Vііі. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Словниковий диктант. Виділити в словах префікси, позначити орфограми. За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити морфемний аналіз виділених слів (усно).

Премудрий, приморський, причинений, прізвище, розмова, безлюдний, сформульований, зчепитися.

 

*Пояснювальний диктант. Позначити орфограми у префіксах слів.

І. І Кобзаря думки пророчі ведуть нас у прийдешні дні. (М.Сингаївський.) Яка ж ти, о воле, прекрасна, пречиста! Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів. (Олександр Олесь.) Як жити маю я на чужині? Клекоче плач придушений в мені. (З.Красівський.) Я зневажаю час і зміни всі, на вірність присягаючи красі. (В.Шекспір.) Куди схилюся і до кого? В якому напрямі брести? Вже на притомлених дорогах од родоводу – лиш хрести. (М.Осадчий.) О епохо розбрату й безладдя, ти людей вбиваєш і сади! (В.Базилевський.) Ти не тривожся, що обіч – провалля, скільки невпевнених в прірву зірвалось! (В.Герман.) І мовчать, як сон, премудрі верби. (Д.Фальківський.) Я знаю: трави міцно прикуті ногами до галери степу. (Т.Мельничук.) Минуле не гортають, а пригортають, як п’янкий романс. (Н.Яницька.)

ІІ. Серденьком б’ється джерельце цілюще, з ним розмовляю один на один. (М.Осадчий.) Неначе випурхнула з казки пречиста райдуга-дуга. (І.Драч.) Прекрасні дні, в минулім потонулі! Я п’ю блаженним слухом клич зозулі. (М.Орест.) Горобиної ночі присниться даленіючий лет журавля. (В.Базилевський.) Вартують вечір безшелесні буки, снує багаття диво позолот. (М.Сарма-Соколовський.) Волала ніч: “Не розбудіте тишу!” (В.Герман.) Схлипують вікна: під вікнами примерзли квіти. Але ж землі – родити?! (В.Поліщук.) А заметіль заграє навкруги. А потім спатиме в німім безсиллі. (М.Сарма-Соколовський.) І в темну прірву манять, звуть нудьга й безмежний сум. (М.Філянський.) Дівчиськом запальним розмріється весна. (А.Волинська.)

ІХ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 156-158).

ХІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Робота з підручником. Виконання вправи 317.

* Диктант iз коментуванням. У виділених словах позначити орфограми.

І. На узліссі дрімливі берези притримують досвітню спідничку неба, щоб не заросилася вона. Я ломачкою розворушив пригасле багаття і таки знайшов вуглину, на краєчку якої трималася цятка вогню. (М.Стельмах.) Ти прислухаєшся, як пахне земля. Вона пахне картоплинням, гарбузинням, а ще вогко пахне гудинням огірків, прив’ялим цвітом і пуп’янками. (Є.Гуцало.) Спадає ніч на Чигирин, на сіре прядиво годин, на тлусті видива родин, якими славен Чигирин. (І.Драч.) І думка безпорадно грузне в клейкім баговинні слів. (В.Симоненко.) Та далека мрія недосяжна, як марево пустині. (Леся Українка.)

ІІ. Опівдні сонце пригріло так, що в степу, за сторожовою могилою, заструмувало марево, ніби там, на обрії, пастухи варили куліш у здоровенному казані, і пара, що виходила з нього, ніжно слалася над землею. (Григорій Тютюнник.) З яблунь червиві падають яблука, соки грушеві оси спивають. (Л.Забашта.) Струни, срібні струни, струни дощові, забіліли перла, перла у траві. (В.Сосюра.) Немов тумани, тане сиве марево. (М.Сингаївський.) Вітер в лице мені холод космічний несе. (Б.Олійник.)

* Пояснити значення фразеологізмів. У прикметниках визначити орфограми, обґрунтувати написання суфіксів. З двома-трьома фразеологізмами скласти речення (усно).

Бабине літо. Матусин синок. По Марусин обідок. Пенолопина вірність. Аріаднина нитка. Пандорина скринька.

ХІ. Підбиття підсумків уроку.

ХІІ. Домашнє завдання. П. 21, вправи 315, 320.

Урок № 70

Тема: Частини мови в українській мові.

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про частини мови, удосконалювати вміння розрізняти частини мови, визначати їх граматичні ознаки; виховувати любов і повагу до рідної мови, до фольклору; вдосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення й мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення вивченого.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

 

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Пояснювальний диктант. Виділені слова розібрати за будовою. З’ясувати спосіб творення підкреслених слів.

 

На межі споришевій тиховійноузлісся співає. (Г.Михайличенко.) Курна дорога з-під Маланчиних ніг біжить у поле. (М.Коцюбинський.) Там догоря картоплиння руде, в’ється у небо живими димами. (О.Софієнко.) Маріїне личко, як вона сама, мов на папері та написане. (Нар.творч.) Напружилась і вирвалась до сонця троянда небувалої краси – троянда оксамитова, вишнева. (С.Литвин.) Дощ блакитними ризами сяє, кропить кропивом крапель густих. (Є.Гуцало.) Розкине маревом зеленим чарівне плетиво весна. (Т.Губар.)

 

* Словниковий диктант. Позначити в словах орфограми. Пояснити лексичне і граматичне значення виділених слів.

 

Морозиво, плетиво, марево, печиво, гарбузиння, хмаровиння, вуличка, криничка, стежечка, ложечка, хлопчичок, кружечок, краєчок, патріотизм, оптимізм, пейзажист, командир, ювелір, фантастичний, комічний.

 

Словник. Плетиво – що-небудь сплетене, переплетене; плетений мереживний виріб. Оптимізм - світосприймання, перейняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.

 

*Виконання індивідуальних завдань за картками.

Картка 1   Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.. Аби чоловіка ро..пізнати, треба його за серце взяти. Книжка мовчки все ро..каже. Хто без науки, той як бе..рукий. Без клинка не ро..колеш пенька. Батогом ковадла не ро..січеш. У нього клепки ро..сохлись. Учора браталися, а нині ро..сталися. Кого добро ро..пирає, той сам собі клопоту шукає. Народна творчість.

Картка 2   Переписати, вибираючи з дужок префікс. Виділені слова розібрати за будовою.   Кому (з-,с-)крутиться, а кому й (з-,с-)мелеться. Хліб – не зять, як (з-,с-) печуть, так (з-,с-)їдять. Від людського поговору не (з-,с-)ховатися у нору. Як серцем не любиш, о словом не (з,с)дуриш. Легше поговорити, ніж (з-,с-) робити. Щастя важко (з-,с-)найти, але легко (з-,с-)губити. Або волю (з-,с-) добути, або дома не бути. Журбою горя не (з- ,с-)долаєш. Мала сльоза (з-,с-) меншує й велике горе. Поки багач (з-,с-)худне, то бідний (з-,с-)дохне. Народна творчість.

Картка 3 Переписати, вставляючи пропущені букви. Виділені слова розібрати за будовою. Рідний край – пр..красний рай. Без муки нічого не пр..йде в руки. До чужого рота не пр..ставиш ворота. Його хоч до сала пр..в’яжи, то все буде, як драбина. За одним пр..сідом вечеря з обідом. Коли зубів не маю, тоді й горіхи пр..несли. Чужу біду на воді ро..веду, а до своєї ума не пр..кладу. Велике лихо пр..мушує забувати мале. Народна творчість.

 

Картка 4   Від поданих іменників утворити слова із суфіксами –ичок, -ечок, -ичк, -ечк. Два-три утворених слова увести до самостійно складених речень.   Рушник, полковник, серпик, вогник, вершок, вузлик, кутик, край, пруг, пшениця, стежка, стрічка, паляниця, молодиця, світлиця, вікно, серце.

 

 

Картка 5   Від поданих слів утворити іменники з суфіксом –ив- (-ев-). Позначити в словах орфограми. Два-три утворених слова увести до самостійно складених речень.   Варити, палити, морозити, мережити, курити, варити, марити, прясти.

 

Картка 6 Від поданих слів утворити відносні прикметники. В утворених словах позначити орфограми. Два-три утворених слова ввести до самостійно складених речень.   Калина, клен, вишня, яблуня, алича, овоч, ситець, парча, батист, фланель, шовк, борщ, марш, дощ, плащ, клей, алюміній.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Бесіда.

· Що вивчає такий розділ науки про мову, як морфологія?

· За якими ознаками слова поділяють на частини мови?

· У чому полягає відмінність між самостійними (повнозначними) та службовими частинами мови?

· Назвати самостійні частини мови та службові частини мови.

· Які частини мови не змінюються?

· У чому особливість вигуків?

 

* Робота з підручником. Опрацювання таблиць “Частини мови”, “Самостійні частини мови” (с. 229-232).