Норми відведення земель для будівництва меліоративних систем

7.1 Відведення земель для меліоративного будівництва повинно провадитись у відповідності з вимогами СН 461, СН 465, СН 467, СН 474 і вимогами цих норм.

7.2 Проект відведення земель у постійне та тимчасове користування, складений з ура­хуванням технічних рішень проекту меліоративної системи, повинен затверджуватися у відповідності з вимогами Земельного кодексу України.

7.3 Смуги землі для меліоративних каналів слід відводити ділянками з урахуванням термінів будівництва, передбачених проектом.

7.4 Ширина смуги, що відводиться у постійне користування, визначається з урахуван­ням експлуатаційних доріг уздовж каналу та двосторонньої охоронної смуги завширшки 1 м.

7.5 У розмір ділянки землі, що відводиться у тимчасове користування, слід включати землі резервів та кавальєрів грунту, а також технологічних проїздів.

Після закінчення робіт родючість земельних ділянок повинна бути відновлена шля­хом рекультивації і землі повертаються у сільськогосподарське використання.

7.6 Прокладання трас повітряних ліній електропередач (ПЛ) та повітряних ліній зв'язку (ПЗ) через поливні землі не допускається.

ДБН В.2.4-1-99 С. 73

 

7.7 У постійне користування організаціям, які експлуатують ПЛ та ПЗ, відчужуються ділянки землі, що знаходяться під опорами ПЛ та ПЗ. Розмір відчужуваної ділянки землі дорівнює площі опори плюс 1 м по периметру опори для ПЛ від 6 до 20 кВ; для ПЛ від 35 до 500кВ-2м.

7.8 Ширину смуги землі, що відводиться у тимчасове користування на час будівництва кабельних ліній електропередачі, траси яких проходять через поливні землі, слід приймати:

а) для кабельних ліній напругою до 35 кВ - 4м;

б) " " 110 кВ - 6м.

 

7.9 При проходженні траси ПЛ уздовж меж зрошуваних земель мінімальна відстань між межею поля та горизонтальною проекцією крайнього проводу ПЛ повинна бути:

а) напругою до 20 кВ - 2 м;

б) " від 35 кВ до 10 кВ - 4 м;

в) " " 150 кВ " 220 кВ - 5 м;

г) " " 330 кВ " 400 кВ - 8 м.

.

РЕКОНСТРУКЦІЯ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

8.1 Реконструкція меліоративних систем повинна виконуватися комплексно з ураху­ванням економічного, соціального та природоохоронного ефекту.

8.2 У структурі виробничих витрат, які приймаються для розрахунку ефективності, слід враховувати капітальні вкладення на заходи для реконструкції зрошувальної та осушу­вальної мереж, поліпшення стану поверхні сільськогосподарських угідь, поліпшення меліоративного стану системи.

8.3 До капітальних вкладень на поліпшення екологічного стану земель, прилеглих до зрошуваних, слід включати витрати на рибоохорону, будівництво об'єктів для збирання скидних вод, витрати на їх утилізацію, боротьбу із затопленням та підтопленням.

При осушенні враховуються капітальні вкладення на протипаводкові, протиерозійні заходи, а також заходи для захисту від розмивання русел водоприймачів.

8.4 При визначенні суми капітальних вкладень на реконструкцію до виробничих вит­рат слід включати капітальні вкладення на будівництво додаткових сховищ для зерна, кар­топлі, овочів, фруктів, складів пально-мастильних матеріалів.

8.5 До складу одноразових витрат, крім виробничих, слід включати: капітальні вкла­дення в соціальну інфраструктуру, на підготовку та перепідготовку кадрів, будівництво і ре­конструкцію автомобільних доріг з твердим покриттям.

8.6 При формуванні переліку об'єктів можливої реконструкції в першу чергу повинні включатися об'єкти з незадовільною екологічною обстановкою, а також об'єкти, що дають найбільший еколого-економічний ефект.

Реконструкція зрошувальних систем

8.7 У проекті реконструкції повинні бути розглянуті такі питання: причини і характер засолення грунтів під час зрошення; обгрунтування та вибір типу колекторно-дренажної ме-

ДБН В.2.4-1-99 С. 74

 

режі; обгрунтування необхідності перевлаштування міжгосподарської та внутрішньо­господарської мереж, споруд, доріг; обгрунтування вибору нових способів поливу і дощу­вальної техніки; водозабезпеченість, автоматизація водорозподілу та поливу; місця розміщення територій, що охороняються, і шляхів міграції диких тварин.

8.8 При комплексній реконструкції необхідно передбачати досягнутий на даний час технічний рівень будівництва та експлуатації зрошувальних систем, широке застосування нових конструкцій та матеріалів, механізацію і автоматизацію роботи системи, підвищення надійності споруд.

8.9 Часткова реконструкція може виконуватись:

 

• на зрошувальній мережі, коли планове розміщення її залишається незмінним, а сама мережа оснащується більш досконалими конструкціями і спорудами для зменшення втрат води та створення умов для застосування технічно досконалих засобів поливу;

• на колекторно-дренажній мережі (КДМ) на меліоративне неблагополучних землях шляхом заміни її більш досконалими конструкціями;

• на зрошувальній мережі з капітальним плануванням поверхні поливних ділянок, треба передбачати, у разі потреби, зміни планового розміщення зрошувальної мережі, розмірів та форм поливних ділянок для впровадження більш досконалої техніки поливу; при цьому можливе зрошення додаткових площ у розмірах, які залежать від об'єму заощадженої внаслідок реконструкції води;

• на зрошувальній мережі з метою застосування досконалої техніки поливу, коли пла­нове положення існуючої мережі може залишитися незмінним, але забезпечуються умови для якісного поливу.

8.10 При частковій реконструкції повинні вирішуватися найбільш актуальні на даний час завдання з меншими витратами і обсягами робіт при порівняно високій ефективності капітальних вкладень.

8.11 Для складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію зрошу­вальних систем повинні виконуватися агроекономічні, топографо-геодезичні, інженерно-гео­логічні, гідрогеологічні, грунтово-меліоративні, гідрологічні та гідротехнічні вишукування.

8.12 Якісну оцінку стану земель, технічного рівня окремих елементів та зрошувальних систем в цілому повинно давати порівняння загальних і окремих водно-сольових балансів зрошуваних земель за такими показниками:

• спрямованість меліоративних процесів (при позитивному балансі водно-сольовий режим формується за типом накопичення запасів солей, при негативному — за типом розсо­лення);

• фактична дренованість зрошуваної території;

• винесення солей із зони аерації;

ДБН В.2.4-1-99 С. 75

 

• втрати води в системах та їх роль у формуванні водно-сольового режиму грунтів, при цьому встановлюють причину непродуктивних втрат та намітають шляхи їх усунення;

• загальна оцінка сучасного технічного стану зрошувальних систем з урахуванням продуктивності зрошуваних земель та затрат матеріальних, трудових і водних ресурсів.

8.13 Підвищення водозабезпеченості зрошувальних систем, що реконструюються, можливе за рахунок:

• створення додаткових джерел;

• регулювання внутрішньосистемного стоку;

• використання скидних, дренажних (очищених) та підземних вод;

• підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) міжгосподарської та внутрішньо­господарської мереж;

• застосування автоматизованої системи управління (АСУ) експлуатації на базі авто­матизованого водорозподілу;

• технічного вдосконалення зрошувальної мережі та техніки поливу;

• улаштування водосховищ добового або декадного регулювання внутрішньо-системного стоку.

8.14 Впровадження засобів автоматизації і телемеханізації слід передбачати насампе­ред на закритих зрошувальних системах.

8.15 Протифільтраційні заходи слід вибирати залежно від поєднання гідрогеологічних умов, протяжності каналів, фільтраційних властивостей грунту, необхідного зменшення втрат та з переважним використанням місцевого матеріалу. Прийняті протифільтраційні за­ходи слід обґрунтовувати техніко-економічними розрахунками.

8.16 Економічний ефект Е, грн., від реконструкції на 1 га площі нетто для окремого господарства рекомендується визначати за формулою

E=Ew+Ed+Es+Ep, (30)

де Ew - ефект від підвищення водозабезпеченості шляхом автоматизації вимірювання та обліку зрошувальної води, грн.;

Ed - ефект від оптимізації меліоративного режиму на базі досконалих типів дрена­жу, грн.;

Es - ефект від реконструкції зрошувальної мережі, облицювання каналів, будівни­цтва трубчастої мережі, застосування досконалої техніки і способів поливу, грн;

Ер - ефект від планування зрошуваних земель, грн.