Це дає підставу виділити світові гроші як самостійну функцію.

Частіше за все як світові гроші використовується декілька іноземних валют, які мають найбільшу довіру на світовому ринку (долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів Великобританії). Як міжнародні платіжні засоби використовуються також міжнародні колективні валюти: СДР,, євро та ін.

СДР – валюта Міжнародного валютного фонду (МВФ);

СДР – спеціальні права запозичення в МВФ.

Таким правом наділяються країни, члени МВФ, для яких у фонді відкривається спеціальний ліміт у СДР.

В межах виділеного ліміту країна може купувати потрібну їй іноземну валюту в інших країн, розраховуючись за неї в СДР через фонд.

Величина СДР розраховується на базі кошика валют (% співвідношення $, марки, єни, франка, фунта стерлінгів).

СДР використовують для поповнення власних валютних резервів, розрахунків з МВФ та між членами МВФ, регулювання сальдо платіжних балансів і т.п.

Євро – спільна грошова одиниця членів Європейського Союзу (12 країн) введена з січня 1999 року.

Зараз країни Європи користуються валютою євро.

Країни Азії, Африки та Латинської Америки також мають свої колективні валюти.

Більш детально про колективні валюти – у темі “Валютні відносини і валютні системи”.

 

 

Якісні властивості грошей

Щоб відповідати ринковим вимогам, гроші повинні мати специфічні властивості, які адекватні сутності грошей, надають грошам якісну відмінність від звичайних активів.

Сьогодні найбільш актуальними є такі властивості грошей:

- стабільність;

- економічність;

- тривалість використання;

- однорідність;

- подільність;

- портативність.

Основною властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості.

Стабільність грошей полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності щодо товарів та іноземної валюти.

У міру розвитку потреби в нагромадженні капіталу країни змушені були відмовитися від грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото.

Проте в міру розвитку економіки стабільність цінності золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної вище властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото на міжнародних ринках спричинило суттєві зміни вартості повноцінних грошей. Це стало однією з причин переходу до кредитних грошей, стабільність яких можна підтримувати на потрібному рівні зусиллями держави та міждержавних органів.

Головним механізмом вирішення цього завдання стало регулювання попиту і пропозиції грошей на грошових ринках зусиллями уповноважених державою органів, насамперед центральних банків. Підтримання постійно стабільної цінності грошей стало в нових умовах одним із ключових завдань сучасних держав.

Властивість грошей — економічність — дає змогу мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити потреби обороту.

Коли гроші були повноцінними, це питання вирішити було неможливо, оскільки зниження витрат на забезпечення обороту грошима визначалося вартістю золота. Це і стало ключовою причиною демонетизації золота і появи неповноцінних грошей.

Але вимога економічності грошей після демонетизації золота не була знята, бо виготовлення банкнот і монет вимагає достатньо значних витрат, в зв'язку з чим готівка поступово замінюється депозитними грошима.

Але забезпечення обороту депозитними грошима також вимагає певних витрат, тому сьогодні для їх скорочення рух депозитних грошей здійснюють засобами електронних технологій. Втім, не зважаючи на широке використання депозитних (електронних) грошей відмовитися від готівки, а, відповідно, і від витрат на неї, сьогодні не можна.

Наступна властивість грошей — довгостроковість їх використання. Це відноситься тільки до готівкових грошей. Щоб забезпечити їх довгострокове використання, банкноти виготовляють з надміцного паперу, або ж у вигляді монет.

Однорідність грошей полягає у рівнозначності грошової одиниці незалежно від форми грошей, які є в обороті.

В сучасних умовах неоднорідність грошей проявляється через різний ступінь довіри до форм грошей та емітентів (готівка, ЦБ; депозитні гроші, КБ).

Гроші повинні мати і таку властивість як подільність, яка полягає у вільному розподілі більшої грошової купюри на менші для здійснення будь-якого платежу, тобтовільно ділитися на будь-які частини (випуск монет різних номіналів).

 

Портативність грошей полягає в тому, що ними можна зручно користуватися і легко носити.

Високу портативність мають сучасні готівкові гроші, проте чекова книжка, яка забезпечує рух депозитних грошей, значно портативніша, ніж готівка. В свою чергу пластикові карти, які використовуються для переведення грошей каналами електронного зв'язку, ще портативніші, ніж чекові книжки.

В літературі ще подеколи згадується така властивість грошей, як загальна прийнятність. Але це скоріше ознака грошей, а не їх властивість, тому що якщо гроші перестають прийматися як платіж (тобто є неприйнятними), вони перестають бути грошима взагалі.