Водозабірні споруди насосних станцій

5.9 Конструкції водозабірних споруд повинні забезпечувати;

• забір води з мінімальними гідравлічними втратами;

• затримання сміття та завислих часток у випадку подачі води у дощувальні

машини;

• рибозахист;

• очищення ґрат та сіток рибозахисних або сміттєзатримувальних пристроїв.

5.10 Водозабірні споруди насосних станцій 1 та 2 категорій надійності слід проектува­ти незатоплюваними; для насосних станцій 3 категорії надійності допускається затоплення водозаборів короткочасними паводками, якщо час проходження паводка не збігається з ча­сом роботи насосних станцій.

5.11 Водозабірні споруди слід проектувати у поєднанні з русловиправними споруда­ми, враховуючи руслоформуючі процеси.

5.12 Параметри основних елементів водозабору (вхідні вікна, сітки, труби, канали, камери тощо) повинні визначатися гідравлічними розрахунками при максимальній подачі води та мінімальних рівнях у водному джерелі.

5.13 Відкриті та закриті водоводи повинні забезпечувати пропускання води відповідно до графіка водоподачі, відкачування та режимів рівнів води у водному джерелі.

Розміри каналів слід визначати з запасом від 5% до 6% порівняно з розрахунковою подачею насосної станції.

5.14 При проектуванні аванкамери, як правило, слід приймати центральний кут ко-нусності не більше 45°, уклон дна в бік водоприймача - не більше за 0,4, швидкість води, що надходить до водоприймальних отворів, - не більше ніж 1 м/с.

5.15 За наявності у воді, що забирається, завислих часток слід розглядати доцільність влаштування відстійників перед водозаборами.

ДБН В.2.4-1-99 С. 70

Будівлі насосних станцій

 

5.16 Будівля насосної станції повинна забезпечувати оптимальний режим роботи об- ладнання, захист обслуговуючого персоналу та обладнання від атмосферних впливів, а також найбільші зручності та надійність експлуатації.

5.17 Конструктивні рішення будівлі насосної станції визначаються проектом з ураху­ванням її юіасу та значенням у складі зрошувальної (осушувальної) системи.

5.18 При визначенні габаритних розмірів підземної частини будівель слід враховувати не­обхідність безпечної експлуатації гідросилового обладнання, а також міцність та стійкість самої будівлі.

Допоміжне обладнання, підсобні приміщення, у тому числі монтажні майданчики, за можливості слід виносити у наземну частину будівлі.

Водовипускні споруди

5.19 Водовипускна споруда повинна забезпечувати:

• плавне сполучення напірних трубопроводів з відвідним каналом;

• автоматичне відвернення зворотної течії води при вмиканні агрегату;

• можливість розподілу води, якщо від споруди відходить кілька каналів.

 

5.20 Місце розміщення водовипускної споруди на тракті водоподачі, як правило, слід приймати у точці перетину поверхні землі з дном відвідного каналу при уклонах місцевості менше ніж 0,05.

Водовипускну споруду рекомендується розміщувати повністю у виїмці, якщо уклони поверхні землі перевищують 0,15, та у випадку, коли грунти будуть просадними або мати­муть високу фільтруючу здатність. В усіх інших випадках місце водовипускної споруди не­обхідно визначати конструктивними рішеннями.

5.21 Перевищення верху сифона над максимальним рівнем води з урахуванням вітрових хвиль, хвиль, викликаних пуском та зупинкою агрегатів, втрат напору в за­спокійливому колодязі та перехідній ділянці слід приймати не менше ніж 0,2 м.

5.22 Аварійні скиди слід розраховувати на різницю між максимальною розрахунко­вою продуктивністю станції та тою витратою, пропуск якої через відвідний канал гарантова­ний в аварійних випадках.

Запас гребеня дамби над максимальним горизонтом води при влаштуванні скидання води може бути зменшений на 40%.

5.23 Запас по висоті стін та камер, а також дамб обвалування у межах водовипускної споруди слід приймати на 0,2 м більше, ніж для магістральних каналів.

5.24 Водовипускні споруди слід обладнувати швидкопадаючими, дисковими запірними пристроями, зворотними клапанами або захлопками для автоматичного відклю­чення напірних трубопроводів. На сифонних оголовках повинні бути встановлені клапани зривання вакууму механічної або гідравлічної дії.

Слід також передбачати ремонтні загородження.

ДБН В.2.4-1-99 С. 71

 

Якщо на напірних трубопроводах насосів запірні органи мають незалежні приводи, допускається при спеціальному обгрунтуванні поєднувати в одному затворі функції ремонт­ного і аварійного.

5.25 На водовипускній споруді з затвором слід передбачати труби для випускання та впускання повітря.

5.26 Сполучення водовипускної споруди з відвідним каналом повинне бути плавним. Дно та укоси перехідної ділянки повинні закріплюватись монолітним (збірним) залізобето­ном із штучною шорсткістю.