Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом вартості товарів.

Уже в своїй найпростішій формі гроші виконували дві базові функції грошей – засіб вимірювання вартості та засіб обігу. В міру розвитку товарного виробництва вимоги до грошей зростали, що привело до розмежування природної споживної вартості грошового товару (здатність задовольнити певну потребу людини) і специфічної споживної вартості – здатність задовольнити будь-яку потребу людини, знеособлену абстрактну людську потребу як таку.

В цьому різниця товару, який виступає як гроші, від звичайного товару.

Підведемо підсумок викладеному.

1. Виникнення та розвиток грошей це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

2. Гроші за походженням – це товар, але не просто товар, а такий який виступає загальним еквівалентом вартості товарів.

3. Гроші прямо не задовольняють які-небудь фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано – через відчуження їх – на купівлю звичайних товарів чи послуг.

4. Суть грошей заключається в тому, що це специфічний товар з натуральною формою якого зрослася суспільна функція загального еквівалента.

5. Як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші постійно розвиваються як по суті так і за формами існування.

6. Гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, поки існують адекватні їм суспільні відносини.

7. Еволюційна концепція походження грошей не заперечує ролі держави в їх творенні. Держава не створює гроші як економічне явище, але вона може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей, тобто виливати на їхню форму (надання металевим грошам форми монети, заміна золотих грошей неповноцінними кредитними грошима).

 

 

Форми грошей та їх еволюція

В ході історичного розвитку форма і зміст грошей суттєво мінялися. В обороті гроші функціонують реально і тому повинні мати певну форму, яка б забезпечувала їм довіру з боку суб¢єктів ринку та створювала достатні зручності останнім. З розвитком ринкових відносин ускладнювалися вимоги до грошової форми, вона постійно вдосконалюється.

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші).

У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших – неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні – білонні – монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.

У своїй еволюції гроші виступали у таких формах:

- товарні;

- металеві;

- кредитні.

 

Як було вже сказано, в історії людства гроші вперше з¢явилися у вигляді товарів (худоба, зерно, сіль і т. п.).

З часом товарні гроші майже повністю були витіснені металевими із срібла і золота. Спочатку металеві гроші виступали у формі зливків срібла чи золота, а згодом у формі монети. Металеві гроші у формі зливків мали свої недоліки: їх потрібно було зважувати визначати пробу і ділити на частини. Спочатку на зливках найвідоміші купці ставили своє тавро, яке засвідчувало вагу і пробу металу. Але авторитет купця обмежений. тому з часом ця функція перейшла до держави, як найбільш авторитетної особи.

Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети.

Монета з¢явилася в ІІІ ст. до н. е., після закріплення ролі грошей за металами срібла і золота.

Але є відомості, що ще у VIII – VI ст. до н.е. в Китаї та країнах Близького Сходу з¢явилися перші мідні монети.

Монета виявилася найдосконалішою формою справжніх повноцінних грошей; вона використовувалася людством протягом багатьох століть.

Чому золоті і срібні монети це повноцінні гроші?

Тому що вони мали внутрішню реальну вартість (реальний вміст відповідає номінальній вартості).

Приклад.

Фунт стерлінгів – фунт срібла (фунт – 0,4 кг)

1 $ США (1792р.) – 371, 25 гран срібла, або 24, 75 гран золота

(1 гран – 0,0648 г.)

пізніше до 1971 р. 1 $ = 0, 88 г золота

1 гривня (ІХ ст., Київська Русь) – 0,5 фунта срібла

1 рубль – рублена гривня (гривня рубалася навпіл).

Оскільки за своїми вартісними і фізичними властивостями золото краще пристосоване виконувати роль грошей найпоширенішою була золота монета. (Золоті монети на Русі почали карбувати за Петра І). але при цьому паралельно карбувалися і срібні монети. В умовах золотомонетного стандарту монети карбувалися із золота з невеликою домішкою (для міцності) інших металів (не> 10%). вага таких монет визначала їхню вартість.

На території України за різних часів використовувалися такі монети: гривня, карбованець, шаг.

Гривня – найстаріша шестикутна монета ( 1 фунт), вона була золотою і срібло. Срібна удвічі важча.

Карбованець (від слова “карбувати”) в 1534 році в Київській Русі 1 крб. містив 68 г срібла. Він поділявся на 100 копійок або 200 шагів. З кінця 18 ст. 1 крб. = 18 г срібла. з часом вміст срібла в 1 крб. зменшувався (більше домішок).

Новий етап у розвитку монети пов¢язаний із виникненням білонної чи розмінної монети. Номінальна вартість таких монет як правило перевищує їх реальну вартість. Розмінна монета карбувалася спочатку із дорогоцінного металу, а потім із сплавів звичайних металів (мідь, бронза, нікель). Білонні монети функціонували в обігу як знаки вартості повноцінної монети. Емісія (випуск) таких монет є прибутковою справою від різниці між номінальною вартістю таких грошей та витратами на їх емісії називається сеньораж ( монетний дохід).

Переваги білонної монети допомогли їй залишитися в обігу і до сьогодні, коли гроші є неповноцінними.

Демонетизація золота.

Еволюція металевих грошей досягла свого апогею в період капіталізму вільної конкуренції. Як не міг завершитися розвиток суспільних відносин епохою капіталізму вільно конкуренції, так не міг закінчитися і розвиток грошей закріпленням їх за золотом. Ті ж самі еволюційні процеси в суспільному житті зумовили неспроможність золота назавжди закріпитися в ролі грошей та підготували передумови для переходу до якісно нового типу грошей – неповноцінних.

По-перше, швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу.

По-друге, зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей.

По-третє, а саме вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.

Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Процес демонетизації золота розпочався під час І світової війни (1914-1918 р.р)

Припинено обмін паперових грошей на золото майже в усіх країнах. Повністю золото перестало відігравати роль грошей всередині окремих держав у 30-х роках 20 ст. У сфері міжнародних відносин золото відігравало роль грошей до 1978 року, коли вступила в дію Ямайська угода Міжнародного валютного фонду (1975 р.)