Управління освіти Чернівецької міської ради

Управління освіти Чернівецької міської ради

Чернівецький навчально-виховний комплекс „Любисток”

Проект

„РОБОТА З БАТЬКАМИ

УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ”

 

Виконали:

Вчитель початкової школи

Дячук М.А.,

Практичний психолог

Попович К.А.

Чернівці, 2012
Передмова

 

 

Не можна винайти велосипед, бо його винайшли давно. А вдосконалювати можна!

Взаємовідносини сім’ї і школи, вчителів і батьків мають довготривалу історію. Будь-яка дорога починається з перших кроків, а будь-яка будівля – з фундаменту. Так і становлення людської особистості починається з сім’ї. Згадаємо слова В.Сухомлинського: „У сім’ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї закладається коріння, з якого потім виростають і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи”.

Із сім’ї протоптується стежка до школи. А вже тоді на життєву дорогу ведуть дітей два розуми, два досвіди, здобуті у сім’ї та школі.

Використовуючи творчо надбання великих педагогів минулого та сьогодення, прагну щоразу до удосконалення шляхів взаємодії з батьками, родинами своїх учнів, всі зусилля спрямовую на створення комфортних умов для виховання, навчання та розвитку дітей. Шукаю нові форми роботи, щоб стати з батьками справжніми партнерами у плеканні особистості дитини – першокласника.

Адже це дає користь всім!

Для батьків це:

„Родина повинна перейнятись розумінням величезної

важливості освіти для сьогодення та майбутнього дітей”.

Ш.О.Амонашвілі

ü розуміння свого впливу на освіту власних дітей;

ü краще розуміння роботи школи, вчителів – предметників, класоводів;

ü допомога у встановленні кращого спілкування між батьками, дітьми та вчителями;

ü залучення батьків до навчання дітей вдома;

ü спонукання батьків до підвищення рівня педагогічних знань.

 

 

Для вчителів це:

„Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло”.

Ш.О.Амонашвілі

ü задоволення батьків роботою вчителя;

ü більше задоволення вчителя від своєї роботи;

ü продуктивне використання часу на конкретну роботу з класом, а не на вирішення дисципліни;

ü краще розуміння культури школи батьками.

Для школи це:

„Школа – духовна колиска народу”.

В.О.Сухомлинський

ü підвищення ефективності роботи школи;

ü збагачення і зміцнення відносин між школою і сім’єю;

ü надання корисної інформації без використання коштів;

ü вплив на підвищення якості навчання і створення ефективніших навчальних програм;

ü відповідальність батьків за освіту та навчання дітей.

Для дітей це:

„Мудра любов до дітей – вершина нашої

педагогічної культури, думок і почуттів”.

В.О.Сухомлинський

ü щастя від того, що її люблять;

ü створюють умови для розвитку і зростання;

ü приймають її такою, якою вона є; а люблять такою, якою вона має бути;

ü цінують неповторне, індивідуальне в ній;

ü радіють за її успіхи, уміють пробачати невдачі;

ü допомагають рости повноцінною, щасливою, гармонійною особистістю.

 

ІІ. Форми роботи з батьками

 

Виправдали себе такі традиційні форми роботи з колективом батьків, як батьківськізбори. Вони дають можливість широкого педагогічного інформування, обміну досвідом, формування батьківської думки, залучення батьків до участі у житті класу. Вони сприяють підвищенню педагогічної культури, вдосконаленню виконання ними обов’язків вихователів та об’єднують батьків класу у згуртований колектив. На батьківських зборах обирається батьківський комітет, який надає дієву допомогу класоводу в організації навчально–виховного процесу. На батьківські збори виносяться найбільш актуальні теми:

1. Ваша дитина школяр. Які вони – школярі 6-річки? (Збори–лекція)
2. Роль режиму та гри в житті молодшого школяра – першокласника.
3. Вчимо дитину вчитися. (Збори–практикум)
4. Розвиваймо творчі здібності своїх дітей.

 

Будуються вони по–різному. Основна частина зборів – повідомлення психолого педагогічної інформації – відбувається у вигляді лекції, бесіди, диспуту, дискусії. Добираються окремі статті, добірки уривків з творів класиків педагогічної та художньої літератури, події класного життя, проблемні запитання, які активізують слухачів, стимулюють обмін думками.

Збори готуються заздалегідь, визначається їх форма проведення, засоби і прийоми співпраці учасників, готуються запрошення, рішення зборів, рекомендації, пам’ятки для батьків. Новим у проведенні батьківських зборів є створення відео презентацій для батьків про сходинки зростання в навчанні та вихованні першокласників. Тому батькам надзвичайно цікаво подивитись і побачити свою дитину під час навчання та відпочинку, зрозуміти нелегку працю та підтримати її в подальшому на шляху до Країни Знань. Протягом навчального року роблю 4 відеопрезентації до кожних батьківських зборів.

Батьківськіуроки – це організаційна форма просвітницької роботи, що здійснюється через проведення теоретичних та практичних занять. Вони проводяться у формі консультацій, лекцій, де даються практичні поради, йде обмін досвідом виховання, думками з тієї чи іншої проблеми, організовуються виставки літератури, здійснюється анкетування.

 

ТЕМАТИКА БАТЬКІВСЬКИХ УРОКІВ

 

Вересень. Цікаві зустрічі (Виступи та поради лікаря, логопеда).

Жовтень. Ранкова гімнастика, рухливий спосіб життя – запорука міцного здоров’я (виступ та поради вчителя фізичної культури, розучування комплексу ранкової зарядки).

Листопад. Успішна адаптація першокласника до роботи в умовах школи – шлях до гармонійного розвитку особистості (Виступ та поради психолога).

Грудень. Здібності. Коли і як вони розвиваються (зустріч зі вчителями трудового навчання, образотворчого мистецтва та музики).

Січень. Формування навички читання та графічних навичок письма (Обмін досвідом).

Лютий. Поговоримо про дівчаток, поговоримо про хлопчиків.

Березень. Телевізор, комп’ютер і молодший школяр.

Квітень. Дитяча сімейна бібліотека. Новинки педагогічної літератури та періодичної преси для батьків (Зустріч з бібліотекарем школи).

Травень. Дружня розмова (Обмін думками про батьківські уроки).

 

Консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання допомоги, порад з проблем родинного виховання та навчання.

В першому класі це одна із найбільш дієвих форм роботи по співпраці класовода, вчителів –предметників, що дає можливість добре вивчити дитину, сім’ю та визначити шляхи взаємодії у навчально–виховному процесі.

Консультації можуть бути: за кількістю сімей – масовими, груповими та індивідуальними; за участю членів родини – з усією сім’єю, з батьком, матір’ю і дитиною; за місцем проведення – у школі, вдома; за терміном – планові і непланові.

Консультації проходять у вигляді бесіди, супроводжуються анкетуванням, спостереженням, тестуванням.

ТЕМАТИКА КОНСУЛЬТАЦІЙ ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

 

Ø Темперамент молодшого школяра.

Ø Дитячі страхи. Як їм запобігти?

Ø Увага дитини та успішність.

Ø Гіперактивна дитина. Як бути? Що робити?

Ø Розвиток пізнавальних інтересів дитини у сім’ї.

Ø Як любити дитину.

Ø Як підтримати відчуття безпеки дитини.

Ø Як заохочувати дитину.

 

ТЕМАТИКА ОПИТУВАНЬ (АНКЕТУВАНЬ) З ПРОБЛЕМ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ

 

Ø Взаємодія сім’ї та школи щодо розвитку особистості дитини

Ø Ми і наші діти

Ø Організація сімейного дозвілля

Ø Заохочення і покарання в сім’ї

Ø Права дитини в сім’ї

Ø П’ять шляхів до серця дитини

 

Днівідкритихуроків, клубнихгодин у ГПД дозволяють батькам надавати своїм дітям посильну допомогу у навчанні, ознайомившись з методикою викладання і добору матеріалу вчителем, вимогами до учнів у процесі навчання з окремих предметів та навчальними можливостями своїх дітей. Це допомагає уникнути непорозуміння між вчителем і батьками під час навчального процесу.

 

Педагогічніпрактикуми допомагають батькам і вчителю знайти ефективне вирішення будь–яких педагогічних ситуацій, що можуть скластися у взаєминах батьків і дітей, батьків і вчителів.

Педагогічні практикуми для батьків першокласників є школою виховання, озброєння педагогічними уміннями та знаннями, навичками виховання в сім’ї. Для практикуму доцільно зробити аналіз реальної ситуації, коли виникає непорозуміння чи конфлікт в класі, сім’ї. Уяснити:

1. Що стало причиною конфлікту?
2. Як можна захистити дитину?
3. Чого не врахували діти, батьки. Вчителі?
4. Що можна зробити було, щоб попередити конфліктну ситуацію?
5. Чи є винні в даній історії? Хто? Чому?

Складовою частиною практикуму стає обговорення педагогічних ситуацій, анкетування, перегляд матеріалів періодичної преси, поради щодо читання психолого–педагогічної літератури.

 

Батьківськіпедагогічніконференції в 1 класі проводяться двічі на рік. Це форма роботи з батьками, що передбачає доповіді педагогів та батьків з актуальних проблем сімейного виховання, відповіді на запитання й обмін досвідом. Проводяться для батьків усіх 1–х класів. До проведення конференції долучається адміністрація школи, запрошені гості.

 

ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЙ

 

1. Адаптаційний період в житті першокласника. Як допомогти йому стати справжнім школярем.

2. Здоровий спосіб життя – здорова сім’я.

 

Цікаво проходить читацька конференція „Батьки як вихователі”, „Зі скарбниці видатних педагогів”, яка готується спільно з бібліотекарем школи. Батькам заздалегідь повідомляють питання для обговорення та перелік літератури, періодичної преси, яку можна опрацювати, щоб зрозуміти проблему, що винесена га обговорення та прийняти й самому активну участь.

Однак і при проведенні давно випробуваних форм співпраці з батьками використовую елементи новизни – інтерактивні методи.

Наприклад, на перших батьківських зборах вправу „Знайомство”, згодом рольову гру „Діти–учні–батьки”, „Дерево очікувань”, „Наш сад”, „Подивіться на світ очима дитини”, „Занедбаний сад, що став квітучим”, „Дякую” та ін.

Зміни в житті суспільства вносять зміни в укладі сім’ї, способах виховання дітей. Це вимагає нових форм роботи з батьками, співпраці сім’ї та школи.

 

Проводяться педагогічні тренінги для розширення комунікативних можливостей батьків. Їх уявлень про себе і дитину, для пошуку оптимальних шляхів спілкування з дитиною. Вони готуються психологом і класоводом, однак тренером виступає психолог, який має базові знання та вміння з методики тренінгових занять.

 

Виправдовують себе такі форми роботи як спільнікориснісправи (СКС) батьків і дітей та їх презентація в класі, що виливається у виставки, альбоми, газети. Вони надзвичайно могутня сила в об’єднанні батьків навколо своєї дитини, які прагнуть допомогти, навчити, виявити її творчі здібності.

 

СКС „ ТВОРИМО РАЗОМ ”

 

1. Виготовлення герба сім’ї, класу.
2. Презентація „Це моя новенька книжечка”.
3. Дослідницькі проекти „Вода”, „Повітря”, „Рослини”.
4. Фото–проекти „Мої домашні улюбленці”, „Дерева мого краю”.
5. Малюнкові проекти „Квіти мого краю”, „Мої права”.
6. Створення колективного класного гербарію „Кольори осені в листочках”.
7. Конкурс на кращу скульптуру зі снігу (батьки і діти).
8. Конкурс колядок, щедрівок, веснянок.
9. Конкурс малюнків „Малюємо разом зиму”, „Писанка”.
10. Екскурсії в природу, музеї.

 

Добре зарекомендували себе Днідобрихсправ (ДДС). Які проходять під гаслом „Важко навернути до добра повчанням, легко – прикладом”. Сенека.

Це:

1. Акція „Милосердя” – допомога дітям, людям похилого віку, ветеранам.
2. Акція „Доброти” – допомога птахам взимку, виготовлення годівничок, підгодівля птахів.
3. Акція „Краси” – озеленення, висаджування дерев, квітів у дворі школи.

4. Акція „Радості” – вітання з днем іменинника, народження братика чи сестрички, подарунки до свята Букварика, св. Миколая.

Аукціонбатьківськихталантів відбувається протягом вересня–жовтня під девізом „Що вміємо самі, навчимо дітей”. Батьки запрошуються на години спілкування, клубні години, розповідають та демонструють свої уміння співати, малювати, шити, вишивати, майструвати, лікувати, рятувати.

Така форма роботи зближує батьків, допомагає класоводу вивчити сім’ї своїх учнів, їх уподобання, творчі можливості та використати при проведенні класно–родинних свят, які є підсумком всіх напрямків співпраці батьківської громади і школи, бо вони демонструють знання та уміння дитини, її творче зростання. А це найбільша радість для батьків бачити свою дитину здоровою та щасливою.

 

Класно – родиннісвята – це форма роботи, де батьки вчаться бачити своїх дітей не такими, які вони вдома і радіти за них, за їх успіх, кожний новий крок у світі Життя. В 1 класі у вересні проводяться – „ З днем народження, 1-А! ”, жовтні – „ Це не гадка, не казка, що віднині я – школярик ”, грудні – „ В наш рідний край завітав святий Миколай, березні – „ Де багато пташок, там немає комашок ”(до Дня зустрічі птахів). І найулюбленіше свято першокласників – „ Прощавай, Букварику! ”.

 

Цікавою індивідуальноюформоюроботизбатьками є „ Учнівськийконвертик ”. Це своєрідна форма звіту про щоденні успіхи дитини, подяка та побажання вчителя на щось звернути увагу, над чимось попрацювати. Вона допомагає в атмосфері поваги, толерантності здійснювати процес навчання та виховання і кожному батькові щиро радіти за успіхи своєї дитини, не відчуваючи ніяковості, дискомфорту.

 

Без співпраці з батьками класоводу не обійтись. Це і підготовка костюмів для виступу, придбання призів, нагород для учнів та найбільш активних батьків, випікання жайворонків, продумування змісту запрошень для гостей, мам, тат, дідусів та бабусь.

Така система роботи класовода, вчителів–предметників, адміністрації школи – з одного боку, та батьків – з другого боку, сприяє виробленню у всіх учасників навчально–виховного процесу вже в першому класі сучасні погляди на виховання дитини і нікого не залишають байдужими, адже, як зазначав А.С.Макаренко „Наші діти... це прекрасний яблуневий сад... важко, звичайно, не милуватися таким садом, важко йому не радіти, але ще важче не працювати в такому саду”.

Зміст

 

 

Передмова..................................................................................................................... 2

 

І. Педагогічний союз вчителів та батьків.................................................................. 4

 

ІІ. Форми роботи з батьками..................................................................................... 7

 

Список використаної літератури.............................................................................. 11

 

Додатки...................................................................................................................... 13

 

Додатки

Додаток 1

Батьківські збори № 1.

Тема „ Ваша дитина стала школярем. Які вони – школярі 6–річки ” (1–тиждень вересня).

 

План зборів

1. Анкетування „Ви і Ваша дитина”.
2. Вправа „Квітка бажань”.
3. Фізичний та психологічний розвиток дітей 6–річного віку (виступ вчителя).
4. Аналіз діагностичних матеріалів (повідомлення психолога).
5. На книжкову полицю батьків(виступ бібліотекаря).
6. Поради та пам’ятки для батьків.

 

Хід зборів

1. Вправа „Квітка бажань”.

(на дошці прикріплено 6 великих пелюсток білої ромашки).

Батьки на стікерах пишуть бажання – мрію, якою вони хочуть бачити дитину, свою кровинку, свій найцінніший скарб і прикріплюють до пелюсток, а в центрі квітки написано слова „Дитя моє! ”. Своє побажання прикріплює і класовод на листочках та стебельці.

 

 

Далі вчитель зачитує побажання батьків(Дитя моє! Будь здоровим....)

1. Вручення батькам блокнотів–записників, де на першій сторінці написано: „ Щоб добре дитину виховувати та навчати, треба добре її знати”.

(В цих блокнотах щоразу на батьківських зборах батьки будуть занотовувати все необхідне, що стосується дитини–школяра)

1. Лекція „Фізичний та психічний розвиток дітей 6–річного віку”.

Виступ класовода.

Всі ми єдині у своїх бажаннях – бажаємо бачити своїх дітей здоровими, веселими, щасливими, завжди усміхненими, розумними, щоб гарно вчилися.

А чи готові наші першокласники до тих змін, які відбувається в їхньому житті зі вступом до школи, включаючись у щоденний вир „надзвичайно важливих і необхідних справ”. А чи вистачить нашим дітям сил і здоров’я справитись із обов’язками, які виникають у них під час навчання, та виправдати сподівання батьків.

В організмі дітей 6–річного віку відбуваються зміни у фізичному розвитку, поліпшується пам’ять, підвищується інтелект. Навчання в школі дисциплінує дітей, стимулює їхню самостійність і вольові якості, розширює коло інтересів. Діти починають жити інтересами колективу.

Разом з тим діти менше перебувають на повітрі, порушується режим харчування першокласників.

Першокласники надзвичайно рухливі. Їхня рухова активність залежить від стану м’язової системи. Адже розвиток м’язів відбувається нерівномірно. Спочатку м’язи плеча, передпліччя, пізніше – м’язи кисті рук. Тому в цей час досить доречними є плетення, ліплення. Діти починають вчитися писати, однак слід пам’ятати, що тривалість письмових вправ не повинна перевищувати 6–10 хв., щоб уникнути перевтому м’язів.

У 6–річних дітей слабо розвинені невеликі м’язи спини. Тому статичне навантаження, пов’язане з необхідністю тривалий час сидіти за партою під час уроків, для них важке, інколи приводить до нервових розладів, зниження розумової, м’язової працездатності. З метою забезпечення нормального розвитку дитячого організму на уроках проводяться фізхвилинки, на перервах організовуються рухливі ігри, помірні фізичні вправи. Дуже добре в позаурочний час займатися дітям такими видами спорту як гімнастика, акробатика, відвідувати танцювальні гуртки. На день їм необхідно ходити, бігати, стрибати, танцювати 4–6 годин.

Надзвичайно важливим є формування і дозрівання кісткової системи. Особливої уваги батьків потребує знання особливостей розвитку й функціонування хребта у дітей, що уможливлює запобігання порушень постави. Неабиякого значення набуває правильна постава дитини за своїм робочим столом, розмір робочого стола, парти.

Батькам школярів–першокласників слід звернути увагу на прорізування і зміну зубів, функціонування системи дихання, серцево–судинної системи. Вміти самим визначати частоту пульсу, як важливий показник стану серцево–судинної системи. У дитини 6 років частота пульсу дорівнює 90–95 ударів за 1 хв., артеріальний тиск сягає 90/60 мм. рт. ст.

Активно формується система травлення, а нормальне функціонування шлунково–кишкового тракту у дитини виявляється у доброму апетиті. Продовжує розвиватися мозок. Найбільш важливі відділи головного мозку, що відповідають за логічне мислення і пам’ять програмування, ще продовжують формуватися. Тому молодші школярі–першокласники, легко відволікаються, не здатні до тривалого зосередження, вони швидко втомлюються, легко збуджуються, не можуть всидіти на одному місці. Їм складно виконувати однотипні завдання.

Їх працездатність швидко падає через 25–30 хв.

Початок навчання у школі супроводжується появою у дітей соціально значущих обов’язків. На зміну ігровій діяльності, приходить навчальна діяльність. Вона визначає важливі зміни у розвитку психіки дітей на даному віковому етапі. Зміна провідної (ігрової) діяльності зумовлює появу нових психологічних, соціальних і духовних потреб дитини:

– потреба в отриманні нових знань;

– потреба в пізнанні та оволодінні новими вміннями;

– потреба і значення спілкування з ровесниками.

У першокласників розвивається інтерес до книжок, різноманітних енциклопедій, пригодницьких, фантастичних оповідань. Тому батькам необхідно правильно використовувати та підтримувати цей інтерес спільним читанням книжок, обговоренням прочитаного, розігрування в ролях.

Особливу роль у житті молодшого школяра відіграє вчитель, який виступає центром життя першокласника.

Інтенсивно розвивається оцінка виконаних навчальних досягнень, самооцінка.

В цей період батькам дуже важливо зайняти позицію щодо успіхів і невдач дітей. Якщо дитина невпевнена у своїх силах і можливостях, якщо вона складно переживає свої невдачі у навчанні, важливо підбадьорити її, запевнити, що за достатньої наполегливості вона подолає труднощі і все негаразди. І як тільки з’являться хоча б невеличкі зміни, їх обов’язково треба відмітити. Якщо ж дитина самовпевнена та надто вихваляється своїми досягненнями, необхідно позитивно оцінити її успіхи, відмітити й ті недоліки, які в неї є і які потребують виправлення.

Пам’ятайте, у житті 6–річки першокласника роль сім’ї і вчителя – величезна, бо вони суттєво впливають на формування Я–особистості. Допоможемо дітям зростати повноцінною, щасливою, гармонійною особистістю. Виховуймо в них повагу до себе й інших людей, віру в свої можливості і здібності, прагнення бути здоровою, а головне – бажання жити і радіти життю.

 

 

Додаток 2

 

Хід заняття

1. Вступне слово психолога.

 

Шановні батьки та педагоги! (2 слайда)

Вислів „Діти – наше майбутнє” не просто красивий вислів. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того, якими будуть люди, що населятимуть її. Життєвий досвід не тільки свідчить, а й вчить: не буде дітей – не буде й держави.

Середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної й емо­ційної підтримки, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління є сім’я.

Найважливішою умовою родинного виховання є міцний фундамент сім’ї, який базується на авторитеті батька та матері, подружній вірності чоловіка і дружини, їхній любові і повазі одне до одного та до дітей.

Особливої уваги потребує виховання любові до батьків, близьких. Саме в сім’ї дитина вчиться поважати людей, дбати про малюків і літніх, співчувати і виявляти милосердя до тих, хто переживає горе. Сім’я має прищепити шанобливе ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, історії та культури свого народу. Це потребує злагоджених зусиль сім’ї з усіма виховними заходами, включаючи і школу.

Дитина оволодіває досвідом дорослих буквально з перших місяців свого життя: спочатку через підсвідоме пристосування, а потім – через систематичне навчання.

У процесі живого спілкування з дитиною дорослі, навіть незалежно від своєї волі, передають їй погляди на навколишній світ, свої моральні засади та уявлення. Тому вплив дорослих на особливості спілкування молодших школярів у майбутньому дуже великий.

Отже, вже з перших днів свого життя дитина засвоює прийняті в її середовищі стереотипи поведінки; Іншими словами, дорослі свідомо і несвідомо навчають дітей „зовнішніх” і „внутрішніх” алгоритмів спілкування, формують зразки поведінки і відносин своїх дітей.

 

2. Презентація мети заняття, завдання та правил роботи в групі.

 

На інтерактивній дошці висвітлюється мета, завдання та правила роботи в групі (3 слайда). Правила роботи в групі:

– правило поваги до часу;

– правило активності;

– правило „я-повідомлення”;

– правило позитивності.

3. Вправа-знайомство „Автопортрет”. (1 слайд)

 

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртуванню групи, створення позитивної атмосфери й комфорту.

Інструкція. Кожен з учасників по черзі встає, називає своє ім’я та озвучує, ким він мріяв бути в дитинстві і чи здійснились їхні сподівання.

4. Об’єднання в групи „Броунівський рух”.

 

Психолог. А зараз вас чекає дуже серйозна вправа, яка потребуватиме вашої уваги та злагодженої дії. Для цього вам потрібно встати, розімнути кісточки і в хаотичному порядку ходити по класу. Перевіримо вашу увагу: коли ви почуєте мій плескіт в долоні, вам потрібно буде зупинитися, але з умовою: скільки оплесків я зроблю, стільки ж людей повинні стати в групу. Наприклад: я роблю один плескіт долонями, ви повинні стати по одному, я роблю два оплески—ви повинні знайти собі пару і т.д. Зрозуміли! Розпочинаймо!

Представлення психологом кожної групи у співвідношенні до їх ролей: 1 група - в ролі „вчителів”, 2 група - в ролі „батьків”, 3 група - в ролі „дітей”.

 

5. Вправа „Дерево сподівань”. (1 слайд)

Мета: одержати Інформацію, що стосується сподівань учасників тренінгу. (Роздатковий матеріал під № 1)

Інструкція. Учасники на аркушах записують свої очікування від заняття. Один учасник з групи презентує очікування.

 

6.Інформаційне повідомлення „Психологічний клімат сім’ї та розвиток дитини” (1 слайд)

Мета: висвітлити важливість впливу психологічного клімату родини на розвиток рис дитини.

 

Психологічний клімат сім’ї – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім’ї, від морального обличчя батьків великою мірою залежить спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер очікувань юної особистості від оточення.

Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері духовно-морального виховання. Без материнського тепла і ласки діти виростають похмурими, замкненими, злостивими, впертими, схильними до девіантних вчинків.

Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повністю реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише тоді, коли мають авторитет у дітей.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництві та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних. Тому завдання як і батьків, так і педагогів у спільній взаємодії сприяти активному здоровому розвитку дітей і виховувати морально-духовні якості кожної дитини.

7. Вправа „Активне слухання”. (1 слайд)

Мета: ознайомити батьків з ефективними засобами спілкування.

Роздаються ватмани кожній групі.

Інструкція: Ділимо ватман пополам: ваше завдання на одній частині написати позитивні засоби спілкування з дитиною, а на другій – перешкоди у спілкуванні між дорослими та дітьми. Вся ця робота виконується у співвідношенні до ваших ролей, тобто з погляду батьків, вчителів та дітей.

Представлення робіт коленою групою.

 

8. Вправа „Обмін думками” (обговорення ситуації).

Мета: навчити батьків знаходити конструктивні способи виходу з різноманітних ситуацій.

Психолог. Ми вияснили з вами позитивні та негативні засоби у спілкуванні між дорослими та дітьми, а зараз на практиці спробуємо закріпити наші знання. (1 слайд)

Інструкція: У кожної групи є своя картка з описом певної ситуації. Ваше завдання прочитати. Обговорити помилки у спілкуванні. Виробити в групах поради, як уникати подібних ситуацій. Для аргументації вашої відповіді вам допоможе певний роздатковий матеріал під номером № 2, а саме таблиця з негативними та позитивними висловлюваннями з боку дорослих, там ви знайдете Й опис ситуацій. На другій стороні ватману ви можете записувати свої думки та поради.

Ситуації для обговорення.

 

Ситуація 1. Мама тримає в руках рекламний проспект І уважно його вивчає. Дитина звертається: „Мамо, мамо!”. Мама читає далі. Лише коротке: „У-у”. Дівчинка знову: „Мамо, мамо!”.

– У- у.

– Мам, ти мене чуєш?

– У- у.

Ситуація 2. Мама з донькою йдуть вулицею. Донька жваво почала ділитися з мамою подіями сьогоднішнього дня: весело розмахувала руками, забігала наперед мами, голосно сміялася. „Мамо, ти уявляєш...”, не закінчивши думку, дитина завмерла, почувши у відповідь: „Чого ти кричиш! Ти що, в лісі?! Не вмієш розмовляти пошепки – краще помовч!”.

 

Ситуація 3. Мама розмовляє з подругою по телефону. Син підходить до мами з книжкою і просить допомогти розв’язати задачу. Мама прикриває долонею слухавку: „Ти що, не бачиш, я розмовляю”. Син відходить. Через 15 хв. дитина повертається, звертається до матері, але все марно. Ще пізніше він підійшов знову.

– Скільки можна розмовляти по телефону?

– Ти мене ще будеш повчати! Йди й виконуй свої завдання сам! Ти ходиш до школи, а не я!

– Мамо, будь ласка, допоможи.

– Вийди звідси!

Обговорення

Роздатковий матеріал

Негативні установки Сказавши так:	Позитивні установки виправтеся
„Не слухатимешся, з тобою ніхто не товаришуватиме....”	„Будь собою, в кожного є друзі!”
„Горе ти моє”	„Щастя моє, радість моя”
„Плаксій-скиглій!”	„Поплач, буде легше...”
„От дурний, усе хотів роздати...”	„Молодець, що ділишся з іншими!”
„Не твоя справа!”	„А ти як вважаєш?...”
„Вдягайся тепліше, захворієш!..”	„Будь здоровий, загартовуйся”
„Ти зовсім як твій тато (мама)....”	„Тато - чудова людина". „Мама у вас розумниця!”
„Нічого не вмієш робити, незграба!”	„Спробуй ще, тобі обов’язково вдасться!”
„Не кричи так, оглухнеш!”	„Кажи мені на вушко, давай пошепочемося!”
„Вередливе дівчисько, усі вони капризулі!” „Негідник, усі хлопчиська забіяки”	„Усі люди рівні, але водночас жоден не схожий на іншого”
„Нечупара, бруднуля!”	„Як приємно на тебе дивитися, коли ти чистий і акуратний!”
„Ти поганий, кривдиш маму, я від тебе піду до іншої дитини!...”	„Я ніколи тебе не залишу, ти –найкращий”
„Життя дуже важке: виростеш - дізнаєшся!..”	„Життя цікаве і прекрасне. Все буде добре!”
„Геть з-перед моїх очей, стань у куток!”	„Йди до мене, з’ясуймо все разом!”
„Не їж багато солодкого, зубки болітимуть і будеш гладким!”	„Їж на здоров’я!”
„Усі люди підлі, сподівайся тільки на себе!”	„На світі багато добрих людей, готових тобі допомогти...”
„Ой ти, бридке каченя! І в кого ж ти такий некрасивий!”	„Як ти мені подобаєшся!”
„Не можна нічого самому робити, питай дозволу у старших!”	„Сміливіше, ти все можеш сам!”
„Завжди ти невчасно, зачекай”	„Дай-но я тобі допоможу”
„Нічого не бійся, нікому не поступайся, всім давай прочухана!”	„Будь стриманим, поважай людей!”

9. Завдання „Батьківство”.

Мета: за допомогою дитячих казок ознайомити дорослих із типами батьківства.

Інструкція. Є три типи батьківства. А які ж саме? На ваших столах лежить роздатковий матеріал, вправа № 3, де охарактеризовано кожний з цих типів.

• перша група – бере вправу №3 з червоним кружечком;

• друга група – вправу №3 Із зеленим кружечком;

• третя група – вправу №3 з жовтим кружечком.

Ваше завдання – ознайомитись та зачитати в голос характеристику даного типу батьківства.

Характеристика висвітлюється на інтерактивній дошці (1 слайд).

Три типи батьківства

Авторитарний тип – конверт із червоним кружечком, характеристику зачитує перша група:

• цінують покірність, над усе ставлять власний авторитет;

• мають тенденції до карально-насильницької дисципліни;

• обмежують ступень вибору дітей (ключ; казка „Попелюшка”, „12 місяців”).

Ліберальний тип – конверт Із зеленим кружечком, характеристику зачитує друга група:

• незначний контроль над поведінкою дитини, іноді спостерігається повна його відсутність;

• надають дітям багато волі, завжди спираються на логіку й розсудливість (ключ; казка „Червона Шапочка”, „Снігова королева”).

Авторитетний тип – конверт із жовтим кружечком, характеристику зачитує третя група:

• батьки прагнуть бути турботливими, чуйними до потреб дитини;

• більше покладаються на заохочення, ніж на покарання (ключ: казка „Буратіно”, „Івасик-Телесик”).

Психолог. У ваших конвертах є перелік казок. Пропоную усім пригадати казки, які ви читаєте своїм дітям та записати біля кожної казки тип виховання, який найкраще підходить до відповідної казки. Зробити вам це допоможе інформація на інтерактивній дошці. (Після закінчення роботи – обговорення.)

Роздатковий матеріал:

Казка „Червона Шапочка”_________________________________________________________

Казка „Івасик-Телесик”____________________________________________________________

Казка „Попелюшка”_______________________________________________________________

Казка „12 місяців”_________________________________________________________________

Казка „Буратіно”__________________________________________________________________

Казка ”Снігова королева”__________________________________________________________

Обговорення.

 

10. Чи справдилися ваші очікування (1 слайд)

Інструкція. На роздатковому матеріалі під № 4 ви записуєте кілька слів, чи справдилися ваші очікування від заняття. Один учасник з групи презентує ваші результати. Результати фіксуються на „Дереві”.

 

Підсумок заняття

Психолог. „Ваша поведінка, – писав А. Макаренко, звертаючись до батьків, – вирішальна річ” (1 слайд). Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте її, або караєте. Ви виховуєте її в кожен момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви поводитися з друзями і ворогами, як ви смієтесь, як читаєте газету – все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте.

Отже, духовність виховується духовністю, мораль – моральністю, честь – честю, гідність – гідністю.

Дітей немає – є люди, але з іншим масштабом понять, Іншим обсягом досвіду, іншими прагненнями, іншою гамою почуттів. Т велике щастя, що ми не в змозі підкорити їх нашим педагогічним впливам та дидактичним замахам на їхній здоровий глузд, здорову людську волю, бо: (1 слайд)

 

• якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

• якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;

• якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;

• якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з по