Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міжнародно-правові основи регулювання телекомунікаційСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Розвиток національної системи телекомунікацій неможливий без інтеграції у глобальні телекомунікаційні мережі та ефективної міжнародної співпраці в цій сфері. За ст. 72 Закону України "Про телекомунікації"" основними напрямами міжнародні співпраці у сфері телекомунікацій є: - укладання міжнародних договорів; - участь у роботі міжнародних організацій; - участь у реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із створенням глобальної і регіональних телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки України; - гармонізація стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до технічних засобів і телекомунікаційних мереж, взаємодії операторів телекомунікацій, використання обмежених ресурсів, якості і видів телекомунікаційних послуг. Основні заходи міжнародні співпраці у сфері телекомунікацій Україна здійснює у межах Міжнародного союзу електрозв'язку, членом якого вона є з 1994 р., та в рамках європейських і регіональних організацій зв'язку і телекомунікацій. Крім того, в рамках Світової організації торгівлі (COT) питання регулювання ринку телекомунікацій розглядаються в Раді торгівлі послугами COT. Представлення інтересів України у цих міжнародних організаціях покладено на Адміністрацію зв'язку та радіочастот України, функції якої виконує Міністерство транспорту і зв'язку України. Правовою основою діяльності Міжнародного союзу електрозв'язку є такі міжнародно-правові акти, як Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку та Статут Міжнародного союзу електрозв 'язку, які були підписані Україною 22 грудня 1994 р. і ратифіковані в липні 1994 р. Керівні органи Міжнародного союзу електрозв'язку складаються з Повноважної Конференції, яка є вищим органом Союзу, і Ради, яка діє від імені Повноважної Конфереції та виконує її функції у періоди між проведенням засідань останньої та всесвітніх конференцій з міжнародного електрозв'язку. Функції виконавчого органу Союзу виконує Генеральний секретаріат. До структури Міжнародного союзу електрозв'язку належать також: - Сектор радіозв'язку, в т. ч. всесвітні і регіональні конференції радіозв'язку, асамблеї радіозв'язку і Радіорегламентарний комітет; - Сектор стандартизації електрозв'язку, у т. ч. всесвітні й регіональні конференції із стандартизації електрозв'язку; - Сектор розвитку електрозв'язку, у т. ч. всесвітні і регіональні конференції з розвитку електрозв'язку; Основними цілями діяльності Міжнародного союзу електрозв'язку, що визначені ст. 1 його Статуту, є: - розподіл радіочастотного спектра, виділення радіочастот і реєстрація присвоєних радіочастот та відповідних позицій на орбіті геостаціонарних супутників так, щоб уникнути шкідливих перешкод між радіостанціями різних країн; - координація зусиль, спрямованих на усунення шкідливих перешкод між радіостанціями різних країн і на поліпшення використання спектра радіочастот і орбіт геостаціонарних супутників для служб радіозв'язку; - полегшення міжнародної стандартизації електрозв'язку із за Для виконання зазначених цілей Союз, окремі його підрозділи або відповідні міжнародні конференції можуть ухвалювати рішення, вносити зміни до чинних міжнародних угод та регламентів і заохочувати країни-члени до підписання нових міжнародних угод. У Статуті й Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку визначено правовий статус і порядок діяльності цієї організації, права та обов'язки її членів. Безпосередньо питання електрозв'язку (розподіл радіочастотного ресурсу, відповідні заходи з присвоєння і реєстрації радіочастот, усунення перешкод, взаємодію між операторами телекомунікацій різних країн та пов'язані з цим технічні стандарти) визначаються так званими Адміністративними регламентами: - Регламентом міжнародного електрозв'язку; - Регламентом радіозв'язку. За правилами, що визначені цими регламентами, створюються багатосторонні регіональні та двосторонні міжнародні угоди й національні нормативно-правові акти у сфері зв'язку й телекомунікацій. Зокрема, згідно з умовним територіально-адміністративним розподілом Міжнародного союзу електрозв'язку, Україна належить до Району 1. Так, Україна є учасницею Угоди про створення Регіональної співдружності в галузі зв'язку, (РСЗ) підписаної в рамках СНД264. Регіональна співдружність в галузі зв'язку будує свої відносини з Міжнародним союзом електрозв'язку та Всесвітнім поштовим союзом на правах регіонального органу. Згідно зі Статутом цієї організації, її завданнями є: - розширення взаємовигідних відносин між Адміністраціями зв'язку - учасниками РСЗ, гармонізація розвитку зв'язку; - спільне вивчення пропозицій, що подаються на з'їзди й конференції міжнародних організацій зв'язку та в їхні робочі органи, підготовка рекомендацій, що виражають спільний інтерес учасників РСЗ; - розроблення рекомендацій щодо принципів взаєморозрахунків за послуги зв'язку між адміністраціями зв'язку - учасниками РСЗ, а також між ними та іншими державами. - координація діяльності адміністрацій зв'язку - учасників РСЗ з питань електромагнітної сумісності, раціонального використання спектра радіочастот і орбіти геостаціонарних супутників зв'язку й віщання. Ще один аспект міжнародно-правого регулювання телекомунікацій - міжнародна торгівля послугами, зокрема, й телекомунікаційними, основні принципи якої визначаються нормами Генеральної угоди з торгівлі послугами 1994 р. (ГАТС), яка є невід'ємною частиною багатосторонніх торговельних угод COT (Додаток ЇВ до Угоди про заснування Світової Організації Торгівлі). Основним завданням ГАТС є укладення багатостороннього зведення принципів і правил торгівлі послугами з метою розширення такої торгівлі на умовах гласності і подальшої лібералізації. Положення цієї угоди стосуються заходів країн-членів, що впливають на торгівлю послугами. ГАТС запроваджує триступеневу систему регулювання таких заходів: - загальні правила і принципи, встановлені безпосередньо нормами ГАТС, які застосовуються всіма країнами-учасницями при проведенні заходів регулюванні будь-яких видів послуг; - додатки до ГАТС стосовно телекомунікацій та переговорів щодо стосовно основних телекомунікацій, якими встановлюються додаткові правила, в торгівлі телекомунікаційнми послугами: - специфічні (індивідуальні) зобов'язання щодо доступу на національний ринок, які беруть на себе країни-члени стосовно конкретних секторів послуг згідно відповідно до підписаних ними списків поступок. Основними загальними правилами ГАТС є режим найбільшого сприяння та національний режим заходів з регулювання торгівлі телекомунікаційними послугами. Режим найбільшого сприяння в контексті ГАТС (ст. II) полягає в тому, що в рамках дії положень ГАТС кожен її член повинен надати негайно і безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого члена угоди режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни. Національний режим у цьому разі (ст. XVII ГАТС) передбачає зобов'язання країн членів у секторах, що визначені в їхніх специфічних зобов'язаннях, надавати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого члена щодо всіх заходів, які стосуються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, за той, який він надає таким самим своїм послугам або постачальникам послуг. Специфічні зобов'язання країн-членів ГАТС поділяються на "горизонтальні", що стосуються всіх видів послуг, і "секторальні" - щодо конкретних секторів послуг. Секторальні зобов'язання відповідають на Класифікаторі секторів послуг, прийнятому свого часу в рамках ООН, якій налічує 12 секторів і 155 підсекторів, в тому числі сектор послуг засобів зв'язку, який включає 24 підсектори. У специфічних зобов'язаннях щодо відповідного виду послуг зазначено: - термін "нічого" (попе), що означає відсутність обмежувальних заходів щодо доступу на ринок послуг; - термін "незв'язаний" (unbound), який означає, що держава може застосовувати будь-які обмеження на власний розсуд; - вичерпний перелік обмежувальних заходів, що застосовуються щодо доступу на ринок в певному секторі послуг. Питання торгівлі послугами, врегульовані ГАТС, є предметом діяльності Ради з торгівлі товарами COT, а спори щодо застосування тих чи інших положень відповідних угод вирішуються в рамках Механізму врегулювання спорів COT.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 318; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.15 (0.01 с.) |