Тренінг для батьків та вчителів

„Знаходимо спільну мову разом”

Підготовлений практичним психологом

НВК „Любисток” Попович К.А.

12.12.2011р.

 

Пояснююча записка

Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги й захисту. Будь-які душевні травми залишають слід, може, й на все життя. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, захисту їхніх прав, інтересів та потреб залежить доля кожної дитини й розвиток суспільства загалом.

Перше оточення, яке справляє великий вплив на подальше формування індивіда як особистості – це батьки. У родині поведінка батьків визначає ставлення майбутньої особистості до навколишнього світу. Таку поведінку можна описати двома парами ознак: „неприйняття – прийняття” і „терпимість (самостійність, воля) – стримування (контроль)”. Батьки, які позитивно налаштовані до своїх дітей, вважають, що ті володіють багатьма позитивними рисами, радіють спілкуванню з ними, приймають їх такими, якими вони є.

Мета: розвивати та удосконалювати уміння дорослих ефективно спілкуватися з дітьми, формувати вміння батьків та педагогів працювати в групі та набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень.

Завдання:

• ознайомити дорослих зі стилями виховання;

• розповісти про вплив сім’ї та сімейного життя на виховання й розвиток дитини;;

• ознайомити батьків з елементами активного слухання;

• допомогти вирішувати конфлікти (розгляд життєвих та ситуаційних завдань);

• формувати почуття вдалого вибору часу як важливого елементу у вирішенні проблеми.

Матеріали: ватмани, клейкий папір, ручки, олівці, фломастери, маркери, плакат з правилами, інформаційні плакати, таблиці (демонстраційні та індивідуальні), папір А4, картки із завданнями.

Хід заняття

1. Вступне слово психолога.

 

Шановні батьки та педагоги! (2 слайда)

Вислів „Діти – наше майбутнє” не просто красивий вислів. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того, якими будуть люди, що населятимуть її. Життєвий досвід не тільки свідчить, а й вчить: не буде дітей – не буде й держави.

Середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної й емо­ційної підтримки, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління є сім’я.

Найважливішою умовою родинного виховання є міцний фундамент сім’ї, який базується на авторитеті батька та матері, подружній вірності чоловіка і дружини, їхній любові і повазі одне до одного та до дітей.

Особливої уваги потребує виховання любові до батьків, близьких. Саме в сім’ї дитина вчиться поважати людей, дбати про малюків і літніх, співчувати і виявляти милосердя до тих, хто переживає горе. Сім’я має прищепити шанобливе ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, історії та культури свого народу. Це потребує злагоджених зусиль сім’ї з усіма виховними заходами, включаючи і школу.

Дитина оволодіває досвідом дорослих буквально з перших місяців свого життя: спочатку через підсвідоме пристосування, а потім – через систематичне навчання.

У процесі живого спілкування з дитиною дорослі, навіть незалежно від своєї волі, передають їй погляди на навколишній світ, свої моральні засади та уявлення. Тому вплив дорослих на особливості спілкування молодших школярів у майбутньому дуже великий.

Отже, вже з перших днів свого життя дитина засвоює прийняті в її середовищі стереотипи поведінки; Іншими словами, дорослі свідомо і несвідомо навчають дітей „зовнішніх” і „внутрішніх” алгоритмів спілкування, формують зразки поведінки і відносин своїх дітей.

 

2. Презентація мети заняття, завдання та правил роботи в групі.

 

На інтерактивній дошці висвітлюється мета, завдання та правила роботи в групі (3 слайда). Правила роботи в групі:

– правило поваги до часу;

– правило активності;

– правило „я-повідомлення”;

– правило позитивності.

3. Вправа-знайомство „Автопортрет”. (1 слайд)

 

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртуванню групи, створення позитивної атмосфери й комфорту.

Інструкція. Кожен з учасників по черзі встає, називає своє ім’я та озвучує, ким він мріяв бути в дитинстві і чи здійснились їхні сподівання.

4. Об’єднання в групи „Броунівський рух”.

 

Психолог. А зараз вас чекає дуже серйозна вправа, яка потребуватиме вашої уваги та злагодженої дії. Для цього вам потрібно встати, розімнути кісточки і в хаотичному порядку ходити по класу. Перевіримо вашу увагу: коли ви почуєте мій плескіт в долоні, вам потрібно буде зупинитися, але з умовою: скільки оплесків я зроблю, стільки ж людей повинні стати в групу. Наприклад: я роблю один плескіт долонями, ви повинні стати по одному, я роблю два оплески—ви повинні знайти собі пару і т.д. Зрозуміли! Розпочинаймо!

Представлення психологом кожної групи у співвідношенні до їх ролей: 1 група - в ролі „вчителів”, 2 група - в ролі „батьків”, 3 група - в ролі „дітей”.

 

5. Вправа „Дерево сподівань”. (1 слайд)

Мета: одержати Інформацію, що стосується сподівань учасників тренінгу. (Роздатковий матеріал під № 1)

Інструкція. Учасники на аркушах записують свої очікування від заняття. Один учасник з групи презентує очікування.

 

6.Інформаційне повідомлення „Психологічний клімат сім’ї та розвиток дитини” (1 слайд)

Мета: висвітлити важливість впливу психологічного клімату родини на розвиток рис дитини.

 

Психологічний клімат сім’ї – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім’ї, від морального обличчя батьків великою мірою залежить спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер очікувань юної особистості від оточення.

Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері духовно-морального виховання. Без материнського тепла і ласки діти виростають похмурими, замкненими, злостивими, впертими, схильними до девіантних вчинків.

Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повністю реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише тоді, коли мають авторитет у дітей.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництві та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних. Тому завдання як і батьків, так і педагогів у спільній взаємодії сприяти активному здоровому розвитку дітей і виховувати морально-духовні якості кожної дитини.

7. Вправа „Активне слухання”. (1 слайд)

Мета: ознайомити батьків з ефективними засобами спілкування.

Роздаються ватмани кожній групі.

Інструкція: Ділимо ватман пополам: ваше завдання на одній частині написати позитивні засоби спілкування з дитиною, а на другій – перешкоди у спілкуванні між дорослими та дітьми. Вся ця робота виконується у співвідношенні до ваших ролей, тобто з погляду батьків, вчителів та дітей.

Представлення робіт коленою групою.

 

8. Вправа „Обмін думками” (обговорення ситуації).

Мета: навчити батьків знаходити конструктивні способи виходу з різноманітних ситуацій.

Психолог. Ми вияснили з вами позитивні та негативні засоби у спілкуванні між дорослими та дітьми, а зараз на практиці спробуємо закріпити наші знання. (1 слайд)

Інструкція: У кожної групи є своя картка з описом певної ситуації. Ваше завдання прочитати. Обговорити помилки у спілкуванні. Виробити в групах поради, як уникати подібних ситуацій. Для аргументації вашої відповіді вам допоможе певний роздатковий матеріал під номером № 2, а саме таблиця з негативними та позитивними висловлюваннями з боку дорослих, там ви знайдете Й опис ситуацій. На другій стороні ватману ви можете записувати свої думки та поради.

Ситуації для обговорення.

 

Ситуація 1. Мама тримає в руках рекламний проспект І уважно його вивчає. Дитина звертається: „Мамо, мамо!”. Мама читає далі. Лише коротке: „У-у”. Дівчинка знову: „Мамо, мамо!”.

– У- у.

– Мам, ти мене чуєш?

– У- у.

Ситуація 2. Мама з донькою йдуть вулицею. Донька жваво почала ділитися з мамою подіями сьогоднішнього дня: весело розмахувала руками, забігала наперед мами, голосно сміялася. „Мамо, ти уявляєш...”, не закінчивши думку, дитина завмерла, почувши у відповідь: „Чого ти кричиш! Ти що, в лісі?! Не вмієш розмовляти пошепки – краще помовч!”.

 

Ситуація 3. Мама розмовляє з подругою по телефону. Син підходить до мами з книжкою і просить допомогти розв’язати задачу. Мама прикриває долонею слухавку: „Ти що, не бачиш, я розмовляю”. Син відходить. Через 15 хв. дитина повертається, звертається до матері, але все марно. Ще пізніше він підійшов знову.

– Скільки можна розмовляти по телефону?

– Ти мене ще будеш повчати! Йди й виконуй свої завдання сам! Ти ходиш до школи, а не я!

– Мамо, будь ласка, допоможи.

– Вийди звідси!

Обговорення

Роздатковий матеріал

Негативні установки Сказавши так:	Позитивні установки виправтеся
„Не слухатимешся, з тобою ніхто не товаришуватиме....”	„Будь собою, в кожного є друзі!”
„Горе ти моє”	„Щастя моє, радість моя”
„Плаксій-скиглій!”	„Поплач, буде легше...”
„От дурний, усе хотів роздати...”	„Молодець, що ділишся з іншими!”
„Не твоя справа!”	„А ти як вважаєш?...”
„Вдягайся тепліше, захворієш!..”	„Будь здоровий, загартовуйся”
„Ти зовсім як твій тато (мама)....”	„Тато - чудова людина". „Мама у вас розумниця!”
„Нічого не вмієш робити, незграба!”	„Спробуй ще, тобі обов’язково вдасться!”
„Не кричи так, оглухнеш!”	„Кажи мені на вушко, давай пошепочемося!”
„Вередливе дівчисько, усі вони капризулі!” „Негідник, усі хлопчиська забіяки”	„Усі люди рівні, але водночас жоден не схожий на іншого”
„Нечупара, бруднуля!”	„Як приємно на тебе дивитися, коли ти чистий і акуратний!”
„Ти поганий, кривдиш маму, я від тебе піду до іншої дитини!...”	„Я ніколи тебе не залишу, ти –найкращий”
„Життя дуже важке: виростеш - дізнаєшся!..”	„Життя цікаве і прекрасне. Все буде добре!”
„Геть з-перед моїх очей, стань у куток!”	„Йди до мене, з’ясуймо все разом!”
„Не їж багато солодкого, зубки болітимуть і будеш гладким!”	„Їж на здоров’я!”
„Усі люди підлі, сподівайся тільки на себе!”	„На світі багато добрих людей, готових тобі допомогти...”
„Ой ти, бридке каченя! І в кого ж ти такий некрасивий!”	„Як ти мені подобаєшся!”
„Не можна нічого самому робити, питай дозволу у старших!”	„Сміливіше, ти все можеш сам!”
„Завжди ти невчасно, зачекай”	„Дай-но я тобі допоможу”
„Нічого не бійся, нікому не поступайся, всім давай прочухана!”	„Будь стриманим, поважай людей!”

9. Завдання „Батьківство”.

Мета: за допомогою дитячих казок ознайомити дорослих із типами батьківства.

Інструкція. Є три типи батьківства. А які ж саме? На ваших столах лежить роздатковий матеріал, вправа № 3, де охарактеризовано кожний з цих типів.

• перша група – бере вправу №3 з червоним кружечком;

• друга група – вправу №3 Із зеленим кружечком;

• третя група – вправу №3 з жовтим кружечком.

Ваше завдання – ознайомитись та зачитати в голос характеристику даного типу батьківства.

Характеристика висвітлюється на інтерактивній дошці (1 слайд).

Три типи батьківства

Авторитарний тип – конверт із червоним кружечком, характеристику зачитує перша група:

• цінують покірність, над усе ставлять власний авторитет;

• мають тенденції до карально-насильницької дисципліни;

• обмежують ступень вибору дітей (ключ; казка „Попелюшка”, „12 місяців”).

Ліберальний тип – конверт Із зеленим кружечком, характеристику зачитує друга група:

• незначний контроль над поведінкою дитини, іноді спостерігається повна його відсутність;

• надають дітям багато волі, завжди спираються на логіку й розсудливість (ключ; казка „Червона Шапочка”, „Снігова королева”).

Авторитетний тип – конверт із жовтим кружечком, характеристику зачитує третя група:

• батьки прагнуть бути турботливими, чуйними до потреб дитини;

• більше покладаються на заохочення, ніж на покарання (ключ: казка „Буратіно”, „Івасик-Телесик”).

Психолог. У ваших конвертах є перелік казок. Пропоную усім пригадати казки, які ви читаєте своїм дітям та записати біля кожної казки тип виховання, який найкраще підходить до відповідної казки. Зробити вам це допоможе інформація на інтерактивній дошці. (Після закінчення роботи – обговорення.)

Роздатковий матеріал:

Казка „Червона Шапочка”_________________________________________________________

Казка „Івасик-Телесик”____________________________________________________________

Казка „Попелюшка”_______________________________________________________________

Казка „12 місяців”_________________________________________________________________

Казка „Буратіно”__________________________________________________________________

Казка ”Снігова королева”__________________________________________________________

Обговорення.

 

10. Чи справдилися ваші очікування (1 слайд)

Інструкція. На роздатковому матеріалі під № 4 ви записуєте кілька слів, чи справдилися ваші очікування від заняття. Один учасник з групи презентує ваші результати. Результати фіксуються на „Дереві”.

 

Підсумок заняття

Психолог. „Ваша поведінка, – писав А. Макаренко, звертаючись до батьків, – вирішальна річ” (1 слайд). Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте її, або караєте. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви поводитися з друзями і ворогами, як ви смієтесь, як читаєте газету – все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте.

Отже, духовність виховується духовністю, мораль – моральністю, честь – честю, гідність – гідністю.

Дітей немає – є люди, але з іншим масштабом понять, Іншим обсягом досвіду, іншими прагненнями, іншою гамою почуттів. Т велике щастя, що ми не в змозі підкорити їх нашим педагогічним впливам та дидактичним замахам на їхній здоровий глузд, здорову людську волю, бо: (1 слайд)

 

• якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

• якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;

• якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;

• якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

• якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших;

• якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;

• якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

• якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

• якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

• якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі. Всім дякую заувагу! (1 слайд)

Шановні батьки, пам’ятайте!

1. Для дитини ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

2. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

3. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

4. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

5. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

6. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.

7. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

 

Додаток 3