Національного та державного будівництва

Нація існує насамперед завдяки самосвідомості її людей, їх самоото-

тожненню з культурою своєї нації. Національна самосвідомість або по-

чуття етнічної ідентичності лежить в основі національного характеру.

Це, як зазначалось у попередньому розділі, дає підставу вважати націю

психологічним видом на відміну від біологічного виду тварин. Отже, ко-

жен індивід є національним, по-перше, об'єктивно, а по-друге, суб'єк-

тивно, свідомо, оскільки визнає себе частиною тієї чи іншої нації, іден-

тифікує себе з нею. Без цього нація не може бути повноцінною. Через са-

мосвідомість, ціннісні орієнтації. Традиції, національна сутність прояв-

ляється конкретніше, ніж через об'єктивні чинники. Отже, кожна люди-

на найбільшою мірою національна через те, що усвідомлює свою належ-

ність до нації, ідентифікує себе з цілим.

Саме національна самосвідомість допомагає людям вистояти як на-

ції, зберегти свою мову, культуру та навіть, як у євреїв, повернути собі

свою державність. Держава Ізраїль не існувала майже дві тисячі років і

була відновлена в 1948 р. Україна, як і деякі інші держави, що належали

до СРСР, майже ніколи не мала своєї державності. Самостійною держа-

вою вона стала після розвалу СРСР, а у 2001 р. відзначила перше 10-річ-

чя своєї незалежності. Україні ще належить подолати непростий шлях,

перш ніж вона зможе заявити про себе як могутня держава з потужною

економікою та здоровою нацією.

Під час формування "єдиної нації -- радянського народу" усі нації на

території СРСР зазнали величезних втрат.

Розглянемо детальніше, що сталося з українською нацією і в якому

стані вона перебуває на початку шляху її незалежності.

Мова. За роки радянської влади українська мова стала непрестиж-

ною, "мовою села", необов'язковою для вивчення. Так, у 80-х роках

ХХ ст. набув чинності закон, за яким батьки могли написати заяву до

школи про звільнення їхньої дитини від вивчення української мови.

Молода держава відразу ж попіклувалась про відродження мови --

вийшли Закони "Про освіту", "Про мови". 28 червня 1996 р. було прий-

нято нову Конституцію України, у ст. 2 якої йдеться про те, що "...держа-

ва сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобут-

ності всіх корінних народів та національних меншин України". Але від-

родження мови -- це справа не однієї доби. У містах України живе поко-

ління українських батьків, які не можуть навчити рідної мови своїх дітей,

оскільки самі нею не послуговуються. Потрібен час на те, щоб їхні діти

самі вивчили українську мову та заговорили нею зі своїми батьками.

Культура. У радянські часи поряд з "єдиною нацією" ходовим став

вираз "культура -- соціалістична за змістом, національна за формою".

Але це була не просто фраза -- це вимога до сутності культури, до її ду -

ші. Душа національної культури була витруєна, залишилася лише її обо-

лонка, яка сама по собі не могла розвиватись. Сьогодні українська куль-

тура хоч і не відчуває жорсткого пресингу, але у зв'язку зі складним еко-

номічним становищем України не має потрібної підтримки, щоб інтен-

сивно відроджуватись.

Релігія. У Радянській Україні майже не існувало ніяких релігійних

утворень, окрім православної церкви, але й вона перебувала в занепаді.

Офіційною державною релігією був атеїзм. Відсутність релігійного ви-

ховання поставила націю на межу морального виродження.

Сьогодні Українська держава піклується про відродження культурних

і релігійних традицій: відсутня дискримінація релігій, відроджуються

культові споруди, що були зруйновані за роки тоталітаризму. Будуються

нові православні храми, католицькі костьоли та молитовні будинки різ-

номанітних християнських деномінацій.

Право. Найвищі досягнення відроджена Україна має у сфері права.

Усунуті майже всі правові утиски націй, релігій, мов, культур. Великим

досягненням для українського права є відміна смертної кари. А найви-

щим досягненням у сфері права було прийняття нової Конституції Укра -

їни, яка є ґарантом розвитку Української держави.

Але основні зрушення та досягнення у побудові самостійної Україн-

ської держави ще попереду. І основним з них повинно стати зрушення у

свідомості української нації, у її ментальності.

 

Питання для самоконтролю

1.Які версії етногенезу української нації ви знаєте?

2.Що означає поняття "маргінал"?

3.Що таке "піджан-мова"?

4.Чому націю іноді називають "психологічним видом"?

5.Назвіть основні ознаки нації.