Види внутрішкільного контролю

Класифікація видів контролю у науці єдністю не вирізняється. Так, М. Л. Портнов виділяє три види контролю: попередній, поточний, підсумковий [18]. М. А. Шубін і його послідовники до видів контролю віднесли оглядовий, попередній, персональний, тематичний, фронтальний, класноузагальнюючий, об'єднуючи в одній класифікації форми і методи контролю [24].

Миронова C.П. залежно від мети перевірки поділяє внутрішкільний контроль на такі види [10, с.163]:

Фронтальний – контроль всіх аспектів навчально-виховної і корекційної роботи в школі загалом або в окремому класі.

Фронтальний— відвідування уроків з метою глибокої та всебічної перевірки зі всіх питань діяльності вчителя чи групи вчителів.

Його може бути проведено за такою орієнтовною програмою:

· виконання Закону про освіту України;

· підготовка до уроку та якість складених календарно-тематичних, поурочних планів;

· виконання навчальних програм (теоретичної і практичної частин);

· рівень проведення уроків;

· визначення та реалізація освітньо-виховно-розвиваючих завдань уроків;

· дидактична обробка навчального матеріалу та визначення форм, методів і засобів навчання;

· здійснення керівництва пізнавальною діяльністю учнів у ході уроків;

· рівень сформованості знань, умінь і навичок (розумових і практичних) учнів;

· володіння вчителем новими педагогічними технологіями під час організації навчання;

· розвиток в учнів пізнавального інтересу та потреби в знаннях;

· дотримання єдиного орфографічного режиму;

· робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з невстигаючими;

· диференціація та індивідуалізація навчання;

· здійснення зв'язку урочної, домашньої, позаурочної та позакласної роботи;

· стан зошитів учнів (система письмових робіт, співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт);

· оформлення класного журналу;

· виховна робота з учнями;

· самоосвіта вчителя;

· результативність діяльності вчителя в цілому.

Жовнєр С. вважає, що обґрунтуванням фронтального контроль можуть бути:

· Низька якість знань з будь-якого предмета (за аналізом попереднього навчального року)

· Випробування нововведеного предмета;

· Планове узагальнення стану викладання якого-небудь предмета тощо[5, с.50]

Тематичний – (класно – узагальнюючий) -перевірка роботи педагогічного колективу над певною проблемою (наприклад, стан роботи класних керівників з громадянської вихованості учнів, активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках і в позакласній роботі) чи з певного навчального предмету.

Тематичний — відвідування всіх уроків, відведених на вивчення теми в даному класі, з метою знайомства із системою роботи вчителя, оцінки оптимальності вибраних структур уроків, сполучення форм, методів і засобів навчання. Передбачає контроль одного напрямку роботи, одного з аспектів, ланок діяльності. Тривалість його 7-12 днів. Проводиться по окремих проблемах діяльності школи Основні напрямки тематичного контролю:

· реалізація прав дітей на освіту, збереження контингенту учнів;

· рівень освіченості і розвитку учнів;

· якість навчального процесу;

· стан національної освіти;

· рівень фізичного розвитку і здоров’я учнів;

· рівень вихованості і стан виховної роботи;

· виконання навчальних програм, їх практичної частини;

· реалізація ключових завдань школи і управлінських рішень;

· стан викладання провідних і “другорядних” тем

Теми контролю визначаються відповідно до Програми розвитку школи, проблемно-орієнтовного аналізу роботи школи за наслідками навчального року, що ґрунтуються на основних тенденціях розвитку освіти в місті, регіоні, країні. Члени педколективу повинні бути ознайомлені з темами, термінами, формами і методами контролю відповідно до плану роботи школи

В ході тематичного контролю:

· проводяться тематичні дослідження (анкетування, тестування);

· здійснюється аналіз практичної діяльності вчителя, класного керівника, керівників гуртків і секцій, учнів;

· проводиться відвідування уроків, позакласних заходів, занять гуртків, секцій, аналіз шкільної і класної документації. Результати тематичного контролю оформлюються у вигляді висновків або довідки Педколектив знайомиться з результатами тематичного контролю на засіданні педрад, на нарадах при директорі чи його заступниках, засіданнях М/О За результатами тематичного контролю приймаються заходи, спрямовані на вдосконалення навчально-виховного процесу і підвищення учнівських досягнень, рівня вихованості і розвитку учнів.

Результати тематичного контроль кількох педагогів можуть бути оформлені одним документом Обов’язковий тематичний контроль необхідний у зв’язку:

· з роботою школи над визначеною на навчальний рік методичною проблемою;

· з необхідним поточним контролем (стан шкільної документації, охорона праці, санітарно-гігієнічний стан приміщень тощо)

Можливі висновки за результатами контролю:

· розробити програму діяльності психолога;

· формувати переконаність учителів і батьків у необхідності вирішення даної проблеми;

· визначити програму теоретичного навчання вчителів і батьків з даної проблеми;

· визначити терміни і структуру подальшого контролю

Поточний – перевірка якості роботи педагогів, рівня засвоєння знань і вмінь учнями, якості корекційної роботи, виконання обов’язків посадових осіб тощо.

Персональний – перевірка ефективності діяльності окремих вчителів, вихователів, їхнього методичного рівня, досвіду роботи.

Персональний – це контроль одного педпрацівника або групи працівників з індивідуальною програмою та з індивідуальним підведенням підсумків. Перш ніж планувати цю форму контролю, необхідно використати такий засіб управління, як індивідуалізація методичної роботи.

Передбачає вивчення та аналіз педагогічної діяльності окремого вчителя. В процесі персонального контролю керівник вивчає:

· рівень знань учителя в галузі сучасних досягнень психологічних, педагогічних наук, професійну майстерність вчителя;

· рівень володіння вчителем технологією розвиваючого навчання, найбільш ефективними формами, методами і прийомами навчання;

· результати роботи вчителя і шляхи їх досягнення;

· засоби підвищення професійної кваліфікації вчителя;

При здійсненні персонального контролю керівник має право:

· знайомитись із документацією залежно від функціональних обов’язків, календарного і тематичним планування, яке складає вчитель на рік, яке розглядається і затверджується на ШМО і може коректуватись у процесі роботи; поурочними планами, класними журналами, щоденниками, зошитами, планами виховної роботи;

· вивчати практичну діяльність педпрацівників школи через відвідування і аналіз уроків, класних заходів, занять гуртків, факультативів, секцій;

· проводити моніторинг навчального процесу з послідовним аналізом отриманої інформації;

· організовувати соціологічне, психологічне, педагогічне обстеження, анкетування, тестування учнів, батьків, учителів;

· робити висновки і приймати рішення; Перевіряючий має право:

· знати терміни контролю і критерії оцінювання його діяльності;

· знати мету, зміст, види, форми, методи контролю;

· вчасно ознайомлюватись з висновками і рекомендаціями адміністрації;

· звернутися в конфліктну комісію ПК школи і управління освіти, якщо він не згідний з оцінкою адміністрації; За результатами персонального контролю діяльності вчителя оформлюється довідка

Оглядовий – контроль за веденням шкільної документації, станом шкільної дисципліни, навчального обладнання.

Шкільна документація, яка ведеться у спеціальній школі:

Ефективність внутрішкільного контролю і керівництва школою значною мірою залежить від систематичності і чіткості ведення шкільної документації. Вона ведеться в школі згідно існуючих нормативних документів. До неї належить: планування (перспективне, календарне, поточне), документація особового складу (книга обліку учнів, особові справи учнів), навчально-педагогічна документація (класні журнали, щоденники учнів, журнали обліку роботи гуртків, книга протоколів засідань педради, книга наказів і розпоряджень по школі, звіти посадових осіб), документи про фінансово-господарську діяльність закладу освіти.

Особливу увагу в спеціальній школі приділяють веденню особових справ учнів. Зберігаються вони в адміністрації школи (у заступника директора з навчально-виховної роботи), а за їх регулярне заповнення відповідають вчителі початкових класів і класні керівники старших.

У своїх працях Іванченко І. та Саврова О. описують перелік документів, що містяться у особових справах учнів: «Особові справи мають містити документи з ПМПК, зокрема, психолого-педагогічну характеристику на учня; його попередні письмові роботи чи малюнки; детальний витяг з історії хвороби дитини; свідоцтво про народження; висновок ПМПК із зазначенням діагнозу і рекомендацією закладу; направлення управління освіти. Щороку особові справи поповнюються інформацією про навчання дитини, динаміку її розвитку, результативність корекційно-виховної роботи. В кінці року вчитель початкових класів або класний керівник складають на учня психолого-педагогічну характеристику, яка зберігається в особовій справі» [6, с.42].

Види планів у спеціальній школі

Фіцула М.М. виділяє таківиди планів у спеціальній школі:

Важливою умовою успішної діяльності спеціальної школи є планування роботи. Розрізняють перспективне, річне, календарне і поточне планування [ 22, с.404].

Особливості різних видів планів спеціальної школи

Перспективне планування здійснюється на декілька років і передбачає основні напрямки діяльності закладу.

Річний план складається на навчальний рік і також містить основні напрямки діяльності закладу. До його підготовки залучаються працівники школи (заступники директора, керівники методоб’єднань, педагоги-новатори), а повне оформлення здійснює директор школи. Річний план обговорюється усіма працівниками школи і затверджується на першому засіданні педагогічної ради (як правило, в серпні).

Розділи річного плану визначаються адміністрацією довільно, головне, щоб вони охоплювали всю діяльність школи.

Календарні плани. Складаються на півріччя, чверть, місяць вчителями, вихователями, логопедом.

Календарний план вчителя складається на кожен навчальний предмет на основі навчальної програми.

Вихователі можуть складати календарні плани на півріччя, чверть, місяць. Основою слугує річний план школи. У плані виховної роботи має бути передбачена участь дітей у роботі секцій, гуртків; розподіл доручень в класі; проведення заходів з різних напрямів виховання (громадянське, патріотичне, моральне, правове, естетичне, фізичне тощо). Стандартів планів не існує.

Поточне планування. Здійснюється вчителями (поурочні плани) і вихователями (щоденне планування).

У поурочних планах зазначається тема уроку, його мета, обладнання, хід згідно структурних компонентів. Залежно від досвіду роботи і вимог адміністрації хід уроку вчителі можуть планувати у вигляді розгорнутих конспектів, планів - конспектів, планів.

У щоденних планах вихователів передбачається зміст і форми виховної роботи на день, об’єкти спостереження на прогулянці, детально планується самопідготовка, виховний захід, зазначається індивідуальна корекційна робота з дітьми, організація дозвілля.

Вид перевірки визначається метою і станом об'єкта, який перевіряють