Очеревина, її похідні, топографія, функції

ОЧЕРЕВИНА (peritoneum)

Це серозна оболонка (tunica serosa), яка вкриває стінки черевної порожнини (parietes cavitatis abdomonis) та органи, що розміщені в ній, тому вона поділяється відповідно на:

- пристінкову очеревину (peritoneum parietale);

- нутрощеву очеревину (peritoneum vіscerale).

 

Перехід пристінкової очеревини (peritoneum parietale) у нутрощеву очеревину (peritoneum vascerale) здійснюється за допомогою похідних очеревини:

- зв’язок (ligamenta);

- бриж (mesenterium et mesocolon);

- чепців або сальників (omentum majus et omentum minus).

Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з усіх боків, то таке положення органа стосовно очеревини називається інтраперитонеальним. Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з трьох боків – це мезоперитонеальний орган. Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з одного боку – він є екстраперитонеальним, або ретроперитонеальним органом (позаду очеревини).

Очеревинною порожниною (cavitas peritonealis)називається комплекс щілин між пристінковим та нутрощевим листками очеревини або між самими нутрощевими листками, де міститься 3-5 мл серозної рідини, що зволожує поверхню очеревини.

Очеревинна порожнина (cavitas peritonealis) поділяється на:

- верхній поверх;

- нижній поверх;

- порожнину малого таза.

Верхній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis)розміщений між діафрагмою (diaphragma) і поперечною ободовою кишкою (colon transversum) та її брижею (mesocolon transversum).

У ньому розміщені:

- печінка (hepar);

- селезінка (splen);

- шлунок (gaster).

Дванадцятипала кишка (duodenum) знаходиться позаду очеревини, тобото лежить екстраперитонеально.

У верхньому поверсі очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщені такі утвори:

- печінкова сумка (bursa hepatica),яка охоплює праву частку печінки(lobus hepatis dexter)і

жовчний міхур (vesica biliaris);

- передшлункова сумка (bursa pregastrica),що відокремлюється від печінкової сумки(bursahepatica) серпоподібною зв’язкою печінки (lig. falciforme hepatis) і охоплює передню стінку шлунка

(paries anterior gastris), ліву частку печінки (lobus hepatis sinister) та селезінку (splen);

- чепцева сумка (bursa omentalis),що розміщена позаду малого чепця(omentum minus)та задньоїстінки шлунка (paries posterior gastris).

Малий чепець (omentum minus);малий сальник–це дуплікатура очеревини,яка утворюється з:

 

- печінково - шлункової зв’язки (lig. hepatogastricum);

 

- печінково - дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale);

 

- печінково - діафрагмової зв’язки (lig. hepatophrenicum);

 

- печінково - стравохідної зв’язки (lig. hepatoesophageale).

 

Великий чепець (omentum majus),або великий сальник,побудований із4листків очеревини,які єпродовженням шлунково-ободовокишкової зв’язки (lig. gastrocolicum), що вільно звисає, як фартух, і вкриває органи верхнього та частково нижнього поверхів очеревинної порожнини (cavitas peritonealis).

Печінкова сумка (bursa hepatica) сполучається із чепцевою сумкою (bursa omentalis)через чепцевий отвір (foramen omentale)–отвір Вінслоу.

Чепцевий отвір (foramen omentale)оточений:

- вгорі -хвостатою часткою печінки (lobus caudatus hepatis);

- знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки (pars superior duodeni);

- спереду – печінково-дванадцятипалокишковою зв’язкою (lig. hepatoduodenale);

- ззаду – печінково-нирковою зв’язкою (lig. hepatorenale) та пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).

 

Чепцева сумка (bursa omentalis)містить:

- чепцевий отвір (foramen omentale; foramen epiploicum);

- присінок (vestibulum);

- верхній закуток (recessus superior);

- нижній закуток (recessus inferior);

- селезінковий закуток (recessus splenicus; recessus lienalis).

 

Верхній закуток (recessus superior)обмежений поперековою частиною діафрагми(pars lumbalisdiaphragmatis) позаду та задньою поверхнею хвостатої частки печінки (facies posterior lobi caudati hepatis) спереду. Тобто він знаходиться між аортою, черевною частиною стравоходу та нижньою порожнистою веною.

Нижній закуток (recessus inferior)знаходиться позаду і під шлунково-ободовокишковою зв’язкою (lig. gastrocolicum) та задньою пластинкою великого чепця (lamina posterior omenti majoris), зрощеного з поперечною ободовою кишкою (colon transversum) і її брижею (mesocolon transversum), тобто цей закуток розміщений у куті, де сходяться передня та нижня стінки чепцевої сумки, між шлунком і поперечною ободовою кишкою.

Селезінковий закуток (recessus splenicus; recessus lienalis)є лівою частиною чепцевої сумки. Стінками цього закутка є: спереду – шлунково-селезінкова зв’язка (lig. gastrosplenicum; lig. gastrolienale), ззаду – діафрагмово-селезінкова зв’язка (lig. phrenicosplenicum), що являє собою дуплікатуру очеревини (peritoneum), яка йде від діафрагми (diaphragma) до заднього кінця селезінки (extremitas posterior splenis).

Нижній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis)простягається від поперечноїободової кишки (colon transversum) та її брижі (mesocolon transversum) до входу в малий таз (pelvis minor).

- права брижова пазуха (sinus mesentericus dexter) знаходиться праворуч від кореня брижі тонкої кишки та ліворуч від висхідної ободової кишки та під поперечною ободовою кишкою з її брижею. Над дванадцятипало-порожньокишковим згином права брижова пазуха сполучається з лівою.

- ліва брижова пазуха (sinus mesentericus sinister) розміщується ліворуч від кореня брижі тонкої кишки (mesenterium) та праворуч від низхідної ободової кишки. Донизу вона безпосередньо продовжується у тазову порожнину.

У місці, де клубова кишка (ileum) переходить у сліпу (caecum) – клубово-сліпокишковий кут (angulus ileocaecalis), є два закутки:

 

- верхній клубово - сліпокишковий закуток (reces-sus iliocaecalis superior); - нижній клубово - сліпокишковий закуток (reces-sus iliocaecalis inferior).

 

Позаду сліпої кишки (caecum) є засліпокишковий закуток (recessus rertocaecalis).

У ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину (flexura duodenojejunalis) є два закутки:

 

- верхній дванадцятипалокишковий закуток (recessus duodenalis superior);

 

- нижній дванадцятипалокишковий закуток (recessus duodenalis inferior).

 

Порожнина малого таза (cavitas pelvis minoris)розміщена між межовою лінією(linea terminalis)тапромежиною (perineum). У ній знаходяться:

- сечовий міхур (vesica urinaria);

- пряма кишка (rectum);

- у жінок – матка і піхва (uterus et vagina);

- у чоловіків – передміхурова залоза (prostata) і пухирчасті залози (glandulae vesiculosae). Очеревина (peritoneum), переходячи з прямої кишки (rectum) на сечовий міхур (vesica urinaria):

- у чоловіків утворює прямокишково - міхурову заглибину (excavatio rectovesicalis);

- у жінок очеревина переходить з прямої кишки (rectum) на матку (uterus), утворюючи прямокишково - маткову заглибину (excavatio rectouterina),або простір Дугласа.

У жінок очеревина при переході з матки (uterus) на сечовий міхур (vesica urinaria) утворює

міхурово - маткову заглибину (excavatio vesicouterina).

1. Вегетативна нервова система: парасимпатичнав частина

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) є частиною нервової системи (systema nervosum), який здійснює іннервацію:

- серця (cor);

- кровоносних судин (vasa sanguinea);

- лімфатичних судин (vasa lymphatica);

- внутрішніх органів (viscera),що мають у своєму складі гладку м’язову тканину(textus muscularisglaber) i залозистий епітелій (epithelium glandulare).

-

Об’єктом іннервації автономної частини периферичної нервової системи (pars autunomica systematis nervosi peripherici) є:

- гладка м’язова тканина (textus muscularis glaber);

- серцева м’язова тканина (textus muscularis cardiacus);

- залози (glandulae).

 

Автономний; вегетативний відділ (divisio autonomica):

- координує роботу всіх внутрішніх органів;

- регулює обмінні i трофічні процеси в ycix органах i тканинах тіла людини;

- підтримує гомеостаз організму.

 

Функція автономного; вегетативного відділу (divisio autonomica) координується вищими автономними (вегетативними) центрами, які містяться в:

- спинному мозку (medulla spinalis);

- мозочку (cerebellum);

- гіпоталамусі (hypothalamus);

- основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali);

- корі великого мозку (cortex cerebri).

 

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) поділяється на:

- парасимпатичну частину (pars sympathica);

- симпатичну частину (pars parasympathica).

ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА (pars parasympathica)

Вона має черепну частину (pars cranialis) i тазову частину (pars pelvica), які поділяються на:

- центральний відділ парасимпатичної частини автономного відділу(divisio centralis partisparasympathicae divisionis autonomicae);

 

- периферійний відділ парасимпатичної частини автономного відділу(divisio peripherica partisparasympathicae divisionis autonomicae).

 

До черепної частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars cranialis divisionis centralis partis parasympathicae) належать:

- додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii)–ядро Якубовича;

- верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior);

- нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior);

- заднє ядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi).

 

До черепної частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars cranialis divisionis periphericae partis parasympathicae) належать такі парасимпатичні волокна у складі:

- окорухового нерва (nervus oculomotorius), IIIчерепний нерв;

- лицевого нерва (nervus facialis), VIIчерепний нерв;

- язико - глоткового нерва (nervus glossopharyngeus), IXчерепний нерв;

- блукаючого нерва (nervus vagus), Xчерепний нерв.

 

Черепній частині периферійного відділу парасимпатичної частини належать такі парасимпатичні вузли:

- війковий вузол (ganglion ciliare),що належить доIIIчерепного нерва;

- крило - піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum),що належить доVIIчерепного нерва;

- піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare),належить доVIIчерепного нерва;

- під’язиковий вузол (ganglion sublinguale),що належить доVIIчерепного нерва;

- вушний вузол (ganglion oticum),який належить доIXчерепного нерва.

 

Піднижньощелепнийвузол (ganglion submandibulare)лежить на присередній поверхні однойменної слинної залози (facies medialis glandulae submandibularis).

До піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare) підходять парасимпатичніпередвузлові нервові волокна (neorofibrae preganglionicae)від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) у складі барабанної струни; парасимпатичного корінця піднижньощелепного вузла (chorda tympani; radix parasympathica ganglii submandibularis).

Барабанна струна (chorda tympani) приєднується до язикового нерва (n. lingualis) i у складі чутливого корінця –вузлових гілок піднижньощелепного нерва(radix sensoria; rr. ganglionares nervimandibularis) – доходить до піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), де їх парасимпатичні волокна утворюють синаптичний зв’язок з тілами других нейронів.

Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae)від цього вузла(аксони других нейронів) разом з волокнами язикового нерва (n. lingualis) i симпатичними завузловими нервовими волокнами симпатичного корінця (neurofibrae postganglionicae radicis sympathicae) від лицевого сплетення (plexus facialis) іннервують піднижньощелепну залозу (glandula submandibularis) – передається команда на виділення змішаного (серозного) секрету слини.

 

Під’язиковий вузол (ganglion sublinguale)непостійний,лежить на зовнішній поверхні під’язикової залози (facies externa glandulae sublingualis). До нього підходять такі самі гілки, як і до парасимпатичного піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), по яких стимулюється виділення слизового секрету слини.

 

Вушний вузол (ganglion oticum)прилягає до присередньої поверхні нижньощелепного нерва (facies medialis nervi mandibularis) під овальним отвором (foramen ovale). В ньому розміщені тіла других нейронів.

 

Парасимпатична частина блукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi)складається з заднього ядра блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi) iчисленних внутрішньостінкових (інтрамуральних) вузлів, що є складовими біляорганних i внутрішньоорганних сплетень. Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового,передшлункового та інших нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexus autonomici), які іннервують гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber), серцеву м’язову тканину (textus muscularis cardiacus) та залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.

 

До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales),До тазової частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis periphericae partis parasympathicae) належать тазові вузли (ganglia pelvica), де розміщені тіла других нейронів.

Нутрощеві сплетення (plexus viscerales)розміщуються:

- переважно попереду аорти та її гілок;

- навколо судин та внутрішніх органів (позаорганні сплетення);

- у стінці внутрішніх органів (внутрішньоорганні сплетення).

Ці сплетення складаються з:

- вузлів автономного відділу (вегетативних вузлів);

- нервових волокон.

 

Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли (plexus viscerales et ganglia visceralia) топографічно поділяються на такі частини:

- черепно - шийну частину (pars craniocervicalis);

- грудну частину (pars thoracica);

- черевну частину (pars abdominalis);

- тазову частину (pars pelvica).

Артерії нижньої кінцівки

АРТЕРІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (arteriae membri inferioris)

Стегнова артерія (a. femoralis) Стегнова артерія (a. femoralis)є продовженням зовнішньої клубової артерії(a. iliaca externa),проходить під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) через судинну затоку (lacuna vasorum), збоку від стегнової вени (v. femoralis).

Далі стегнова артерія (a. femoralis) лягає в клубо-во–гребінну борозну (sulcus iliopectineus), проходить вниз по передній стегновій ділянці (regio femoris anterior) в стегновій борозні (sulcus femoralis) і захо-дить у привідний канал (canalis adductorius), через який проникає в підколінну ямку (fossa poplitea), де продовжується в підколінну артерію (a. poplitea).

Від стегнової артерії (a. femoralis) відходять:

- поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis),яка проходить на передню стінку

живо-та (paries anterior abdiminis) і кровопостачає:

- нижній відділ апоневроза зовнішнього косогоа живота;

- шкіру над апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;

- поверхнева огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilii superficialis)йде вбік і

розгалужу-ється:

- у м’язах (musculi) та шкірі (cutis) біля верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior);

- поверхнева зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa superficialis);

- глибока зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa profunda);

Підколінна артерія (arteria poplitea)

Підколінна артерія є продовженням стегнової ар-терії (a. femoralis), проходить попереду великогомілкового нерва (n. tibialis) та підколінної вени (v. poplitea) і на рівні нижнього краю підколінного м’яза (margo inferior musculi poplitei) розгалужується на:

- передню великогомілкову артерію (a. tibialis anterior);

- задню великогомілкову артерію (a. tibialis posterior).

 

Від підколінної артерії відходять такі гілки:

- бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus);

- присередня верхня колінна артерія (a. superior medialis genus);

- середня колінна артерія (a. media genus);

- бічна нижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus);

- присередня нижня колінна артерія (a. inferior medialis genus);

- литкові артерії (aa. surales).

 

Усі ці артерії беруть участь у кровопостачанні ко-лінного суглоба (art. genus) та м’язів (musculi) на-вколо нього.Вони беруть участь в утворенні:

- суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

- наколінкової сітки (rete patellare).

 

АРТЕРІЇ ГОМІЛКИ ТА СТОПИ Задня великогомілкова артерія (arteria tibialis posterior)

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior)є продовженням підколінної артерії(a. poplitea),проходить у гомілково-підколінному ка-налі (canalis cruropopliteus) і виходить з-під присере-днього краю камбалоподібного м’яза (margo medialis musculi solei) позаду присередньої кісточки (malleolus medialis), проходить в окремому фіброз-ному каналі під тримачем м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) на підошву (planta), де розгалужується на:

- присередню підошвову артерію (a. plantaris medialis);

- бічну підошвову артерію (a. plantaris lateralis).

 

Гілками задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) є :

1 Малогомілкова огинальна гілка (ramus circumflexus fibularis; ramus circumflexus peronealis),щовідходить від початку задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) і, огинаючи головку малогомілкової кістки (caput fibulae), приєднується до суглобової колінної сітки (rete articulare genus).

2 Mалогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea),що проходить у нижньому м’язово–

малогомілковому каналі (canalis musculoperoneus inferior), кровопостачає малогомілкові м’язи (musculi fibulares; musculi peronei) і позаду бічної кісточки (malleolus lateralis) розгалужується на:

- бічні кісточкові гілки (rr. malleolares laterales),які беруть участь в утворенні бічної кісточкової сітки

 

(rete malleolare laterale);

- п’яткові гілки (rr. calcanei),приймають участь в утворенні п’яткової сітки(rete calcaneum);

 

- сполучну гілку (r. communicans),яка сполучає малогомілкову артерію(a. fibularis)із задньою вели-

когомілковою артерією (a. tibialis posterior).

3 Присередні кісточкові гілки (rr. malleolares mediales),що беруть участь в утворенні присеред-ньоїкісточкової сітки (rete malleolare mediale).

4 М’язові гілки (rr. musculares)кровопостачають:

- глибокі м’язи та поверхневі м’язи заднього від-ділу гомілки (musculi profundi et superficiales compartimenti cruris posterioris).

5 Живильна артерія великогомілкової кістки (a. nutricia tibiae; a. nutriens tibiae);

6 Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis),що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілко-

вої артерії (a. tibialis posterior), лежить в бічній пі-дошвовій борозні (sulcus plantaris lateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою підошво-вою артерією (a. plantaris profunda), яка відходить від тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis)віддає чотири підошвові плеснові артерії (aa.metatarsales plantares), які переходять у загаль-ні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares communes)ожна з цих артерій (aa. digitales plantares communes) розгалужується на дві власніпідошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares propriae),які кровопостачають на підошві(planta) шкіру з обох боків відповідних пальців стопи (cutis digitorum pedis).

7 Присередня підошвова артерія (a. plantaris medialis),що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), має глибо-ку гілку (ramus profundus) і поверхневу гілку (ramus superficialis), лягає у присередню підошвову борозну (sulcus plantaris medialis) та кровопостачає присе-редні м’язи підошви (musculi mediales plantae), ана-стомозуючи з першою тильною плесновою артерією (a. metatarsalis dorsalis prima).

8 Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior),що відходить від підколінної артерії(a.poplitea) в підколінній ямці (fossa poplitea), захо-дить в гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus) і відразу виходить з нього через вер-хній отвір міжкісткової перетинки (membrana interossea).

Від передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior) відходять наступні гілки:

- задня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis posterior),що бере участь в

утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

- передня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis anterior),що бере участь в

утво-ренні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

- м’язові гілки (rr. musculares),які кровопоста-чають м’язи(musculi)переднього відділу гомілки

(compartimentum cruris anterius);

- передня бічна кісточкова артерія (a. malleolaris anterior lateralis),що бере участь в утворенні

бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

- передня присередня кісточкова артерія (a. malleolaris anterior medialis),що бере участь в

утворенні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare mediale).