Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Бабезіоз дрібної рогатої худоби
Хвороба спричинюється одноклітинними організмами ВаЬезіа оніз і В. тоіазі (син. Рігоріазта оьіз). Збудники локалізуються в еритроцитах. Хворіють вівці, кози, архари, муфлони, лані, благородні олені. Характеристика збудників. В еритроцитах В. оьіз має кулясту, овальну, еліпсоподібну, грушоподібну форми. Розміри залежно від форми паразита становлять 1 — 2,5 мкм (менші за радіус еритроцита). Типова форма — парногрушоподібна, причому груші з'єднані вузькими кінцями під тупим кутом. Положення їх в еритроциті периферичне або центральне. Грушоподібні паразити, особливо парні, трапляються рідко, переважають кулясті форми. Інвазованість еритроцитів досягає 45 %. В. тоіазі — найбільший з усіх внутрішньоеритроцитарних паразитів дрібних жуйних тварин. Переважають кулясті, овальні, амебоподібні, грушоподібні форми (див. вкл., рис. 24). За розміром вони більші від радіуса еритроцита (2,5 — 4 мкм). Типовою діагностичною формою вважається парногрушо- подібна. Паразити з'єднані вузькими кінцями під гострим кутом і розміщені в центрі еритроцита. В одному еритроциті може міститися від 1 до 4 збудників. Паразитемія сягає 20%. Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Бабезіоз дрібної рогатої худоби — природно-осередкова трансмісивна хвороба. До збудників сприйнятливі вівці й кози усіх порід та віку, але досить тяжко хворобу переносять дорослі тварини. Ягнята й козенята, як правило, переносять інвазію легко, часто безсимптомно. Поширення бабезіозу серед овець і кіз пов'язане з біотопами двохазяїнних кліщів КЬірісерЬа1и8 Ьиг8а. Експериментально доведена можливість перенесення інвазії кліщами І. рег8и1са1и8 1 Б. таг§іпа1и8. Хвороба часто реєструється в Криму. Захворювання тварин розпочинається наприкінці квітня і триває до вересня, але пік інвазії припадає на червень—липень, що збігається з найвищою активністю кліщів- переносників. Можливі спалахи захворювання і у вересні — жовтні, що пов'язують з нападами кліщів роду Бегтасепіог та личинок КЬ. Ьиг8а. Тварини, що перехворіли на бабезіоз, залишаються паразитоносіями понад 2 роки, а кліщі передають збудників інвазії трансоваріально впродовж 56 поколінь. При цьому одноклітинні організми не втрачають своєї патогенності.
Клінічні ознаки. Клінічні прояви бабезіозів, спричинюваних В. оуі8 і В. то1а8і, подібні. Нерідко спостерігається змішана інвазія. Інкубаційний період триває 1 — 2 тижні. Захворювання починається 3 різкого підвищення температури тіла до 42 °С і вище і зберігається на такому рівні протягом усієї хвороби. Апетит спочатку погіршується, потім повністю зникає. Загальний стан пригнічений. Прискорюються пульс і дихання. Слизові оболонки на початку хвороби гіперемійовані, на 2 — 3-тю добу бліднуть і стають жовтяничними. З'являється кривава сеча. Розвивається атонія передшлунків. Хворі тварини відстають від отари, залежуються, можливе м'язове тремтіння, парези кінцівок. У кітних вівцематок трапляються аборти, а у лактуючих — зменшується або припиняється лактація. Гематологічними дослідженнями виявляється різке зниження вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів. Спостерігається анізо- пойкілоцитоз. Гострий перебіг хвороби триває 5 — 7 діб, і 60 — 80 % тварин гине з явищами набряку легень і розладу діяльності серцево-судинної системи. Лабораторні дослідження. У мазках крові, пофарбованих за методами Романовського чи Паппенгейма, в еритроцитах виявляють збудників хвороби характерної форми. Часто буває змішана інвазія. Патологоанатомічні зміни. Трупи тварин, що загинули від бабезіозу, виснажені. Слизові оболонки, підшкірна клітковина, серозні покриви жовтяничні. Легені в стані набряку, з крапчастими крововиливами. В трахеї та бронхах — піниста рідина. Серце збільшене, на епі- та ендокарді — крововиливи. Селезінка збільшена, пульпа кров'яниста, розм'якшена, темно-червоного кольору. Печінка збільшена, повнокровна, буро-червоного кольору, з крапчастими крововиливами. Нирки збільшені, на їхній поверхні також крововиливи, межі кіркового й мозкового шарів згладжені. Лімфатичні вузли збільшені, соковиті на розрізі, з крововиливами. Книжка наповнена сухими кормовими масами. Слизові оболонки сичуга, кишок набряклі, вкриті слизом, з численними крапчастими і плямистими крововиливами. Бабезіоз коней Хворобу спричинюють найпростіші ВаЬезіа саЬаІІі і В. едиі, що локалізуються в еритроцитах. Крім коней хворіють також осли та мули.
Характеристика збудників. ВаЬезіа саЬаІІі (син. Рігоріазта саЬаІІі) в еритроцитах може бути овальної, кулястої, амебо- чи грушоподібної форми. Типова форма — парногрушоподібна. Паразити розміщені в центрі еритроцита, з'єднуються загостреними кінцями під гострим кутом; їх розміри — 2,5 — 4 мкм, тобто більші за радіус еритроцита (див. вкл., рис. 24). В одному еритроциті може міститися 1 — 2 паразити. їх ураженість сягає 6 — 10%. В. едиі (син. Миііаіііа едиі) має значний поліморфізм. В еритроцитах трапляються округлі, кільце-, грушоподібні форми, однак характерною є хрестоподібна, що нагадує «мальтійський хрест», який утворюється при поділі збудника брунькуванням (див. вкл., рис. 24). Розміри бабезій коливаються в межах від 1 до 4 мкм. Наявність великих форм збудника (більших за радіус еритроцита) свідчить про гострий перебіг хвороби. В міру одужання тварин одноклітинні організми стають усе меншими, а при паразитоносійстві в крові виявляють дрібні їх форми. Збудником хвороби уражується 30 — 60 % еритроцитів. Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Коні в молодому віці хворіють на бабезіоз у легкій формі. Тяжкий клінічний перебіг спостерігається у тварин 2 — 3-річного віку і старших. Біологічними переносниками збудників у зонах Полісся й Лісостепу України є кліщі Бегтасепіог ріс1и8 і Б. таг§іпа1и8. Спалахи хвороби найчастіше спостерігаються навесні та восени, у період масового нападу на тварин іксодових кліщів для кровоссання. У південних областях бабезії непарнокопитних передають кліщі Нуа1отта р1итЬеит, Н. 8сиреп8е, КЬірісерЬа1и8 Ьиг8а. Тут хворобу реєструють переважно влітку. Клінічні ознаки. Інкубаційний період триває 1 — 2 тижні. Перебіг хвороби частіше гострий, а при інвазії збудником В. едиі може бути підго - стрий та хронічний. Першими ознаками бабезіозу є підвищення температури тіла до 41 — 42 °С. Порушується діяльність серцево-судинної системи (пульс 80 — 100 ударів за хвилину, серцевий поштовх посилений), прискорюється дихання. Тварини стають пригніченими, швидко втомлюються, різко знижується апетит. Видимі слизові оболонки гіперемійовані, потім стають анемічними й жовтяничними, зі смугастими та плямистими крововиливами. Порушується діяльність травного каналу, що супроводжується метеоризмом і коліками. Гемоглобінурія спостерігається рідко, але сеча набуває темно-жовтого кольору, стає каламутною. У кобил можливі аборти. Різко зменшується кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну. При наростанні клінічних ознак тварини гинуть упродовж першого тижня хвороби. Смертність коней може сягати 30 — 40 %. За підгострого та хронічного перебігу бабезіозу клінічна картина менш виражена. Інкубаційний період триває близько 1 міс. Температура тіла не піднімається вище 40 °С. Апетит часто зберігається. Хвороба триває від 1 до 3 міс і при поліпшенні умов утримання й годівлі закінчується одужанням. Лабораторні дослідження. При дослідженні мазків крові або мазків відбитків, пофарбованих за методами Романовського чи Паппенгейма, виявляють збудників хвороби. Патологоанатомічні зміни. Слизові оболонки блідо-жовтяничні. Селезінка збільшена, повнокровна, з крапчастими крововиливами. Печінка збільшена, часто має глинистий колір. Нирки збільшені, сеча каламутна, іноді червоного кольору.
Бабезіоз свиней Хвороба свійських і диких свиней, спричинювана одноклітинними організмами ВаЬезіа ігаиітаппі і В. реггопсііоі. Характеристика збудників. ВаЬезіа ігаиітаппі — поліморфний паразит порівняно великих розмірів, найбільше подібний до збудника бабезіозу собак. В еритроцитах бабезії бувають овальної, кільце-, амебо-, грушо-, пар- ногрушоподібної форми. Типова форма парногрушоподібна, паразити, розміщені в центрі еритроцита, з'єднуються тонкими кінцями під гострим кутом, розмір їх більший за радіус еритроцита (в середньому 3,16 х 1,68 мкм). В одному еритроциті може міститись до 8 бабезій (див. вкл., рис. 24). Їх ураженість сягає 65 %. В. реггопсііоі порівняно з попереднім видом — дрібний паразит. В еритроцитах трапляються переважно кільцеподібні форми діаметром 0,5 — 2 мкм. Ураженість еритроцитів невисока. Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Джерелом інвазії є хворі й перехворілі тварини, які залишаються паразитоносіями. Крім свійських до збудників сприйнятливі дикі свині. Хвороба поширена в багатьох країнах, у тому числі й на території СНД (Середня Азія, Закавказзя). За деякими даними, бабезіоз свиней реєстрували й в Україні. Хвороба сезонна і проявляється у весняно-літній період у тварин, яких випасають на пасовищі. Найбільш сприйнятливі до збудників поросята 2 — 4-місячного віку. Поширення інвазії серед свиней пов'язане з ареалом кліща-переносника КЬірісерЬа1и8 1игапіси8, з трансоваріальним типом циркуляції збудника в ньому. Клінічні ознаки. Інкубаційний період триває 12 — 15 діб. Перебіг хвороби гострий. У хворих тварин температура тіла підвищується до 41 — 42 °С. Вони відмовляються від корму, на пасовищі відстають від гурту, в станках забиваються у найменш освітлений куток (світлобоязнь), стають малорухливими. Пульс і дихання прискорюються, порушується робота травного каналу (запор чергується з проносом). Слизові оболонки спочатку гіперемійовані, пізніше бліднуть і набувають жовтого забарвлення. Шкіра також жовтіє. Свині худнуть. На 3 — 4-ту добу в них з'являється гемоглобінурія. Супоросні свиноматки абортують. Швидко прогресує анемія. Кров стає водянистою, в ній різко знижуються вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів. У деяких тварин може спостерігатися скреготання зубами, спотворений апетит, агресивність — хворі з люттю кидаються на людей і тварин. Летальність сягає понад 50 %.
Лабораторні дослідження. У мазках крові, пофарбованих за методами Романовського чи Паппенгейма, в еритроцитах виявляють збудників хвороби. Патологоанатомічні зміни. Трупи свиней, що загинули від бабезіозу, виснажені. Шкіра, видимі слизові оболонки, підшкірна сполучна тканина, серозні оболонки жовтяничні. Лімфатичні вузли збільшені, соковиті на розрізі, гіперемійовані, з крововиливами. Серцеві м'язи бліді, кольору вареного м'яса. Під епі- та ендокардом — численні крововиливи. Селезінка збільшена, пульпа розм'якшена. Печінка збільшена, в'яла, на розрізі соковита, малюнок згладжений. Жовчний міхур розтягнутий, заповнений густою жовчю. Нирки набряклі, гіперемійовані, капсула знімається легко, під нею місцями крововиливи. Сечовий міхур заповнений сечею від рожевого до темно- коричневого кольору, слизова оболонка його набубнявіла, жовта. Слизова оболонка шлунка й кишок катарально запалена, з численними крапчастими крововиливами у підслизовому шарі. Бабезіоз собак Хвороба спричинюється одноклітинними організмами ВаЬезіа сапіз, В. діЬзопі і В. ьодеіі. Ці збудники уражують еритроцити тварин. Характеристика збудників. ВаЬезіа (син. Ріторіазта) сапіз в еритроцитах виявляється круглої, овальної, грушо-, амебоподібної форми (див. вкл., рис. 24). За розмірами цей збудник найбільший серед аналогічних паразитів інших видів тварин (до 7 мкм завдовжки). Характерною формою для В. сапі8 є парногрушоподібна, яка заповнює майже увесь еритроцит, груші з'єднуються загостреними кінцями під гострим кутом. В одному еритроциті буває від 1 — 2 до 8 і навіть до 16 — 32 збудників. Ураженість еритроцитів сягає 5 — 10 %. В. діЬзопі і В. ьодеіі за розмірами дрібніші, ніж В. сапі8 (не перевищують 1/8 діаметра еритроцита). Вони мають кільцеподібну або овальну форму. Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Бабезіоз собак трапляється майже в усіх областях України. Хворіють тварини будь-якого віку, але більш чутливі до збудника цуценята, у яких перебіг хвороби тяжкий. Безпо- родні тварини переносять хворобу порівняно легко. У зоні Полісся та Лісостепу України біологічними переносниками В. сапі8 є кліщі Бегтасепіог ріс1и8 і Б. таг§іпа1и8. Хвороба тут спостерігається переважно навесні та восени, що пов'язано з масовим нападом імагінальних стадій кліщів на тварин. За даними авторів, у м. Києві найвища ураженість собак одноклітинними організмами спостерігається у травні й вересні. У південних областях переносником бабезій є кліщ КЬірісерЬа1и8 8апдиіпеи8 і хворобу реєструють упродовж весняно-літнього періоду. Клінічні ознаки. Інкубаційний період триває 1 — 2, іноді до 3 тижнів. Перебіг хвороби гострий, рідше підгострий, хронічний та атиповий. Гострий перебіг характеризується різким пригніченням тварин, втратою апетиту. Температура тіла підвищується до 41 — 42 °С, пульс стає прискореним, ниткоподібним, дихання — прискореним і важким. Слизові оболонки спочатку бліді, пізніше стають жовтяничними. Часто спостерігається підвищена спрага, пронос, блювання. Відмічається слабкість кінцівок, особливо тазових, може настати парез. Сеча набуває червоного або темно-коричневого кольору. Пальпацією виявляють збільшення й болючість печінки, селезінки, нирок. При гематологічних дослідженнях різко знижується вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, показник гематокриту. Хвороба триває 3 — 9 діб і часто закінчується летально.
Підгостра форма характеризується зниженням апетиту, підвищенням температури тіла до 40 — 40,5 °С, пригніченням, залежуванням, рідше спостерігається гемоглобінурія. Іктеричність слизових оболонок менш яскрава. Хвороба триває 2 — 3 тижні й також може закінчуватись летально. За хронічного перебігу ознаки бабезіозу виражені слабко. Температура тіла підвищується до 40 °С тільки в перші дні хвороби, потім нормалізується. Собаки пригнічені, апетит знижений. Хвороба триває 3 — 6 тижнів і закінчується переважно повільним одужанням. Анемія і кахексія — найбільш постійні ознаки підгострого та хронічного перебігу. Останнім часом спостерігається атиповий перебіг хвороби. При цьому температура тіла залишається у межах фізіологічної норми. У тварин відмічають пригнічення, кволість, зниження апетиту, загострення хронічного гепатиту, панкреатиту. Слизові оболонки бліді, а при серцево-легеневій недостатності — ціанотичні. Сеча жовтого кольору. Лабораторні дослідження. У мазках крові, пофарбованих за методами Романовського чи Паппенгейма, виявляють поодинокі бабезії, їх групи або типові форми збудників. Патологоанатомічні зміни. Трупи виснажені. Слизові та серозні оболонки анемічні і жовтяничні. Серце гіпертрофоване, на епі- та ендокарді — крововиливи. Селезінка збільшена, темно-вишневого кольору, пульпа її розм'якшена. Печінка збільшена, світло-вишневого кольору. Жовчний міхур переповнений густою жовчю. Нирки збільшені, гіперемійовані, темно- вишневого кольору, капсула знімається легко. Сечовий міхур заповнений сечею червоного кольору, на його слизовій оболонці — крапчасті крововиливи. Бронхіальні й мезентеріальні лімфовузли збільшені, соковиті на розрізі, гіперемійовані.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 178; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.111.183 (0.014 с.) |