Загальна характеристика судинної системи

 

Відомо, що у серцево-судинній системі відзначають серце - центральний орган кро­вообігу, ритмічні скорочення якого зумовлюють рух крові, і судини - систе­му трубочок, якими рухається рідина.

Залежно від характеру рідини, розрізняють кровоносні та лім­фатичні судини.

Кровоносні судини - це артерії, артеріоли, капіляри з пре- і посткапілярами та венули і вени.

Артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри і венули об'єд­нують тер­мін "мікроциркуляторна система".

По артеріях кров рухається від серця на периферію (до тка­нин), а по венах кров рухається з периферії (від тканин) до серця.

Артерії за током крові галузяться на дрібніші судини аж до ар­теріол, що розпадаються на систему найдрібніших судин - капіля­рів.

Капіляри мають просвіт діаметром приблизно 8 мкм, що майже відповідає діаметру червоних кров'яних тілець.

Від капілярів починаються дрібні вени - венули, які посту­пово зливають­ся, стають більшими, і до серця кров тече по най­більших венах.

Артеріоли регулюють кількість крові, яка протікає через ор­ган. І.М. Сєченов ці судини назвав "кранами кровоносної системи". Вони мають досить добре розвинений м'язовий шар, завдяки якому їхній просвіт може розширю­ватися і звужуватися (залежно від по­треб органа).

Стінка капілярів будується із одного шару плоских ендоте­ліальних клітин, тому через неї легко проходять різноманітні речо­вини, що розчинені в ріди­ні, і гази, тобто ці судини виконують функ­цію обміну.

Отже, кровоносні судини несуть до органів поживні речовини і кисень, а забирають звідти продукти обміну та вуглекислий газ.

Шлях, по якому кров йде від серця по артеріальних судинах і до серця - по венозних судинах, називається колом кровообігу. Розрізняють мале і велике кола кровообігу, а також серцеве коло кровообігу (див. нижче).

Артерії являють собою трубки циліндричної форми, по яких кров транспор­тується від серця до органів і тканин. їхня стінка до­сить товста і має три шари: зовнішній (адвентиція) - сполучно­тканинна оболонка; середній (медія) - м'язова оболонка з глад­кими м'язовими волокнами; внутрішній (інти­ма) - ендотеліальна оболонка, на якій в деяких судинах є ще внутрішня еластична мем­брана, що надає стінкам судин міцності та пружності.

Капіляри - це мікроскопічні судини, що знаходяться в ткани­нах і сполу­чають артерії з венами. Саме в них відбувається обмін речовин.

Капіляри знаходяться майже в усіх органах і тканинах, крім епідермісу, рогівки, кришталика, волосся, нігтів, емалі та дентину зубів. Товщина їхньої стінки становить приблизно 1 мкм, а довжина - 0,2-0,7 мм.

Довжина всіх капілярів становить приблизно 100000 км, тобто якщо їх витя­гнути в одну трубочку, то нею можна охопити по еква­тору земну кулю 2,5 рази.

Вени мають здатність спадатися, тому що їхня стінка тонша за артеріальну і має менше гладких м'язових та еластичних волокон. Але, на відміну від артерій, вени мають клапани, які перешко­джають зворотному рухові крові в цих судинах.

Будова артеріальної системи відповідає загальному плану бу­дови тіла люди­ни, а саме: там, де скелет кінцівки складається з од­нієї кістки (що є опорою для току крові), є одна магістральна арте­рія. Наприклад, на плечі - плечова кістка і плечова артерія. Там, де опорою є дві кістки (передпліччя, гомілка), є по дві магістральні артерії.

Між артеріальними та венозними судинами існують сполу­чення, які ма­ють назву анастомозів. Якщо з якоїсь причини (травма, пухлина, атероскле­роз) порушений кровообіг по основних (ма­гістральних) судинах, анастомози беруть на себе їхню функцію. У цьому випадку той чи інший орган кровопостачається завдяки так званому обхідному (колатеральному) кровообігу.

Розрізняють такі типи анастомозів:

- поперечні, косі, дугоподібні між двома судинами;

- артеріальні та венозні дуги;

- артеріальні та венозні сплетення;

- артеріальні та венозні сітки.

Серцево-судинна система (система кровообігу) забезпечує об­мін речовин між тканинами організму і зовнішнім середовищем, а також підтримує ста­лість внутрішнього середовища.

Функціями системи кровообігу є транспорт поживних речо­вин, газів, гор­монів, захисних речовин до тканин і продуктів клітин­ного обміну від тканин до органів виділення.