Лабораторний експеримент в етнопсихології 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лабораторний експеримент в етнопсихології



Дослідження етнічних стереотипів методом "підбору рис" і "вільного описування"

Майже одночасно з аналізом етнічних взаємовідносин за допомогою

природного експерименту почалось лабораторне вивчення етнічних сте-

реотипів. Першим таким дослідженням вважається експеримент, прове-

дений у США в 1933 р. В. Катцем і Д. Брейлі. Попередньо дослідниками

було складено список характеристик особистості. Піддослідним (студен-

там Прінстонського університету) пропонувалося вибрати з 84 рис осо-

бистості, що зафіксовані в списку, такі, які, з їхньої точки зору, найхарак-

терніші для кожної з десяти національних груп: американців, англійців,

китайців, німців, євреїв, італійців та ін.

Сукупність рис, що вибиралась піддослідними для характеристики

того або іншого етносу і становила, з точки зору авторів методики, існу-

ючий в американському суспільстві стереотипний образ певної націо-

нальної групи.

Варіант методики, що запропонували В. Катц і Д. Брейлі, у своїй пер-

винній формі вже майже не застосовується. Він трансформувався у

створення "вільних портретів", тобто в самостійне довільне формулю-

вання респондентами1 набору типових характеристик будь-якої етнічної

групи. Кількість якостей, що повинен назвати піддослідний, залежно від

мети експерименту, може бути або обмеженим (наприклад, трьома чи де-

сятьма), або довільним і необмеженим.

Існує також варіант методики, коли експериментатор в інструкції під-

креслює можливість вживання у вільному описуванні не тільки рис ха-

рактеру та ознак, характерних, з точки зору респондента, для певної ет-

нічної групи особливостей поведінки, мови, зовнішнього вигляду, одягу,

кухні тощо. Інформація, отримана за допомогою такої техніки, дає мож-

ливість скласти цілісний та різнобічний образ (стереотип) будь-якого ет-

носу, що існує в будь-якого народу [27].

 

Респондент (від англ. respondent -- той, хто відповідає) -- учасник соціально

психологічного дослідження, який виступає в ролі опитуваного

Використання асоціативного експерименту в етнопсихології

Асоціативний експеримент порівняно з методикою "вільного опису-

вання" та "підбору рис" -- це ще один, вищий, щабель у наданні свобо-

ди реакцій піддослідному.

Виділяють такі основні різновиди асоціативного експерименту:

1) спрямований асоціативний -- обмежено кількість реакцій на

слово-стимул, а також визначено клас реакцій (наприклад, на стимул-

іменник повинна бути і реакція, що виражена іменником);

2) вільний асоціативний (найрозповсюдженіший) -- обмежена

кількість реакцій, але у виборі власне самих реакцій піддослідні вільні;

3) вільний асоціативний з безліччю реакцій -- у цьому випадку під-

дослідний не обмежений ні у кількості реакцій, ні у їхній спрямованос-

ті, більш того, експериментатор стимулює максимальну різноманітність

і чисельність реакцій.

В етнопсихології існують два основні напрями використання асоціативного експерименту.

Кроскультурний порівняльний аналіз асоціацій,

Які викликає певний стимул

Прикладом цього типу дослідження може бути вивчення етнічної

специфіки асоціацій, де стимулами використовувались назви кольорів. У

результаті дослідження з'ясувалось, наприклад, що стимул "жовтий" у

росіян асоціюється із кульбабою, в українців -- із соняшником, у фран-

цузів -- із золотом і яєчним жовтком, в американців, казахів і киргизів --

з маслом, а в узбеків -- з просом.

На стимул "червоний" росіяни дають такі етноспецифічні реакції, як

"жовтень", "партизан"; американці -- "колір шкіри", поляки -- "шапоч-

ка". Білий колір в американців викликає асоціацію "дім". Зелений колір

в узбеків -- "чай" тощо.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 263; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.189.177 (0.006 с.)