Основні підходи до створення саду Бонсай

Культура бонсаї передбачає певні базові рішення, агротехніку і методи його формування. Витончений бонсаї може вирости і розвинутися з насіння, однак часто використовують жив- ці, підщепи та молоді дерева вирощені у розсаднику.

Найчастіше для бонсаї використовуються звичайні дерева, маленькими вони стають зав- дяки постійному догляду: обрізці, поливу, захисту від шкідників і хвороб та іншим методам. При цьому співвідношення розмірів кореневої системи, обмеженої об'ємом контейнера і на- земної частини бонсай відповідає пропорціям дорослого дерева в природі.

Карликові дерева, які використовують для створення бонсай поділяють на групи об'є-днані спільними типовими ознаками:

- листопадні породи, щорічно протягом тривалого часу перебувають в стані спокою;

- хвойні, вічнозелені багаторічні, стійкі породи;

- фруктові, квітучі, вимагають підвищеної кількості поживних речовин в літній період;

- кімнатні дерева, які підтримують рівномірний ріст протягом року.

Для облаштування бонсаї перш за все необхідно прийняти рішення, який вид дерева, чагарнику або ліани буде використовуватися. Особливу увагу звертають на стійкість обраного виду до кліматичних умов, тому краще для початку практикуватися на видах, хара- ктерних для даної місцевості. В мініатюрному бонсаї краще виглядають рослини з вито- нченим листям і дрібними квітками, ніж рослини з великими листками і квітами. Роль дере- ва в даному мистецтві важко переоцінити.Найбільш поширеними з них є: хвойні і листяні породи дерев, чагарників, плодові дерева, ліани, кімнатні та супутні рослини.

Метою створення Бонсаї є не тільки виростити в контейнері здорову рослину, але і ство- рити її цілісну композицію з рослини, ґрунту, контейнера, причому кожен з цих елементів повинен мати свій природний і привабливий вигляд, щоб радувати людей. Бонсаї володіє всіма ознаками крупномірного прототипу: у нього присутній стовбур, кора, гілки, листя, кві- ти, плоди; він росте на ґрунті, оголюючи виступаюче коріння, загалом, повторюючи модель дерева природної величини. Грунт повинен виглядати природньою частиною рельєфу, рете- льно підібрані камені - «скелі» і мох - викликати асоціації з природним лісовим ландшафтом. Контейнер підбирають за кольором і формою і він не повинен бути нав'язливим; вигідно від- тіняти колір і форму рослини. У цьому випадку контейнер стає природним складовим дизай- ну.

Основними елементами японського саду є: грунт, рослина, контейнер. Основні вимоги грунтів для бонсай: добре утримувати вологу та містити неохідний комплекс елементів живлення для конкретної рослини; бути добре дренованим створюючи необхідний водно-повітряний режим. Грунтові суміші бувають як органічного так і неорганічного походження, проте в обох типах міститися пісок як дренажний матеріал. Органічні грунтові суміші складаються із залишків відмерлих рослин (торф, сапропель), а до складу неорганічних входять матеріали від вулканічної лави до кальцинованої глини.

Стандартна грунтова суміш для бонсай складається із торфу і піску у співвідношенні 50:50, але при пересадці ялівців, сосен і деяких інших видів рослин, частку піску збільшу- ють до 75 відсотків. Останнім часом перевагу надають неорганічним грунтовим сумішам у складі: піску, вулканічної лави та обпаленої глини. Існують і грунтосуміші складовими ком- понентами яких є перліт або вермикуліт.

Третій компонент бонсаї - контейнер. Його підбирають з урахуванням майбутньої ко- мпозиції за кольором і формою. За параметрами він повинен відповідати розмірам майбут- ніх рослин, а з естетичної точки зору гармонійно поєднуватися із їх зовнішністю. Тоді дере- во буде справляти природне враження, що є найважливішою умовою в бонсаї. Не складний по дизайну, простий і елегантний по виконанню контейнер, не є домінуючим у загальному вигляді, а органічно вписується в нього і разом з іншими компонентами створює природний і мальовничий вигляд.

Агротехніка вирощування Бонсай: Полив

Через обмежені розміри горщика з рослиною, турбота про бонсай може бути досить складною. Глибокі контейнери часто не дозволяють кореневій системі розвиватися правильно, а полив такої рослини перетворюється на важку роботу. Різні техніки поливу включають або пряме зрошення з поливального чайника або банки, або занурення ємності з бонсай у велику тару, наповнену водою. Деякі види рослин можуть переносити періоди посухи, а інші вимагають практично постійного поливу. Якщо залишати ґрунт сухий або поливати занадто часто, можна отримати загнилу рослину або вбити її кореневу систему. Сонце та вітер можуть швидко висушити ґрунт, тому рослини, що знаходяться зовні, потрібно щодня перевіряти і поливати при виникненні такої необхідності. Ґрунт взагалі не повинен ставати сухим, навіть на короткий термін. Частина рослин, які використовуються в бонсаї ніяк не показують нестачу води в ґрунті, залишаючись зеленими навіть коли їх коренева система повністю знищена.

Підтримка вологості повітря

Для підтримання необхідного рівня вологості рослину обприскують кілька разів на день, при цьому з листя змиваються частинки пилу.

Часто для імітації трави поверхню ґрунту покривають мохом, що вимагає щоденного обприскування і гарної вологості повітря.

Пересадка

Бонсай зазвичай пересаджують приблизно раз на два роки навесні, перед тим, як вони почнуть сокорух після "зимової сплячки". Чим молодша рослина, тим частіше її пересаджують. Це запобігає обростанню коренів навколо горщика зсередини і провокує зростання.

При пересадці частина коренів підрізається.

Так само пересадка - необхідний засіб при загниванні коренів. Рослину витягують з миски, оглядають пошкоджене коріння і видаляють його.

Формування

Для зменшення розміру дерева існують різні методи. Сезонне підрізування часто є запорукою успіху, проте якщо зробити його невміло, можна погубити дерево. Більшість видів дерев, які використовуються для бонсаю можуть бути деформовані за допомогою мідного або алюмінієвого дроту. Деякі дерева не піддаються такому формуванню, їх вигляд змінюють головним чином за допомогою підрізання.

Щоб створити видимість старого дерева, іноді використовують мертві дерева, «дзін» і «сярі». Їх отримують, відрізаючи гілку від стовбура живого дерева і здираючи кору з усього стовбура або частково (сярі), створюючи видимість природних шрамів на дереві. Ці методи повинні бути використані з великою обережністю, тому що такі дії можуть призвести до зараження дерева. Також не можна здирати цілісне кільце кори зі стовбура, інакше в дереві порушиться сокорух.

Перев'язка

Лігатура - дріт, за допомогою якого паросткам надають необхідний напрямок. Перев'язка дерев - один з найсильніших способів керування формою дерева. Найкращий час для перев'язки - весна й осінь. Іноді до гілок підвішують вантаж для створення вигинів і вузлів і ефекту старості. Хоча перев'язка дротом здійснюється дуже туго, в дерево дріт ні в якому разі врости не повинен. Знімають дріт, розрізаючи його на дрібні шматочки, а не просто розкручуючи.

Товщина дроту повинна бути пропорційна товщині гілки. Замість дуже товстого дроту можна використовувати пару тонких скручених дротиків. Не можна допускати схрещування дроту. Найкраще поступово обплітати стовбур знизу вгору протягом декількох місяців.

Обрізка

Обрізка є необхідним способом формування бонсай. З її допомогою вирішують кілька завдань: зменшують розмір рослини, формують розташування скелетних гілок, стимулюють ріст нових пагонів.

Можна виділити кілька видів обрізки^[2].

· Формуюча обрізка - вирізка великих скелетних гілок, усікання стовбура, що формують «основу» дерева

· Підрізування гілок зменшує їх довжину і стимулює утворення нових точок зростання, стимулює розгалуження.

· Стрижка пагонів формує обрис крони рослини

· Прищіпки (пінцірування) служить для обмеження зростання пагонів

· Обрізка листя (дефоліація) служить для оновлення крони, при цьому кількість листя збільшується і зменшується їх розмір

· Підрізування коренів необхідне для оновлення і формування кореневої системи

Розташування та зимівля

Всупереч громадській думці, бонсай може стояти і всередині будинку, якщо отримує достатньо світла. Клен чи сосна можуть рости і зовні, і в приміщенні, проте у них є період сну. Багато дерев потрібно спочатку ростити в кімнаті, а потім перенести в сад. Японська чорна сосна і деякі інші види, будучи зовнішніми деревами, можуть вижити в кімнаті, хоча їх краще поміщати в холодну кімнату або навіть в особливий холодильник. Щоб переконатися в правильності положення дерева, потрібно простежити за освітленістю та умовами в холодний сезон. Для забезпечення цього часто можна просто відкрити вікно, але не в разі проживання в дуже холодних місцевостях. Насправді немає повністю «зовнішніх» дерев. Всі холодостійкі дерева, після розміщення їх у тепло, акліматизуються через деякий час.