V. Виконання вправ на застосування узагальнених правил.

 

* Словниковий диктант. Визначити в словах орфограми. Які з орфограм є буквеними, які – небуквеними?

 

Зима, білосніжний, сніжно-білий, прилетіти, до озера, на сьогодні, безземельний, беззаконний, віч-на-віч, часто-густо, роз’яснення, п’єдестал, сміється, змагаєшся.

* Диктант за аналогією. Визначивши в диктованому слові орфограму, записати інше слово з тією ж орфограмою. Вказати орфограми буквені й

небуквені.

 

День, ожеледь, криниця, м’ята, без’язикий, лимонний, алея, в Україні, став би, високоосвічений, синьо-жовтий, по-нашому, директор, радіо.

 

* Диктант із коментуванням. Вказати орфограми буквені й небуквені. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.

Зразок: [з д а й е ц’:а]

 

І. Прилітають з-за моря лелеки і гніздяться на буйнім гіллі, та між ними немає одної – так здається мені. (П.Воронько.) Стоять озера в пригорщах долин. Луги цвітуть у придорожній смузі. І царствений цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі. Там, як зривались чорні бурі, чорнозем тоннами несло. (Л.Костенко.)

ІІ. Весняна квітка у хустці синій на пагорб талий зійшла, сміється. (П.Воронько.) Ця спідниця не буде носиться у квітах маленьких на ситці. (Л.Білозерська.) Краще всіх окрас широка щедрість прикрашає нас. (Ф.Війон.) Лишилось тільки розвести руками на всі степи аж по Великий Луг. (Л.Костенко.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. П. 17, вправи 259 (усно),261 (письмово).

Урок № 66

Тема: Уживання м’якого знака і апострофа.

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про вживання м’якого знака й апострофа, удосконалювати вміння визначати в словах орфограми “м’який знак” та “апостроф”, обґрунтовувати написання слів відповідними орфографічними правилами; удосконалювати орфоепічні навички, орфографічну грамотність; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: таблиця, підручник.

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Бесіда.

· Як позначається на письмі м’якість приголосних звуків?

· Якими буквами передається на письмі м’якість приголосних?

· Чим відрізняється м’який знак від інших літер?

· Чому він не може стояти на початку слова?

· Після яких букв м’який знак не пишеться?

· За якими правилами вживається м’який знак?

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.139-140).

 

ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Словниковий диктант. Позначити орфограму “м’який знак”.

 

Учитель, вогонь, радість, сядь, стань, навчається, намагаються, батько, більший, сільський, польський, льон, дзьоб, малесенький, голубонька, український, медальйон, портьєра, сеньйор.

 

* Переписати, на місці крапок уставляючи, де потрібно, м’який знак.

 

Степ.., кров.., тін.., міц.., кобзар.., буквар.., осін.., піч.., ніч.., с..огодні, л..отчик, мен..ший, кін..чик, учител..с..кий, май бут..нє, батон..чик, лис..тя, тішит..ся, заливаєт..ся, знаєш.., любиш...

 

* Подані слова та словосполучення поставити у формі давального відмінка однини.

 

Сопілка, бурулька, соломинка, скринька, шкатулка, рибалка, люлька, сніжинка, дівчинка, кіт Васька, кицька Пушинка, кобилка Лиска, львів’янка Мар’янка, лялька Мальвінка.

 

* Від поданих слів утворити присвійні прикметники.

 

Донька, матінка, нянька, Оксанка, Маринка, Галька, Нелька, Параска, Юлька, вчителька, дитинка, дитинонька.

 

* Переписати, на місці крапок уставляючи, де потрібно, м’який знак.

 

І. Благання я посилаю долен..ці своїй. (Леся Українка.) Ти моє дитинство золоте! В брилику і вишиван..ці білій все карбуєш.. у душі святе. (О.Озірний.) Дитина не плаче у зробленій бат..ком колис..ці дитячій. (В.Ковалівський.) В материнс..кій колисан..ці надлюдс..ке терпіння і любов.. така велична, що й кін..ця не знати. (П.Воронько.) Пропахли маком нен..ці руки. (Т.Вишталюк.) Тихий вечір сади нян..чить, співа “люлі” помаран..чам. (Ф.Г.Лорка.)

ІІ. У потемнілій різ..біленій шкатул..ці я зберігаю вишитий рушник. (В.Кордонець.) А корали, дон..чині корали зорями ранковими палали. (Д.Луценко.) І снилис.. дівчин..ці квітки лілові. (Г.Гуржій.) Хай, мов Снігурон..ці, судилос.. в той же ден.. мені прийняти смерт.. через кохання, я йду тобі назустріч.., Берендей! (Л.Забашта.) Весна й зима на терезах або на гойдал..ці примхливій. (М.Рильський.) Лети, сизий голубон..ку, де рід мене сподіваєт..ся. Скажи моїй родинон..ці: я за нею убиваюся! (Л.Боровиковський.)

ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Бесіда.

· Чи позначає апостроф на письмі звук?

· Чи позначає м’якість попереднього приголосного?

· Для чого вживається апостроф?

· Буквеною чи не буквеною орфограмою є апостроф? Чому?

· Перед якими буквами вживається? Навести приклади.

· На межі яких значущих частин слова може вживатися апостроф? Навести приклади.

· Після яких букв і за якими правилами вживається апостроф?

· За якими правилами апостроф не вживається?

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 141).

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Прочитати подані пари слів, відзначити відмінність у їх вимові й написанні.

 

Здоров’я – свято. Духмяний – м’ята. Подвір’я – повітря. Буряк – бур’ян. З’явитися – роззявити.

 

* Записати народні прислів’я, на місці крапок вставляючи потрібні слова. Позначити в словах орфограму “апостроф”.

 

Свічка свічку світить і себе.... Хто сам в гріхах, як в..., хай інших не судить. Піст – не міст, його.... Як всі... відзначати, то й сорочки не мати. На кожнім... свої повір’я. Два лисих за гребінь.... Щастя в повітрі..., воно в боротьбі дістається.

 

Для довідок. З’їдає. Реп’яхах. Не об’їдеш. Свята. Подвір’ї. Б’ються. Не в’ється.

 

* Розподільний диктант. Слова з апострофом та без нього записати в дві колонки.

 

Полум’я, надбрів’я, поспів’я, надвечір’я, лисогір’я, прип’ятський, медвяний, рутвяний, Святослав, В’ячеслав, Воробйов, Прокоф’єв, Лук’янченко, об’їжджати, святковий, невід’ємний, дзвякнути, мавпячий, повір’я, Дем’янчук, Муравйов, ряжанка, цвях, зв’язок, міжгір’я, врятований, торф’яний, зоряний, пів’ящика, пів-Ялти, пів’яру, кур’єр, брязкіт, пюпітр, дит’ясла, дебют, різьбяр.

* Пояснювальний диктант.

І. Летять століття, мов космічна мить, а пам’ять не вмирає і не в’яне. (С.Жук.) Лет мрії як із дійсністю з’єднати? Як поєднати землю і блакить? (В.Семченко.) Ця химера таки невідв’язна, я дарма з нею стільки б’юсь: наче й крила мої не зав’язано, а піднятися ввись боюсь. (В.Кордонець.) А землю тільки з неба осягнеш – під фюзеляжем – рідне Білозір’я, крислатий клен на батьковім подвір’ї. (А.Горбівненко.) Люди, я на сторожі чистих криниць, святих криниць ваших сердець. (В.Поліщук.) Не роз’єднай нас, доле, у путі, не дай нам, Боже, поодинці впасти! (В.Лупейко.) Поміж ненавистю й любов’ю душа стікає кров’ю. (Л.Білозерська.) Життя – як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. (Л.Костенко.) І день пливе у далину рудим нав’юченим верблюдом. (Д.Луценко.)

ІІ. Ліс зеленим полум’ям лиже сиві хмари. (О.Галета.) Ще літом дихає забір’я. (Г.Алексєєва.) Вже надвечір’я туманцем сріблиться. (Л.Косило.) І крадеться там сором’язливе сонце русявим хлоп’ятком підстриженим. (М.Косякевич.) Сонце в тихім надвечір’ї наче кісточка у фрукті. (Ф.Г.Лорка.) Червоне сонце опускається в роз’южену куряву. (В.Шевчук.) На прив’язі стежок гойднуться хати. (А.Горбівненко.) Солов’ями затьохкає ніч горобина, і рясними дощами обізветься спека. (А.Малишко.) Навіть скрекіт зляканих сорок серце не роз’ятрює, а тішить. (Д.Луценко.) Достигле сонце, наче помаранча, насіяло духмяних промінців. (В.Герман.) Осінні хмарини, жоржини вечірнього неба! Здійміться високо, полиньте далеко! (В.Свідзінський.) Студеного дощу іржаві цвяхи рвуть шмаття хмар. (В.Герман.) І стільки галактик у тому сузір’ї, що навіть поет завмира в недовір’ї. (В.Базилевський.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 18, вправа 272.

Урок № 67

Тема: Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і використанням.

Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про лексичне значення слова, групи слів за значенням, походженням та вживанням; удосконалювати вміння визначати синоніми, антоніми, розрізняти за значенням омоніми, визначати слова власне українські й запозичені, а також діалектні слова та професійні; формувати логічне й образне мислення, удосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як порівняння, узагальнення, аналіз і синтез; уточнювати, збагачувати й активізувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації виченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку