Детермінати корупційної злочинності

Посадова і корупційна злочинність багато в чому зумовлюється загальними для всієї злочинності країни криміногенними соціально-економічними, політичними, соціально-психологічними та іншими факторами. До їх числа відносяться загальні негативні наслідки реформування країни (криза і нестабільність розвитку економіки, існування її "тіньової" складової, "дикого" ринку, кримінального бізнесу, нерозвиненість форм правового регулювання ринкових відносин, падіння моральності, зниження рівня правосвідомості населення і т.п.).

У той же час для аналізованої злочинності притаманні і особливо значущі специфічні причини та умови її існування і розвитку, пов'язані переважно з державної, муніципальної та іншої службою.

Серед цих чинників слід виділити ті з них, які пов'язані з особливостями службової середовища, умовами служби; з характеристикою самих службовців; зі станом соціального контролю за їх службовою діяльністю.

Виділяючи службову середу в якості продуцирующего посадову і корупційну злочинність фактора, особливу увагу необхідно звернути: а) на умови служби; б) існуючий тип управління; в) соціально-психологічну обстановку в колективі.

Існуючі в даний час умови служби більшості чиновників, розмір оплати їх праці, що не дозволяє гідно жити їм та їхнім сім'ям, на жаль, часто впливають на формування корисливої мотивації службовців, провокують їх на скоєння злочинів.

Наявність в багатьох установах ситуативного (а не нормативного) типу управління, що дозволяє службовцям вирішувати багато питань на свій розсуд, а також поширення не повідомного, а дозвільного порядку рішення фізичними та юридичними особами тих чи інших своїх проблем сприяють практичної реалізації чиновниками їх корисливої мотивації.

На посадову і корупційну злочинність серйозно впливає і існуюча в установах соціально-психологічна обстановка, визнання корупції в середовищі службовців нормальним явищем.

Велике значення в системі детермінант посадовий і корупційною злочинності мають негативні особистісні характеристики самих державних та інших службовців, особливо враховуючи колосальне зростання в країні їх кількості (тільки в державному секторі в даний час налічується близько 1500000 чиновників).

До числа цих характеристик відносяться такі риси, як антисуспільна установка, користь, заздрість, кар'єризм, готовність принести в жертву матеріальній вигоді закон, норми моралі, професійну честь.

На формування і прояв цих рис особистості службовців істотний вплив роблять:

- Споконвічна налаштованість службовців на використання своєї роботи в особистих корисливих інтересах;

- Наявність у їхньому середовищі осіб з високим рівнем матеріального добробуту, досягнутого за рахунок кримінальної діяльності;

- Деяке зниження вже досягнутого раніше рівня матеріальної забезпеченості особистості і бажання підняти його з допомогою вчинення злочинів;

- Орієнтованість на високі стандарти життя, досягнуті товаришами по службі;

- Наявність дорогих звичок та інтересів;

- Бажання відшкодувати понесені раніше витрати на здобуття освіти, влаштування на роботу, а також включитися в загальний процес корупції.

Однією з істотних умов, які сприяють вчиненню посадових і корупційних злочинів, є недоліки організаційно-розпорядчого характеру і соціального контролю. До них відносяться: недоліки планування, порушення договірної дисципліни; недоліки в організації службової діяльності (розподіл обов'язків, передача повноважень, надмірна завантаження і т.п.); недоліки у підборі і розстановці кадрів (прийом на роботу дилетантів, осіб з сумнівною репутацією, за ознакою сімейності і т.п.); недоліки обліку і контролю; безгосподарність (марнотратство при використанні енергоресурсів, матеріальних і людських ресурсів); недоліки у виховній роботі; недоліки в роботі контролюючих та правоохоронних органів, відсутність контролю за доходами та витратами посадових осіб, службовців, а також за виконанням ними службових обов'язків, нереагування на факти корупції.

Існування недоліків соціального контролю - результат великих прорахунків в управлінні справами держави і суспільства, у формуванні економічних і організаційно-правових основ функціонування державної та іншої служби, у поширенні психології вседозволеності і допустимості використання будь-яких засобів забезпечення особистого благополуччя як службовців, так і осіб, які їх підкуповують. У результаті ослаблена і робота правоохоронних органів, їх боротьба з посадовою і корупційною злочинністю.

Недоліки соціального контролю виявляються також в неповній реалізації законодавчих та інших нормативних правових актів, спрямованих на зниження корупції (Федерального закону "Про протидію корупції"; Указу Президента РФ від 19 травня 2008 року № 815 "Про заходи щодо протидії корупції"), у відсутності чітко визначеного механізму їх виконання.

Не повною мірою розмірна ваги скоєного встановлена законом відповідальність осіб, винних у скоєнні посадових та корупційних злочинів. Так, за отримання і дачу хабара, комерційний підкуп можливе призначення винному кримінального покарання у вигляді штрафу. Інакше визначається відповідальність посадових осіб державного апарату і навіть комерційних структур більшості західних країн. У США, наприклад хабарем, що тягне кримінальне покарання, визнається навіть отримання протягом року подарунків з одного джерела на суму понад 50 дол.