо з дитиною. У процесі консультативної роботи психолог не повинен обмежуватися суто «розсудливим» аналізом проблеми. Важливим завданням консультанта є зняття почуття тривоги у близьких дитини, побоювань за нього і одночасно поглиблення розуміння його труднощів, посилення чутливості до потреб дитини. Психолог повинен чуйно вловлювати наявність у батьків почуття пригніченості, провини, тривоги і давати можливість висловлювати, обговорювати ці почуття. Вважається, що допомогти впоратися з почуттям провини найкраще шляхом розбору труднощів. Потрібно мати на увазі можливість наявності приховуваного почуття провини у батьків хворих дітей навіть у тому випадку, коли вони ніяк не відповідальні за появу хвороби. Ще один важливий момент консультування з проблеми дитячо-батьківських відносин: при аналізі кожної конфліктної ситуації допомагати батькові дивитися на те, що трапилося очима і дорослого, і дитини. При цьому важливо направити дорослого на роздуми про те, що в історії розвитку його дитини могло призвести до агресивної, який «внесок дорослого» у виникнення конфлікту.
Алгоритм психологічного консультування батьків включає: 1. Аналіз інформації, отриманої в первинної бесіді з батьками, спеціалістами, педагогами, встановлення контакту з дитиною. 2. Бесіда з батьками, спрямована на отримання інформації про попередніх етапах розвитку дитини, її внутрішньо сімейних відносинах і обставин соціального плану. 3. Збір інформації з інших установ про стан здоров'я (за необхідності). 4. Спостереження за дитиною в природних умовах. 5. Експериментально-психологічне обстеження дитини. 6. Обробка даних, каузальний аналіз результатів. 7. Психологічний діагноз дитини. 8. Психолого-педагогічне призначення. 9. Контроль, повторне консультування. У процесі консультування батьків можливі дві тактики роботи: 1) посилення когнітивного аспекту. Тут в основному розкриваються найбільш важливі питання виховання і психологічного розвитку дітей, подружніх взаємин і ін 2) робота переважно з емоційною, чуттєвою стороною взаємин, пошук істинних, неусвідомлюваних причин порушень у взаєминах. Особлива увага приділяється відносинам консультанта і клієнтів, а основним засобом часто стає рольове моделювання проблемних ситуацій і знаходження способів виходу з них.
Вибір тактики роботи обумовлений тривалістю консультування, освітою, віком клієнтів, типом сім'ї, яку вони представляють (повна або неповна), готовністю батьків до майбутньої внутрішньої роботи. Однак у процесі консультування тривалого, по типу психологічного супроводу, робота, як правило, набуває інтегративний характер: у фокусі уваги консультанта перебувають обидві сторони, хоча й різною мірою на різних етапах роботи. У консультативній роботі з педагогами можна виділяти ряд принципів, на яких заснована співпрацю шкільного психолога з педагогічним колективом у вирішенні проблем і професійних завдань самого педагога: - рівноправна взаємодія психолога і педагога; - Формування у педагога установки на самостійне вирішення проблем, тобто зняття установки на "готовий рецепт"; - прийняття учасниками консультування відповідальності за спільні рішення; - Розподіл професійних функцій між педагогами і психологом. В організації психологічного консультування педагогів можна виділити три напрями: 1)Консультування педагогів з питань розробки та реалізації психологічно адекватних програм навчання і виховання. 2) Консультування педагогів з приводу проблем навчання, поведінки та міжособи-стісної взаємодії конкретних учнів. Це найбільш поширена форма консультативної роботи шкільного психолога, яка допомагає вирішувати шкільні проблеми в тісній співпраці психолога, педагогів і адміністрації школи та допомагає створити найбільш сприятливі умови для розвитку особистості дитини та її навчання. Консультування в цьому напрямку може бути організовано, з одного боку, за запитом педагога, з іншого - з ініціативи психолога, який може запропонувати вчителю ознайомитися з тією чи іншою інформацією про дитину і задуматися над проблемою надання допомоги або підтримки. Організація за запитом вчителя найбільш ефективна, а формі індивідуальних консультацій. 3) консультування в ситуаціях вирішення міжособистісних і міжгрупових конфліктів у різних системах відносин: вчитель - вчитель, вчитель - учень, вчитель - батьки та ін в рамках такої соціально-посередницької роботи психолог організовує ситуацію обговорення конфлікту спочатку опонентом окремо, потім - спільно. Психолог допомагає зняти емоційне напруження в учасників конфлікту, перевести обговорення в конструктивне русло і потім допомагає опонентам знайти прийнятні способи вирішення суперечливої ситуації.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 349; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.33.87 (0.015 с.) |