Тема: Фразеологія у правничій сфері.

1. Джерела фразеологізмів.
2. Порушення точності фразеологізмів.

Список рекомендованої літератури

Виргон І. О., Пилинська М. М. Російсько-український слов­ник сталих виразів. — X., 2000.

Головащук С. І. Російсько-український словник сталих сло­восполучень. — К., 2001.

Зорівчак Р. Боліти болем слова нашого. — Тернопіль, 2008. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. — К., 1975.

Лимак Д. Д. Мудрість прадавніх про право, закон, владу, правосуддя. — К., 2000.

Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський, російсько-український фразеологічний словник. — К., 1971.

Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. — К., 1973.

Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеоло­гія. — X., 1990.

Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. — К., 1988.

Фразеологічний словник української мови: У 2 т. / Уклад. В. Білоноженко та ін. — К., 1998.

1. Фразеологізми — це стійкі мовні вислови, які відтворю­ються в готовому вигляді, містять сконденсовану колоритно-стилістичну семантику, наприклад: накивати п'ятами (утекти), тримати язика за зубами (мовчати), прикусити язика (не сказати зайвого). Отже, фразеологізм можна визна­чати як нерозкладне словосполучення, що складається з двох або більше компонентів, постійних за складом і значенням, що становить собою граматичне ціле. Наприклад, вислів "на­говорити сім мішків гречаної вовни" означає говорити якусь нісенітницю. Він не розкладається на окремі слова, бо сума значень слів цього словосполучення не дорівнює значенню ці­лого виразу. У реченні такий вислів виконує одну синтаксичну функцію — функцію присудка. Наприклад: "Він не пропустить виборів, щоб не наговорити сім мішків гречаної вовни" (Панас Мирний). А вислів "Комар носа не підточить", тобто дуже ретельно, акуратно щось зробити, у реченні "Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив" (М. Стель­мах) — виконує роль обставини.

Правнича сфера також багата на влучні вислови, наприклад: "Винний страхається, а невинний не переймається"; "Закон не вогонь — водою не заллєш"; "Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає".

Джерела фразеологізмів

Джерелами фразеологізмів є:

— прислів'я і приказки: "Друзі пізнаються в біді"; "Не спитавши броду, не лізь у воду"; "Не кажи "гоп" поки не пе­рескочиш";

— вислови професійного походження: "Сім разів відміряй, а один раз відріж" (із мови шевців). "На точці замерзання" (із мови фізиків);

— біблійні вислови: "Содом і Гоморра"; "До третього при­шестя";

— античні вислови: "Ахіллесова п'ята"; "Гордіїв вузол"; "Яблуко розбрату";

— крилаті вислови, тобто вислови із художніх творів: "Мертві душі" (Гоголь); "Світ ловив мене та не впіймав" (Сковорода);

— іншомовні нетранслітеровані вислови: "Уепі, Vіаі, иісі" (лат.) — "Прийшов, побачив, переміг"; "Се ля ві" (франц.) — "Таке життя".

В українській мові також існує чимало фразеологізмів із правничої сфери: "За праве діло стій сміло"; "Не страшний суддя, а страшна стаття"; "Не шукай в інших правди, якщо у тебе її немає"; "Суд правду знайде" та інші.

Послуговуються правники і висловами з інших мов:

— російськими: "Не спіши карати — спіши милувати"; "До в'язниці широка дорога, а з в'язниці — вузька"; "Закон не паркан, через нього не перелізеш";

— французькими: "Мудрий суддя судити не квапиться";

— латинськими: "Замовчуючи ганебні вчинки, загострюєш провину"; "Знищувати закони — позбавляти себе першої до­помоги";

— німецькими: "Закон — прехитра сіть, сплести — то треба вміть: мале попадається, велике проривається";

— єврейськими: "Кайдани залишаються кайданами, навіть якщо вони позолочені";

— скандинавськими: "Закон без кари — дзвін без язика";

— китайськими: "Закон не дивиться на поклін".

У правничій сфері існують і так звані крилаті фрази — висловлювання видатних людей: учених, письменників, гро­мадських діячів на теми права, порівняймо: "Несправедливий закон не створює права"; "Найбільше заохочення злочину — беззаконність" (Ціцерон); "Своєю силою закони зобов'язані правам" (Гельвецій); "Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок" (Ж. Ж. Руссо) та ін.

Українські письменники і громадські діячі залишили скарб­ницю образних висловів: "Правдивим будь, а за правду й Бо­жий закон не відмовляйся навіть голову покласти..." (Лука Жидята); "Спасайтеся законом отецьким" (Іван Вишенський); "Не додавайте гріха до гріха, але добром добро спомагайте" (Мелетій Смотрицький).

У професійному мовленні правників часто вживаються си­нонімічні чи близькі за значенням вислови на зразок: мати зна­чення — відігравати роль, здійснювати вплив — тати вплив.

 

2. Найпоширеніші типи порушення фразеологічної точності такі:

— дослівний переклад іншомовних висловів або фраз, які в українській мові мають свої відповідники. Особливо поширені кальки з російської мови на зразок: "Зійти з розуму" (порівняйте "Сойти с ума") — замість збожеволіти, з’їхати з глузду; "В будь-який час" ("В любое время") — замість коли завгодно, "Не в своїй тарілці" ("Не в своей тарелке") — замість ні в сих ні в тих; "Вбити собі в голову" ("Вбить себе в голову") — за­мість узяти собі до голови; "Приймати міри" ("Принимать меры") — замість ужити заходів;

— незнання точного значення фразеологізму, його експре­сивно-стилістичних особливостей, сфери вживання: "Це була лебедина пісня злочинної групи". У цьому реченні використано емоційно забарвлений вислів у нейтральному контексті. Або: "Маючи на меті переплюнути всіх, він вляпався в авантюру". В такому контексті розмовні фразеологічні одиниці перенесені в офіційно-ділове мовлення;

— трансформація складу фразеологізму:

розширення: важка сізіфова праця, складний гордіїв вузол;

спотворення складу ФО через підміну слів: "Приймати участь" (треба: "Брати участь"); "Це зовсім друга справа" (треба: "Це інша справа"); "їх уже могила виправить" (порівняймо: "Горбатого могила виправить").

Через звичні асоціації компоненти одного словосполучення часто з'єднують з іншим. Виникає стилістична неточність. На­приклад, контамінації виразів мати значення і грати роль дали ненормативні варіанти: мати роль і відігравати значення, або приділяти увагу і надавати значення — надає увагу.