Припинення серцево-легеневої реанімації у несприятливому середовищі

1. Рішення про відмову або припинення заходів СЛР є рішенням медичним, а не юридичним.

2. Імовірність успішної реанімації надзвичайно низька у конфліктній обстановці, оскільки:

a. СЛР не проводиться для травматологічних хворих при зупинці серця.

Єдиний випадок, коли в районі бойових дій потрібно починати СЛР – якщо є достатньо ресурсів для її підтримання, швидкий доступ до спеціалізованих засобів підтримки роботи серця (для відстеження та до спеціалізованих серцевих препаратів) та доступ до палати інтенсивної терапії. Рішення починати та зупиняти СЛР в районі бойових дій залежить від старшого медика або медичного експерта та самої ситуації. Прогнози несприятливі для пацієнтів, у яких зупинка серця викликана травмами. Одне з досліджень показує, що повністю неврологічне відновлення наявне лише у 6% (Leis та інші 2013); починаючи та завершуючи СЛР, військовому медику потрібно оцінити наявні ресурси, ситуацію та евакуаційний процес.

Пункт 1. Місцезнаходження точки забору поранених.

Пункт 2. Частота, позивний.

Пункт 3. Кількість пацієнтів за терміновістю евакуації:

A – Термінові - (не хірургічні)- евакуювати впродовж 2 годин

B – Термінові хірургічні - (Усі травми)- потребують термінової хірургічної допомоги

C - Важливі – евакуювати впродовж 4 годин

D – Відкладені – евакуювати впродовж 24 годин

E – Незначні- евакуювати за можливості

Пункт 4. Необхідне додаткове обладнання:

A – Не потрібне

B – Підйомник

C – Апарат для вентиляції легень

D – Засоби для евакуації

Пункт 5. Кількість пацієнтів:
A - # лежачих
B - # амбулаторних

Пункт 6. Безпека місця забору поранених:
N – Відсутні ворожі війська

P – Можливі ворожі війська

E – Наявні ворожі війська

X – Наявні ворожі війська (необхідний озброєний супровід) або при бойових діях

Пункт 7. Спосіб позначення місця забору поранених:
A - Кольором
B – Сигнальні ракети
C – Димовий сигнал (вказати колір)
D - Ніякого
E - Інший

8 пункт. Статус та національність потерпілого:

A – Українець військовий

B – Українець цивільний

C – Неукраїнський військовий

D – Неукраїнський цивільний

E – Військовополонений

F – Особливо важлива особа (збройний супровід обов’язковий).

Пункт. Воєнний час: Тип забруднення (у мирний час – опис місцевості евакуації)

N - Ядерне

B - Біологічне

C - Хімічне

Кровообіг

Передмова до розділу

Після ліквідації загрози під час бою за допомогою переважаючого вогню необхідно самостійно або за допомогою товариша зупинити інтенсивну кровотечу, використавши джгут. Оцінка стану потерпілого відбувається шляхом негайного огляду ділянки травми, далі перевіряється робота дихальних шляхів та надається перша медична допомога. Оцінка кровообігу полягає у детальній перевірці роботи серця та кровоносної системи – функціональності судин та стану перфузії усіх органів та тканин.

У даному розділі основи анатомії та фізіології, пов’язані з роботою кровоносної системи, не будуть вивчатися детально. Військовий медик повинен володіти такими базовими медичними навичками як вимірювання пульсу та артеріального тиску. Розгляньмо малюнок, поданий нижче.

На малюнку вище показано кілька основних точок для вимірювання пульсу.

Наявність пульсу в деяких місцях дозволяє приблизно оцінити величину систолічного артеріального тиску. Наприклад:

· Пульс на сонній артерії = АТ > 60 мм. рт. ст.

· Пульс на стегновій артерії = АT > 70 мм рт. ст.

· Пульс на променевій артерії = АT > 80 мм рт. ст.

Ці дані є орієнтовними, а не точними показниками. Однак вони допоможуть швидко оцінити стан потерпілого, а також стануть у пригоді, коли у вас під рукою не виявиться манжетки чи часу або наявні ресурси не дозволять виміряти артеріальний тиск.