Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії.Стр 1 из 9Следующая ⇒
Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії. Розглядаючи проблеми консолідації треба пам’ятати, що в першій пол. 19 ст. укр. інтелігенції вдалося врятувати право на існування українців. Соціально-економічне становище України в середині XIX ст. характеризувалося стрімким розпадом кріпосницьких і формуванням нових ринкових відносин, посиленням антикріпосницького руху селян. Одним із найбільш гострих питань була необхідність проведення селянської реформи. Вже у 1857 р. російським урядом для підготовки реформ був створений Таємний комітет, який на першому засіданні ухвалив негайно приступити до поступового звільнення селян. Після детального опрацювання пропозицій було підготовлено узагальнюючий документ – „Положення про селян” і Маніфест, які підписав 19 лютого 1861 р. Олександр II. ”Положення” торкалося найголовніших питань: особистої залежності селян від поміщиків та поземельних відносин. Селяни здобули ряд громадянських прав – особистих і майнових. Поміщики втратили будь-які права на них. Селяни мали право укладати договори, займатися торгівлею і промисловістю, володіти рухомою і нерухомою власністю, самостійно виступати в суді. Але, ставши вільними, селяни залишалися „нижчим станом”: сплачували подушний податок (до 1866 р.), відбували рекрутчину тощо. Протягом 9-ти років не мали права відмовитися від наділу або залишити село. Вихід із сільської общини був утруднений різними обмеженнями. Становлення і консолідація української нації супроводжувались абсолютним зростанням населення України на всій її території. Це зростання відбувалося як за рахунок природного приросту, так і внаслідок переселення в Україну великих мас вільнонайманих працівників з багатьох губерній європейської Росії. Населення України під владою Російської імперії з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн. чоловік до 23,4 млн. З кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. зросло населення західноукраїнських земель з 3,9 млн. чоловік до 5,9 млн. (№3) 2.Процес консолідації української нації у складі Австро-Угорщини. Розглядаючи проблеми консолідації треба пам’ятати, що в першій пол. 19 ст. укр. інтелігенції вдалося врятувати право на існування українців. В Австро-Угорській імперії утвердили парламентаризм, сприяли зростанню громадянської активності населення, формально затвердили рівність усіх народів імперії, стали фундаментом для розгортання національно-визвольної боротьби народів імперії.
Західноукр. землі в др. пол. XIX ст.: західноукр. землі залишалися слаборозвинутим аграрно-сировинним регіоном; зберігалися пережитки феодально-кріпосницьких відносин; колоніальний характер урядової політики: західноукр. землі стали ринком збуту товарів і доступним джерелом сировини для метрополії, забезпечили економічне піднесення центральних і західних провінцій Австро-Угорської імперії. Течії: Москвофіли – бачили опорою в боротьбі проти полонізації Росію; відігравали певну роль у підвищенні культурно-освітнього рівня селянства і робітників; у 1870 р. заснували політичну організацію Руську Раду; створили «язичіє» (суміш російської, укр., польської та церковнослов’янської мов). Народовці (українофіли) – доводили самостійність укр. народу та мови; сприяли перетворенню західноукр. населення на згуртовану націю, об’єднану ідеєю власної державності; у 1868 р. створили культурно0освітнє товариство «Просвіта». Радикали – вели боротьбу за визволення укр. народу від національного та соціального гніту; сприяли політизації укр. руху; створили перші укр. партії. Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії. Розглядаючи проблеми консолідації треба пам’ятати, що в першій пол. 19 ст. укр. інтелігенції вдалося врятувати право на існування українців. Соціально-економічне становище України в середині XIX ст. характеризувалося стрімким розпадом кріпосницьких і формуванням нових ринкових відносин, посиленням антикріпосницького руху селян. Одним із найбільш гострих питань була необхідність проведення селянської реформи. Вже у 1857 р. російським урядом для підготовки реформ був створений Таємний комітет, який на першому засіданні ухвалив негайно приступити до поступового звільнення селян. Після детального опрацювання пропозицій було підготовлено узагальнюючий документ – „Положення про селян” і Маніфест, які підписав 19 лютого 1861 р. Олександр II. ”Положення” торкалося найголовніших питань: особистої залежності селян від поміщиків та поземельних відносин. Селяни здобули ряд громадянських прав – особистих і майнових. Поміщики втратили будь-які права на них. Селяни мали право укладати договори, займатися торгівлею і промисловістю, володіти рухомою і нерухомою власністю, самостійно виступати в суді. Але, ставши вільними, селяни залишалися „нижчим станом”: сплачували подушний податок (до 1866 р.), відбували рекрутчину тощо. Протягом 9-ти років не мали права відмовитися від наділу або залишити село. Вихід із сільської общини був утруднений різними обмеженнями.
Становлення і консолідація української нації супроводжувались абсолютним зростанням населення України на всій її території. Це зростання відбувалося як за рахунок природного приросту, так і внаслідок переселення в Україну великих мас вільнонайманих працівників з багатьох губерній європейської Росії. Населення України під владою Російської імперії з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн. чоловік до 23,4 млн. З кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. зросло населення західноукраїнських земель з 3,9 млн. чоловік до 5,9 млн. (№3) 2.Процес консолідації української нації у складі Австро-Угорщини. Розглядаючи проблеми консолідації треба пам’ятати, що в першій пол. 19 ст. укр. інтелігенції вдалося врятувати право на існування українців. В Австро-Угорській імперії утвердили парламентаризм, сприяли зростанню громадянської активності населення, формально затвердили рівність усіх народів імперії, стали фундаментом для розгортання національно-визвольної боротьби народів імперії. Західноукр. землі в др. пол. XIX ст.: західноукр. землі залишалися слаборозвинутим аграрно-сировинним регіоном; зберігалися пережитки феодально-кріпосницьких відносин; колоніальний характер урядової політики: західноукр. землі стали ринком збуту товарів і доступним джерелом сировини для метрополії, забезпечили економічне піднесення центральних і західних провінцій Австро-Угорської імперії. Течії: Москвофіли – бачили опорою в боротьбі проти полонізації Росію; відігравали певну роль у підвищенні культурно-освітнього рівня селянства і робітників; у 1870 р. заснували політичну організацію Руську Раду; створили «язичіє» (суміш російської, укр., польської та церковнослов’янської мов). Народовці (українофіли) – доводили самостійність укр. народу та мови; сприяли перетворенню західноукр. населення на згуртовану націю, об’єднану ідеєю власної державності; у 1868 р. створили культурно0освітнє товариство «Просвіта». Радикали – вели боротьбу за визволення укр. народу від національного та соціального гніту; сприяли політизації укр. руху; створили перші укр. партії.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-21; просмотров: 260; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.13.255 (0.007 с.) |