Система нижньої порожнистої вени.

СИСТЕМА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ

Нижня порожниста вена (vena cava inferior)починається на рівніIV-Vпоперекових хребців (vertebrae lumbales) при злитті:

- лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);

- правої спільної клубової вени (v. iliaca communis dextra),справа і нижче від роздвоєння аорти

(bifurcatio aortae).

Вона проходить через сухожилковий центр діаф-рагми (centrum tendineum diaphragmatis) в заднє середостіння (mediastinum posterius) і впадає у пра-ве передсердя (atrium dextrum).

У нижній порожнистій вені (vena cava inferior) ро-зрізняють:

- пристінкові притоки нижньої порожнистої ве-ни(vv. parietales venae cavae inferioris);

 

- нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени(vv. viscerales venae cavae inferioris).

 

До пристінкових притоків нижньої порожнис-тої вени (vv. parietales venae cavae inferioris) нале-жать:

- поперекові вени (vv. lumbales)–по чотири або п’ять з кожного боку,які збирають кров від задньоїстінки порожнини живота (paries posterior cavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis),

спинного мозку та його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові артеріі (aa. lumbales).

- нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores)–вени,які супроводжують однойменні артерії(aa.phrenicae inferiores). Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впа-дають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву над-ниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

 

До нутрощевих притоків нижньої порожнистої ве-ни (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

- права яєчкова вена (v. testicularis dextra),у жі-нок– права яєчникова вена (v. ovarica dextra),що

починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

- ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra),у жінок– ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra),що підпрямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

- ниркові вени (vv. renales)–парні,йдуть від нир-кових воріт(hilum renale)і,анастомозуючи з поперековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) між першим та дру-гим поперековими хребцями (vertebrae lumbales);

 

- права надниркова вена (v. suprarenalis dextra),що виходить з воріт надниркової залози(hilumglandulae suprarenalis);

 

- ліва надниркова вена (v. suprarenalis sinistra),що впадає в ліву ниркову вену(v. renalis sinistra);

 

- печінкові вени (vv. hepaticae)–три-чотири кру-пні вени впадають у нижню порожнисту вену(v. cavainferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).

Білет №21

1.Топографія мозкового черепа.Крило-піднебінна,скронева та підскронева ямки: стінки,сполучення;

Основа черепа (basis cranii)

 

Основа черепа поділяється на:

- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

 

- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

 

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna)виділяють три черепні ямки:передню,середню ізадню.

 

Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

 

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроне-вих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior)утворена очноямковими частинами лобових кісток і

містить:

 

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

 

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

 

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

 

Середня черепна ямка (fossa cranii media)утворена тілом і великими крилами клиноподібної кіст-ки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:

 

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів

(canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

 

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

 

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

 

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

 

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);

- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

 

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покриття барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

 

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior)утворена потиличною кісткою,задньою поверхнею

 

кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток,

 

задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:

 

- великий отвір (foramen magnum);

- схил (clivus);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ

 

(protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

 

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

 

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

 

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);

 

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

 

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).

Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділян-

 

ці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi),

що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

 

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa)в передньому відділі прикрита кістками лицевогочерепа (viscerocranium).

 

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina)

 

Вона є парна і оточена:

 

- спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae);

 

- ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);

 

- присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini).

Збоку ця ямка (fossa pterygopalatina) кісткової стінки не має і сполучається з підскроневою ямкою

 

(fossa infratemporalis) через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) донизу поступово звужується і переходить у великий

 

піднебінний канал (canalis palatinus major).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) має шість отворів, через які сполучається:

 

- присередньо – з носовою порожниною (cavitas nasi) через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);

 

- угорі та ззаду – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum);

 

- ззаду – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);

 

- унизу – з ротовою порожниною (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

 

- допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita);

- збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis).

 

Скронева ямка (fossa temporalis)

 

Скронева ямка утворена:

- лобовою лускою (squama frontalis);

 

- тім’яною кісткою (os parietale).

 

Угорі вона (fossa temporalis) оточена верхньою скроневою лінією (linea temporalis superior), а знизу підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і верхнім краєм виличної дуги (margo superior arcus zygomatici).

 

Донизу скронева ямка (fossa temporalis) переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis).

Присередньою стінкою скроневої ямки(paries medialis fossae temporalis)є:

 

- скроневі поверхні лобової луски (facies temporales squamae frontalis) та великого крила клиноподі-

бної кістки (ala major ossis sphenoidalis);

 

- зовнішні поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externae partis squamosae ossis temporalis) та нижньої частини тім’яної кістки (pars inferior ossis parietalis).

 

Зовні ця ямка(fossa temporalis)відмежована виличною дугою(arcus zygomaticus),а спереду–ви-личною кісткою (os zygomaticum) та виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis).

 

Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жиро-

вою тканиною.

 

Підскронева ямка (fossa infratemporalis)

 

Підскронева ямка угорі відмежована від скроневої ямки (fossa temporalis) підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).

 

Верхньою стінкою (paries superior)цієї ямки(fossa infratemporalis)є:

 

- скронева кістка (os temporale);

- велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis).

 

Присередня стінка (paries medialis)утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клино-

подібної кістки (lamina lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

 

Передньою стінкою підскроневої ямки(paries anterior fossae infratemporalis)служить горб верхньоїщелепи (tuber maxillae) і частково – вилична кістка (os zygomaticum).

Нижньої стінки підскронева ямка(fossa infratemporalis)не має.

 

Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково

прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae).

 

Спереду підскронева ямка(fossa infratemporalis)сполучається через нижню очноямкову щілину

(fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita).

 

Присередньо вона з’єднується через крило-верхньощелепну щілину(fissura pterygomaxillaris)з кри-

ло-піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).

2.Стравохід: топографія,будова,іннервація і кровопостачання;

СТРАВОХІД (oesophagus) Стравохід є трубчастим органом довжиною 25-30 см, що має S-подібну форму і переходить у шлунок (gaster).

У стравоході виділяють:

- шийну частину (pars cervicalis);

- грудну частину (pars thoracica);

- черевну частину (pars abdominalis);

- іноді виділяють діафрагмову частину (pars diaphragmatica).

Стінка стравоходу (paries oesophagi)складається з таких шарів:

- слизової оболонки (tunica mucosa);

- підслизової основи (tela submucosa);

- м’язової оболонки (tunica muscularis);

- зовнішньої (сполучнотканинної) оболонки,яку ще називають адвентиційною(adventitia);

- серозної оболонки (tunica serosa);

- підсерозного прошарку (tela subserosa).

Серозна оболонка та підсерозний прошарок є тільки у черевній частині стравоходу (pars abdominalis oesophagi).

Топографія стравоходу:

- голотопія стравоходу:

- розміщений в ділянці шиї (regio cervicalis);

- у грудній порожнині (cavitas thoracis);

- у черевній порожнині (cavitas abdominis);

- скелетопія:

- від рівня VI – VII шийних хребців до рівня XI грудного хребця (ab vertebra cervicali sexta – septima ad vertebram thoracicam undecimam);

- синтопія:

- шийна частина стравоходу (pars cervicalis oesophagi) розміщена попереду шийного відділу

хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis) з прилягаючими передхребтовими м’язами, а спереду від нього проходить трахея (trachea), збоку – судинно-нервовий пучок.

Грудна частина стравоходу (pars thoracica oesophagi) розміщена у верхньому та нижньому задньому середостінні (mediastinum superius et inferius); у верхньому середостінні спереду від стравоходу розміщена трахея (trachea), позаду – хребтовий стовп; у нижньому середостінні попереду знаходиться серце, а позаду розміщена низхідна частина аорти (pars descendes aortae).

Черевна частина стравоходу (pars abdominalis oesophagi) коротка, розміщена під діафрагмою, прилягає до задньої поверхні лівої частки печінки (lobus hepatis sinister).

Стравохід має:

- анатомічні звуження (constrictiones anatomicae);

- фізіологічні звуження (constrictiones functionales).

Анатомічні звуження (constrictiones anatomicae) :

- глотково - стравохідне звуження (constrictiopharyngooesophagealis)розміщене при переходіглотки (pharynx) у стравохід (oesophagus), на рівні VI-VII шийних хребців;

- бронхіальне звуження (constrictio bronchialis),яке знаходиться на рівніIV-Vгрудних хребців,детрахея (trachea) розгалужується на головні бронхи (bronchi principales) і притискає стравохід

(oesophagus);

- діафрагмове звуження (constrictio phrenica)розміщене на рівні переходу стравоходу(oesophagus) через поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis), це рівень ІХ-Х грудних хребців.

 

Фізіологічні звуження (constrictiones functionales) :

- аортальне звуження (constrictio aortica)розміщене на рівніIVгрудного хребця.Це місце,дестравохід (oesophagus) контактує з дугою аорти (arcus aortae);

- черевне звуження (constrictio abdominalis),або кардіальне звуження(constrictio cordis),

розміщене у місці переходу стравоходу (oesophagus) в кардіальну частину шлунка (pars cardiaca gastris) і знаходиться на рівні XI грудного хребця.

Функція стравоходу –проведення їжі.

Кровопостачання. Шийна частина — від нижніх щитоподібних артерій, грудна — від гілок грудної частини аорти, черевна — від гілок лівої шлункової артерії.