Методичні засади вивчення неологiзмiв у школі

Розвиток мови – об’єктивний процес, зумовлений поступальним рухом людського суспільства взагалі й кожної особистості зокрема. Найвиразніше відображає динаміку мови її лексичний склад. Будь-які нові поняття, що стають набутком колективного мовного мислення нової епохи, потребують номінації; поява нових результатів людської діяльності призводить до виникання нових назв, формування нових галузей науки стимулює творення нових термінів i т. ін.

Вивчення неологізмів у школі – складний багатогранний процес, підпорядкований основному завданню – формуванню потреби досконало знати українську мову. Він ґрунтується на таких принципах: 1) позамовний, або екстралінгвальний, що вимагає зіставлення слів із тими реаліями, які вони називають; 2) лексико-граматичний; 3) семантичний, в основі якого – установлення семантичних відношень між словами – компонентами лексичної парадигми; 4) діахронічний, що розкриває зв’язок слова з історією народу [4, с. 43].

Учні повинні з’ясувати, що таке неологізми, усвідомити особливості їхнього використання, простежити відмінність між загальномовними та художньо-індивідуальними (авторськими) неологізмами, навчитися визначати неологізми в реченнях і текстах, удосконалити вміння користуватися словниками. З цією метою учитель використовує різні види лексичних вправ, які активізують і збагачують словниковий запас учнів, виховують у них увагу до слова, його значення, розвивають мислення. До того ж фактичний матеріал цих вправ дає широкі можливості для виховної роботи на уроках української мови.

З погляду дидактичних завдань лексичні вправи об’єднуються в кілька типів: 1) з’ясування суті лексичного явища; 2) відшукування необхідного явища серед слів (у реченні, зв’язному тексті) за зразком чи без нього; 3) добір прикладів, що ілюструють необхідне лексичне явище; 4) групування лексичних явищ за певними ознаками; 5) заміна слів і виразів іншими; 6) лексичний розбір; 7) складання речень і зв’язних текстів із використанням певного лексичного явища; 8) знаходження лексичних помилок та виправлення їх [4, с. 52]. У ході вивчення неологізмів доцільно застосовувати вправи різного рівня складності.

1. Упізнавання слова за його тлумаченням.

Завдання. Вибрати з довідки слова, які відповідають поданим лексичним значенням.

1. Форма мистецтва, де твором вважають дії автора (художника, актора), за яким глядачі спостерігають у режимі реального часу. 2. Електронна пошта. 3. Спілкування в режимі реального часу. 4. Особисте, зазвичай вигадане власне ім’я, яким особа користується в інтернетівських чатах, форумах. 5. Надання послуг (стільникового зв’язку, Wi-Fi) абонентові поза зоною обслуговування мережі абонента з використанням ресурсів іншої мережі. 6. Товарна етикетка з фірмовим знаком. 7. Модель, що досягла вищого професійного рівня. 8. Відомі в суспільстві люди: актори, музиканти, спортсмени та ін. 9. Музичний супровід фільму, мюзиклу, телепередачі, комп’ютерної гри тощо. 10. Художньо оформлений плакат у ЗМІ.

Довідка. Перфоманс, постер, саунд-трек, роумінг, селебриті, нік, онлайн, і-мейл, лейбл, топ-модель.

2. Відшукування значення слова у словнику. Слід зазначити, що у ході вивчення неологізмів роботі зі словниками приділяють недостатньо уваги, що зумовлено низкою причин: обмеженою кількістю годин на вивчення теми, відсутністю доступу учнів й учителів до словників неологізмів, низьким рівнем сформованих умінь користуватися словниковою продукцією. Робота зі словниками поповнюватиме лексичний запас учнів, їхні вміння систематизувати, аналізувати тощо.

Завдання. Користуючись словником, з’ясуйте значення поданих слів.

Аутернет, етикет, хакерство, флуд, флейм, брифінг, шоу, імідж, салоган.

3. Уведення в контекст слова з указаним значенням.

Завдання. Доберіть і запишіть слова, що відповідають поданим лексичним значенням. Які з них можна вважати неологізмами? Які ще недавно ними були? Складіть речення з дібраними словами.

1. Фільм, який має приголомшливий касовий успіх. 2. Електрона пошта. 3. Онлайн-щоденник (електронний журнал). 4. Програма для безпосереднього спілкування через Інтернет з використанням веб-камери. 5. Неправдива інформація, яку ЗМІ подають як реальну новину. 6. Коротке повідомлення (до 140 знаків) у сервісі мікроблогів Twitter. 7. Фотоавтопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону чи веб-камери.

Довідка. Блокбастер, і-мейл (е-mail), блог, скайп, фейк, твіт, селфі.

4. Відшукування в тексті слова.

Завдання. Прочитайте вірш Івана Коваленка. Визначте неологізми. Чи можна вважати їх авторськими? Свою думку доведіть.

Ой гроза! Яка це радість

Вийти з хати навмання!

З блискогромом обійнятись!

З громоблиском – на коня!

Ой гроза! Яка тривога!

Громорегіт, вітросвист!

В блисках он моя дорога,

Мчу туди, як з вітром лист.

Ой гроза! Яке грозище!

Боягузи, гей, назад!

Громовітер рве і свище,

В танці скаче зливопад.

Грозовиця! Громовиця!

Буревітер! Громобій!

Креше в небі блискавиця,

Грім гримить – в душі моїй!

Завдання. Прочитайте. Визначте авторські неологізми. з’ясуйте способи, якими їх утворено. Яка роль таких новотворів у художньому тексті?

1. Стою серед усіх калинокровних родичів моїх (П. Перебийніс). 2. Це жайвористе небо, цей небокрилий жайвір! (В. Кордун). 3. Ні, я себе не можу уявить без тебе, Дніпре, як і без тополі, що в серці моїм змалку тополить (М. Вінграновський). 4. У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня (Л. Костенко). 5. Високе небо творчості, ти повне ластівочості (Д. Павличко). 6. Мене дратує віршів довжелезія – порожніх слів, чуттів, думок розхристаність (А. Кацнельсон). 7. А веселка проста і велична сонцебарвно із хмар вироста (П. Перебийніс). 8. Ой летіли лебеді та над Україною, зорянопісенною, росянокалинною (І. Світличний). 9. Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). 10. Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть (Д. Луценко).

5. Тлумачення лексичного значення слова.

Завдання. Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях неологізми. Витлумачте лексичне значення кожного. Як давно ці слова увійшли до нашої мови? Що спричинило такі запозичення?

1. Екран гаджета відображує інформацію у вигляді звичного друкованого тексту, цю чудову електронну імітацію встигли назвати «електронним чорнилом». 2. Ніхто не пише на e-mail, немає навіть спаму! Я блідну, худну, я терплю – переживаю драму. В моїм інбоксі тільки те, що повернулось. І серце в грудях молоде аж захлинулось! (В. Давидов). 3. Шестикласники провели на шкільному подвір’ї патріотичний флешмоб (З газети).

Вивчення неологізмів потребує також використання наочних посібників, які б допомогли усвідомити й відчути багатство словника української мови, основні лексичні прошарки, що виділяються за різними критеріями, стилістичну роль неологізмів. Наочними посібниками з вивчення неологізмів у загальноосвітній школі насамперед є різні види таблиць та плакатів: 1) таблиці, які ілюструють використання в мові неологізмів. У таких таблицях відображені зазначені лексичні явища та їх функціонування в реченні чи тексті; 2) тематичні таблиці загальновживаних слів, професійної і термінологічної лексики, застарілих слів та неологізмів, а також слів, що ілюструють склад української лексики з погляду походження. Було б добре на таких таблицях подати застарілі слова певних історичних епох, а також різні тематичні групи нових слів (назви суспільно-політичних понять, найменування пристроїв, машин і механізмів, назви, пов’язані з освоєнням космосу, розвитком культури і т. ін.); 3) таблиці типів неологізмів та способів їх утворення; 4) таблиці висловів видатних письменників із використанням неологізмів. Наприклад:

Таблиця 1

Сфери життя суспільства	Неологізми
Галузь техніки	Принтер, ноутбук, сканер, тюнер
Економіка	Менеджмент, офшор, маркетинг, депозит
Суспільно-політична лексика	Імпічмент, мер, спікер, електорат
Спортивна лексика	Боулінг, ушу, шейпінг, каланетік
Галузь культури	Імідж, гала-концерт, хіт-парад, тайм-шоу
Галузь побуту	Кондиціонер, тостер, фреш

 

Таблиця 2

АКТИВНА ЛЕКСИКА вільно вживається в живому щоденному спілкуванні в усіх сферах людського суспільства в різних стилях і жанрах	ПАСИВНА ЛЕКСИКА зрозуміла усім, але маловживана в живому щоденному спілкуванні
ЗАСТАРІЛІ СЛОВА   вийшли або виходять з активного словника	НОВІ СЛОВА (НЕОЛОГІЗМИ) входять до активного словника для називання нових предметів і явищ
ІСТОРИЗМИ вийшли з ужитку у зв’язку зі зникненням понять, що ними називалися	АРХАЇЗМИ назви понять і явищ, витіснені іншими словами, які є сьогодні загальновживаними
хліб вода пшениця мати стіл сорочка зелений	боярин кметь панщина	пря (боротьба) тать (злодій) ниткоплут (ткач)	гаджет автомайдан АТО беркутівець вікіпедист відеопіратство перфоманс

 

Отже, у ході вивчення неологізмів учні повинні усвідомити, що сучасна українська літературна мова пройшла довгий шлях розвитку, вона є продуктом багатьох поколінь. Кожне нове явище, предмет, ознака, дія викликали в ній появу нових слів, нових значень. Процес неологізації – природний та неминучий. Вибираючи слова, ми повинні звертати увагу на значення, стилістичне забарвлення, сполучуваність з іншими словами. Порушення будь-якого з цих критеріїв призводить до мовленнєвих помилок. Щоб їх уникнути, слід активно користуватися словниками, намагатися, якщо це можливо, замінювати неологізми синонімами, тим самим збагачуючи культуру мовлення.

Література

1. Вакуленко Т. Українська мова: практичний порадник / Тетяна Вакуленко, Наталя Косенко. – Харків: Школа, 2008. – 350 с.

2. Вовчук Н. І. Авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності і як одиниця поетичного тексту / Н. І. Вовчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2000. – Вип. 8. – С. 62–66.

3. Глазова О. П. Українська мова 6 клас: підручник / О. П. Глазова. – К., 2014. – 243 с.

4. Дорошенко С. І. Методика викладання української мови: навч. посіб. / С. І. Дорошенко. – К.: Вища школа, 2002. – 296 с.

5. Космакова-Братушенко Т. Як викладати українську мову / Т. Космакова-Братушенко // Українська мова та література. – 2007. – № 12 (28). – С. 36–37.

6. Олійник О. Українська мова: підручник для 10–11 кл. / Ольга Олійник. – К.: Альфа, 1995. – 383 с.

7. Потапенко О. І. Методика викладання української мови / О. І. Потапенко. – К.: Вища школа, 2002. – 126 с.

Вікторія Опанасенко

Науковий керівник – доц. Галаур С. П.