Поняття «Традиційна культура» (етноспецифічнаа форма культури).

Незважаючи на існування тенденції до формування монокультури, що обслуговується мовами універсального перекладу, якщо не всі, то принаймні більшість людей світу одночасно живуть у середовищі яке належить до іншої культури (або більше ніж до однієї). Цю культуру Дж. Грейс називає «традиційною культурою».

Традиційні культури, що обслуговуються національними мовами, в основному зберігаються в таких ділянках:

а) понятійно-світоглядних структурах, де культурологічне урізноманітнення (включення культурологічного компонента) обумовлюється особливим характером світосприйняття, що властивий даному етносу;

б) чуттєво-емоційних структурах, де специфікація відбувається через своєрідність характеру світосприймання, властивого певному народу;

в) образно-художніх структурах, що включають власну систему створення і «споживання» художніх цінностей, систему їхньої оцінки і системи художніх традицій, що властиві різним етносам.

3. Класифікація етноспецифічнаої (національно забарвленої) лексики (= лінгвокультурорем) за приналежністю національно- культурного інформаційного компонента значення (семи) різним рівням структури лексичного значення слова.

3.1. Національно-культурна сема належить рівню інтенсіонала. Власне реалії (= безеквівалентна лексика).

Реалії – це реальні факти, що належать побуту, культурі, історії країни, мова якої вивчається, стосуються її видатних особистостей, традицій і звичаїв. Терміном «реалія» позначають речі матеріальної культури якого c ь етносу, що відбиваються в лексичних значеннях відповідних слів.

З іншого боку, у лінгвокраїнознавстві терміном «реалія» позначають головним чином слова, що називають такі речі або явища. Мовні реалії є окремим лексико-семантичним розрядом слів літературної мови, специфічність значення яких обумовлюється унікальністю їх референтів (безеквівалентна лексика).

Перекладацьке визначення терміна «реалія» Роксани Петрівни Зоривчак: «Реалія –це моно- і полілексичні одиниці, основне лексичне значення яких уміщає (у плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ним комплекс етнокультурної інформації, що є притаманний об'єктивній дійсності сприймаючої мови» [с.57-58]

Поняття реалії детально розглянуто в книзі болгарських учених

С. Влахова і С. Флоріна «неперекладне в перекладі» (1978). У цій роботі вони дають детальну класифікацію реалій за декількома ознаками. Так, запредметним розподілом реалії можуть бути:

Географічними: назви об'єктів фізичної географії (фіорд, солончак, lande (f))- ланди, піщані рівнини; фр. Lande br e t o ne. Landes de Gascogne, plant e es en pins. – Specialt. Les Landes (Su d- Ouest de la France); регіональних природних явищ (біла ніч (у приполярних областях); порівн. фр. Une nuit blanche (безсонна ніч); географічних об'єктів, що пов'язаніі з господарською діяльністю людини; назви представників флори і фауни (секвойя, ківі).

2. етнографічними: назви предметів побуту (чайхана); назви, повязаніі з трудовою діяльністю (бумеранг, фермер, колгосп);

- найменування, повязаніі з культурою і мистецтвом (гопак, сага, троль);

- назви етнічних суб'єктів (гуцул, кацап, хохол, кокні);

- назви мір і грошових одиниць (гривня, фут, барель);

3. суспільно- політичними:

- назви адміністративних одиниць (губернія, кантон, commune (f) (1973) – La plus petite subdivision administrative du territoire, administree par un maire, s es adjoints et un conseil municipal – Hist (1789). La municipalite de Paris, qui devint Gouvernement revolutionnaire – (1871)Le Gouvernement revolutionaire de Paris;

- населених пунктів (аул, станиця) і їхніх частин (кремль, Cite(f): - S pecialt. Se dit parfois de la partie la plus ancienne d'une ville. L ‘ is le de la Cite (a Paris). – La Cit e de L o ndres);

- назви державних і суспільних інститутів: (рада, дума, конгрес, бундестаг);

- носіїв влади (шериф, канцлер, хан, цар);

- назви, повязаніі із суспільними, патріотичними рухами і явищами (партизан, торі);

- назви установ (коледж, ліцей, загс);

- звання, титули, наукові ступені, клани і касти (князь, кандидат наук);

- емблеми і символи (le coq gaulois, la Marseillaise, свастика);

- військові реалії: – назви військових підрозділів (легіон, орда); назви видів зброї (арбалет, пищаль, «катюша»); -військовослужбовців (улан, драгун, отаман).

- Відповідно до часового показника реалії поділяються на:

Сучасні; 2) історичні.

Р. П. Зоривчак уважає за необхідне класифікувати реалії ще й у структурному плані:

• реалії -одночлени; 2) реалії- полічлени; 3) реалії-фразеологізми.