Музична культура Київської Русі

Джерела музичної культури Київської Русі.

Український героїчний епос. Билини. Музика міста і княжого двору. Придворні співаки-бояни. Придворні музиканти. Мистецтво скоморохів.

Прийняття християнства візантійської традиції. Її музичні особливості (спів a cappella).

Музика давньоруської церкви. Знаменний спів. Його музичні особливості.

Ілюстративний матеріал:

Пам’ятки давньоруського художнього мистецтва (храмова архітектура,

фраґменти фресок Софійського собору в Києві);

мініатюри з Радзивилівського літопису ХVст.;

фраґмент зі “Слова о полку Ігоревім”;

зразки знаменної нотації.

Музичний матеріал:

Зразки знаменного співу.

Музичні аналогії:

Г. Гаврилець. Музичне-сценічне дійство “Золотий камінь посіємо”, І ч.:

№№ 1, 6, 12, 13, 16 та ін.

М. Мусоргський. Богатирські ворота (з фортепіанного циклу “Картинки з

виставки”)

5. Музична культура епохи Відродження*

Гуманістична спрямованість мистецтва Відродження. Розквіт хорової поліфонії. Дж. Палестрина.

Мотет і мадригал – провідні музичні жанри епохи.

Музичні інструменти: лютня, віола, клавесин та ін. Вплив вокальної поліфонії, побутових пісень і танців на формування інструментального репертуару. Імпровізація і варіювання як основа виникнення й розвитку нових інструментальних жанрів.

 

Ілюстративний матеріал:

Пам’ятки художнього мистецтва епохи Відродження, зображення музичних інструментів та сцен музикування.

Музичний матеріал:

Фраґменти з творів видатних європейських композиторів XV-XVI ст.:

Я. Обрехт. Agnus Dei (з меси “Sub tuum praesidium”)

Дж. Палестрина. Kyrie eleison (з Літанії Діві Марії)

О. Лассо. Віланела “Matrona mia cara” („Моя мила матрона“)

Ж. Депре. Фротола “Цвіркун”

К. Жанекен. Шансон “Спів птахів”

К. Монтеверді. Мадригали (на вибір)

К. Джезуальдо. Мадригали (на вибір)

У. Берд. Варіації “Візник наспівує” або інший твір

Танцювальна музика для лютні (балада “Зелені рукава” з ґальярдою)

Бароко в західноєвропейській музиці.

Зародження і розвиток опери у XVII-XVIII ст.*

Виникнення стилю бароко в західноєвропейському мистецтві. Нові музичні жанри – опера, ораторія, кантата, інструментальний концерт.

Зародження опери. Флорентійська камерата. Виникнення емоційно виразної мелодії зі супроводом. Розвиток оперного жанру в XVII – на початку XVIII ст., жанрові та національні різновиди опери, їхні стилістичні особливості. Найбільш відомі майстри опери: К. Монтеверді, Ж.Б. Люллі, А. Скарлатті, Г. Перселл.

Музичний матеріал:

Дж. Каччіні. Опера “Дафна” (фраґменти) або

Опера “Евридіка” (фраґменти)

К. Монтеверді. Плач Аріадни (можливо сольний і хоровий виклади у

порівнянні)

Г. Перселл. Плач Дідони (з опери “Дідона і Еней”)

Ж.Б. Люллі. Фраґменти з опер за вибором викладача

А. Скарлатті. Фраґменти з опер за вибором викладача

Інструментальна музика епохи бароко.

А. Вівальді. Концерти “Чотири пори року”

Розвиток інструментальної музики. Творчість французьких клавесиністів (Ф. Куперен, Ж.Ф. Рамо) та Д. Скарлатті.

Італійська скрипкова школа. Видатні скрипкові майстри (сімейства Аматі, Страдиварі, Ґварнері), композитори-виконавці (А. Кореллі, А. Вівальді та ін.).

Інструментальний концерт – провідний жанр музики епохи бароко. Будова сольного інструментального концерту.

А. Вівальді (1678–1741). Концерти “Чотири пори року” для головної скрипки, струнного квінтету, орґану і чембало.

 

Музичний матеріал:

Ф. Куперен. Твори для клавесина:

Маленькі вітряки

Будильник

Кохана

Ж.Б. Рамо. Твори для клавесина:

Тамбурин

Курка

Д. Скарлатті. Сонати (на вибір)

А. Кореллі. Соната “Фолія” (фраґмент)

А. Вівальді. Концерти “Чотири пори року” (на вибір)

 

Розділ ІІ. Музична культура Західної Європи на межі XVII та XVIII століть.

Творчість Генделя і Баха як новий етап в історії світової музики