Особливості проектування регулювальної мережі польдерних систем

 

3.104 Біля дамб обвалування з внутрішнього боку польдера слід влаштовувати при-дамбовий канал для перехоплення води, що фільтрується на польдер.

3.105 При тривалому затопленні площі польдера або високому рівні ґрунтових вод та для запобігання підтопленню його площі слід проектувати поблизу дамб осушувачі частіше і трохи нижче, ніж у центральній частині польдера.

3.106 На першому етапі (перший рік) будується піонерна мережа каналів на глибину від 0,4 до 0,5 м для скидання поверхневих та ґрунтових вод. На другому етапі (другий та на­ступні роки) канали слід доводити до проектних розмірів.

Робота стаціонарних або тимчасових насосних станцій на обох етапах будівництва каналів є обов'язковою.

3.107 У кошторисах слід передбачати витрати на виконання робіт, пов'язаних з відведенням води, тобто тризмінну експлуатацію пересувних, а надалі постійних стаціонарних насосних станцій до здачі їх у експлуатацію.

3.108 Гончарний дренаж слід укладати на другому етапі будівництва в період межен­ного рівня ґрунтових вод.

3.109 Діаметр пластмасових дрен слід приймати, як правило, 50 мм у грунтах з

К_ф < 0,3 м/добу і 63 мм - у грунтах з К_ф = 0,3 м/добу.

3.110 В особливих випадках (застосування безуклонного дренажу, проектування дрен підвищеної протяжності, ловильні дрени, високий вміст закисних сполук заліза тощо) діаметр труб при відповідному обгрунтуванні може бути збільшений.

3.111 Захистити дрени від замулювання та підвищити їх водоприймальну здатність можна за допомогою рулонних захисно-фільтруючих матеріалів.

3.112 Безтраншейний дренаж слід проектувати переважно на легких та середніх за механічним складом грунтах з коефіцієнтом фільтрації 0,3 м/добу і більше.

3.113 Вибір варіанта конструкцій безтраншейного дренажу слід приймати на основі техніко-економічного розрахунку.

3.114 На осушених закритим дренажем польдерних землях найбільш прогресивним способом зволоження слід вважати дощування.

Вертикальний дренаж (ВД)

3.115 Класифікація умов застосування ВД у гумідній зоні наведена в додатку X.

 

3.116 Площі для будівництва ВД слід вибирати на основі гідрогеологічних карт, звітів інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань та зйомок на даній та суміжних те­риторіях.

До складу матеріалів гідрогеологічного обгрунтування щодо можливості застосування ВД на даній території повинні входити: характеристики геологічної будови на глибину до регіонального водоупору, водоносних горизонтів та ділянок напірного живлення, їх гідрогеологічні параметри, оцінка взаємозв'язку ґрунтових вод з напірними і поверхневими водами, хімічний склад підземних та поверхневих вод, природно-кліматичні характеристики.

ДБН В.2.4-1-99 С. 57

 

Потужність водоносного пласта т, коефіцієнти фільтрації К і водопроникності Т по­винні бути відповідно: т =15 м, К = 5 м/добу, Т = 100 м² /добу.

Гідрогеологічні розрахунки ВД повинні містити прогноз формування рівня грунтових вод у передпосівний та посівний періоди при роботі свердловин у різних режимах та в різні за водністю роки, оцінку сумарного дренажного стоку з осушуваного масиву.

ВД на осушувальних системах поділяється на систематичний, вибірковий та комбінований.

3.117 Систематичний ВД влаштовується на великих однорідних масивах та являє со­бою мережу приблизно рівнодебітних свердловин, рівномірно розміщених на осушуваній території у кутах квадратної або рівносторонньої трикутної сітки. Скидною мережею від свердловин є підземні трубопроводи або неглибокі канали.

3.118 Вибірковий вертикальний дренаж - невпорядкована система свердловин, дебіт, кількість та розміщення яких визначаються конфігурацією і ступенем обводненості осушу­ваної території.

3.119 Комбіновані системи, в яких поєднується спільна робота горизонтального та вертикального дренажу, застосовують на об'єктах, які мають складні гідрогеологічні умови. У таких системах ВД виконує, головним чином, допоміжну роль.

3.120 На масивах зі слабофільтруючими верхніми шарами та торфовищах, що підстилаються суглинками, слід влаштовувати горизонтальний дренаж, а окремі локальні ділянки з достатньо водопроникними грунтами, нижче яких залягає водоносний горизонт великої водопроникності, слід осушувати свердловинами.

3.121 При комбінованому дренажі свердловини розміщують насамперед у місцях роз­вантаження напірних вод та інтенсивного бічного припливу.

Ці свердловини можна використовувати як джерела води для зрошення.

 

3.122 Конструкція свердловини та її параметри визначаються гідрогеологічними умо­вами та літологією порід осушуваного масиву, необхідним дебітом та зниженням рівня грунтових вод, технологією буріння і параметрами насосно-силового обладнання.