Порядок обчислення розміру пенсій та їх призначення

Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звернен­ням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загаль­ної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (пе­ред зверненням за пенсією) чи 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. За бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з не­повним числом робочих днів у зв'язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.

При призначенні пенсій працівникам, зайнятим на сезон­них роботах, середньомісячний фактичний заробіток визна­чається шляхом ділення за 2 або 5 повних сезонів 24 чи 60.

До заробітку для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за чинним правилами нараховуються стра­хові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовле­них діючою системою оплати праці (компенсація за невикори­стану відпустку, вихідна допомога та ін.), перелік яких затвер­джено Кабінетом Міністрів України.

Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встанов­люється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи

підряд після призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законодавством передбачено підвищення призначених пенсій таким категоріям громадян:

а) інвалідам війни підвищуються пенсії за віком — на суму мінімального розміру пенсії в разі інвалідності, встановленого Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослуж­бовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" для інвалідів війни з числа солдатів і мат­росів строкової служби згідно з групою інвалідності;

б) іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських заго­нах і з'єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бо­йових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку та осо­бам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов'яз­ку або інших обов'язків військової служби, — на 50 % міні­мальної пенсії за віком;

в) пенсії в разі інвалідності з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов'язаних з бойовими діями в період Вели­кої Вітчизняної війни чи пов'язаних з їх наслідками, а також пенсії в разі втрати годувальника інвалідам з дитинства внаслідок зазначених причин — на 15 % мінімальної пенсії за віком;

г) громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних ре­пресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії — на 50 %, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, — на 25 % мінімальної пенсії за віком.

Призначення пенсій. Заява про призначення пенсії працю­ючим подається за місцем роботи, а непрацюючим — до район­ного (міського) органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання заявника.

Пенсії призначаються районними (міськими) відділами Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

 

127Тема 5

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначен­ням причин відмови та порядку оскарження орган Пенсійного фонду України видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробіт­ку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від факту реєстрації місця проживання особи.

Одиноким пенсіонерам, які проживають у будинках-інтер-натах (пансіонатах) для престарілих та інвалідів, виплачуєть­ся 25 % призначеної пенсії, але не менше 20 % мінімальної пенсії за віком на місяць. Коли розмір їх пенсії перевищує вартість утримання в цих будинках-інтернатзх (пансіонатах), виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 % призначеної пенсії і не менше 20 % мінімаль­ної пенсії за віком на місяць. Якщо у пенсіонера, який прожи­ває в будинку-інтернаті (пансіонаті) для престарілих та інвалі­дів, є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утри­манні, то пенсія виплачується в такому порядку: 25 % пенсії, але не менше 20 % мінімальної пенсії за віком, виплачується самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більше 50 % призначеного розміру, виплачується вказаним членам сім'ї.

Відрахування з пенсій можуть провадитися на підставі су­дових рішень, ухвал, постанов і вироків суду (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до чинного за­конодавства провадиться в порядку, встановленому для вико­нання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчис­люється із суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більше 50 % її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на компенсацію шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим пошко­дженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю годувальника, на повернення переодержаних сум заробітної плати в передба­чених законодавством випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше 20 % пенсії.

Страхові пенсії за законодавством України

Громадянам, які виїхали на постійне проживання за кор­дон, пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне прожи­вання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кор­доном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок тру­дового каліцтва або професійного захворювання.

IV. Задачі

1.4 листопада 1992 р. громадянці М. виповнилось 45 років. Загальний трудовий стаж становить 27,5 року. З них перші два роки вона навчалась у ПТУ — освоювала професію оператора технологічної установки нафтопереробного заводу. 8,5 років вона працювала оператором технологічної установки Дрого­бицького нафтопереробного заводу (робота передбачена Спис­ком № 1). У зв'язку з погіршенням стану здоров'я М. звільни­лася з роботи в січні 1980 р. і влаштувалася на курси водіїв тро­лейбусів, на яких провчилась 6 місяців. Після цього її було прийнято на роботу водієм тролейбуса, і на цій роботі вона пра­цювала до січня 1997 р. У січні 1997 р. була звільнена за ско­роченням штатів.

У чому полягає пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з умовами праці? Які періоди зараховуються до спеціального ста­жу, що дає право на пенсію на пільгових умовах? Чи має право М. на пенсію у зв'язку з особливими умовами праці?

2. Громадянин К. пішов на пенсію в червні 1997 р. Пенсію йому було обчислено із середнього заробітку за останні 24 місяці за основним місцем роботи. В 1996 р. він, крім основної робо­ти, працював за сумісництвом у ТзОВ "Кедр". Крім того, у бе­резні 1996 р. йому було виплачено дивіденди за акціями ВАТ "Львівський холодомбінат", а в січні — березні 1997 р. К. пе­ребував у відрядженні в Італії і отримував добові. У цей же пе­ріод К. сплачував аліменти на двох дітей.

Які з названих сум повинні враховуватись при обчисленні середнього заробітку для призначення пенсії? Обчисліть розмір пенсії К.

129Тема 5

3. Чи є підстави для продовження виплати пенсії в разі втра­ти годувальника утриманцям, які досягли 18-річного віку і навчаються:

— на заочному відділенні навчального закладу (не працює);

— на платному підготовчому відділенні ВНЗ;

— у комерційному коледжі (стипендії не отримують, самі платять за навчання);

— у госпрозрахункових групах державних навчальних за­кладів (стипендією не забезпечуються)?

4. Громадянка Т. — пенсіонерка, 59 років, одержувала мак­симальну пенсію за віком, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення". У червні 1997 р. вона виїхала на по­стійне проживання до Москви. Перед від'їздом Т. звернулася до районного органу праці та соціального захисту із запитання­ми: яким буде її пенсійне забезпечення в Росії? Чи буде їй пе­реказано пенсію та в якому розмірі? Який порядок переоформ­лення? Яким законодавством це питання врегульовано?

З аналогічними запитаннями звернувся пенсіонер О., який виїжджає на постійне проживання до Австралії. Підготуйте консультації.

5. Громадянка К. в 1975 р. влаштувалася на завод працюва­ти економістом. У 1990 р. погіршився стан здоров'я її чолові­ка, якого було визнано інвалідом І групи. Це стало причиною звільнення з роботи громадянки К. З 1990 по 2000 р. вона до­глядала за хворим чоловіком. Чи має право громадянка К. на пенсію за віком при досягненні пенсійного віку, якщо продов­жуватиме доглядати хворого чоловіка? На які надбавки до пенсії матиме право громадянка К.?

6. Громадянка Н. народила і виховала до 8 років чотирьох дітей, п'яту дитину від першого шлюбу чоловіка удочерила у віці 6 років, що підтверджується рішенням суду. До народження дітей Н. працювала на роботах за Списком № 2 протягом 10 років.

З якого віку вона матиме право на пенсію?

7. Громадянка І. (55 років) звернулася за призначенням

Страхові пенсії за законодавством України

пенсії за віком. На її утриманні перебуває 75-річна матір — інвалід II групи і син 20 років, що навчається.

За яких умов буде призначено пенсію за віком громадянці І.?

Чи матиме вона право на надбавки до пенсії (назвіть які)?

8. Студент ЛНУ ім. І. Франка ПІ. навчався на IV курсі. Його вік 23 роки. Відпочиваючи в Карпатах, в період канікул, ПІ. зла­мав ногу і потрапив до лікарні. По закінченні лікування комісія МСЕК визнала ПІ. інвалідом III групи. Які умови призначення пенсії у разі інвалідності для студентів? Чи має ПІ. право на пен­сію у разі інвалідності? Як йому буде визначатися розмір пенсії?

9. Із заявою про призначення пенсії у разі інвалідності звер­нувся непрацюючий інвалід II групи у віці 36 років. Причина інвалідності — загальне захворювання. Стаж роботи — 10 років і 2 роки строкової військової служби. Середній заробіток — 240 грн. Дружина перебуває у відпустці у зв'язку з доглядом за дитиною до 3 років. Старша дочка навчається в іншому місті та отримує стипендію. Визначте право на пенсію та її розмір.

10. Мати трьох дітей звернулася за призначенням пенсії за померлого чоловіка. Вік дітей — 10,8,5 років. Двоє дітей — від її першого шлюбу, не усиновлені, але перебувала на вихованні у вітчима більше 6 років.

Трудовий стаж годувальника — 10 років.

Середній заробіток — 400 грн.

Годувальник помер у віці 42 роки від загального захворю­вання. На кого з членів сім'ї може бути призначена пенсія і в якому розмірі? Як зміниться рішення, якщо у годувальника немає трудового стажу?

11. Громадянин М. у 1998 р. отримав трудове каліцтво і був визнаний інвалідом II групи. Повторний переогляд він повинен був пройти у квітні 2000 р. У зв'язку з хворобою дружини М. у призначений час на переогляд не з'явився, через що йому було призупинено виплату пенсії. Переогляд М. пройшов лише в травні 2001 р. При повторному переогляді М. було переведено на III групу інвалідності. Які умови поновлення виплати пенсії

131Тема 5

М.? Чи зміниться розмір пенсії М., якщо після досягнення пен­сійного віку він перейде на пенсію за віком?

12, Громадянина С. було звільнено з роботи у зв'язку зі ско­роченням штатів. Оскільки трудовий стаж С. становив 26 ро­ків, він звернувся до відповідного відділення Пенсійного фон­ду із заявою про призначення йому пенсії. У Пенсійному фонді С. відмовили у призначенні пенсії, мотивуючи тим, що він ще не досяг пенсійного віку (С. — 59 років) і порадили звернути­ся до центру зайнятості за отриманням допомоги у разі без­робіття.

Хто в цьому випадку повинен призначати пенсію і з яких коштів вона має виплачуватись?

Нормативно-правові акти

1. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 лис­топада 1991 р.№ 1788-ХП//Відомості Верховної Ради Украї­ни. — 1992. — № 3. — Ст. 10.

2. Указ Президента України "Про Основні напрями рефор­мування пенсійного забезпечення в Україні" від 13 квітня 1998 р. № 291/98 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 15. — Ст. 569.

3. Указ Президента України "Про Положення про Пенсій­ний фонд України" від 1 березня 2001 р. № 121/2001 // Офі­ційний вісник України. — 2001. — № 9. — Ст. 350.

4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен­ня нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" від 12 жовтня 1992 р. № 583 // Зібрання постанов Уряду України. — 1992.— №11. —Ст. 271.

5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 13 березня 2002 р. № 279 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 11. — Ст. 513.

6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен­ня списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових

Страхові пенсії за законодавством України

умовах" від 11 березня 1994 р. № 162 // Людина і праця. -1994. — № 5—10.

7. Роз'яснення Міністерства соціального захисту України, Міністерства праці України "Про порядок застосування Спис­ків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 10 травня 1994 р. № 01-3/406-02-2 // Бібліотечка голови проф­спілкового комітету. — 2003. — № 2—3.

8. Постанова Правління Пенсійного фонду України "Про за­твердження Інструкції про порядок переведення пенсій грома­дянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іно­земних держав, які проживають в Україні" від 23 квітня 1999 р. № 4—5//Офіційний вісник України. —1999. — № 27. — Ст. 1345.

9. Наказ Міністерства праці та соціальної політики Украї­ни, Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перера­хунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне за­безпечення" від ЗО квітня 2002 р. № 224/30 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 27. — Ст. 1300.

10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен­ня нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21 червня 1992 р. № 418 //Зібрання постанов Уряду України. — 1992. —№9. — Ст. 209.

11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен­ня Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалеж­но від віку при безпосередній зайнятості протягом повного ро­бочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (вклю­чаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин), пов'яза­них з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, тер­міном не менше 25 років" від 31 березня 1994 р. № 202 // Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — № 7. — Ст. 184.

12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працю­ють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'яте­ро і більше дітей" від 16 травня 1992 р. № 244 // Зібрання по­станов Уряду України. — 1992. — №5. — Ст. 126.

133Тема 5

13. Постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечен­ня виконання функцій з призначення і виплати пенсій органа­ми Пенсійного фонду" від 11 квітня 2002 р. № 497 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 15. — Ст. 814.

14. Лист Міністерства соціального захисту населення Украї­ни, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України "Про збільшення розміру пенсій громадян, які одержали статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому на­дано статус гірського" від 9 жовтня 1995 р. № 01-3/1070-02-2 // Законодавство України про пенсійне забезпечення. — К., 1999.

Міжнародні угоди України в галузі пенсійного забезпечення

1. Угода про гарантії прав громадян держав — учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.

2. Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Росій­ської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до ра­йонів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 р.

3. Угода про порядок переведення і виплати пенсій відповід­но до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Росій­ської Федерації від ЗО липня 1996 р. // Соціальний захист. — 1996. — М 3.

4. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Мол­дова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечен­ня від 29 серпня 1995 р.

5. Угода між Пенсійним фондом України і Єдиним державним фондом соціального забезпечення і медичного страхування Рес­публіки Грузія про взаємне переведення пенсій особам відповід­но до статей 6 і 7 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення від 23 листопада 1996 р. // Соціальний захист. — 1996. — № 4.

6. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення від 9 січ­ня 1995 р.

Страхові пенсії за законодавством України

7. Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечен­ня від 27 липня 1995 р.

8. Угода між Пенсійним фондом України і Державним фон­дом соціального захисту Азербайджанської Республіки про взаємний переказ і виплату пенсій від 24 березня 1997 р. // Соціальний захист. — 1997. — № 2.

9. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14 грудня 1995 р.

10. Угода між Пенсійним фондом України і Фондом соціаль­ного захисту населення Міністерства соціального захисту Рес­публіки Білорусь про взаємний переказ і виплату пенсій від 12 червня 1997 р. // Соціальний захист. — 1997. — № 2.

Література

1. Артементов В. Системи альтернативного пенсійного за­безпечення. Світовий досвід // Профспілкові відомості. — 1995. — №4.

2. Варнхейген М. Розвиток системи державного пенсійного забезпечення у США // Соціальний захист. — 1998. — Сер­пень. — С. 92—99.

3. Зубенко Л. Пенсионная система Франции: состояние и перспективи реформирования // Вопросьі зкономики. — 1995. — №9. — С. 56—63.

4. Консультує Пенсійний фонд України // Соціальний за­хист. — 1996. — № 3. — С. 26—31; 1997. — № 1. — С. 45—49.

5. Кучерук О.В.До питання розвитку законодавства про пенсії військовослужбовців за вислугу строків служби // Кон­цепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф. — К., 1996. — С. 306—308.

6. Лібанова Елла. Демографічні передумови кризи пенсій­ної системи в Україні // Соціальний захист. — 1998. — Сер­пень. — С. 67.

7. ЛучкинаЛ. Жизнь пенсионеров странах Восточной Евро-пьі и в России // Мировая зкономика и международньїе отно-шения. — 1996. — № 11. — С. 135—144.

135Тема 5

8. Малютина Н.Н. Развитие системи пенсионного обеспе­чения в зарубежньїх странах // Труд за рубежом. — 1995. — №3. — С. 100—119.

9. Матусова Т. Использование системи пенсионного обес­печения в целях закрепления кадров на предприятиях Япо-нии. // Труд за рубежом. — 1994. — № 3. — С. 93—100.

10. Миронова Т. Профессиональное пенсионное страхова-ние // Дело и право. — 1996. — № 4. — С. 54—57.

11. Новіков В. Соціальна політика і пенсійне забезпечення // Соціальний захист. — 1998. — Серпень. — С. 41.

12. Пенсійна реформа в Україні // Соціальний захист. — 1998. — Серпень. — С. 112.

13. Пенсійний фонд — бомба із заведеним годинниковим ме­ханізмом // День. — 1996. — 27 грудня.

14. Персональний пенсіонер — це має звучати гордо // Голос України. — 1996. — 26 березня.

15. Портньїх И.Б. Общая характеристика систем дополни-тельного пенсионного обеспечения в зарубежньїх странах // Вестник Московского университета. — Сер. 11. Право. — М., 1996. — С. 88—95.

16. Проблеми удосконалення пенсійного забезпечення Украї­ни: Звіт з конференції // Профспілкові відомості. — 1995. — №4. — С. 11.

17. Сивак С.М. Конституційні гарантії права на пенсійне за­безпечення і пенсійна реформа // Право України. — 1997. — № 12. — С. 70—75.

18. Сивак С.М. Пенсійна реформа: принципи пенсійного за­безпечення // Вісник Львів, держ. ун-ту імені Івана Франка. — Сер. юрид. — Вип. 35. — Л., 2000. — С. 341—346.

19. Сивак С.М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61—63.

20. Сивак С.М. Професійні недержавні пенсійні системи // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VIII регіональної наук.-практ. конф. — Л., 2002. — С. 235—237.

21. Сивак СМ. Реформа пенсійного забезпечення в Україні: про­фесійні пенсійні системи // Вісник Львів, держ. ун-ту імені Іва­на Франка. — Сер. юрид. — Вип. 34. — Л., 1999. — С. 125—127.

Страхові пенсії за законодавством України

22. Силин А. Негосударственньїе и дополнительньїе (част-ньіе) формьі пенсионного обеспечения за рубежом // Труд за рубежом. — 1994. — № 3. — С. 70—92.

23. Сирота І.М. Пенсійне забезпечення в Україні. — К.: Юрінком Інтер, 1996. — С. 288.

24. Сташків Б.І. Факти, що мають значення для забезпечен­ня пенсіями // Соціальний захист. — 1997. — № 2. — С. 68.

25. Теренс М. Ганслі. Соціальна політика та соціальне забез­печення за ринкової економіки. — К., 1996. — Пенсії за віком і після виходу у відставку. — С. 55—62; Файли країн: Швеція Австралія, Німеччина, Великобританія. — С. 134—227.

26. Україна: соціальна сфера у перехідний період. Аналіз Світового Банку. — К., 1994. — Розд. 6. Виплата пенсій, гро­шових допомог непрацездатним та малозабезпеченим групам населення. — С. 98—107.

27. Яценко В. Солідарний та індивідуалістичний підхід щодо реформування пенсійної системи // Соціальний захист. — 1998. — Серпень. — С. 46—60.

137Тема 6

Правове регулювання державних пенсій

І. Основні питання

1. Поняття та правові ознаки державних пенсій.

2. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

3. Пенсійне забезпечення державних службовців.

4. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування.

5. Пенсійне забезпечення народних депутатів.

6. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників.

7. Пенсійне забезпечення службових осіб прокуратури та суддів.

8. Правове регулювання пенсій за особливі заслуги перед Україною.

9. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи.

10. Правове регулювання соціальних пенсій.

I

Правове регулювання державних пенсій

II. Додаткові контрольні питання

1. Назвіть джерела покриття витрат на виплату державних пенсій.

2. Сформулюйте власне визначення державної пенсії.

3. Яка, на вашу думку, правова природа соціальних пенсій?

4. Яке ваше ставлення до пенсій за особливі заслуги перед Україною?

5. Чи може Президент України своїм указом вводити нові види пенсій?

6. Складіть подання про призначення пенсії за особливі за­слуги перед Україною.

7. Назвіть особливості правового регулювання пенсійного забезпечення державних службовців.

8. Визначте природу пенсії за вислугу років: чи є вона стра­ховою або державною пенсією? В чому її особливість? Чи є не­обхідність збереження такого виду пенсії у процесі реформуван­ня державної пенсійної системи?

9. У чому полягають особливі заслуги перед державою, які зумовлюють виникнення права на пенсійне забезпечення за Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Украї­ною"?

10. Які види доходів особи зараховуються при обчисленні дер­жавних пенсій: державним службовцям; науковим (науково-педагогічним) працівникам; особам, які постраждали від Чор­нобильської катастрофи, народним депутатам?

11. Складіть фабулу задачі та підготуйте документи, не­обхідні для призначення відповідних державних пенсій (інди­відуально, за вказівкою викладача).

III. Методичні вказівки

Державні пенсії військовослужбовцям та особам началь­ницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Право на пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядо­вого складу внутрішніх справ мають громадяни України:

139Тема 6

1) військовослужбовці Збройних Сил України, Прикор­донних військ України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України;

2) військовослужбовці Служби безпеки України, особи на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, осо­би начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи та члени їх сімей;

3) військовослужбовці колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, військо­вослужбовці, які в період Великої Вітчизняної війни проходи­ли службу в складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л. Свободи, та члени їх сімей.

Нарівні з військовослужбовцями строкової служби та чле­нами їх сімей право на державну пенсію також мають:

а) партизани і підпільники, визнані такими законодавством України, які не займали командні посади, та члени їх сімей;

б) робітники і службовці відповідних категорій, що визна­чені Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв'яз­ку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, по­в'язаного з перебуванням на військовій службі в період Вели­кої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і члени їх сімей;

в) громадяни, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебу­ванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захи­сту народу, та члени їх сімей;

г) військовозобов'язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранен­ня, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та чле­ни їх сімей;

д) працівники воєнізованої охорони, які не підлягають дер­жавному соціальному страхуванню, та члени їх сімей.

Правове регулювання державних пенсій

Пенсійне забезпечення осіб, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах, визна­них такими законодавством України, у складі 1-го Чехосло­вацького армійського корпусу під командуванням Л. Свободи та членів їх сімей здійснюється на підставах, встановлених за­коном для осіб офіцерського складу та членів їх сімей.

Пенсійне забезпечення жінок, прийнятих у добровільному порядку на дійсну військову службу на посади солдатів, ма­тросів, сержантів і старшин, та членів їх сімей здійснюється на підставах, встановлених законом для військовослужбовців над­строкової служби і військової служби за контрактом та членів їх сімей.

Згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" призначаються довічні пенсії за ви­слугу років за наявності визначеної законом вислуги років, а також пенсії в разі інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника незалежно від тривалості служби.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей здійснюють органи Пенсійного фон­ду України. Пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальниць­кого і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей здійснюють Міністерство оборони України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони, органи управління інших вій­ськових формувань, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна податкова адміністрація України, Державний департамент України з питань виконан­ня покарань.

Право на пенсію за вислугу років мають:

а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служ­би за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі

141Тема 6

служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше;

б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, вій­ськовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або органі­заційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річно-го віку, а ті з них, що є інвалідами війни, — незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служ­би за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років — 50 %, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я — 55 % відповідних сум грошового за­безпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3 % відпо­відних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служ­би за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ: за загальний трудовий стаж 25 років — 50 % і за кожний рік стажу понад 25 років — 1 % відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії за вислугу років військовослужбов­цям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не повинен перевищувати 85 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час прохо­дження служби і віднесені до категорії 1 — 95 %, до категорій 2 і 3, — 90 %.

Правове регулювання державних пенсій

Особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служ­би за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус вете­ранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в таких розмірах:

а) на 400 % мінімальної пенсії за віком — інвалідам війни

I групи;

б) на 350 % мінімальної пенсії за віком — інвалідам війни

II групи;

в) на 200 % мінімальної пенсії за віком — інвалідам війни

III групи;

г) на 150 % мінімальної пенсії за віком — учасникам бойо­вих дій, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге;

д) на 75 % мінімальної пенсії за віком — учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни; на 50 % мінімальної пенсії за ві­ком — іншим учасникам війни та дружинам (чоловікам) помер­лих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдру­ге, батькам і дружинам (чоловікам), які не одружилися вдру­ге, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового скла­ду органів внутрішніх справ, які загинули, померли або пропа­ли безвісти в період проходження служби.

Пенсії в разі інвалідності військовослужбовцям, особам на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при­значаються в таких розмірах:

а) інвалідам війни І групи — 100 %, II групи — 80, III гру­пи — 60 % відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим інвалідам І групи — 70 %, II групи — 60, III групи — 40 % відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

143Тема 6

Пенсії в разі інвалідності підвищуються в таких розмірах:

а) на 400 % мінімальної пенсії за віком — інвалідам війни

I групи;

б) на 350 % мінімальної пенсії за віком — інвалідам війни

II групи;

в) на 200 % мінімальної пенсії за віком — інвалідам війни

III групи;

г) на 150 % мінімальної пенсії за віком — учасникам бойо­вих дій, які отримують пенсії в разі інвалідності, що настала внаслідок причин, зазначених у пункті "б" статті 20, зазначе­ним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також дружинам (чо­ловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге;

д) на 75 % мінімальної пенсії за віком — учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, які отримують пенсії в разі інвалід­ності, що настала внаслідок причин, зазначених у пункті "б" статті 20 вказаного Закону; на 50 % мінімальної пенсії за віком — іншим учасникам війни, які отримують пенсії в разі інвалідності, а також дружинам (чоловікам), які не одружили­ся вдруге, померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, батькам, а також дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження служби.

Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослуж­бовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутріш­ніх справ призначаються, якщо годувальник помер у період про­ходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, кон­тузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період прохо­дження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослуж­бовців, осіб начальницького і рядового складу органів внут-

Правове регулювання державних пенсій

рішніх справ — якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: