Матриця оцінок стосунків учнів

№	Прізвища учнів
	Антонова	X
	Буланова		X
	Васильєв			X
	Дятлова				X
	Іглов					X
	Клімов						X
	Лєонов		–					X

 

Усіх учнів розташовують за знайденими середніми індексами від найменшого до найбільшого. Можна припустити, що учні з найбільшими індексами в класі є ізольованими, а учням з найменшими індексами – віддається перевага. Проте це не завжди відповідає дійсності. Наприклад, школяр, що є для однієї половини класу „найближчим іншому”, а для іншої половини „дуже неприємним”, отримає такий же середній індекс, як і учень, з яким у класі ні в кого немає „ні ділових, ні особистих взаємин”. Тому доцільно провести додаткову процедуру.

Можна знайти „лідерів” по кожному пункту анкети, тобто школярів, що мають найбільшу кількість „одиниць”, „двійок” і таке інше у своєму стовпці матриці. Саме лідерів за першим пунктом анкети доцільно вважати „зірками” класу, а лідерів за сьомим пунктом – „ізольованими” (у соціометричному сенсі).

На підставі проведеного дослідження соціальний педагог отримує інформацію про реально існуючі стосунки між однокласниками, а не бажаних, як це буває при використанні соціометрії.

 

4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].

Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.

Хід виконання. Для визначення коефіцієнтів різних видів спілкування (навколо громадської, навчальної роботи або просто дружні контакти) учням пропонується відповісти на запитання:

1. „Якщо в тебе виникла думка організувати суспільно-корисну справу, то до кого в першу, другу і третю чергу ти звернешся за порадою, підтримкою?” (Спілкування, пов’язане з громадською роботою).

2. „До кого в першу, другу, третю чергу ти звернешся для обговорення спірного або незрозумілого питання, що виникло у тебе при виконанні домашнього завдання?” (Учбове спілкування.)

3. „До кого в першу, другу, третю чергу ти звернешся при труднощах в оцінці, характеристиці витворів мистецтва (література, кіно, музика та ін.)?” (Естетичне спілкування.)

4. „Кому в першу, другу, третю чергу ти розповідаєш про те, як провів час в компанії своїх друзів?” (Дружнє спілкування.)

Питання за іншими видами спілкування соціальний педагог може скласти самостійно.

Учні підписують свій листок і на кожне запитання записують у строгій послідовності три прізвища (вибір здійснюється не тільки з членів колективу, що вивчається.)

Обробка отриманих даних. Кожному вибору ставиться певний бал: перший вибір оцінюється в 3 бали, другий, – у 2 бали, третій, – в 1 бал. Потім обчислюється оптимальний бал класу з різних видів спілкування за формулою:

О_б= (1+2+3) × (k – 1) =6 × (k – 1),

де k – кількість учнів у класі. Наприклад, у класі з 27 учнів оптимальний бал буде О_б = (1 + 2 + 3) × (27 – 1) = 6 × 26 = 156.

Далі по кожному виду спілкування складається матриця – така ж, як і при соціометрії. У її стовпці виписуються не всі обрані, а тільки члени даного класу, у рядок – номери, під якими значаться прізвища однокласників. У кожному рядку проти номера учня, обраного даним школярем, проставляється відповідна кількість балів.

 

№	Хто обирає	Кого вибирають
					...
	Антонова
	Буланова
	Васильєв
	Дятлова
	Іглов
	…
Реальний бал спілкування
Коефіцієнт спілкування

 

Згідно матриці, Антонова в першу чергу вибрала Буланову, у другу – Дятлову, у третю – Васильєва. Буланова в першу чергу вибрала Антонову, у другу – когось не зі свого класу, у третю – Дятлову. Васильєв на перше місце поставив не свого однокласника, на друге – Іглова, на третє – Антонову, і т.ін. Підсумовуючи бали по стовпцю, отримуємо реальний бал спілкування (Р_б) окремого учня. Коефіцієнт спілкування (даного вигляду) К_о обчислюється як відношення реального балу до оптимального.

Результати дослідження зручно оформити у вигляді таблиці, в якій проставляються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

 

№

Види спілкування Прізвища учнів

З питань громад-ської роботи

Навча-льне

Естетич-не

Дружнє

 

На підставі отриманої таблиці соціальний педагог може:

1) виявити динаміку коефіцієнта спілкування за різними видами спілкування шляхом повторних зрізів (раз у півріччя, рік);

2) виявити лідерів за кожним видом спілкування з метою включення їх у формальну структуру класу (органи самоврядування);

3) більш обґрунтовано планувати виховну роботу й оцінювати її ефективність.

Подальше дослідження індивідуально-психологічних особливостей дітей, що отримали різну кількість виборів при соціометрії, дозволить визначити причини такого ставлення до них з боку однокласників і намітити відповідні шляхи й методи виховної роботи з ними. Починати такого роду вивчення треба, мабуть, з аналізу самих мотивів вибору. Дізнатися, чому учні віддають перевагу комусь з хлоп’ят класу, можна, наприклад, додавши запитання в інструкцію соціометрічної методики („Поясни свій вибір”). Узагальнивши в процесі обробки результатів отримані мотивування, можна скласти припущення про особливості дитини, які забезпечують їй відповідне положення в структурі міжособистісних стосунків. Разом з тим, оскільки пряма постановка питання дає недостатньо щиру та надійну відповідь (до того ж вимагає добре розвиненої самооцінки), рекомендується доповнити її дані результатами інших експериментальних досліджень.

 

4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].

Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.

Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий, сміливий, розумний, прямий, чуйний, витриманий, сильний, акуратний (можна дати інші якості і в іншій кількості).

Мінімальна (найнижча) „відмітка” – 1 бал, максимальна (найвища) – 7 балів. Далі кожному пропонують уявити, що його клас підлягає розформуванню і тому він повинен обрати п’ять однокласників, з якими обов’язково хотів би вчитися разом і далі, і п’ять осіб, з якими у разі потреби міг би розлучитися. При цьому, і в тому і в іншому випадку, потрібно вказати порядок вибору (у першу, у другу і так далі чергу).

Обробка отриманих даних. Проілюструємо її на прикладі, обмежившись для простоти чотирма довільно вибраними якостями: веселий, витриманий, чуйний, акуратний. Занесемо дані в таблицю.

Верхні п’ять прізвищ – це „позитивні” вибори (тобто учні, з якими той, що вибирає хотів би залишитися), нижні п’ять, – „негативні”. М – це середнє арифметичне по відповідній якості в позитивних виборах, Р – в негативних. Далі відбирається група тих якостей, у яких М більше 5. (У даному випадку таку оцінку отримали веселість, чуйність і акуратність.) Ці високі оцінки можуть говорити про важливість вказаних якостей для відбору. Щоб перевірити це, залишається обчислити коефіцієнт (К) „визначальної сили мотиви”.

 

К =	М – Р
М + Р

 

Основними мотивами вибору (тобто причинами, за якими учень віддає перевагу одним і „відкидає” інших) слід вважати що мають найбільш високий коефіцієнт (у наведеному нами прикладі ними виявляються „веселий” і „чуйний”).

 

Прізвища учнів	Веселий	Стриманий	Чуйний	Акуратний
«+» Антонова Буланова Васильєв Дятлова Іглов
М			6,6	6,8
«-» Климов Леонов Нікітіна Орєхов Павлов
Р	2,8	2,6	3,4	6,4
К	0,37	-	0,32	0,03

 

 

4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].

Мета: виявлення основних референтних груп особистості.

Хід виконання. Учням пропонується 10 запитань-ситуацій (I-А) і список людей, що оточують їх I-Б).

Школярам потрібно здійснити вибір по кожному питанню-ситуації не менше двох осіб: при цьому друга особа повинна бути з тих, яка значима у меншій мірі, ніж перша особа.

Після здійсненого школярами вибору у них забирають список I-Б, просять за п’ятибальною шкалою (5, 4, 3, 2, 1) оцінити кожну з вибраних осіб.

А

1. З ким ви поїдете на екскурсію в інше місто?

2. З вами трапилася неприємність. Кому ви про це розповісте?

3. Ви хочете відсвяткувати свій день народження. З ким ви його проведете?

4. Чи є у вас людина, з якою ви прагнете проводити більше часу?

5. Хто може вказати вам на ваші недоліки, кого ви більше послухаєте?

6. Ви зустріли людину, яка вам сподобалася. Хто може вам допомогти правильно оцінити її?

7. Ви хочете змінити своє життя. З ким ви порадитеся про це?

8. Хто може бути для вас прикладом в житті?

9. Кому ви хотіли б сподобатися більш за все?

10. З ким ви більше всього відверті?

 

Б

1. Батьки (батько, мати).

2. Родичі (дідусь, бабуся, дядько, тітка).

3. Брат, сестра.

4. Дорослий знайомий.

5. Знайомий батьків.

6. Друзі.

7. Кращий друг (подруга).

8. Компанія, приятелі.

9. Знайома дівчина, знайомий хлопець.

10. Товариші з навчання, роботи.

11. Товариші по гуртку, секції, студії і тому подібне

12. Історична особа, відома всім людина.

13. Людина, про яку ви знаєте від інших.

14. Літературний персонаж.

Обробка отриманих даних. Всі особи, згадані даним школярем, записуються в окремий список без повторень, потім „оцінки” осіб заносяться до списку і підсумовуються для кожного з них.

Після порівняння дві-три особи, що мають найбільшу кількість балів, виносяться на окремий листок у порядку зменшення кількості балів. Ці люди і складають референтну групу даного школяра.

ДОДАТОК Б

ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї

І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:

 

1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” Е. Уваріної [1].

Методична процедура. При використанні даної методики можна працювати з кожним випробовуваним окремо або ж з групою обстежуваних, але кожен випробовуваний виконує експериментальне завдання індивідуально.

Методична процедура „Підставної самооцінки” включає два послідовно здійснюваних експериментальних етапи дослідження. Перший з них є один із варіантів традиційної процедури самооцінки. Кожному випробовуваному пропонується оцінити ступінь вираженості у себе значущих для нього якостей. У дослідженні Е. Уваріної таких критеріїв для самооцінки 16: незалежність від інших, гордість, своєрідність характеру, здатність зробити вчинок, оригінальність мислення, непересічність особистості, знання себе, відчуття переваги над іншими, сміливість, упевненість у собі, відчуття власної гідності, відчуття себе особистістю, норовливість, сила волі, самоповага, розум.

Після декількох днів по завершенню першого етапу проводиться наступна, друга частина дослідження. Саме вона і відрізняє дану методику від традиційних варіантів опитування самооцінки.

Інструкція. Через декілька днів після того, як був проведений первинний етап тестування (заповнення опитувальника), експериментатор пропонує випробовуваним повторно оцінити себе за тими ж характеристиками, що й на першому етапі дослідження, пояснюючи необхідність повторної самооцінки нібито пропажею експериментальних бланків. Але насправді кожному учасникові експерименту надається його власна самооцінка. Експериментатор спеціально оговорює, що в процесі самооцінки випробовуваного не повинні бентежити ні збіги, ні різкі розбіжності його самооцінки та самооцінки „іншого”, що цю „чужу” самооцінку він просто не повинен брати до уваги.

Обробка результатів. У процесі здійснення двох експериментальних етапів, складових процедурний зміст методики „підставної самооцінки”, накопичується два класи емпіричних даних.

По-перше, на початковому етапі дослідження виявляється більш менш традиційна самооцінка випробовуваного.

По-друге, підсумковим результатом наступного етапу дослідження є нова самооцінка випробовуваного. Правда, некоректно аналізувати її традиційним способом. Більш того, будь-який аналіз, що хоч скільки-небудь претендує на змістовність, був би явно неправомірний без урахування того власне соціально-психологічного чинника, який за самими процедурними умовами визначальним чином впливав на специфіку протікання цього процесу самооцінки.

 

1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей

Інструкція.

Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:

1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:

· 3 дітей;

· 4 дітей;

· більше 5 дітей____________________________________

2. Освіта батьків:

· середня;

· середня професійна;

· вища професійна.

3. Мотиви планування Вашої сім’ї:

· свідома багатодітність;

· народження третього (і подальших) дітей – випадковість;

· сім’я з міцними релігійними традиціями;

· сім’я з народженням спільної дитини у повторному шлюбі;

· інше___________________________________________

4. Яка специфіка сімейного виховання у Вашій сім’ї?

· дітей виховують мати і батько;

· дітей виховує в основному мати, а батько відповідає за матеріальне забезпечення сім’ї;

· дітей виховує в основному батько;

· дітей виховують старші діти;

· інше____________________________________________

5. Якою є роль матері у Вашій сім’ї?

· мати є прикладом для дітей і об’єктом їхньої любові та турботи;

· не має вільного часу, щоб займатися дітьми через зайнятість на роботі;

· вважає, що її головна турбота – нагодувати, одягнути, зберегти здоров’я дітей, а питаннями виховання повинні займатися батько, школа.

6. Якою є роль батька у Вашій сім’ї?

· батько є головним у сім’ї і має авторитет у дітей;

· нерегулярно займається з дітьми через брак часу;

· вважає, що головне завдання – матеріальне забезпечення сім’ї, а питаннями виховання повинні займатися мати, школа.

7. Що понад усе турбує Вас у сім’ї?

· низький достаток;

· здоров’я дітей;

· відсутність можливості оплачувати навчання дітей у вузах;

· хороше навчання дітей;

· відсутність можливості спільного виїзду на відпочинок, лікування;

· трудова участь дітей у житті сім’ї;

· інше____________________________________________

8. Форми проведення вільного часу у Вашій сім’ї:

· заняття спортом;

· читання літератури, газет, журналів;

· заняття настільними іграми;

· перегляд теле- та відео-передач;

· заняття з комп’ютером;

· спілкування з близькими й друзями;

· відпочинок на природі;

· інше____________________________________________

9. Основні проблеми Вашої сім’ї (проранжуйте)

· матеріальні;

· житлово-побутові;

· у сфері освіти;

· психолого-педагогічні;

· розподіл обов’язків;

· відпочинок дітей;

· працевлаштування батьків;

· інше____________________________________________

10. Як Ви думаєте, чи захочуть Ваші діти, щоб їх майбутня сім’я була схожа на Вашу?

· так;

· ні;

· не знаю.

11. Чи вважаєте Ви, що багатодітна сім’я має ряд переваг порівняно з сім’ями з одним (двома) дітьми?

· так;

· ні.

12. Якщо „так”, то в чому ці переваги?

· дітей легко виховувати – вони не ростуть егоїстами;

· діти зростають більш працелюбними, пристосованими до життя;

· сім’я більш дружна;

· інше____________________________________________

13. Чи беруть участь діти в ухваленні Вашою сім’єю особливо важливих рішень?

· так;

· ні.

14. Які види соціальної допомоги отримує Ваша сім’я?

· безкоштовне харчування дітей в школі;

· безкоштовні проїзні квитки;

· придбання одягу, взуття для дітей;

· путівки в оздоровчі табори;

· безкоштовна видача ліків за рецептами для дітей до 6 років;

· знижка при оплаті за комунальні послуги;

· безкоштовні (пільгові) відвідини культурно-масових заходів;

· інше____________________________________________

15. Які установи соціальної сфери і які фахівці надають соціальну допомогу й підтримку Вашій сім’ї?

· школа;

· шкільний психолог;

· соціальний педагог школи;

· соціальний педагог мікрорайону;

· управління соціального захисту;

· відділ захисту дитинства;

· інші____________________________________________

 

Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді!

ІІ. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ

 

2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].

Інструкція. Тестом є психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського ставлення в осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань виховання дітей і спілкування з ними. Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних відчуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються в спілкуванні з нею, особливостей сприйняття і розуміння характеру і особистості дитини, її вчинків.

Опитувальник складається з п’яти шкал.

I. Ухвалення-відкидання. Шкала відображає інтегральне емоційне ставлення до дитини. Зміст одного полюса шкали: батькам подобається дитина такою, якою вона є. Батько поважає індивідуальність дитини, симпатизує їй. Батько прагне проводити багато часу разом з дитиною, схвалює її інтереси і плани. На іншому полюсі шкали: батько сприймає свою дитину поганою, непристосованою. Йому здається, що дитина не досягне успіху в житті через низькі здібності, невеликого розуму, поганих схильностей. Здебільшого батько відчуває до дитини злість, досаду, роздратування, образу. Він не довіряє дитині та не поважає її.

ІІ. Кооперація. Шкала відображає соціально бажаний образ батьківського ставлення. Змістовно ця шкала розкривається так: батько зацікавлений у справах і планах дитини, прагне у всьому допомогти дитині, співчуває їй. Батько високо оцінює інтелектуальні та творчі здібності дитини, переживає почуття гордості за неї. Він заохочує ініціативу й самостійність дитини, прагне бути з нею на рівних. Батько довіряє дитині, прагне встати на її точку зору в суперечливих питаннях.

ІІІ. Симбіоз. Шкала відображає міжособистісну дистанцію в спілкуванні з дитиною. При високих балах за цією шкалою можна вважати, що батько прагне до симбіотичних стосунків з дитиною. Змістовно ця тенденція описується так: батько відчуває себе з дитиною єдиним цілим, прагне задовольнити всі потреби дитини, захистити її від труднощів і неприємностей життя. Батько постійно відчуває тривогу за дитину, дитина здається йому маленькою і беззахисною. Тривога батька підвищується, коли дитина починає автономізуватися волею обставин, оскільки по своїй волі батько не надає дитині самостійності ніколи.

ІV. Авторитарна гіперсоціалізація. Шкала відображає форму та напрямок контролю за поведінкою дитини. При високому балі за цією шкалою в батьківському ставленні є виразно видимим авторитаризм. Батько вимагає від дитини слухняності та дисципліни. Він прагне нав’язати дитині в усьому свою волю, не в змозі стати на її точку зору. За прояви свавілля дитину суворо карають. Батько пильно стежить за соціальними досягненнями дитини та вимагає соціального успіху. При цьому батько добре знає дитину, її індивідуальні особливості, звички, думки, відчуття.

V. Маленький невдаха. Шкала відображає особливості сприйняття та розуміння дитини батьком. При високих значеннях за цією шкалою в батьківському ставленні є прагнення інфантилізувати дитину, приписати їй особистісну та соціальну неспроможність. Батько бачить дитину молодшою в порівнянні з реальним віком. Інтереси, захоплення, думки й відчуття здаються батьку дитячими, несерйозними. Дитина уявляється непристосованою, відкритою для поганих впливів. Батько не довіряє своїй дитині, досадує на неї за неуспішність та неумілість. У зв’язку з цим батько прагне захистити дитину від труднощів життя та суворо контролювати її дії.

Текст опитувальника.

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, про що думає моя дитина.

3. Я поважаю свою дитину.

4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5. Потрібно більше тримати дитину в стороні від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6. Я відчуваю до дитини почуття прихильності.

7. Хороші батьки захищають дитину від труднощів життя.

8. Моя дитина часто неприємна мені.

9. Я завжди прагну допомогти своїй дитині.

10. Бувають випадки, коли знущальне ставлення до дитини приносить їй велику користь.

11. Я відчуваю досаду по відношенню до своєї дитини.

12. Моя дитина нічого не досягне в житті.

13. Мені здається, що інші діти потішаються над моєю дитиною.

14. Моя дитина часто здійснює такі вчинки, які, окрім презирства, нічого не визивають.

15. Для свого віку моя дитина трішки незріла.

16. Моя дитина поводиться погано спеціально, щоб досадити мені.

17. Моя дитина вбирає в себе все погане як губка.

18. Мою дитину важко навчити хорошим манерам при всьому старанні.

19. Дитину слід тримати в жорстких рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас до дому.

21. Я беру участь у вихованні своєї дитини.

22. До моєї дитини „липне” все погане.

23. Моя дитина не досягне успіху в житті.

24. Коли в компанії знайомих говорять про дітей, мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна та здібна, як мені б хотілося.

25. Я жалію свою дитину.

26. Коли я порівнюю дитину з однолітками, вони здаються мені дорослішими і за поведінкою, і за думками.

27. Я із задоволенням провожу з дитиною весь свій вільний час.

28. Я часто шкодую про те, що моя дитина росте та дорослішає, і з ніжністю згадую її маленькою.

29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені подобається та здається необхідним.

31. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не тільки вимагати цього від неї.

32. Я прагну виконувати всі прохання моєї дитини.

33. При ухваленні сімейних рішень слід враховувати думку дитини.

34. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини.

35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму має рацію.

36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди зважаю на свою дитину.

38. Я відчуваю до дитини дружні почуття.

39. Основні причини капризів моєї дитини – егоїзм, впертість та лінь.

40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною.

41. Найголовніше – щоб у дитини було спокійне та безтурботне дитинство, все інше додасться.

42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що хороше.

43. Я розділяю захоплення моєї дитини.

44. Моя дитина може вивести з себе кого завгодно.

45. Я розумію засмучення своєї дитини.

46. Моя дитина часто дратує мене

47. Виховання дитини – суцільне нервування.

48. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

49. Я не довіряю своїй дитині.

50. За суворе виховання діти потім дякують.

51. Іноді мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52. У моєї дитини більше недоліків, ніж гідностей.

53. Я поділяю інтереси своєї дитини.

54. Моя дитина не в змозі зробити що-небудь самостійно, а якщо і зробить, то обов’язково не так.

55. Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.

56. Я ретельно стежу за станом здоров’я своєї дитини.

57. Нерідко я захоплююся своєю дитиною.

58. Дитина не повинна мати секретів від своїх батьків.

59. Я невисокої думки про здібності моєї дитини і не приховую цього від неї.

60. Дуже бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються її батькам.

Ключі до опитувальника.

I. „Ухвалення-відкидання”:	3, 4, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 23, 24, 26, 27, 29, 37,38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 51, 52, 53, 55, 56, 60.
ІІ. „Соціальна бажаність – небажаність поведінки”:	6, 9, 21,25, 31, 33, 34, 35, 36.
ІІІ. „Симбіоз”:	1, 5, 7, 28, 32, 41, 58.
ІV. „Авторитарна гіперсоціалізація”:	2, 19, 30, 48, 50, 57, 59.
V. „Маленька невдаха”:	9, 11, 13, 17, 22, 28, 54, 61.

Порядок підрахунку тестових балів.

При підрахунку тестових балів по всіх шкалах враховується відповідь „правильно”. Високий тестовий бал за відповідними шкалами інтерпретується як: I – відкидання; II – соціальна бажаність; III – симбіоз; IV – гіперсоціалізація; V – інфантилізація (інвалідизація).

Тестові норми приводяться у вигляді таблиць процентильних рангів тестових балів за відповідними шкалами.

I шкала. „Ухвалення-відкидання”

„Сирий” бал
Процентильний ранг

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	0,63	3,79	12,02	31,01	53,79	68,35

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	77,21	84,17	88,60	90,50	92,40	93,67

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	94,30	95,50	97,46	98,10	98,73	99,36

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг

II шкала. „Соціальна бажаність-небажаність поведінки”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	1,57	3,46	5,67	7,88	9,77	12,29

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	19,22	31,19	48,82	80,33

III шкала. „Симбіоз”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	4,72	19,53	39,06	57,96	74,97	86,63
„Сирий” бал
Процентильний ранг	92,93	95,65

IV шкала. „ Авторитарна гіперсоціалізація”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	4,41	13,86	32,13	53,87	69,30	83,79	95,74

V шкала. „ Маленька невдаха”

„Сирий” бал
Процентильний ранг	14,55	45,57	70,25	84,81	93,04	96,83

 

„Сирий” бал
Процентильний ранг	99,37	99,83

 

 

2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].

Шкала складається з 12 запитань-стверджень: 4 з них служать індикаторами сили волі; 4 – індикаторами здатності знаходити шляхи; 4 запитання, які не обробляються, є відволікаючими. Відповіді даються за чотирибальною системою: 4 – „цілком згоден”, 3 – „загалом це так”, 2 – „загалом не можу погодитися”, 1 – „зовсім не можу погодитися”. Загальний бал за шкалою обчислюється шляхом складання відповідей на вісім питань. Величина шкали коливається відповідно від 4 до 32. Нижче наводяться питання-твердження шкали.

Тестовий матеріал.

1. Я завжди можу знайти багато способів, щоб вийти із скрутного положення. (Здатність знаходити шляхи)

2. Я енергійно переслідую свої цілі. (Сила волі)

3. Я дуже часто відчуваю себе втомленим. (Відволікаючий)

4. Існує багато способів вирішення однієї проблеми. (Здатність знаходити шляхи)

5. Мене легко переконати. (Відволікаючий)

6. Я можу уявити собі різні способи досягти в житті того, що є для мене дуже важливим. (Здатність знаходити шляхи)

7. Я турбуюся про своє здоров’я. (Відволікаючий)

8. Навіть тоді, коли інші збентежені, я знаю, що можу знайти спосіб вирішення проблеми. (Здатність знаходити шляхи)

9. Мій минулий досвід добре підготував мене до будь-яких випробувань та змін. (Сила волі)

10. У житті мені досить часто супроводжував успіх. (Сила волі)

11. Я знаю, що часто марно турбуюся з будь-якого приводу. (Відволікаючий)

12. Я досягаю цілей, які перед собою ставлю. (Сила волі)

Індикатори очікування, джерел контролю та інструментальної поведінки. Щоб виявити у респондентів структуру очікування, ставилося запитання про наявність або відсутність у них очікування яких-небудь сприятливих змін або подій протягом року. Потім вони повинні були письмово вказати подію, на яку сподівалися. З метою виявлення джерел контролю очікуваної події випробовуваним ставили запитання, від їх особистих зусиль або від зовнішніх обставин залежить настання цієї події. Інструментальна поведінка здійснювана для того, щоб очікувана подія відбулася, виявлялася за допомогою запитань, які стосувалися старанності, організованості, ризику, передбачливості, покладання надії на везіння, когнітивних процесів.

Тимчасова перспектива й ідентифікація з часом. Як індикатор тимчасової перспективи була вибрана тривалість планування свого майбутнього (від 1-2 місяців до 10 і більше років). Спрямованість ідентифікації з часом визначалася по відношенню до сьогоденню, минулого та майбутнього („це мій час”, „мій час сплинув”, „мій час ще не настав”). Крім того, респонденти виражали емоційно-ціннісне ставлення до часу, в якому вони живуть, а також до минулого.

2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].

Інструкція. Оцініть наведені нижче висловлювання в балах від 0 до 10.

Опитувальник.

1. Мені часом не вистачає витримки.

2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.

3. Батьки як більш зрілі люди повинні влаштувати сімейне життя своїх дітей.

4. Я інколи перебільшую свою роль у діючих подіях.

5. Мене ошукати нелегко.

6. Мені б сподобалось бути вихователем.

7. Інколи мені хочеться подуркувати, як маленькому.

8. Гадаю, я правильно розумію всі події, що відбуваються.

9. Кожний мусить виконувати свій обов’язок.

10. Нерідко я роблю не так, як треба, а як хочеться.

11. Приймаючи рішення, я намагаюсь продумати його наслідки.

12. Молодше покоління повинне вчитись у старших, як йому треба жити.

13. Я, як і багато хто, буваю образливим.

14. Мені вдається побачити в людях більше, ніж вони говорять про себе.

15. Діти повинні обов’язково виконувати вказівки батьків.

16. Я людина, яка схильна захоплюватися.

17. Мій основний критерій оцінки людини – об’єктивність.

18. Мої погляди непохитні.

19. Трапляється, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочу поступатись.

20. Правила доцільні тільки доти, доки вони корисні.

21. Люди повинні дотримуватися всіх правил, незважаючи на обставини.

Обробка результатів: підрахуйте окремо суми балів по рядках таблиці:

 

Моделі	№ запитань	Стан особистості
І								„батьківський”
ІІ								„дитячий”
ІІІ								„дорослий”

 

Виконавши тест, кожний з вас отримає модель власної особистості, де кожна складова частина займає певне місце. Чим більше балів має певний стан особистості, тим важливіше місце він посідає у Вашій душі.

Перша модель – у станах особистості переважає батьківський компонент. Завдяки цьому компоненту людина може ефективно виконувати соціальну роль батька (матері) своїх дітей. Завдяки батьківському компоненту багато наших реакцій стали автоматичними, що допомагає зберегти час і енергію. Водночас у разі порушення рівноваги й неадекватного збільшення впливу батьківського компонента людина починає повчати інших, вказувати їм на помилки, оцінювати дії інших, намагається приховати свої слабкі сторони, некритично ставиться до власних дій.

Друга модель – у станах особистості переважає дитячий компонент. У багатьох проявах дитячий компонент – одна з найцінніших складових особистості, що вносить у життя людини радість, чарівність, безпосередність, спонтанність. Дитина – це джерело інтуїції, творчості. Але якщо дитячий компонент переважає усі інші, то він може виявлятись у неслухняності, хаотичності та неконтрольованій поведінці.

Третя модель – у станах особистості переважає дорослий компонент. У цьому разі людина спрямована на раціональне опрацювання інформації, адекватну оцінку будь-якої ситуації для того, щоб ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Але за неадекватно великого впливу даного стану особистості людина починає поводити себе надто раціонально, позбавляючи себе таким чином багатьох радощів життя, емоцій.

 

2.4. Методика виявлення агресії [1].

Мета. Уважне дослідження власного визначення агресії.

Інструкція.

А. Нижче перераховані різні дії, які може зробити людина. Оцініть, наскільки, на вашу думку, агресивною є кожна з цих дій, привласнивши їй один з балів (від 1 до 5).

Б. Попросіть кого-небудь оцінити ті ж види поведінки за наведеною нижче формою. Постарайтеся звернутися до того, чиї установки або політичні погляди відрізняються від ваших.

 

Особистісні рейтинги агресії