Ііі. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати уривки, з’ясувати в кожному спосіб зв’язку між реченнями. Якими лексичними засобами міжфразового зв’язку (займенниками, синонімами, антонімами, повторами тощо) пов’язані речення, поєднані послідовним зв’язком? (Слова, що є засобами зв’язку, виділено).

1.У саду два їжаки(Д) наїжачили (Н) голки. Накололись(Н) на голки спілі яблука й грушки(Д). Їх понесли(Н) у нору годувати дітвору (послідовний зв’язок).

За Є.Гуцалом.

2. Їжаки (Д) водяться в різних місцях (Н): у листяних лісах, у чагарникових заростях, полезахисних смугах і навіть у степу. Вони (Д) трапляються в заплавах річок, на болотах, на оброблених полях (Н). Тварини (Д) уникають високостовбурних лісів (Н). Для лісового і сільського господарства їжак(Д), безперечно, корисний звір (Н). Він (Д) знищує величезну кількість шкідливих комах та їхніх личинок (Н), а також гризунів та отруйних змій (Н) (паралельний зв’язок).

З довідника.

*Творча робота. За поданим початком скласти невеликий текст, речення якого пов’язані паралельним способом зв’язку.

Д Н

Миша маленька завдовжки 5 см (без хвоста)...

Зразок.

... Цей звірок живе на луках і полях. Він чіпляє гніздо на стеблах високих трав або хлібних злаків. Миша знищує зерно і в полі, і в скирдах, куди перебирається жити на зиму.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

ССЦ складається з трьох частин: зачину, середньої частини й кінцівки.

Зачин висловлює ключову думку висловлювання. У системі ССЦ це найбільш значиме (автосемантичне, самозначне) речення. Зачин групує навколо себе інші речення, підпорядковуючи їх собі. Середня частина складається з кількох речень, пов’язаних між собою й зачином послідовним або паралельним зв’язком. Всі ці речення залежні від зачину і без нього можуть бути незрозумілими. Кінцівка висловлює висновок або ж підбиває підсумок усьому вище сказаному. Часто кінцівка є узагальненням. У кінцівці можуть бути вставні слова, що вказують на завершеність, вичерпаність думки: отже, одним словом, нарешті, таким чином. Проте, якщо думку вичерпано, кінцівки в ССЦ може й не бути.

V. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати записаний на дошці (або спроектований на дошку) текст. Визначити в ньому зачин, виклад і кінцівку. Визначити ССЦ, у кожному вказати зачин, середню частину й кінцівку.

І.Щоранку в один і той же час я чув, як білка стрибала на дах і, дряпаючи гострими кігтями по залізу, прибігала до мого вікна. Минала якась мить – сонячним зайчиком білка летіла на сосну, і з гілля, що легко похитувалося, сипалася зерниста роса.

Перестрибнувши на сучок, тваринка витирала лапкою вмиту росою мордочку, причепурювалась. Якщо в цю хвилину я підходив до вікна, вона кидала на мене погляд очей-янтаринок і, цокаючи, як танцюристка кастаньєтами, шугала на вершечок сосни. Звідси, розпустивши хвіст, летіла на ялинку, а потім, як у воду, пірнала в густе листя ліщини.

Назад верталась іншим шляхом: в зубах у неї були зірвані разом із зеленою шкаралупою горішки. Пробігала парканом, тоді спускалася на землю і, майнувши через вуличку, зникала.

Я здогадувався: білоччине гніздо десь недалечко. Хотілось подивитися, де вона живе, але тваринка, помітивши, що я стежу, починала сердито цокати й заплутувати сліди, і я щоразу слухняно повертав назад (За В.Канівцем; 148 сл.).

ІІ. Цього великого гусака єгер Микола підібрав пораненим: одне з його крил було перебите. Полетіти у вирій він не зміг би, і на нього чекала холодна й голодна смерть.

Гусак так і залишився в єгеря. Через місяць він ходив по кімнаті, доброзичливо гагагкаючи, просив їжу й навіть грався, смикаючи усіх за одежу. Він хапав різні предмети, тому вранці ніколи не можна було знайти Миколиної шапки чи доньчиних рукавичок.

Навесні в гусака вселився неспокій. Якось, розбивши вікно, він вирвався надвір, і з того часу його не полишала шалена туга. Микола з нетерпінням чекав, поки розтане крига – гусака можна буде випустити на озеро.

Віднісши гусака до водойми, Микола ще днів з десять допомагав йому харчами, проте не кликав. А одного прекрасного ранку ми побачили свого підопічного з подругою, оточених верткими жовтими бульбашками, що пурхали на плесі, пропадали під водою й знову вискакували. Сонце, дивлячись на цю красиву, веселу й щасливу сім’ю, теж раділо в небі, посилаючи на це озеро, мабуть, найбільше тепла (За Г.Кримчуком; 160 сл.).

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 335, І (усно).

Урок № 61

Тема: ССЦ і абзац. Інтонація ССЦ.

Мета: пояснити особливості співвідношення між ССЦ та абзацом, особливості інтонування ССЦ; формувати вміння з’ясовувати відповідність або невідповідність між ССЦ та абзацом, обrрунтовувати її, правильно інтонувати ССЦ, що входять до складу тексту; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять, удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички колективної й самостійної роботи, удосконалювати орфоепічні навички.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Між ССЦ і абзацом немає тотожності. У тексті ССЦ може бути частиною абзацу або ж членуватися на кілька абзаців.

Часто ССЦ і абзац можуть збігатися: такий збіг характеризує тексти суто інформаційні, позбавлені емоційності. В емоційно забарвлених текстах поділ на абзаци залежить від задуму автора. Якщо кілька розрізнених фактів він хоче об’єднати в одну картину, абзац об’єднує кілька ССЦ. Якщо з метою посилення експресії пов’язані між собою елементи він хоче розмежувати, ССЦ членується на кілька абзаців. Отже, абзац виступає не тільки засобом членування тексту на композиційній основі, він буває й художнім засобом увиразнення змісту, засобом підсилення емоційності висловлювання.

Поділ ССЦ на кілька абзаців практикується у діловому мовленні, здебільшого в документах великої суспільної ваги (Конституція України).

В інтонаційному відношенні ССЦ є закінченим цілим. Між ССЦ робиться глибока пауза. Рамочні речення, тобто зачин і кінцівка, вимовляються повільніше, більш напруженим тоном, ніж речення середньої частини. “Нове” в кожному з речень зазвичай виділяється логічним наголосом.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати записаний на дошці (або спроектований через кодоскоп) текст, правильно його інтонуючи. Звернути увагу на інтонування кожного окремого ССЦ. З’ясувати: збігаються чи не збігаються у тексті ССЦ та абзаци?

Володимир Боровиковський

 

Він народився в Миргороді, що на Полтавщині, де й жив до тридцяти років. Мистецтво живопису було в його сім’ї спадковим, тому першим вчителем Володимира став батько – Лука Боровик – талановитий іконописець, який розмалював на Лівобережжі десятки церков. Отож рання творчість художника пов’язана з опануванням традицій українського іконопису.

Перебуваючи в Україні на шляху з Криму, цариця Катерина ІІ звернула увагу на Володимирові картини. Це різко змінило долю художника: його запросили до Петербурга, де він отримав звання академіка живопису. Боровиковський став видатним майстром як релігійного, так і портретного жанру. Жіночі портрети його пензля – найкращі зразки олійних картин вісімнадцятого століття.

Володимир завжди сумував за Україною, повторюючи в листах палке бажання повернутися на вітчизну. На жаль, мрія не здійснилася.

Він створив силу-силенну картин, більшість з яких – перлини тонкого психологізму й натхненної лірики. Національна особливість його таланту – виняткова м’якість і якась по-особливому лагідна проникливість.

За В.Рожанівським.

* Переписати текст, самостійно членуючи його на абзаци (подаємо текст в авторському членуванні) та вставляючи пропущені букви. Визначивши межі ССЦ, підкреслити в кожному автосемантичне речення. Зробити висновок про співвіднесеність ССЦ та абзаців. Прочитати текст, правильно інтонуючи ССЦ.

І. Микола Терещенко – український з..млевласник з-під Лохвиці, що на Полтавщині, відомий у світі цукровий магнат. Нащадок давнього козацького роду, що брав початок від старшини Терешка, котрий зміг ро..б..гатіти з шаблі та участі в походах, Микола Іванович володів б..гатьма цукроварнями на сході України і торгував цукром не л..ше в Росії, а й за кордоном. Каву з цукром Терещенка залюбки п..ли в англійських кав’ярнях, у францу..ьких кафе та в німецьких бістро.

У Києві підпр..ємець мав палац-контору – діловий палац, як він сам його наз..вав. Тут він працював, пр..ймав замовників, партнерів, укладав угоди. Звідси тяглися нитки управління в далекі цукроварні, сюди стікалася інформація з усієї цукрової імперії. Цей свій будинок лохви..ький поміщик любив найбільше, хоч, крім нього, мав у місті пр..красні палаци. В одному з маєтків ро..міщувався родинний музей: Терещенко був завзятим колекціонером.

Тож коли 1917 року Терещенко був обраний міністром фінансів, ніхто особливо не зд..вувався: він мав зв’язки за кордоном, знав кілька іноземних мов, а, головне, мав в..ликий вплив на пром..словцівЄвропи (За Ю.Дмитренком; 160 сл.).

 

ІІ. Перші відомості про сім’ю Симиренків пов’язані з ім’ям запорожця Степана, який понад двадцять років козакував на Запоро..ькій Січі. Його сина Федора зап..сали в кріпаки. Федір узявся будувати млини, а невдовзі, ро..багатівши на торгівлі хлібом та худобою, він викупився з кріпа..тва. Пізніше Федір спорудив механічний пісково-рафінадний та машинобудівний заводи. До речі, найперший збудований Симиренком м..талевий пароплав носив назву “Українець”.

Обох своїх синів пром..словець Федір Симиренко послав навчатися до Парижа. Старший син Платон, отримавши диплом інж..нера, заснував знам..ните на весь світ садівни..тво.

Згадаймо: навкруги панувала кріпаччина, і заклади Симиренків на її тлі були не тільки т..хнічним дивом, а й ос..редками культурного життя. При цукрозаводі було збудовано церкву, лікарню, школу для робітників, а також гуртожитки для одинаків і будинки для сімейних.

Якось у гості до Симиренків завітав Тарас Шевченко. Глибоко вражений побаченим, поет ро..чулився до сліз, а вже наступного року коштом Платона Симиренка вийшов Шевченків “Кобзар”.

Любов до України, піклування про її культуру стали невід’ємною частиною ж..ття родини Симиренків (З календ.; 158 сл.).

ІV. Перевірка самостійної роботи.