Ведення першого перiоду пологiв

Перший перiод пологiв родiлля проводить у передпологовiй кiмнатi у лiжку. Вставати їй дозволяють лише за умови цiлостi навколоплодових вод та фiксацiї голiвки у входi в малий таз. Медичний персонал повинен постiйно спостерiгати за родiллею, не залишаючи її саму нi на хвилину. Дуже важливо дотримуватись правил деонтологiї: чуйно, уважно ставитись до жiнки, вчасно та чiтко виконувати призначення лiкаря, розмовляти з нею, переконуючи у швидкому та сприятливому закiнченнi пологiв.

Пологи супроводжуються великою витратою енергiї, тому родiлля потребує регулярного харчування. Часом жiнки в пологах забувають або навiть вiдмовляються їсти. Необхідно пояснити їй важливiсть поповнення енергетичних запасiв та прослiдкувати за прийомом їжi. Проте часом створюються акушерськi ситуацiї, коли постає необхiднiсть застосування оперативних втручань. За таких умов слiд утримуватися вiд їжi, оскiльки наявнiсть у шлунку вмiсту може призвести до ускладнень пiд час наркозу.

Жiнцi потрібно нагадати, як проводити прийоми психопрофiлактики для зменшення больових вiдчуттiв. Якщо родiлля неспокiйна, скаржиться на сильний бiль, лiкар-акушер та анестезiолог повиннi вжити заходiв до медикаментозного знеболення пологiв.

В першому періоді пологів важливо стежити за загальним станом родiллi - кольором шкiрних покривiв, диханням. Температуру вимiрюють двiчi на добу, при певних показаннях (передчасне вилиття навколоплодових вод, наявнiсть iнфекцiйних захворювань у родiллi) - через 2-3 год. Пульс та артерiальний тиск вимiрюють через кожнi двi години та записують в iсторiю пологiв.

Зовнiшнє акушерське дослiдження проводять протягом першого перiоду пологiв багаторазово, звертаючи особливу увагу на використання четвертого прийому Леопольда-Левицького, яким визначаємо вiдношення голiвки до площин малого таза.

Коли голiвка знаходиться у вузькiй частинi порожнини малого таза, її можна досягти прийомом Пiскачека: зовнiшнi статевi органи покривають стерильною серветкою, вказiвний та середнiй палець правої руки розмiщують бiля основи правої статевої губи i натискують через м´які тканини, спрямовуючи пальцi назустрiч голiвцi.

 

Пiхвове дослiдження родiллi проводять пiд час пологiв щонайменш двiчi: вперше при поступленнi родiллi в акушерський стацiонар для з'ясування акушерської ситуацiї, вдруге - пiсля вiдходження навколоплодових вод для дiагностики стану розкриття шийки матки на цей момент та можливого випадання пуповини та дрiбних частин плода. Додатково проводять вагiнальне дослiдження за строгими показаннями для уточнення стану розкриття шийки матки при слабкостi родової дiяльностi, просування голiвки тощо.

 

Проведення вагiнального дослiдження потребує суворого дотримання правил асептики та антисептики: зовнiшнi статевi органи родiллi обмивають розчином фурацилiну або перманганату калiю та обробляють розчином йодонату, пiд сiдницi жiнки пiдкладають стерильну пiдкладну пелюшку. Перед дослiдженням лiкар миє руки, як перед операцiєю, одягає стерильнi рукавички.

При вагiнальному дослiдженнi звертають увагу на наявність рубців на промежині після попередніх пологів, варикозного розширення вен, визначають стан піхви – вузька, широка, наявність аномалій розвитку. При пальпації шийки матки встановлюють ступiнь її зрiлостi – сформована, вкорочена, згладжена, товщину та здатність країв до розтягнення, ступiнь розкриття маткового вiчка, цiлiсть плодового мiхура, його напруження під час та між переймами. Визначають передлеглу частину, її положення вiдносно площин таза, розмiщення стрiловидного шва та тiм'ячок. Досліджують особливостi будови кiсткового таза родiллi, наявність кісткових виступів – екзостозів, визначають величину дiагональної кон'югати, якщо вдається досягти крижовий мис. Усi отриманi данi записують в iсторiю пологiв.

Велику увагу придiляють контролю за станом плода. Серцебиття плода вислуховують акушерським стетоскопом при цiлих навколоплодових водах через 20-30 хвилин, пiсля їх вилиття – через кожні 10-15 хвилин. Використовують кардiомонiторне спостереження за станом плода, записують кардiотахограму плода та токограму (реєстрацiю скорочень матки). Виявлення вiдхилень вiд нормальної частоти серцебиття плода є показанням до негайного призначення засобiв для лiкування гiпоксiї плода (iнгаляцiя кисню, внутрiшньовенне введення 40 % розчину глюкози - 40 мл, сигетину 1 % - 2 мл, рибоксину 5 мл, кокарбоксилази - 100 мг). Особливо необхiдне засто-сування монiторних методiв спостереження при веденнi пологiв у жiнок групи високого ризику - при пiзнiх гестозах, резус-конфлiктнiй вагiтностi, захворюваннях внутрiшнiх органiв у родiллi.

 

Важливо слiдкувати за функцiєю сечового мiхура та кишечника родiллi, оскiльки переповнений сечовий мiхур може призвести до гальмування скоротливої функцiї матки. Роділлі пропонують мочитися через кожні 2-3 год. Якщо вона неспроможна помочитися самостійно, сечовий міхур спорожнюють за допомогою катетера (краще еластичного). У тому випадку, коли впродовж 12 год пiсля поступлення пологи не настали i не було дефекацiї, необхiдна повторна очисна клiзма.

 

Положення голiвки щодо площин таза. У першому та другому перiодi пологiв дуже важливо контролювати просування плода пологовим каналом. Для цього користуються третiм та четвертим прийомом зовнiшнього акушерського дослiдження та внутрiшнiм акушерським дослiдженням.

Розрiзняють такi положення голiвки вiдносно площин малого таза (рис. 44):

- голiвка над входом у малий таз;

- голiвка малим сегментом у входi в малий таз;

- голiвка великим сегментом у входi в малий таз;

- голiвка в широкiй частинi порожнини малого таза;

- голiвка у вузькiй частинi порожнини малого таза;

- голiвка у виходi з таза.

 

Для визначення положень голiвки важливе поняття великого сегмента.

Великим сегментом називається той найбiльший обвiд голiвки, яким вона проходить через малий таз при даному передлежаннi. Будь-яка менша частина голiвки являє собою малий сегмент.

Великий сегмент для кожного передлежання свiй. Зокрема, при передньому видi потиличного передлежання великий сегмент вiдповiдає обводу, який проходить через малий косий розмiр голiвки плода.