Проекція серця на передню стінку грудної порожнини

Серце в передньому середостінні розташоване асиметрично: більша його частина знаходиться зліва від серединної лінії, справа залишаються лише праве передсердя й обидві порожнисті вени.

На передню грудну стінку серце проектується так:

- верхня межа відповідає верхньому краю хрящів III пари ребер;

- нижня межа йде від верхнього краю хряща V правого ребра до верхівки серця;

- верхівка серця знаходиться в лівому V міжребер'ї, на 1-2 см присередніше від лівої середньоключичної лінії;

- права межа проходить на 2 см вправо від правого краю груднини;

- ліва межа йде від хряща НІ лівого ребра до верхівки серця (рис. 6).

Межі серця залежать від віку, статі, конституції тіла людини, захворювань. У медичній практиці проекція меж серця на передню грудну стінку визна­чається методом перкусії (вистукування).

 

Судини серця

Артерії серця беруть початок від цибулини аорти (початкового розширено­го відділу висхідної частини аорти) і оточують серце подібно до вінка, тому їх називають вінцевими артеріями.

Права вінцева артерія, проходить у вінцевій борозні, де анастомозує із оги­наючою гілкою лівої вінцевої артерії (рис. 7).

Найбільшою гілкою правої вінцевої артерії є задня міжшлуночкова гілка, яка проходить в однойменній борозні серця (рис. 8).

 

Рис. 6. Проекція отворів серця, стулкових і півмісяцевих клапанів на передню поверхню грудної клітки: 1 - отвір легеневого стовбура; 2 - лівий передсердно-шлуночковий отвір; 3 - верхівка серця; 4 - правий передсердно-шлуночковий отвір; 5 - отвір аорти.

Ліва вінцева артерія поділяється на дві гілки: меншу передню міжшлуночкову гілку й більшу огинальну гілку (рис.7). (Згинальна гілка проходить у вінцевій борозні, де анастомозує з правою вінцевою артерією.

Передня міжшлуночкова артерія (рис. 7) проходить в однойменній боро­зні серця і в ділянці його верхівки анастомозує із задньою міжшлуночковою гілкою правої вінцевої артерії.

 

 

Рис. 7. Судини серця, вигляд спереду: 1 - плечо-головний стовбур; 2 - ліва загальна сонна артерія; 3 - ліва підключична артерія; 4 - дуга аорти; 5 - артеріальна зв'язка; 6 - права легенева артерія; 7 - легеневий стовбур; 8 - ліва вінцева артерія; 9 - ліві легеневі вени; 10 - ліве передсердя; 11 - огинаюча гілка; 12 - передня міжшлуночкова гілка; 13-— велика вена серця; 14 - лівий шлуночок; 15 - правий шлуночок; 16 - передні серцеві судини; 17 - праве передсердя; 18 - права вінцева артерія; 19 - верхня порожниста вена; 20 - висхідна аорта.

Вени серця є чисельнішими, ніж артерії. Більшість із них збираються в одну широку венозну судину — вінцеву пазуху (рис. 8), яка розміщена на задній поверхні серця, у вінцевій борозні, і відкривається в праве передсердя.

Серце також має вени, які відкриваються безпосередньо у праве передсердя.

Зміна форми і розмірів серця супроводжується одночасною зміною гемо­циркуляції в організмі.

Це спостерігається під час виконання таких вправ, як вис прогином, стійка на кистях, міст (тобто коли змінюється напрямок сили ваги крові стосовно серця), а також при виконанні вправ, що спричиняють підвищення внутрішньогрудного тиску,— опора руки в сторони на кільцях, опора лежачи допереду, кута в опорі на брусах та ін.

 

Рис. 8. Судини серця; вигляд ззаду: 1 - ліва підключична артерія; 2 - ліва загальна сонна артерія; 3 - плечо-головний стовбур; 4 - висхідна аорта; 5 - права легенева артерія; 6 - верхня порожниста вена; 7 - праві легеневі вени; 8 - праве передсердя; 9 - нижня порожниста вена; 10 - мала вена серця; 11 - низхідна гілка правої вінцевої артерії; 12 - середня вена серця; 13 - правий шлуночок; 14 - лівий шлуночок; 15 - задня вена лівого шлуночка; 16 - вінцева пазуха; 17 - велика вена серця; 18 - коса вена лівого передсердя.

 

Під час вису на кільцях дуже часто зменшується поперечний розмір серця, і воно набуває видовженої у вертикальному напрямку форму. Це обумовлене натягом серцевої сумки, що створює на серце тиск із боків. Зсув нижньої межі серця, що спостерігається під час вису на кільцях, можна пояснити на­тягом підключичних судин при фіксації верхніх відділів грудної клітки.

Під час виконання стійки на кистях, вису прогином, кута в опорі на брусах у спортсменів серце набуває горизонтального положення, а "талія" серцевої тіні виділяється незначно.

Найбільший краніальний зсув серця спостерігається під час виконання стій­ки на кистях.

Під час виконання таких вправ, як вис на підколінках чи вис прогином, зміщуваність меж серця трохи менша, ніж під час стійки на кистях чи стійки на голові.

В усіх положеннях тіла зміни меж серця більше виражені на видиху, ніж на вдиху. Вони супроводжуються зміною площі передньої поверхні серця (помі­тної на рентгенограмах) і об'єму серця.

Під час стійки на кистях площа передньої поверхні серця порівняно з вихід­ним положенням, як правило, зменшується, а під час стійки на голові і вису на підколінках збільшується.

У спортсменів-новачків зміни площі серця порівняно з вихідним положенням, виявляються більше, ніж у досвідчених спортсменів.

Рентгенокімографія показала, що серце у положеннях тіла вниз головою працює інтенсивніше. Це свідчить про необхідність чіткого дозування вправ з такими положеннями тіла.

Кола кровообігу

На початку XX століття видатний учений Вільям Гарвей довів, що серцево-судинна система складається з великого і малого кіл кровообігу.

Таким чином, артеріальна і венозна системи не є ізольованими, а пов'язані між собою як єдина система кровоносних судин.

Серце ссавців, в тому числі і людини, являє собою порожнистий чотирика­мерний м'язовий орган. Воно поділяється на два передсердя і два шлуночки.

Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка і закінчується правим передсердям (рис. 9).

Скорочуючись, лівий шлуночок викидає артеріальну кров в аорту, а потім, проходячи через артерії, артеріоли, капіляри всього тіла, вона надходить у венули. Венули збираються спочатку в дрібні, а потім зливаються у великі вени і впадають в нижню та верхню порожнисті вени, які несуть венозну кров у праве передсердя.

З фізіологічної точки зору велике коло кровообігу є обмінним чи метабо­лічним, тому що кров, циркулюючи по ньому, несе до клітин необхідні по­живні речовини і забирає від них продукти метаболізму.

Мале коло кровообігу починається від правого шлуночка і закінчується лівим передсердям.

Від правого шлуночка венозна кров по легеневій артерії надходить у капі­ляри легень, а звідти артеріальна кров через легеневі вени повертається в ліве передсердя.

Рис. 9. Схема кровообігу людини:

1 - аорта; 2 - печінкова артерія; 3 - кишкова артерія;

4 - капілярна сітка великого кола; 5 - ворітна вена;

6 - печінкова вена; 7 - нижня порожниста вена;

8 - верхня порожниста вена; 9 - праве передсердя;

10 - правий шлуночок; 11 - легенева артерія;

12 - капілярна сітка легеневого кола; 13 - легенева вена;

14 - ліве передсердя; 15 - лівий шлуночок.

 

З фізіологічної точки зору мале коло кровообігу є газообмін­ним, тому що під час проходження через легеневі капіляри кров віддає вуглекислий газ і насичується киснем.

Серцеве коло кровообігу починається з цибулини аорти (її вис­хідна части­на) і закінчується в правому шлуночку; воно забез­печує кров'ю і дренує (че­рез вени) серце.

Гемомікроциркуляторне русло здійснює перехід крові з арте­рій у вени і забезпечує обмін речовин. Воно складається з артеріол, прекапілярних арте­ріол, капілярів, посткапілярних венул та венул.

Серцево-судинна система (система кровообігу) забезпечує об­мін речовин між тканинами організ­му і зовнішнім середовищем, а також підтримує сталість внутрішнього середовища.

Функціями системи кровообігу є транспорт по­живних речо­вин, газів, гормонів до тканин і проду­ктів клітинного обміну від тканин до органів виді­лення.